Підготовка робітників, службовців, які не входять до складу формувань.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Підготовка робітників, службовців, які не входять до складу формувань.



Мета підготовки цієї категорії — вміння використовувати засоби індивідуального і колективного захисту, надання першої медичної допомоги і діяти в умовах НС. Навчання здійснюється за 12-ти годинною програмою під керівництвом начальників структурних підрозділів (цех, ділянка, відділ). Керівникам об'єктів господарської діяльності надається право самостійно визначати тематику на основі запропонованої в "Організаційних вказівках", а також форми навчання: у складі навчальних груп або самостійно з обов'язковою участю в тренуваннях, а також здаванням заліків. Для надання методичної допомоги робітникам та службовцям у вивченні програми ЦЗ на об'єктах створюються консультаційні пункти.

Підготовка населення, яке не зайняте у сфері виробництва та обслуговування. Знання з ЦЗ населення отримує з навчально-методичних посібників, пам'яток, прослуховування радіо- та телепередач, матеріалів, які друкуються у газетах та журналах. Як діяти за сигналами оповіщення ЦЗ, в умовах НС, де отримати і як користуватися засобами індивідуального захисту, місця розташування захисних споруд та інше, можна отримати у консультаційних пунктах, що створюються в містах при житлово-експлуатаційних дільницях, а у сільській місцевості — при сільських Радах.

Підготовка студентів. Основною метою навчання студентів є прищеплення навичок практичного використання засобів захисту та дії в екстремальних умовах, надання само- і взаємодопомоги. Програми підготовки для студентів розробляє Міністерство освіти України. Вони включають:

— проведення планових занять і тренувань під керівництвом класних керівників у 2—8 класах;

— підготовку учнів 8—11 класів, ПТУ та технікумів за програмою ДПЮ викладачами допризовної підготовки;

— навчання дівчат за програмою медико-санітарної підготовки.

Навчання на об'єктах господарської діяльності. Навчання ЦЗ є вищою, основною і заключною формою підготовки керівного складу об'єктів, формувань і населення до виконання завдань ЦЗ. В ході навчань у керівного та командно-начальницького складу напрацьовуються необхідні практичні навички в керівництві підлеглими, а у особового складу невоєнізованих формувань чіткі дії в ході виконання завдань ЦЗ: удосконалюються і відпрацьовуються способи використання техніки, приладів, різних агрегатів та інструментів, відпрацьовуються питан­ня управління, зв'язку, оповіщення.

Навчання ЦЗ, що проводяться згідно з сучасними вимогами є перевіркою реальності планів ЦЗ, дають можливість навчати особовий склад невоєнізованих формувань, робітників, службовців і населення дій у надзвичайних ситуаціях.

 

 

Питання для самоконтролю та обговорення

 

1. Назвати категорії населення, яке підлягає навчанню з ЦЗ.

2. Назвати терміни навчального року у системі ЦЗ.

3. Хто несе відповідальність за організацію і якість навчання на ОГД ?

4. Назвати керівні документи, за якими на ОГД організується підготовка з ЦЗ.

 

Практичне заняття № 8

Стійкість роботи промислового об'єкта

В надзвичайних ситуаціях

 

Зміст заняття. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи промислових об'єктів. Захист виробничого персоналу й оцінка інженерного захисту робітників і службовців.

Рекомендована література: [1] с. 208-210, [3].

Теоретичні передумови до виконання роботи

 

Під стійкістю роботи ОГД розуміють його спроможність в умовах надзвичайної ситуації випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні середніх руйнувань або порушенні зв'язків з кооперації та поставок відновлювати виробництво у мінімальні терміни.

Під стійкістю роботи об'єктів, які безпосередньо не виробляють матеріальні цінності розуміють їх спроможність виконувати свої функції в умовах НС.

На стійкість роботи ОГД в умовах НС впливають наступні фактори:

— надійність захисту робітників та службовців;

— спроможність інженерно-технічного комплексу об'єкта протистояти у визначеному ступеню уражаючих факторів стихійного лиха, аварій, катастроф та сучасних видів зброї;

— захищеність об'єкта від вторинних уражаючих факторів (пожеж, вибухів, зараження ОР та СДОР);

— надійність системи забезпечення об'єкта всім необхідним для виробництва (сировиною, паливом, комплектуючими вузлами і деталями, електроенергією, водою, газом та іншим);

— стійкість та безперервність управління виробництвом та ЦЗ;

— підготовленість об'єкта до ведення РШР та робіт щодо порушеного виробництва.

