Розрахунок довжини складів тск

Склад	F ск^З	В ск	L ск	L ск^ут	F ск^ут
ТШПд		19,08	32,65
ТШПм		19,08	43,2
ВТК			169,52
СТК			205,2
ВВВ			161,9
Всього					å=13056

 

Для розвантаження навальних вантажів із піввагонів на ТСК будуються підвищені колії [10, 11] блочного типу із типових залізобетонних блоків. Довжина підвищеної колії, м, визначається за формулою

, (3.6)

де Е – місткість відвалів з двох боків від естакади в м³, яка визначається за формулою

, (3.7)

де – коефіцієнт нерівномірності прибуття вантажів (приймається 1,2...1,5);

g – об’ємна маса навального вантажу, т/м³ (приймається згідно з [11] для вугілля – 0,9 т/м³; для піску – 1,6 т/м³; для щебеню, гравію та каміння – 2 т/м³);

F – поперечна площа відвалів вантажу відносно підвищеної колії, м, яка визначається за розрахунковою схемою, наведеною на рис. 3.4:

(3.8)

де – висота відвалу, м, яка визначається таким чином:

,

де – висота підвищеної колії, м (приймається 3 м);

– висота до положення відкритого люку піввагона (приймається 0,5 м);

b– кут природного відкосу в стані спокою, в градусах (приймається відповідно до [11] для вугілля, каміння, гравію та щебеню – 45°, для піску – 32°).

Для прикладу:

м м²

м³ м Приймаємо м

3.3. Розрахунок технічного обладнання фронтів ТСК

Технічне обладнання вантажних районів залежить від виду та кількості вантажів, які перевантажуються, типу складів і повинно забезпечувати максимальний рівень комплексної механізації й автоматизації вантажних робіт.

Кількість вантажно-розвантажувальних машин (ВРМ) повинна забезпечити весь обсяг вантажно-розвантажувальних робіт. Крім інших факторів, во-на впливає на простій вагонів і автомобілів під вантажними операціями та визначає переробну спроможність вантажних фронтів.

Для подальших розрахунків врахуємо, що відповідно до вихідних даних розвантаження та завантаження вагонів на ТСК станції виконується цілодобово, а видача та приймання вантажів до перевезень – тільки в денну зміну (з 8 до 20 години).

Необхідна кількість ВРМ, з точки зору забезпечення виконання вантажних робіт з вагонами протягом доби, визначається за формулою:

(3.9)

де – середньодобова кількість вантажів, що прибувають і відправляються в т/добу залізничним транспортом;

– коефіцієнт нерівномірності прибуття та відправлення вантажів (приймається К _н = 1,2...1,3);

– експлуатаційна продуктивність вантажно-розвантажувальних машин, т/год, яку можна отримати за формулою

, (3.10)

де – змінна норма виробітку з перевантаження конкретного вантажу, яка приймається для конкретних механізмів згідно з [12] (для контейнерів – з врахуванням середнього завантаження одного контейнера);

– тривалість роботи, год. (для доби – Т _р = 24 год.);

– тривалість перерв на приймання-здавання змін (0,5 год.) і обід або відпочинок (0,75 год.), (для доби å t _пер= 2,5 год.);

– кількість змін вагонів на вантажному фронті, яку можна прийняти за кількістю передаточних поїздів, що прибувають на станцію за добу;

t _пу – тривалість заміни вагонів на вантажному фронті, год. (приймається t _пу = 0,5 год.)

Необхідна кількість ВРМ, з точки зору забезпечення виконання вантажних робіт з автомобілями в денну зміну, визначається за формулою

(3.11)

де – тривалість роботи, год (для денної зміни – Т _р = 12 год.);

– тривалість перерв протягом денної зміни ( = 1,25 год.)

Сумарна кількість ВРМ на вантажному фронті дорівнюватиме сумі значень і .

Для забезпечення продуктивної та безпечної роботи ВРМ необхідно забезпечити відповідні умови, які визначаються певною довжиною вантажного фронту – зоною (L з). Згідно з [13] довжина зони складає:

– для козлових кранів – 60 м (або фронт на чотири вагони);

– для електронавантажувачів – 7 м із розрахунку, що при переробці пакетованих тарно-штучних вантажів в одному вагоні одночасно можуть працювати не більше двох машин.

