Технологія роботи вантажної станції та її тск

Розробка технології включає до себе складання основних положень виконання технічної, вантажної та комерційної роботи на станції та відповідні розрахунки.

4.1. Технологія роботи з поїздами та нормування тривалості
основних технічних операцій

По прибутті на станцію маршрутних і передаточних поїздів, з ними виконуються операції з приймання, які включають технічний і комерційний огляд. Аналогічні операції виконуються з поїздами перед відправленням зі станції.

Тривалість операцій з передаточними поїздами приймається стандартною згідно з [14] і складає:

– операції по прибутті поїзда, що прибуває до розформування – 23 хв. (зокрема, на закріплення та огородження составу 3 хв., технічний і комерційний огляд – 17 хв., зняття огородження, заїзд і причеплення маневрового локомотива, зняття закріплення – 3 хв.)

– операції по відправленню поїзда свого формування – 33 хв. (зокрема, на закріплення та огородження составу 3 хв., технічний і комерційний огляд – 17 хв., зняття огородження, заїзд і причеплення поїзного локомотива, зняття закріплення – 3 хв., випробовування гальмів і вручення машиністу документів – 10 хв.)

Під час обробки маршрутних поїздів паралельно з технічним і комерційним оглядом виконуються операції з передачі вагонів і вантажів. Тривалість вказаних операцій згідно з [15] складає одну хвилину на вагон, але не більше 30 хв. на всю групу, що передається.

Тривалість операцій з маршрутними поїздами приймається згідно з [14]:

– операції по прибутті маршрутного поїзда – 30 хв;

– операції по відправленню маршрутного поїзда – 30 хв;

– операції по закінченню формування складу маршрутного поїзда – 20 хв.

Тривалість інших операцій приймається згідно з вихідними даними до курсової роботи.

4.2. Порядок обслуговування вантажних фронтів маневровими локомотивами

Подача та прибирання вагонів виконується цілодобово. Після розформування вагони за 1-2 рейси (не більше встановленої вагової норми для маневрового составу) подаються до складів. Як правило, подача пов’язується з прибиранням вагонів.

Відносно черговості обслуговування вантажних фронтів ТСК у зв’язку з тим, що вони знаходяться приблизно на однаковій відстані від станції, допустимим може бути такий критерій: в першу чергу подаються вагони на той вантажний фронт, де вагони знаходяться за тривалістю часу найдовше. Цей критерій зберігається послідовно для всіх груп вагонів, які прибули в одному поїзді. При такому алгоритмі може бути досягнуто загальне скорочення тривалості знаходження вагонів на станції.

Скорочення простою вагонів і маневрової роботи досягається також у разі використання для заміни вагонів на вантажних фронтах виставних колій.

4.3. Нормування вантажних операцій

Нормування вантажних операцій має за мету визначення тривалості знаходження вагонів під вантажними операціями.

Тривалість вантажної операції з подачею вагонів на вантажному фронті у разі їх механізованого виконання визначається за формулою

, (4.1)

де – кількість вагонів у подачі (приймається по прибутті згідно з
результатами розкладання, а по відправленню також з врахуванням передач вагонів між фронтами – згідно з табл. 2.2);

– кількість вантажу в вагоні, т (приймається аналогічно табл. 1.1 та 1.2);

– кількість ВРМ, яку раціонально використати для виконання ВРР
(з урахуванням зони безпечної роботи ВРМ та розрахованої їх кількості);

– аналогічно формулі (3.10);

– аналогічно формулі (3.13).

Тривалість розвантаження вагонів, год., з навальними вантажами на підвищеній колії розраховується за формулою

(4.2)

де – аналогічно формулі (3.13).

Визначення тривалості вантажних операцій виконується в табл. 4.1 (при цьому під значенням Q _под прийнято загальну масу вантажів в кожній подачі). Приклад наведено для складів тарних продовольчих вантажів та СТК, для інших розрахунки виконуються аналогічно.