 

Перелічені фактори є основними загальними для усіх ОГД шляхи підвищення стійкості роботи в умовах НС, а саме:

— забезпечення надійного захисту робітників та службовців від уражаючих факторів сучасної зброї, аварії, катастрофи і стихійного лиха;

— захист основних виробничих факторів від уражаючих факторів, в тому числі і від вторинних, які виникають в умовах НС;

— стійке забезпечення всім необхідним для випуску запланованої продукції;

— підготовка до відновлення порушеного виробництва;

— підвищення надійності та оперативності управління виробництвом та ЦЗ.

 

Захист робітників та службовців досягається чотирма основними способами:

— укриття людей в захисних спорудах;

— проведення евакозаходів;

— радіаційно-хімічний захист;

— медичний і біологічний захист.

 

Надійно захистити виробничий персонал об'єкта можливо лише при комплексному використанні усіх основних способів захисту.

Захист виробничих фондів полягає у підвищенні протидії будинків, споруд і конструкції об'єкта до уражаючих факторів та захисті технологічного обладнання, верстатів, систем і комунікацій та інших засобів, що формують основу виробничого процесу.

Створення надійних систем електро-, водо- та теплозабезпечення об'єктів:

а) підвищення стійкості електрозабезпечення:

– розподіл схеми електромереж на незалежно працюючі частини;

– закільцювання електромереж та підключення їх до декількох джерел енергозабезпечення;

– створення резерву дизельних електростанцій;

б) підвищення стійкості систем водопостачання:

– водопостачання від двох незалежних джерел, одне з яких підземне;

– захист вододжерел та резервуарів чистої води;

– створення обвідних (байпасних) ліній навколо водонапірних веж;

в) підвищення стійкості систем газо-, тепло- та паливо- забезпечення:

– розподільні газопроводи робити підземними та передбачати їх кільцювання:

– газорозподільні станції та опорні пункти обвідних газопроводів передбачати в підземному варіанті;

– встановлювати в основних вузлових точках систем газозабезпечення автоматичні вимикаючі пристрої, які спрацьовують при аваріях. Підвищення протипожежної стійкості:

– максимальне скорочення запасів паливо та вибухонебезпечних речовин;

– проведення профілактичних протипожежних заходів;

– підготовка сил і засобів пожежогасіння.

Створення стійкості системи матеріально-технічного постачання. На ОГД створюють запаси сировини, палива, комплектуючих вузлів і деталей, обладнання, які дозволяють продовжувати роботу на випадок дезорганізації постачання.

Створення стійкості системи управління:

— підготовка ПУ (захищених);

— забезпечення ПУ засобами зв'язку;

— використання автоматизованої системи управління.

Підготовка до прискореного (негайного) відновлення порушеного виробництва:

— розробка необхідної технічної та технологічної документації;

— створення запасів матеріальних засобів для встановлення робіт;

— розробка розрахунків сил і засобів для відновлюючих робіт;

— визначення вірогідної черговості робіт по' відновленню виробництва з урахуванням наявних ресурсів та місцевих умов.

Крім того, на стійкість роботи ОГД буде впливати наявність підготовленої робочої сили. Підвищення надійності та оперативності управління виробництвом:

— створення на об'єкті стійкої системи зв'язку;

— висока підготовка керівного складу;

— своєчасне прийняття вірних рішень та постановка завдань підлеглим у відповідності до обстановки, що склалася.

Підвищення стійкості роботи ОГД досягається завчасним проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних та організаційних заходів, які спрямовані на максимальне зниження дії уражаючих факторів і створення умов для ліквідації наслідків АС.

Інженерно-технічні заходи — це комплекс робіт, що забезпечують підвищення стійкості виробничих будинків і споруд, обладнання, комунально-енергетичних систем.

Технологічні заходи забезпечують підвищення стійкості роботи об'єкт шляхом зміни технологічного процесу, що сприяє спрощенню виробництва продукції та усуває можливість виникнення вторинних уражаючих факторів.

Організаційні заходи передбачають розробку і планування дій керівного командно-начальницького складу штабу, служб і формування СО при захисті робітників і службовців, проведенні Р та ІНР, відновленні виробництва.

Питання для самоконтролю та обговорення

 

1. Дати визначення стійкості роботи ОГД в НС.

2. Які фактори впливають на стійкість роботи ОГД ?

3. Якими основними способами досягається захист робітників та службовців ?

4. Якими заходами досягається підвищення стійкості електрозабезпечення ?

5. Якими заходами досягається підвищення стійкості водозабезпечення ?

6. Якими заходами досягається підвищення стійкості газо-, тепло- та паливозабезпечення ?

7. Комплексом яких організаційних заходів досягається підвищення стійкості роботи ОГД ?

 

 

Практичне заняття № 9



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.212.116 (0.017 с.)