V. Методичні вказівки до написання курсових робіт

V. Методичні вказівки до написання курсових робіт

 

Курсова робота з цивільного процесу є однією з форм самостійної роботи студента, що сприяє більш поглибленому вивченню навчального матеріалу, придбанню необхідного для майбутньої практичної діяльності досвіду застосування чинного законодавства, прийняття рішень при розгляді і вирішенні конкретних цивільних справ.

При написанні курсової роботи студенти повинні керуватися методичними вказівками до відповідної теми. По кожній темі курсової роботи вказано приблизний план, нормативний матеріал, спеціальна і монографічна література. Питання, передбачені планом, повинні бути обов'язково висвітлені, а рекомендований нормативний матеріал і інші джерела використані. Запропонований перелік літератури необхідно розглядати як необхідний мінімум, і за можливістю необхідно використовувати й інші матеріали.

Оскільки Конституція України має найвищу юридичну чинність, а її норми є нормами прямої дії, це ставить за обов'язок судам при розгляді конкретних справ керуватися насамперед нормами Конституції України. Відповідно вивчення й освітлення питань, зазначених у плані повинно починатися з аналізу положень Конституції України.

Особливо високі вимоги пред’являються до аналізу процесуального законодавства. У курсовій роботі необхідно показати знання прийомів і засобів тлумачення норм права; на цій основі розкрити зміст чинного законодавства і зробити висновки про його застосування.

Істотна особливість курсової роботи з цивільного процесу - обов'язкове використання при її написанні не тільки спеціальної літератури, але й матеріалів судової практики. Особливу увагу слід приділити постановам Пленуму Верховного Суду України, де містяться важливі роз'яснення з питань тлумачення і застосування чинного матеріального і процесуального законодавства. У курсовій роботі обов'язково повинна знайти своє висвітлення, крім керівних вказівок, і судова практика по конкретних справах. При цьому може бути використана практика вирішення цивільних справ юрисдикційними органами на місцях або матеріали судової практики, опубліковані в таких спеціальних виданнях, як “Вісник Верховного Суду України”, "Право України", "Юридическая практика" та інш. Слід зазначити, що підбір матеріалів судової практики міститься також у відповідних збірниках "Бюлетень законодавства і юридичної практики" (1995, № 2-3). Приклади із судової практики повинні викладатися лаконічно і мати відношення до процесуальних ситуацій, що описуються в курсовій роботі.

Курсова робота повинна носити самостійний і творчий характер, свідчити про вміння робити узагальнення і на підставі цього - правильні висновки. Неприпустимо переписування або використання тільки одного з рекомендованих джерел.

У практичній діяльності юристу доводиться складати різноманітні процесуальні та інші документи. У цьому зв'язку важливою вимогою, що пред’являється до роботи, є її оформлення і стиль викладання. Робота повинна бути написана грамотно і розбірливо. У підрядкових примітках до тексту обов'язково треба зазначати використану літературу, а наприкінці роботи її список. Загальний обсяг роботи повинен знаходитися в межах 23-24 сторінок формату А-4.

Курсова робота здається на факультет, а потім потрапляє на кафедру, яка організовує її рецензування і захист. Допущена до захисту курсова робота підлягає усному підтвердженню в процесіїїзахисту, в ході якого обов'язково повинні бути викладені питання, що містяться в рецензії. За результатами захисту роботи виставляється відповідна оцінка.

Курсова робота виконується за одним з шести варіантів у наступному обов'язковому порядку з числа тем, запропонованих нижче, з урахуванням можливості ознайомлення зі спеціальною літературою і нормативними актами.

Студенти, прізвища яких починаються на букви:

=>" І, Н, Т, Ч, Ю" – виконують роботу з тем 1, 6, 11;

=>"Б, О, У, Ш, Я" – виконують роботу з тем 2, 7, 17;

=>"В, К, Ф, Щ" – виконують роботу з тем 3, 8, 18;

=>"Г, 3, Л, Ц, X" – виконують роботу з тем 4, 14, 19;

=>"Д, Є, Ж, Е, С" – виконують роботу з тем 10, 15, 20;

=>"А, Й, П, Р, М" – виконують роботу з тем 5, 9, 12,13, 16.

Роботи, виконані з порушенням зазначеного порядку, на рецензію прийматися не повинні.

