Результати розв’язання моделі попиту та прогноз на майбутній період

Найменування продукції	Рівняння моделі формування попиту на продовольчу продукцію *	Попит на продукцію у 2005 р., тис. т	Точечний прогноз попиту на 2006 р., тис. т
в1 - товари першої необхідності (хліб, картопля, м’ясо і т.д.);	у = 157,9795 + 0,00522 х1 + + 0,310764 х2 + 0,053514 х3+ +0,043712 х4+ 0,03598 х5	281,3	272,3
в2 - товари другої необхідності (яйця, молоко, ковбаси, крупи, риба і т.д.);	у = 70,16 – 0,007 х1 + 1,247 х2 +1,747 х3 – 0,014 х4 + 0,136 х5	76,5	85,65
в3 - товари розкоші (ковбаси високого ґатунку, червона ікра, кондитерські вироби, і т.д.).	у = 613,532 – 0,11181х1 + 0,81181х2 – 0,44309х3 – 0,16201х4+0,76301х5	132,2	144,2

 

Зведена таблиця фактичних і прогнозних значень попиту на основні види продовольства (табл. 3) свідчить, що до 2007 року платоспроможний попит населення області на хлібопродукти зросте до 272,28 тис. т; на м’ясо і м’ясопродукти – до 85,65 тис. т; на овочі і баштанні культури – до 144,2 тис. т; на яйця курячі – до 477,1 тис. шт. Збільшення попиту зумовлене зростанням реальних прибутків населення і подоланням інфляційних процесів в економіці.

Регіональний платоспроможний попит на продовольчу продукцію значно менше потенційної потреби. Показники цінової еластичності попиту на товар і показники реальної заробітній платі свідчать, що у разі зменшення рівня реальної заробітної плати на 1% споживання м’яса і м’ясопродуктів скорочується на 0,8%; молочних продуктів – на 1,25%; яєць курячих – на 0,33%; овочів – на 0,41%. У той же час зростає споживання хлібо­продуктів, картоплі, олії, цукру і недорогої риби. Так, еластичність споживання картоплі по зміні реальної заробітної плати склала (-0,70), хлібопродуктів (-0,41), цукру (-1,87), олії (-1,03), риби (-5,90).

В подальших рисунка наведена динаміка коливання факторних ознак.

Подати графіки «Динаміка коливання факторних ознак за період 1998-2008 рр.»; 2006 -2008 рр. (прогноз): а) індекси цін на продовольчого товари першої групи; б) середня заробітна плата споживачів грн., Дати їм пояснення.

Згідно графіків чітко простежується, що на наступний період очікується підвищення цін на продукти першої групи. А також спостерігається підвищення доходів споживачів області.

 

Подати графіки (Рис. 6.2 Динаміка коливання факторних ознак за період 1998-2008рр.; 2006 -2008 рр. (прогноз): а) питома вага населення, що споживає товари першої групи %; б) обсяг пропонування товару, тис.грн) і дати їм пояснення.Питома вага населення, що споживає товари першої групи за період коливалась в межах 10%. В подальшому прогнозується збільшення цієї частки до 0,92. Це пояснюється підвищенням цін на довари вищих груп. Таким чином населення буде проводити заміщення споживчого кошика. Відповідно і підвищиться рівень пропонування товарів даної групи у 2006 році до 94000 тис.грн. Що стосується чисельності населення Вінницької області то воно знижується, але обсяги пропонування при цьому не будуть знижуватись.

Таким чином з врахуванням усіх висунутих критеріїв та можливих чинників моделі, споживання продовольчих товарів першої групи за досліджуваний період поступово зростало у 2005 році становить 59963 тис.грн. Очікується підвищення споживання у 2006 році до 61200 тис.грн. Попит на продовольчі товари інших двох груп теж зросте: товари другої групи на 5% і досягне 45600 тис. грн.., товари третьої групи на 3% і складе (25120 тис.грн.).

Результати розв’язання цільової функції по оптимізації продовольчих товарів першої групи наведено в таблиці 6.2. При необхідності дану методику розрахунку можна застосувати і на подальші майбутні періоди.