Кількість ВРМ, які можуть одночасно працювати на ВФ, визначається за формулою (як результат приймаємо цілу частину отриманого числа)

(3.12)

Під час розрахунків повинна виконуватися умова

(3.13)

У тому випадку, коли умова (3.13) не виконується, необхідно збільшити довжину складу до величини, коли умова стане вірною.

Розрахунок кількості ВРМ на складах ТСК, крім навальних вантажів, наведено в табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Розрахунок кількості ВРМ

Склад	Q п	Q в	К н	П зм	П екс	Х зм	Т р^ваг	Z ваг	Т р^авт	Z авт	L вф	L з	Z’	Прийнято ВРМ
Прод.			1,2		16,6				10,75
Пром.			1,2		16,6				10,75
ВТК			1,2	40·12	68,6				10,75
СТК			1,2	151·2	41,3				10,75
ВВВ			1,2		55,1				10,75

Примітка: Т _р^ваг і Т _р^авт – «чистий» час роботи вантажного фронту протягом відповідно доби та денної зміни за винятком перерв.

Розвантаження піввагонів з навальними вантажами на підвищеній колії ТСК забезпечується під дією сили земного тяжіння через люки. За розповсюдженою технологією, відкривання люків виконується вручну, а очищення залишків вантажу та закривання люків може бути виконано за допомогою відповідно вібратора та люкопідйомника, які для можливості використання монтуються на спеціальній портальній фермі. Остання буксується краном вздовж підвищеної колії по підкранових рейках разом з козловим краном.

Кран також обладнано грейфером для завантаження автомобілів. Таким чином, досягається практично повна комплексна механізація перевантаження навальних вантажів. Для вказаної мети рекомендується використовувати козлові крани вантажопідйомністю 5 тонн (наприклад, К-05 прольотом 11 м).

У зв’язку з тим, що комплекс (кран і ферма) використовується не тільки для розвантаження вагонів, а також і для завантаження автомобілів, тому визначимо необхідну кількість кранів для цього. Час, год., який протягом денної зміни необхідно витратити на розвантаження вагонів:

(3.14)

де – кількість вагонів з навальними вантажами з врахуванням нерівномірності їх прибуття в денну зміну (обирається за результатами отриманого на ЕОМ розкладання составів прибуваючих передаточних поїздів у кількості, що дорівнює сумарній кількості вагонів на склад навальних вантажів у поїздах, які розрахунково прибувають у денну зміну). За додатком Д в денну зміну в 2-х передавальних поїздах (№ 3603 і 3605) прибуває 1 вагон з навальним вантажем (піском на ТСК);

– час на відкриття люків одного вагона, год. (при довжині вагона 15 м та швидкості руху крана з фермою до 5 м/хв тривалість цієї операції складатиме 15:5 = 3 хв або 0,05 год.);

– час на очищення вагона вібратором, год (t _о= 0,05 + 0,017 год.);

– час на закривання люків за допомогою люкопідйомника, год.
(t _зл = 0,05 год.);

– час на початково-кінцеві операції, год. (приймається 3…5 хв., тобто 0,05…0,08 год.)

Залишок часу протягом денної зміни використовується для завантаження автомобілів вантажем, розвантаженим за добу. Тоді кількість кранів на складі навальних вантажів визначається за формулою

(3.15)

– кількість змін вагонів на вантажному фронті навальних вантажів, яка приймається за результатами розкладання передаточних поїздів рівній кількості поїздів, що прибувають на станцію за денну зміну.

Якщо Z _кр > 1, то також необхідно виконати перевірку умови (3.13) та описати оснащення кожного з кранів на складі навальних вантажів.

Рекомендується прийняти згідно з [12] змінну продуктивність для навальних вантажів в наступних розмірах: для паливного вугілля – 440 т/зм., для піску – 520 т/зм., для гравію, щебеню та каміння – 415 т/зм.

Для прикладу: т/год. год.

Приймаємо 1 кран К-05.