Підготовка робітників, службовців, які не входять до складу формувань.

Мета підготовки цієї категорії — вміння використовувати засоби індивідуального і колективного захисту, надання першої медичної допомоги і діяти в умовах НС. Навчання здійснюється за 12-ти годинною програмою під керівництвом начальників структурних підрозділів (цех, ділянка, відділ). Керівникам об'єктів господарської діяльності надається право самостійно визначати тематику на основі запропонованої в "Організаційних вказівках", а також форми навчання: у складі навчальних груп або самостійно з обов'язковою участю в тренуваннях, а також здаванням заліків. Для надання методичної допомоги робітникам та службовцям у вивченні програми ЦЗ на об'єктах створюються консультаційні пункти.

Підготовка населення, яке не зайняте у сфері виробництва та обслуговування. Знання з ЦЗ населення отримує з навчально-методичних посібників, пам'яток, прослуховування радіо- та телепередач, матеріалів, які друкуються у газетах та журналах. Як діяти за сигналами оповіщення ЦЗ, в умовах НС, де отримати і як користуватися засобами індивідуального захисту, місця розташування захисних споруд та інше, можна отримати у консультаційних пунктах, що створюються в містах при житлово-експлуатаційних дільницях, а у сільській місцевості — при сільських Радах.

Підготовка студентів. Основною метою навчання студентів є прищеплення навичок практичного використання засобів захисту та дії в екстремальних умовах, надання само- і взаємодопомоги. Програми підготовки для студентів розробляє Міністерство освіти України. Вони включають:

— проведення планових занять і тренувань під керівництвом класних керівників у 2—8 класах;

— підготовку учнів 8—11 класів, ПТУ та технікумів за програмою ДПЮ викладачами допризовної підготовки;

— навчання дівчат за програмою медико-санітарної підготовки.

Навчання на об'єктах господарської діяльності. Навчання ЦЗ є вищою, основною і заключною формою підготовки керівного складу об'єктів, формувань і населення до виконання завдань ЦЗ. В ході навчань у керівного та командно-начальницького складу напрацьовуються необхідні практичні навички в керівництві підлеглими, а у особового складу невоєнізованих формувань чіткі дії в ході виконання завдань ЦЗ: удосконалюються і відпрацьовуються способи використання техніки, приладів, різних агрегатів та інструментів, відпрацьовуються питан­ня управління, зв'язку, оповіщення.

Навчання ЦЗ, що проводяться згідно з сучасними вимогами є перевіркою реальності планів ЦЗ, дають можливість навчати особовий склад невоєнізованих формувань, робітників, службовців і населення дій у надзвичайних ситуаціях.

 

 

Питання для самоконтролю та обговорення

 

1. Назвати категорії населення, яке підлягає навчанню з ЦЗ.

2. Назвати терміни навчального року у системі ЦЗ.

3. Хто несе відповідальність за організацію і якість навчання на ОГД?

4. Назвати керівні документи, за якими на ОГД організується підготовка з ЦЗ.

 

Практичне заняття № 8

Стійкість роботи промислового об'єкта

В надзвичайних ситуаціях

 

Зміст заняття. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи промислових об'єктів. Захист виробничого персоналу й оцінка інженерного захисту робітників і службовців.

Рекомендована література: [1] с. 208-210, [3].

Теоретичні передумови до виконання роботи

 

Під стійкістю роботи ОГД розуміють його спроможність в умовах надзвичайної ситуації випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні середніх руйнувань або порушенні зв'язків з кооперації та поставок відновлювати виробництво у мінімальні терміни.

Під стійкістю роботи об'єктів, які безпосередньо не виробляють матеріальні цінності розуміють їх спроможність виконувати свої функції в умовах НС.

На стійкість роботи ОГД в умовах НС впливають наступні фактори:

— надійність захисту робітників та службовців;

— спроможність інженерно-технічного комплексу об'єкта протистояти у визначеному ступеню уражаючих факторів стихійного лиха, аварій, катастроф та сучасних видів зброї;

— захищеність об'єкта від вторинних уражаючих факторів (пожеж, вибухів, зараження ОР та СДОР);

— надійність системи забезпечення об'єкта всім необхідним для виробництва (сировиною, паливом, комплектуючими вузлами і деталями, електроенергією, водою, газом та іншим);

— стійкість та безперервність управління виробництвом та ЦЗ;

— підготовленість об'єкта до ведення РШР та робіт щодо порушеного виробництва.