Тема 1. Судовий захист прав і законних інтересів громадян і організацій

(І, Н, Т, Ч, Ю)

1. Проблеми судової влади в правовій демократичній державі.

2. Форми захисту прав і законних інтересів громадян і організацій.

3. Судова форма захисту прав і законних інтересів громадян і організацій.

4. Сучасне поняття правосуддя в цивільних справах.

Нормативний матеріал. Судова практика

1. Конституція України.

2. Цивільний процесуальний кодекс України// Відомості Верховної Ради. – 2004.- N 40-41, 42. - Cт.492 (з наступними змінами і доповненнями)3. Закон України „Про судоустрій України” // Відомості Верховної Ради. - 2002. - N 27-28. - Cт.180 (з наступними змінами і доповненнями)4. Закон України „Про статус суддів”// Відомості Верховної Ради. – 1993. - N 8. - Ст.56 (з наступними змінами і доповненнями)

5. Закон України "Про Конституційний суд України"// Відомості Верховної Ради України 1996. - № 49 - Ст. 272.

6. Закон України „Про третейські суди”// Відомості Верховної Ради. – 2004. - N 35. - Ст.412 (з наступними змінами і доповненнями)

7. Закон України „Про нотаріат” // Відомості Верховної Ради. - 1993. - N 39. - Ст.383 (з наступними змінами і доповненнями)

8. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 1 листопада 1996 р. № 9 // Вісник Верховного Суду України. - 1996.- № 2.

9. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про посилення судового захисту прав та свобод людини та громадянина" від 30 травня 1997 р. № 7 // Вісник Верховного Суду України. -1997. - № 2.

10. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" від 21 грудня 1990 р. № 9 із змінами, внесеними постановою Пленуму від 25 грудня 1992 р. № 13. // Бюл. законодавства і юрид. практики України.- 1995. - № 1.

Список літератури

1. Коваль В. Актуальні проблеми функціонування судової системи України // Право України. – 2003. - №12.

2. Комаров В.В. Предмет цивільного процесуального права. – Х., 1992.

3. Маляренко В. Актуальні проблеми становлення судової влади в Україні // Право України. - 1996. - № 1. - С. 31-36.

4. Онопенко В., Кройтор В. Защита прав граждан в связи с разроботкой нового гражданского и гражданско-процессуального законодательства // Бизнес Информ. - 1994. - № 21.

5. Сахнова Д.В. Реформа гражданского процесса: проблемы и перспективы // Гос-во и право. - 1997. - № 9. - С.50-56.

6. Сульженко Ю. Форми і способи захисту суб’єктивних цивільних прав і законних інтересів // Право України. – 2005. - №12

7. Шевчук П.І., Кривенко В.В., Ярема А.Г. Проблеми судово-правової реформи // Вісник Верховного Суду України. - 1997. - № 1. - С. 36-38.

Тема 2. Принципи цивільного процесуального права

(Б, О, У, Ш, Я)

1. Поняття принципів цивільного процесуального права та їх значення.

2. Система принципів цивільного процесуального права.

3. Загально-правові і міжгалузеві принципи.

4. Специфічні принципи цивільного процесуального права (диспозитивність, змагальність, процесуальна рівноправність сторін).

Нормативний матеріал. Судова практика

1. Конституція України.

2. Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради. – 2004. - N 40-41, 42. - Ст.492 (з наступними змінами і доповненнями)3. Закон України „Про судоустрій України” // Відомості Верховної Ради. – 2002. - N 27-28. - Ст.180. (з наступними змінами і доповненнями)

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції” від 21 грудня 1990 р. № 9 із змінами, внесеними постановою Пленуму від 25 грудня 1992 р. № 13. // Бюл. законодавства і юрид. практики України. 1995.№ 1.

Список літератури

1. Антонович М. Законодавство України та зарубіжних країн щодо статусу державної мови (порівняльний аспект) // Право України. – 1999. - № 6. – С.73-74.

2. Боннер А.Т. Принцип диспозитивности советского гражданского процессуального права. - М., 1987.

3. Бортнік О.Г. Реалізація принципу диспозитивності в цивільному процесі закордонних країн та України (порівняльно-правовий аспект) // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2004. – Вип.26.

