Розділ 1. Нерівність розподілу доходів у суспільстві



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділ 1. Нерівність розподілу доходів у суспільстві



ЗМІСТ

 

 

Вступ........................................................................................................................................................ 3

Розділ 1.Нерівність розподілу доходів у суспульстві.......................................................................... 5

1.1. Доходи населення, їх види та джерела формування............................................................... 5

1.2. Рівень життя та бідність. Причини нерівності доходів........................................................... 9

1.3. Методи обчислення нерівності доходів.................................................................................. 12

Розділ 2. Державне регулювання нерівності доходів у суспільстві................................................ 16

2.1. Державне регулювання перерозподілу доходів..................................................................... 16

2.2. Причини та динаміка нерівності доходів в Україні.............................................................. 18

Розділ 3. Алаліз ефективності соціальної політики в Україні.......................................................... 28

Висновок............................................................................................................................................... 35

Література.............................................................................................................................................. 37

 


Вступ

Актуальність теми дослідження. Після глибокої трансформаційної кризи 1990-х pp. в Україні розпочався процес економічного пожвавлення, що характеризувався зростанням обсягів виробництва і наданих послуг, покращенням інвестиційного клімату, зростанням попиту на робочу силу і відповідним зниженням безробіття, збільшенням доходів населення. Однак усі дев'ять років (2000-2008 рр.) економічного зростання не були належним чином використані для реструктуризації економіки та переходу її на інвестиційно-інноваційний шлях розвитку. Головною причиною неефективності суспільних перетворень стала спотворена система політичної влади з домінуванням груп впливу і конкурентною боротьбою між ними, перетворенням державних органів на засіб отримання специфічної ренти. Такий характер організації влади спричинив вибух корупції, поширення тіньових і навіть кримінальних процесів в економіці й управлінні, спровокував фундаментальне руйнування ціннісної структури українського суспільства.

Перші ознаки нової кризи чітко проявилися восени 2008 р., на цьому етапі криза охопила фінансову сферу та окремі галузі економіки. Початок 2009 р. свідчив про подальший розвиток кризових явищ – так, виробництво промислової продукції у січні становило лише 65,9% від рівня січня 2008 р. Обсяг ВВП за 1-й квартал 2009 р. скоротився на 20% порівняно з таким же періодом 2008 p., а за 2‑ий квартал скорочення склало 18%. З початку 2009 р. криза поширилась практично на всі сфери економіки та суспільства. На фоні відставання економічних процесів почали невпинно знижуватися доходи населення. Отже, у 2008 р. Україна, не подолавши всіх наслідків кризи 1990-х рр. і не досягши докризового рівня ВВП, увійшла в нову економічну кризу, яку наприкінці 2009 р. відчувала переважна більшість населення країни.

Соціальною ціною ринкових реформ в Україні стало різке зниження рівня життя основної маси її населення. Якщо декілька років тому ще точилися дискусії навколо питання, чи слід визнати наявність бідності в Україні, то сьогодні її масове поширення та довготривалий характер є беззаперечними. Фактично бідність вже стала на теренах колишньої УРСР, яка була однією з найбільш розвинутих країн Європи, тією нездоланною перепоною, що унеможливлює сталий соціально-економічний розвиток України. У чому ж причини розшарування доходів сучасних українців? Чому велика частина населення отримує доходи, що є нижчими за податковий мінімум, а інша частина купує дорогу нерухомість та авто? Як держава може регулювати рівень доходів громадян, сприяти соціальній рівності в країні? Всі ці питання потребують вирішення. Їх нагальність обумовлює важливість дослідження проблем нерівності доходів в Україні і актуальність цієї теми.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об'єкт дослідження – причини та державне регулювання нерівності доходів в Україні

Предмет дослідження – нерівність розподілу доходів у суспільстві.

Метою курсової роботи є дослідження нерівності розподілу доходів у суспільстві.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

– проаналізувати суть, види та джерела доходів;

– розкрити методи обчислення нерівності доходів.

 

 

Розділ 1. Нерівність розподілу доходів у суспільстві

Розділ 2. Державне регулювання нерівності доходів у суспільстві

Розділ 3. Аналіз ефективності соціальної політики в Україні

Висновок

Отже, сукупні доходи населення, їхній рівень, структура, засоби одержання і диференціація є показниками економічного і соціального добробуту суспільства. Розподіл їх має яскраво виражене соціально-політичне забарвлення, визначаючи майнову і соціальну диференціацію.