Табл. 4.1 заповнюється таким чином: розкладанням визначаємо кількість вагонів з кожним вантажем, що прибувають в передаточних поїздах, та заносимо до стовпчику m _под. Графа g_i заповнюється згідно з табл. 1.1 (1.2), потім визначаємо Q _под. Далі виконуються розрахунки за формулами (4.1) і (4.2).

Під час заповнення табл. 4.1 для вантажів, що відправляються, необхідно враховувати, що норма завантаження для них може відрізнятися від норми завантаження прибуваючих вантажів. Крім того, кількість вагонів у подачі повинна враховувати передачі вагонів між вантажними фронтами згідно з табл. 2.2, а також прибуття порожніх вагонів під завантаження у передаточних поїздах.

Отримані в результаті виконаних розрахунків дані відносно тривалості вантажних операцій використовуються під час складання добового плану-графіка.

5. Організація роботи під’їзних колій ТА ПОРЯДОК ЇХ
ВЗАЄМОДІЇ ЗІ СТАНЦІЄЮ ПРИМИКАННЯ

До більшості вантажних станцій примикають під’їзні колії підприємств, баз різного призначення та організацій. Загальний порядок організації взаємодії станції примикання та під’їзних колій підприємств регламентується [14] і [15].

5.1. Організація передачі вагонів і обслуговування ПК підприємств

Під час організації роботи, передачі вагонів та вантажів на під’їзні колії виходимо з умови, що ПК КХЗ обслуговується власними локомотивами заводу, які після виконання операцій з приймання вагонів та вантажів прибирають їх на завод, виконують з ними маневри із забезпечення технології виробництва коксу та супутньої продукції та виставляють на станцію готові состави або групи вагонів з попереднім документальним оформленням.

Вагони призначенням на ЗБВ і з готовою продукцією заводу подаються та прибираються локомотивом станції безпосередньо з вантажних фронтів. Тривалість основних видів маневрових переміщень наведено в завданні до курсової роботи, а також буде розраховано нижче.

В 2 розділі прийнято, що кокс відправляється маршрутами. При цьому, маршрути з коксом накопичуються на заводі КХЗ, для чого там необхідно передбачити для цього спеціальну колію. Необхідно також врахувати, що на заданій схемі станції можливе таке примикання під’їзної колії КХЗ, коли колія станції, до якої виконано приймання можна спеціалізувати лише як передавальну на відповідну ПК.

 

Таблиця 4.1 Розрахунок тривалості вантажних операцій	Для вантажів, що выдправляються	t в,	хв.					-	-	Примітка: ^* – тривалість t пк прийнято рівною 0,05 год; ** - розрахунок для складу навальна виконується за формуло (4.2)
год.^*	7,28	7,64	4,77 0,57	0,53 5,38 1,02	3,86 2,59 -	-
Q под, т	120,0	126,0			-	-
m под, ваг					3+3 2+2 -	-
gi, т/ваг	60,0	63,0	36,0	20,0	4ПВ – 40, ПЛ - 30	-
Для прибуваючих вантажів	t в,	хв.
год.^*	6,01	8,24	4,77 0,57	0,53 5,38 1,02	3,86 2,59 0,59
Q под, т	99,0	136,0
m под, ваг					3+3 2+2 0+1
gi, т/ваг	33,0	68,0	36,0	20,0	4ПВ – 40, ПЛ - 30	69,0
П екс т/год	16,6	16,6	68,6	41,3	55,1	74,3
Кількість ВРМ	Мож-лива Z^•
Z ваг
Загальна Z						...
Наймену-вання складу	Склад ТШПд	Склад ТШПм	Склад ВТК	Склади СТК	Склад ВВВ	Склад навальних**

Операції з приймання-передачі вагонів і вантажів і документальне оформлення цього акту між представниками станції та під’їзних колій виконуються з маршрутними поїздами паралельно з виконанням операцій з технічного та комерційного огляду. Вагони окремими групами передаються на під’їзні колії та з під’їзних колій на станцію згідно з [15].