 

Перелічені фактори є основними загальними для усіх ОГД шляхи підвищення стійкості роботи в умовах НС, а саме:

— забезпечення надійного захисту робітників та службовців від уражаючих факторів сучасної зброї, аварії, катастрофи і стихійного лиха;

— захист основних виробничих факторів від уражаючих факторів, в тому числі і від вторинних, які виникають в умовах НС;

— стійке забезпечення всім необхідним для випуску запланованої продукції;

— підготовка до відновлення порушеного виробництва;

— підвищення надійності та оперативності управління виробництвом та ЦЗ.

 

Захист робітників та службовців досягається чотирма основними способами:

— укриття людей в захисних спорудах;

— проведення евакозаходів;

— радіаційно-хімічний захист;

— медичний і біологічний захист.

 

Надійно захистити виробничий персонал об'єкта можливо лише при комплексному використанні усіх основних способів захисту.

Захист виробничих фондів полягає у підвищенні протидії будинків, споруд і конструкції об'єкта до уражаючих факторів та захисті технологічного обладнання, верстатів, систем і комунікацій та інших засобів, що формують основу виробничого процесу.

Створення надійних систем електро-, водо- та теплозабезпечення об'єктів:

а) підвищення стійкості електрозабезпечення:

– розподіл схеми електромереж на незалежно працюючі частини;

– закільцювання електромереж та підключення їх до декількох джерел енергозабезпечення;

– створення резерву дизельних електростанцій;

б) підвищення стійкості систем водопостачання:

– водопостачання від двох незалежних джерел, одне з яких підземне;

– захист вододжерел та резервуарів чистої води;

– створення обвідних (байпасних) ліній навколо водонапірних веж;

в) підвищення стійкості систем газо-, тепло- та паливо- забезпечення:

– розподільні газопроводи робити підземними та передбачати їх кільцювання:

– газорозподільні станції та опорні пункти обвідних газопроводів передбачати в підземному варіанті;

– встановлювати в основних вузлових точках систем газозабезпечення автоматичні вимикаючі пристрої, які спрацьовують при аваріях. Підвищення протипожежної стійкості:

– максимальне скорочення запасів паливо та вибухонебезпечних речовин;

– проведення профілактичних протипожежних заходів;

– підготовка сил і засобів пожежогасіння.

Створення стійкості системи матеріально-технічного постачання. На ОГД створюють запаси сировини, палива, комплектуючих вузлів і деталей, обладнання, які дозволяють продовжувати роботу на випадок дезорганізації постачання.

Створення стійкості системи управління:

— підготовка ПУ (захищених);

— забезпечення ПУ засобами зв'язку;

— використання автоматизованої системи управління.

Підготовка до прискореного (негайного) відновлення порушеного виробництва:

— розробка необхідної технічної та технологічної документації;

— створення запасів матеріальних засобів для встановлення робіт;

— розробка розрахунків сил і засобів для відновлюючих робіт;

— визначення вірогідної черговості робіт по' відновленню виробництва з урахуванням наявних ресурсів та місцевих умов.

Крім того, на стійкість роботи ОГД буде впливати наявність підготовленої робочої сили. Підвищення надійності та оперативності управління виробництвом:

— створення на об'єкті стійкої системи зв'язку;

— висока підготовка керівного складу;

— своєчасне прийняття вірних рішень та постановка завдань підлеглим у відповідності до обстановки, що склалася.

Підвищення стійкості роботи ОГД досягається завчасним проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних та організаційних заходів, які спрямовані на максимальне зниження дії уражаючих факторів і створення умов для ліквідації наслідків АС.

Інженерно-технічні заходи — це комплекс робіт, що забезпечують підвищення стійкості виробничих будинків і споруд, обладнання, комунально-енергетичних систем.

Технологічні заходи забезпечують підвищення стійкості роботи об'єкт шляхом зміни технологічного процесу, що сприяє спрощенню виробництва продукції та усуває можливість виникнення вторинних уражаючих факторів.

Організаційні заходи передбачають розробку і планування дій керівного командно-начальницького складу штабу, служб і формування СО при захисті робітників і службовців, проведенні Р та ІНР, відновленні виробництва.

Питання для самоконтролю та обговорення

 

1. Дати визначення стійкості роботи ОГД в НС.

2. Які фактори впливають на стійкість роботи ОГД?

3. Якими основними способами досягається захист робітників та службовців?

4. Якими заходами досягається підвищення стійкості електрозабезпечення?

5. Якими заходами досягається підвищення стійкості водозабезпечення?

6. Якими заходами досягається підвищення стійкості газо-, тепло- та паливозабезпечення?

7. Комплексом яких організаційних заходів досягається підвищення стійкості роботи ОГД?

 

 

Практичне заняття № 9