4. Григор’єва Л.І. Принцип незалежності судової влади та гарантії судового захисту прав і свобод людини і громадянина // Вісник Верховного Суду України. – 1999. - № 4. – С.5-9.

5. Кондратьєв Р., Гернего О. Принципи права та їх роль у регулюванні суспільних відносин // Право України. - 2000. - № 2.

6. Кройтор В.А. Проблеми доступності цивільного судочинства в Україні у зв’язку з реальним закріпленням принципу змагальності // Право і безпека. – 2004. – Т.3. - №1.

Кройтор В.А., Степаненко Т.В. Стандарти Європейського Союзу в сфері цивільного судочинства і проблема доступу до правосуддя // Наукові записки Харківського економіко-правового університету. – 2005. - №1(2).

8. Мамницький В.Ю. Принцип змагальності у цивільному судочинстві: Автореф. дис. …канд. юрид. наук. - Х., 1995.

9. Папкова О.А. Принципы гражданского процесса в государствах-членах Европейского союза // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 2000. - №3. – С. 62.

10. Стефаник В.С., Лукашкова Н.П. Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами // Вісник Верховного Суду України. – 2001. - № 2. – С.36.38.

11. Тараненко В.Ф. Принципы диспозитивности и состязательности в советском гражданском процессе. – М., 1990.

Список літератури

1. Боннер А.Т. Принцип диспозитивности советского гражданского процессуального права. - М., 1987.

2. Бортнік О.Г. Реалізація принципу диспозитивності в цивільному процесі закордонних країн та України (порівняльно-правовий аспект) // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2004. – Вип.26.

3. Тараненко В.Ф. Принципы диспозитивности и состязательности в советском гражданском процессе. – М., 1990.

4. Шишкін В. Диспозитивність – принцип судочинства // Право України. -1999. - № 6.

5. Шевчук П.І. Розширення дії засад змагальності та диспозитивності при розгляді справ у суді першої інстанції // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - №3.

Список літератури

1. Беспалов А., Арапов Н. Принцип состязательности в гражданском судопроизводстве // Сов. юстиция. - 1976. - № 6.

2. Мамницький В.Ю. Принцип змагальності у цивільному судочинстві. Автореф. … канд. юрид. наук. - X., 1995.

3. Мамницкий В.Ю. Полномочия суда по обеспечению состязательности сторон в гражданском судопроизводстве // Нова Конституція України: Пробл. вдосконалення законодавства: Тематичний зб. наук. праць. – Харків, 1997.

4. Немировська О. Змагальність: старе поняття, новий зміст // Право України. - 1999. - № 9.

5. Тимченко Г. Проблема активності суду в цивільному процесі // Право України. – 2004. - №3.

6. Тимченко Г. Зміст змагальності у сучасному цивільному процесі // Право України. – 2005. - №5.

7. Шевчук П.І. Історичні аспекти розвитку принципу змагальності в цивільному процесі // Право України. – 2004. - №4.

8. Шевчук П.І. Розширення дії засад змагальності та диспозитивності при розгляді справ у суді першої інстанції // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - №3.

9. Шишкін В. Змагальність – принцип судочинства в демократичному суспільстві // Право України. -1999. - №12.

 

Список літератури

1. Бігун В. Цивільна процесуальна правоздатність та цивільна процесуальна дієздатність іноземних осіб // Право України. - 1999. - № 10.

2. Боннер А.Т. Соотношение инициативы и активности сторон и суда в гражданском судопроизводстве // Сов. гос-во и право. - 1983. - № 8.

3. Васильченко Н.М. Процессуальное положениеответчика гражданского судопроизводства. – Х., 1978.

4. КомаровВ.В., Радченко П.І. Цивільні процесуальні правовідносини та їх суб’єкти. - Київ, 1991.

5. Кройтор В., Басенко А. Bona vacantia // Бизнес-Информ. - 1995. - №№ 41, 42.

6. Шакарян М.С. Субъекты советского гражданского процессуального права. - М., 1970.

Список літератури

1. Комаров В.В., Радченко П.І. Участь третіх осіб та прокурора уцивільному судочинстві. – Х.,1991.

2. Коссак С. Особливості участі третіх осіб у трудових справах // Право України. - 1997. - № 11.