5.2. Організація вантажної роботи на ПК станції

Організація вантажної роботи на під’їзних коліях виконується згідно з вимогами, наведеними в [15].

5.2.1. Організація вантажної роботи на ПК КХЗ

На КХЗ розвантажуються маршрути з вугіллям з використанням вагоноперекидача, на який вагони подаються окремими групами згідно з заданою місткістю колії подачі.

Тривалість розвантаження групи вагонів, хв., розраховується за формулою

(5.1)

де – встановлення групи вагонів перед вагоноперекидачем, включаючи вихід маневрового локомотива та підхід дистанційно керованого товкача (умовно приймається 5 хв.);

– кількість вагонів у групі (згідно з вихідними даними);

– тривалість установки вагона в роторі вагоноперекидача, хв. (умовно приймається 2 хв.);

– тривалість перекидання вагона (його розвантаження включно з первинною очисткою), хв. (умовно приймається 2 хв.);

– тривалість прибирання порожнього вагона з ротора, яка виконується сумісно з встановленням наступного завантаженого вагона, хв. (умовно приймається 2 хв.)

3 коксівного вугілля на заводі виробляється кокс. Процес виробництва коксу є безперервним. На завантаження вагонів кокс подається конвеєрами і тому на фронт завантаження необхідно регулярно протягом доби підводити порожні вагони (подачами за місткістю фронту). Тому, тривалість завантаження групи вагонів коксом, год, розраховується за формулою

(5.2)

де технічна норма завантаження вагонів коксом, т;

– кількість вагонів з коксом в подачі під завантаження, ваг. (згідно з заданою місткістю фронту коксу);

– продуктивність випуску коксу на протязі доби, т/год, яка визначається за формулою

(5.3)

де – добове виробництво коксу, т (приймається згідно з вихідними даними).

Для відправлення з КХЗ сірчаної кислоти та фенолу використовуються відповідні власні спеціалізовані цистерни, які повертаються від одержувача в порожньому стані за повними перевізними документами. Завантаження виконується на спеціалізованих вантажних фронтах з використанням насосного обладнання. Тривалість завантаження визначається за формулою:

год, (5.4)

де – технічна норма завантаження продукту, т (згідно з табл. 1.2);

– продуктивність насосного обладнання, м³/год (умовно приймається 30… 40 м³/год.);

– питома маса продукту, т/м³ (умовно приймається для фенолу 1,6 т/м³, для сірчаної кислоти 1,9 т/м³).

5.2.2. Організація вантажної роботи на ПК ЗБВ

Пісок і щебінь розвантажуються на підвищених коліях висотою до 3 м з використанням тих же засобів механізації, які використовуються для розвантаження навальних вантажів на ТСК. Тривалість розвантаження розраховується за формулою (4.2) або приймається відповідно до [15].

Цемент розвантажується в приймальний бункер із вагонів-цементовозів типу «хопер». Тривалість розвантаження може бути розраховано, виходячи із продуктивності тракту транспортування цементу в силосний склад, або прийнято згідно з [15].

Розвантаження арматурного металу виконується на відповідному складі з використанням мостових або козлових кранів.

Кількість ВРМ на вантажних фронтах ЗБВ для обслуговування вагонів визначається за формулами (3.8) та (3.14), а тривалість вантажних операцій – за формулами (4.1) та (4.2). При цьому кількість подач вагонів для прибуваючих вантажів приймається згідно з результатом розкладання з врахуванням місткості відповідних вантажних фронтів.

Для готової продукції ЗБВ число подач вагонів визначається, виходячи з місткості фронту з врахованням підходу порожніх вагонів під завантаження.

Характеристика вантажних фронтів ПК і тривалість знаходження вагонів під вантажними операціями (з рекомендованими значеннями для деяких вантажів) наводиться в табл. 5.1.

Отримані значення тривалості знаходження вагонів на вантажних фронтах використовуються в процесі складання добового плану-графіка роботи вантажної станції О.

 

Таблиця 5.1