З дисципліни «цивільний захист»

 

 

для студентів всіх спеціальностей

за освітньо-кваліфікаційними рівнями

«спеціаліст», «магістр»

 

Схвалено на засіданні кафедри ПНД Протокол № 1 від "1" вересня 2011 р. Завідувач кафедри д.т.н., проф.__________ В.Ю. Аркад’єв

 

Херсон МУБіБ 2011

Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни «Цивільний захист» для студентів всіх спеціальностей / Укл. Л.С. Гончаренко, Є.С. Середа. - Херсон: МУБіП, 2011. - 40 с.

 

 

Укладачі: Л.С. Гончаренко, к.т.н., доцент

Є.С. Середа, ст. викладач

 

Рецензент: В.Ю. Аркад’єв, д.т.н., професор

 

Відповідальний за випуск заст. зав. кафедри природничо - наукових дисциплін Середа Є.С., ст. викладач

 

 

Методичні вказівки розроблені у відповідності з основними положеннями Типової навчальної програми нормативної дисципліни «Цивільний захист» для вищих навчальних закладів для всіх спеціальностей за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст», «магістр», затвердженої Заступником Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Жебровським Б.М. 31.03.2011 р.

ЗМІСТ

 

Практичне заняття №1.Загальна характеристика можливих наслідків НС в Україні………………………………...............
Практичне заняття №2.Характеристика осередків ураження, які виникають при застосуванні сучасної зброї………………………….
Практичне заняття №3.Основні поняття і визначення при оцінці радіаційної, хімічної, інженерної та пожежної обстановки……………………………………………………………….....
Практичне заняття №4.Методика оцінки радіаційної і хімічної обстановки при на радіаційно і хімічно небезпечних об'єктах та застосуванні сучасних засобів ураження…………………………………
Практичне заняття №5.Захисні споруди ЦЗ і вимоги, які ставляться до них…………………………………………………………..
Практичне заняття №6.Засоби індивідуального та колективного захисту населення………………………………………………………….
Практичне заняття №7.Навчання населення з цивільного захисту……………………………………………………………………...
Практичне заняття №8.Стійкість роботи промислового об'єкта в надзвичайних ситуаціях…………………………………………
Практичне заняття №9. 0рганізація і проведення заходів ЦЗ на промислових об'єктах і життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях……………………………………………………………………
Література……………………………………………………………...

Практичне заняття № 1

Загальна характеристика можливих наслідків

НС в Україні

 

Зміст заняття. Виробничі аварії та катастрофи, стихійні лиха. Основні поняття та визначення. Коротка характеристика стихійних лих, аварій і катастроф.

Рекомендована література: [1] с. 54-59, 60, 67, 68, 73, [3].

Теоретичні передумови до виконання роботи

Постановою Кабінету Міністрів України №1099 від 15.07.1998 р. "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій (НС)" затверджено "Положення про класифікацію НС". Розглянемо можливі НС та їх короткі характеристики:

Геологічні небезпечні явища:

- землетруси;

- вулканізм;

- лавини;

- провалювання земної поверхні;

- зсуви;

- обвали,

- осипи;

- абразія.

Гідрологічні НС:

– повені;

– цунамі;

– селі.

Метеорологічні НС:

– зливи;

– град;

– сильна спека;

– суховії, посуха, ураган, циклони, смерчі.

Природні пожежі:

– лісові пожежі;

– низові пожежі;

– верхові лісові пожежі;

– торф'яні пожежі

 

Надзвичайні ситуації екологічного характеру:

до надзвичайних ситуацій, які пов'язані зі змінами стану суші відносяться:

– зсуви,

– обвали, провали;

– ерозії;

– абразії;

– хімічне забруднення;

деградація ґрунтів;

до ситуацій, пов'язаних зі змінами стану і властивостями атмосфери відносяться:

– забруднення атмосфери;

– температурна інверсія та недостача кисню;

– виникнення зон кислотних опадів;

 

до зміни стану гідросфери відносяться:

– скорочення водних ресурсів;

– забруднення джерел водних ресурсів.

 

До змін біосфери відноситься знищення рослинного та тваринного світу, обумовлене життєдіяльністю людини. Надзвичайні ситуації техногенного характеру прийнято класифікувати з такими основними ознаками:

- за масштабами наслідків (об'єктового, місцевого, регіонального і загальні державного рівня);

- за галузевою ознакою (надзвичайні ситуації - у сільському та лісовому господарствах, у заповідній території, об'єкти особливого природоохоронного значень у водоймах, на об'єктах промисловості, транспорту, житлово-комунального господарства.

Аварії техногенного характеру класифікуються також з урахуванням критеріїв розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків.

Фактори ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій розподіляються на фактори: прямої дії (первинні) та побічної дії (вторинні). Первинні фактори ураження безпосередньо викликаються виникненням джерела техногенної НС. Вторинні фактори ураження викликаються змінами об'єктів навколишнього природного середовища первинними факторами ураження. Фактори ураження джерел техногенних НС за механізмом дії розподіляють на фактори фізичної і хімічної дії.

До факторів ураження фізичної дії відносять: повітряну ударну хвилю, хвилю тиску в ґрунті, сейсмічну вибухову хвилю, хвилю прориву гідротехнічних споруд, дію уламків, екстремальний нагрів середовища, теплове випромінювання, іонізуюче випромінювання. До факторів ураження хімічної дії відносять токсичну дію небезпечних хімічних речовин.

Хімічно небезпечні виробництва.

До хімічно небезпечних об'єктів (підприємств) відносяться:

— заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки і агрегати, які виробляють або використовують СДОР;

— заводи (або їх комплекси) з переробки нафтопродуктів;

— виробництва інших галузей промисловості, які використовують СДОР;

—підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції і очисні споруди, які використовують хлор або аміак;

— залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР;

— транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти;

— склади і бази, на яких знаходяться запаси речовин для дезінфекції, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки;

— склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства. Головним фактором ураження при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах є хімічне зараження місцевості і приземного шару повітря. Виробництво, транспортування і збереження СДОР суворо регламентується спеціальними правилами техніки безпеки і контролю. Проте при значних промислових аваріях, катастрофах, пожежах і стихійних лихах можуть виникнути руйнування виробничих споруд, складів, ємностей, технологічних ліній, трубопроводів і інше. У результаті цього великі кількості СДОР можуть потрапити в навколишнє середовище: на поверхню ґрунту, різноманітні об'єкти, в атмосферу і поширитися на території населених пунктів, що може спричинити масові отруєння робітників виробництва і населення. Для кількісної характеристики токсичних властивостей конкретних СДОР при їх дії через органи дихання людини застосовуються такі параметри:

– гранично допустима токсодоза — така доза (концентрація), при якій симптоми отруєння ще не наступають;

– середня порогова (токсодоза РС₅₀) — доза, яка викликає початкові симптоми ураження СДОР у 50% уражених;

– середня вивідна (токсодоза ІС₅₀) - доза, яка призводить до втрати працездатності до 50% уражених;

– середня смертельна (токсодоза LС₅₀) - доза, яка призводить до загибелі 50% людей або тварин при 2-4-годинній інгаляційній дії.

Питання для самоконтролю та обговорення

1. Дати визначення і коротку характеристику надзвичайної ситуаціі.

2. Дати визначення і коротку характеристику стихійному лиху.

3. Дати визначення і коротку характеристику небезпечним природним явищам.

4. Дати визначення і коротку характеристику аварії.

5. Дати визначення і коротку характеристику катастрофи.

Практичне заняття № 2