3. Сибилев Д.М. Вступление третьих лиц, заявляющих самостоятельные требования на предмет спора, в гражданское дело // Предпринимательство, хоз-во и право. – 1997. - № 4.

4. Сибилев Д.М. Третьи лица в гражданском судопроизводстве // Пробл. совершенствования укр. законодательства и повышения эффективности правоприменительной деятельности. – Харьков, 1997.

5. Сібільов Д.М. Участь третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, в цивільних справах, що виникають з трудових правовідносин // Підприємство і право. – К., 1998.

6. Сібільов Д.М. Участь третіх осіб у цивільному судочинстві: Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Харків, 1998.

7. Сульженко Ю. Захист прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб у цивільному процесі // Право України. – 2005. - №3.

8. Щеглов В.Н. Субъекты в гражданском процессе.- Томск, 1979.

 

Список літератури

1. Диордиева О. Возбуждение прокурором гражданских дел в интересах граждан // Законность. – 1998. - № 8.

2. Пшонка В. Підвищення ефективності представництва прокуратурою інтересів громадян та держави в судах // Вісн. прокуратури. – 1999. - № 2. – С. 76-79.

3. Руденко Н. Участие прокурора Украины в гражданском судопроизводстве // Предпринимательство, хоз-во и право. – 2000. - № 3. – С. 32-35.

4. Руденко Н. Представительство прокуратуры в суде: украинский вариант // Законность. – 1998. - № 7. – С. 46-50.

5. Сапунков В.И. Процессуальные проблеми представительства прокурором интересов гражданина или государства в суде // Пробл. організації прокуратури й оптимізації її діяльності в сучасних умовах: Зб. наук. праць. – Харків, 1998. – С. 178-183.

6. Субботін С., Черв'яков О., Марочкін I. Представницька функція прокурора // Право України. - 1997. - № 11. - С.63-65.

7. Радченко М., Глаговський В. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді (теоретичний і практичний аспекти) // Право України. - 1997. - № 11.

8. 16. Задніпровський О. Права прокурора у світлі нової Конституції України // Право України. - 1997. - № 1. - С.59.

9. Косюта М. Правове регулювання представницької функції прокуратури // Право України. - 1997. - № 12. - С.53-57.

10. Бородін М. Участь прокурора в цивільному процесі: окремі аспекти // Право України. - 1999. - № 11.

11. Шумський П. Представництво прокурора в суді // Право України. – 1998. - № 2. – С. 24-27.

12. Радченко М., Глаговський В. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді (теоретичний і практичний аспекти) // Право України. 1997. № 11.

 

Тема 8. Представництво в суді

(В, К, Ф, Щ)

1. Поняття і значення інституту представництва в суді.

2. Види судового представництва.

3. Повноваження представника в суді.

Список літератури

1. Атамась Т. Функції адвоката у цивільному судочинстві // Право України. - 1997. - № 6. - С.63-64.

2. Борисова Е.А., Коваленко Г.В. Доверенность на ведение дел в суде: отдельные вопросы правового регулирования // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11. Право. – 1999. - № 3. – С. 50-61.

3. Логінова С. Якою бути адвокатурі в Україні // Право України. - 1997. - № 8.

4. Павлуник І. Особливості участі адвоката у цивільному процесі // Право України. - 1999. - № 9.

5. Фурса С. Довіреність та інститут представництва в цивільному законодавстві, нотаріальному і цивільному процесах України // Право України. - 1999. - № 4.

6. Штефан М.Й. и др. Представительство граждан в суде. - К., 1991.

7. Яновська О. Система гарантій адвокатської діяльності – крок до громадянського суспільства // Право України. - 1996. - № 3.

8. Ясинок М.М., Кройтор В.А., Логвиненко М.І. Представництво як міжгалузевий інститут. Монографія. – Суми: видавничо-виробниче підприємство “Мрія-1”, 2007.

 

Список літератури

1. Бородін М., Гнатенко А. Цивільно-правові спори про угоди // Право України. - 1997. - № 5.

2. Бігун В. Підсудність цивільних справ за участю іноземного елемента // Вісник Академії правових наук України. – 1998. - №4.

3. Бородін М., Кузьменко С., Кройтор В. Процесуальні питання розгляду справ про виключення майна з опису // Право України. - 1999. - № 7.