 

Таблиця 6.2

Результати розв’язання моделі споживання продовольчих товарів першої групи на регіональному рівнів 2006 рік

	Х1	Х2	Х3	Х4	Х5	Знак	обмеження
доходи зп	0,0002	0,0005	0,00018	0,0018		<=
доходи власників					0,00005	<=
доходи на хлібо-булочні вироби	0,0002					<=	45,6
доходи на конд вироби		0,0005				<=	49,2
доходи на молочні продукти			0,00018			<=	51,2
доходи на м'ясні продукти				0,0018		<=	59,8
доходи на овочі та картопля					0,00005	<=
						>=			0,12
						<=			0,25
						>=			0,06
						<=			0,12
						>=			0,11
						<=			0,18
						>=			0,07
						<=			0,12
						>=			0,25
						<=			0,4
	0,0002	0,0005	0,00018	0,0018	0,00005
				33222,22
Цільова функція	99,4

 

В результаті розв’язання моделі процесу споживання продовольчих товарів на регіональному рівні було одержано такі оптимальні обсяги споживання товарів першої гурпи необхідності (т): хлібобулочні вироби – 18160, кондитерські вироби – 38400, молочні продукти – 57600, м’ясні продукти – 33222,22, овочі - 128000. Тобто максимальний обсяг споживання планується на овочі, а хлібобулочних виробів планується споживати найменше. При існуючих умовах мінімальне значення вартості споживання продовольчих товарів становить 99,4 млн.грн., тобто це і є шукане значення цільової функції, критерієм оптимальності якої є – мінімум вартості споживання продовольчих товарів на регіональному рівні.

За результатами розв’язання моделі ви приймаєте управлінське рішення, пропонуєте підходи до врегулювання функцій, пропонуєте оптимальні плани та ін.

Висновки (З % загального обсягу)

Висновки мають випливати із змісту окремих розділів і включати у вигляді коротких тез основні положення курсової роботи, особливості та переваги викладених проектних рішень. Для їх обгрунтування не треба наводити нові факти дані, які не реалізовані в текстовій частині роботи. У висновку слід охарактеризувати особистий внесок студента у виконання завдання.

Список використаної літератури (1-2 % загального обсягу)

Список використаних для написання курсової роботи спеціальних літературних джерел та інших матеріалів розміщують наприкінці роботи (перед додатками) у порядку посилань на джерела в тексті роботи і нумерують арабськими цифрами з крапкою.

У списку використаної літератури зазначають: для книжок — прізвище та ініціали автора (авторів), назву книжки, місто, вида­вництво, рік видання, кількість сторінок; для статей — прізвище та ініціали автора (авторів), назву статті і журналу, рік видання, номер журналу і сторінки.

Відповідно до Державного стандарту 7.1-84 «Система інфор­маційно-бібліографічної документації. Бібліографічні описання, загальні вимоги і правила складання» бібліографічний опис ви­дання (книжки) складається в такому порядку:

• якщо книжка має не більше трьох авторів, указують прізви­ща та ініціали всіх, якщо більше трьох — прізвища та ініціали перших трьох авторів, а потім скорочено «та ін.»;

• якщо у назву входить ще одна назва, яка уточнює першу, то між ними ставлять крапку;

• назву міста видання пишуть повністю за винятком Київ — К. Мінськ — Мн., Москва — М., Санкт-Петербург — С-Пб;

• назву видавництва пишуть без лапок відповідно до прийня­тих скорочень, рік видання — без слова «рік» чи «р.», далі зазна­чають кількість сторінок і літеру «с.», наприклад, 160 с. Якщо в книжці є рисунки, то після кількості сторінок вказують скороче­но «іл.».

Додатки розміщують у кінці курсової роботи. Кожен документ, який входить у додатки, має свій порядковий номер і посилання на нього в тексті обов’язково. Це можуть бути форми первинних документів, таблиці з конкретним статистичним матеріалом, коди номенкла­тур, розшифровка явищ чи роботи сіткового графіка та інші ма­теріали, наприклад, лістинги програм, форми вихідних доку­ментів та ін.

Додатки мають вільну нумерацію, на яку в тексті роблять від­повідні посилання (аналогічно дають посилання на рисунки, форми тощо).

Графічні матеріали мають ілюструвати важливі принципові питання роботи, що їх студенти мають розкрити під час захисту. Обсяг графічних робіт — не менше двох аркушів.

Слід домагатися того, щоб графічний матеріал наочно демонстрував цілі проектування, методику і техніку їх досягнення, а також отримані в процесі проектування результати. Не рекомендується подавати стандартні схеми розв'язання окремих частин задачі, які хоч і використано в роботі, але які не були предметом самостійної розробки автора. Не допускається відтворювання форм чинних документів і машинних носіїв інформації, як було використано в курсовій роботі.

Загалом, у роботі можна подати:

чинні структурні схеми управління виробництвом (організацією) для порівняння з рекомендованими студентом,

структуру інформаційних систем;

інформаційну модель задачі;

схему взаємозв'язків задачі, що розв'язується, з іншими задачами системи в цілому;

структурну схему рекомендованих потоків інформації;

структуру інформаційного забезпечення;

схему бази даних (логічна модель);

схему технологічного процесу обробки інформації щодо дачі;

схему взаємозв'язку вхідної інформації, машинних носіїв і вхідної інформації;

схему алгоритму;

схему взаємозв'язку програм;

схему програми.