Будь-яке суспільство є складним утворенням, що складається з людей, об'єднаних певними ознаками. Однією з основних характеристик людини в сучасному суспільстві є розмір і засоби одержання нею свого сукупного доходу. Доход у самому загальному виді – це та сума грошей, що ми заробляємо або одержуємо протягом певного часу (як правило, за рік). Розмір доходу, оцінюваний у грошах, представляє собою номінальну величину. Реальний доход – це сума товарів і послуг, що можна придбати на грошові доходи. Розбіжність між реальними і номінальними доходами утворюється за рахунок інфляції, податків і натуральних трансфертів.

Пануюче в сучасній економічній теорії пояснення джерел і принципів формування доходів основане на теорії чинників і їхньої граничної продуктивності. Теорія граничної продуктивності акцентована на аналізі функціональних зв'язків між різноманітними частинами доходу.

Сукупні доходи суспільства в цілому і кожного з його членів справедливо оцінювати як показники економічного добробуту. Одержувані населенням доходи складають базу певного рівня життя.

Бідність прямо пов'язана з нерівномірністю розподілу доходів і майна. Водночас бідність не піддається точному визначенню (так само як щастя і добробут). У найзагальнішому виді ідентифікація бідності заснована на зіставленні строго визначеного набору потреб і можливостей їхнього задоволення для певних груп населення.

Диференціація причин бідності приводить до необхідності розрізняти типи бідності для того, щоб визначити специфічні заходи для її ліквідації або скорочення.

Персональний розподіл доходів відрізняється значною нерівномірністю, виміряти яку можна на основі методології Парето-Лоренца-Джінні. Відповідно до "закону Парето" між рівнем доходів і числом їхніх одержувачів існує обернена залежність, інакше кажучи, персональний розподіл доходів стійко нерівномірний, причому рівень нерівномірності в розподілі доходів – "коефіцієнт Джінні-Парето" – у різних країнах приблизно однаковий.

Іншим конкретним способом вивчення диференціації доходів є обчислення децильного коефіцієнта. Для цього виділяються дві крайні доходні групи населення, кожна з яких складає 10% від загальної кількості сімей.

Будь-яка з форм державного регулювання (у тому числі соціальна) утворюється з матеріальних, інституціональних і концептуальних складових. Відзначимо, що соціальне регулювання не є винятковим привілеєм держави, воно охоплює не тільки перерозподіл доходів, але й інші показники рівня життя.

Загалом проведений аналіз свідчить, що ефективність соціальних трансферів в Україні підвищується, але прогрес доволі повільний. Однак беззаперечним є висновок про те, що соціальні виплати забезпечували вагому частку доходів домогосподарств.

Загальна оцінка системи соціальних пільг приводить до висновку, що вони здебільшого орієнтовані не на бідне населення. Лише кожне п'яте домогосподарство серед отримувачів пільг є бідним (20,6%), хоча по країні в цілому бідні складають 27%. Бідні домогосподарства рідше отримують пільги у порівнянні з небідними (42,1 проти 51,1%), а також мають меншу вигоду від цієї програми – відповідно 431,2 проти 777,3 грн. на рік по небідних домогоспо­дарствах. Більш того, система соціальної допомоги в Україні залишає можливість отримувати виплати не тільки тим, хто її насправді потребує. Механізм перевірки сімей на нужденність вимагає витрачання значних ресурсів, але не дає необхідну віддачу. Діюча система соціальної допомоги вимагає серйозних змін для посилення її впливу на ситуацію з бідністю.

 

 


Література

1. Аналiз бiдностi та соцiальних наслiдкiв економічної кризи В Україні – Київ, 2010.

2. Базилевич В.Д., Попов В.М., Базилевич К.С., Найдич Н. М., Гражевська Н.І. Економічна теорія: політекономія: Підручник / В.Д. Базилевич (ред.). – 5. вид., стер. – К.: Знання-Прес, 2007.

3. Гвелесіані А.Г. Диференціація грошових доходів населення: аналіз, прогноз та механізм регулювання. – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2008. – 155 с.

4. Доходи та заощадження в перехідній економіці України / За ред. С. Панчишина та М. Савлука. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2003.

5. Кислицына О.А. Неравенство доходов в России в переходной период: чем оно объясняется? – М.: EERC, 2003. – 79 с.

6. Лібанова Е. Подолання бідності: погляд науковця // Україна: аспекти праці. – 2003. – №7. – С. 26-32.

7. Луніна І. О. Політичні та економічні фактори зміни рівня державних видатків // Економіка України. – 2004. – № 6. – С. 12-19.

8. Людський розвиток регіонів України: аналіз і прогноз / За ред. Е.М.Лібанової. – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень, 2007. – 327 с

9. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. – К.: Вища школа – Знання, 2006. – 743 с.

10. Панчишин С, Холод Н.. Формування нового механізму розподілу і перерозподілу доходів населення в Україні / Економіка України: десять років реформ / За ред. З. Ватаманюка та С. Панчишина. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – С. 407-448.