4. Домбровський І.П. Розгляд судами справ за позовами до засобів масової інформації про захист честі, гідності і ділової репутації та компенсацію моральної шкоди // Вісн. Верхов. Суду України. – 1998. - № 2.

5. Кузьменко С. Подальші перспективи розвитку інституту підвідомчості // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №8.

6. Протас И., Шишка Р., Кройтор В. Если гражданину причинён ущерб незаконными действиями государственных органов // Бизнес Информ. - 1995. - № 25-25.

7. Тимченко П.М. Подведомственность – институт гражданского процессуального права // Пробл. законності. – 1999. - № 39.

8. Тимченко П.М. Проблеми судової підвідомчості: Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Харків, 2000.

9. Филановский В.А.Понятие подведомственности в российском процессуальном законодательстве // Правоведение. – 2001. - №6.

Тема 10. Позов

(Д, Є, Ж, Е, С)

1. Право на судовий захист. Поняття і сутність позовного провадження.

2. Поняття позову.

3. Елементи позову

4. Види позовів.

 

Список літератури

1. Добровольский А.А., Иванова С.А. Основные проблемы исковой формы защиты права. - М., 1989.

Список літератури

1. Бєлоконєв В. Розподіл обов'язків по доказуванню в цивільному процесі // Право України. - 1996. - № 9. - С.55-57.

2. Влащенко А. Генетичну дактилоскопію використовувати в цивільних справах // Рад. право. - 1990. - № 2.

3. Гриненко А.Д., Шульженко О.О., Надгорний Г.М. Практика використання в цивільному судочинстві матеріалів судових експертиз // Вісник Верховного Суду України. - 1997. - № 3.

4. Кравченко В. Тактика цивільного процесу: доказування // Підприємництво, господарство і право. – 2002. -№11.

5. Решетникова И.В. Доказательственное право в гражданском судопроизводстве. – Екатеринбург, 1997.

6. Треушников М.К. Доказательства и доказывание в советском гражданском процессе. - М., 1982.

7. Тихиня В.Г. Теоретические проблемы применения данных криминалистики в гражданском судопроизводстве. - Минск, 1983.

8. Фурса С.Я., Цюра Т.В. Докази і доказування у цивільному процесі: Науково-практичний посібник. (Серія: Процесуальні науки) – К.: Видавець Фурса С.Я., КНТ, 2005.

9. Цюра Т. Принципи і сучасні проблеми доказування // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №6.

10. Цюра Т. Новий погляд на класифікацію доказів у цивільному процесі // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №8

Список літератури

1. Решетникова И.В. Доказательственное право в гражданском судопроизводстве. – Екатеринбург, 1997.

2. Треушников М.К. Вопросы теории доказательств в гражданском судопроизводстве // Вестник Моск. ун-та. Серия ІІ. Право. - 1984. - № 3.

3. Треушников М.К. Доказательства и доказывания в советском гражданском процессе. - М., 1982.

4. Треушников М.К. Оценка отдельных видов доказательств по гражданским делам // Сов. юстиция. - 1985. - № 1.

5. Треушников М.К. Относимость и допустимость доказательств в советском гражданском процессе. - М., 1981.

6. Фурса С.Я., Цюра Т.В. Докази і доказування у цивільному процесі: Науково-практичний посібник. (Серія: Процесуальні науки) – К.: Видавець Фурса С.Я., КНТ, 2005.

Тема 13. Судовий розгляд

(А, Й, П, Р, М)

1. Судовий розгляд як основна стадія цивільного судочинства.

2. Загальна характеристика окремих частин судового засідання.

3. Підстави і наслідки відкладення і зупинення провадження у справі. Закінчення справи без винесення судового рішення.

5. Поняття та особливості заочного розгляду справи.

Список літератури

1. Бородін М.М., Гнатенко А.В. Цивільно-правові спори про угоди // Право України. -1997. - № 3.

2. Жуйков В.М. О новеллах в гражданском процессуальном праве. - М., 1996.

3. Муравьева А.С. Проблемы судебного разбирательства // Актуальные проблемы теории и практики гражданского процесса. - Л., 1979.

4. Луспеник Д. Заочне рішення: його цілі, процедура, проблеми та шляхи їх вирішення // Право України. – 2004. - №5.