11. Панчишин С. М. Макроекономіка. – К.: Либідь, 2005. – 616 с.

12. Пухтаєвич Г. О. Аналіз національної економіки: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 254 с.

13. Райзер Мартін. Чи не занадто низька в Україні заробітна плата? Та що можна було б зробити для її збільшення? – Світовий банк, 2007. – С. 6.

14. Синчук С. Прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт в Україні [Електронний ресурс] // Інтернет-видання "Юриспруденція он-лайн". – Режим доступу: http://www.lawyer.org.ua/?d=592&i=&w=r.

15. Ягодка А.Г. Соціальна інфраструктура і політика: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 212 с.

 


ЗМІСТ

 

 

Вступ........................................................................................................................................................ 3

Розділ 1.Нерівність розподілу доходів у суспульстві.......................................................................... 5

1.1. Доходи населення, їх види та джерела формування............................................................... 5

1.2. Рівень життя та бідність. Причини нерівності доходів........................................................... 9

1.3. Методи обчислення нерівності доходів.................................................................................. 12

Розділ 2. Державне регулювання нерівності доходів у суспільстві................................................ 16

2.1. Державне регулювання перерозподілу доходів..................................................................... 16

2.2. Причини та динаміка нерівності доходів в Україні.............................................................. 18

Розділ 3. Алаліз ефективності соціальної політики в Україні.......................................................... 28

Висновок............................................................................................................................................... 35

Література.............................................................................................................................................. 37

 


Вступ

Актуальність теми дослідження. Після глибокої трансформаційної кризи 1990-х pp. в Україні розпочався процес економічного пожвавлення, що характеризувався зростанням обсягів виробництва і наданих послуг, покращенням інвестиційного клімату, зростанням попиту на робочу силу і відповідним зниженням безробіття, збільшенням доходів населення. Однак усі дев'ять років (2000-2008 рр.) економічного зростання не були належним чином використані для реструктуризації економіки та переходу її на інвестиційно-інноваційний шлях розвитку. Головною причиною неефективності суспільних перетворень стала спотворена система політичної влади з домінуванням груп впливу і конкурентною боротьбою між ними, перетворенням державних органів на засіб отримання специфічної ренти. Такий характер організації влади спричинив вибух корупції, поширення тіньових і навіть кримінальних процесів в економіці й управлінні, спровокував фундаментальне руйнування ціннісної структури українського суспільства.

Перші ознаки нової кризи чітко проявилися восени 2008 р., на цьому етапі криза охопила фінансову сферу та окремі галузі економіки. Початок 2009 р. свідчив про подальший розвиток кризових явищ – так, виробництво промислової продукції у січні становило лише 65,9% від рівня січня 2008 р. Обсяг ВВП за 1-й квартал 2009 р. скоротився на 20% порівняно з таким же періодом 2008 p., а за 2‑ий квартал скорочення склало 18%. З початку 2009 р. криза поширилась практично на всі сфери економіки та суспільства. На фоні відставання економічних процесів почали невпинно знижуватися доходи населення. Отже, у 2008 р. Україна, не подолавши всіх наслідків кризи 1990-х рр. і не досягши докризового рівня ВВП, увійшла в нову економічну кризу, яку наприкінці 2009 р. відчувала переважна більшість населення країни.

Соціальною ціною ринкових реформ в Україні стало різке зниження рівня життя основної маси її населення. Якщо декілька років тому ще точилися дискусії навколо питання, чи слід визнати наявність бідності в Україні, то сьогодні її масове поширення та довготривалий характер є беззаперечними. Фактично бідність вже стала на теренах колишньої УРСР, яка була однією з найбільш розвинутих країн Європи, тією нездоланною перепоною, що унеможливлює сталий соціально-економічний розвиток України. У чому ж причини розшарування доходів сучасних українців? Чому велика частина населення отримує доходи, що є нижчими за податковий мінімум, а інша частина купує дорогу нерухомість та авто? Як держава може регулювати рівень доходів громадян, сприяти соціальній рівності в країні? Всі ці питання потребують вирішення. Їх нагальність обумовлює важливість дослідження проблем нерівності доходів в Україні і актуальність цієї теми.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об'єкт дослідження – причини та державне регулювання нерівності доходів в Україні

Предмет дослідження – нерівність розподілу доходів у суспільстві.

Метою курсової роботи є дослідження нерівності розподілу доходів у суспільстві.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

– проаналізувати суть, види та джерела доходів;

– розкрити методи обчислення нерівності доходів.

 

 

Розділ 1. Нерівність розподілу доходів у суспільстві



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.214.224 (0.017 с.)