5. Особенности рассмотрения отдельных категорий гражданских дел / Под ред. Треушникова. М.К.- М., 1987.

6. Пушкарь Е. Исковое судопроизводство в советском гражданском процессе. – Львов, 1978.

7. Шевчук П.І. Заочне рішення в цивільній справі // Вісник Верховного Суду України. – 1998. - №3.

8. Фурса С.Я., Щербак С.В., Євтушенко О.І. Цивільний процес України: Проблеми і перспективи: Науково-практичний посібник. – К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2007.

Список літератури

1. Зайцев М.И. Устранение судебных ошибок в гражданском процессе. - Саратов, 1985.

2. Луспеник Д. Заочне рішення: його цілі, процедура, проблеми та шляхи їх вирішення // Право України. – 2004. - №5.

3. Маляренко В.Т. Обов’язковість рішень суду, як одна з основних конституційних засад судочинства // Вісник Верховного Суду України. - 1999. - № 3.

4. Решетняк В.И. Постановления суда первой инстанции по гражданским делам. Автореф. дис. … канд. юрид. наук. М., 1996.

5. Фазікош Г. Юридична та соціальна природа судового рішення в цивільному судочинстві: сучасні наукові погляди // Право України. – 2001. - №3.

6. Фурса С.Я., Щербак С.В., Євтушенко О.І. Цивільний процес України: Проблеми і перспективи: Науково-практичний посібник. – К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2007.

 

Тема 15. Судовий наказ

(Д, Є, Ж, Е, С)

1. Поняття та особливості наказного провадження. Вимоги за якими може бути виданий судовий наказ.

2. Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу.

3. Зміст судового наказу.

 

Нормативний матеріал

Цивільний процесуальний кодекс України

Література

1. Сисоєв Д. Наказне провадження в цивільному процесі Республіки Білорусь // Право України. – 2003. - №8.

2. Щербак С. Новшества для тех, кто „при исполнении” // Юридическая практика. – 2005. - №10 (376)

3. Черемин М.А. Приказное производство в российском процессе. – М.: Городець, 2001. – 172с.

4. Фурса С.Я., Щербак С.В., Євтушенко О.І. Цивільний процес України: Проблеми і перспективи: Науково-практичний посібник. – К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2007.

 

Список літератури

1. Кайгородов В.Д. Процессуальные особенности судебного рассмотрения дел об установлении фактов, имеющих юридическое значение. - Свердловск, 1987.

2. Гнездов А.В. Особое производство: Учебн. пособие. – Симферополь, 1998.

3. Светличная Г.А. Лица, участвующие в делах особого проиводства // Проблемы соц. законности. - 1989. Вып. 94.

4. Світлична Г.О. Підготовка до судового розгляду справ окремого провадження: Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Харків, 1997.

5. Ломанова Н.П. Субъекты гражданских процессуальных правоотношений в особом производстве. Теория и практика // Сов. гос. и право. - 1987. - № 7.

6. Петренко В. Большее внимание рассмотрению дел об установлении юридических фактов // Сов. право. - 1986. - № 2.

7. Трубников П.Я. Судебное рассмотрение дел об установлении фактов, имеющих юридическое значение // Сов. гос. и право. - 1985. - № 11.

8. Фурса С. Участь заінтересованих осіб у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення // Право України. - 1997. - №2.

9. Фурса С.Я. Окреме провадження у цивільному процесі: Навч. посіб. – К., 1999. – 309с.

Тема 17. Визнання фізичної особи обмежено дієздатною та недієздатною

(Б, О, У, Ш, Я)

1. Поняття окремого провадження і його відмінністьвідпозовного та наказного проваджень.

2. Підстави для визнання фізичної особи обмежено дієздатною.

3. Підстави для визнання фізичної особи недієздатною.

4. Процесуальний порядок і особливості розгляду в судах справ про визнання громадянина обмежено дієздатним і недієздатним.

Список літератури

1. Авилина И. Основания ограничения дееспособности // Соц. законность.- 1987. - № 9.

2. Воронов В., Меренкова Л. Подготовка дел к судебному разбирательству о признании граждан недееспособными // Сов. юстиция. – 1984. - № 7.

3. Жидкевич Л., Лутченко Ю. Ограничениедееспособностиграждан, злоупотребляющих спиртными напитками // Соц. з аконность. -1984. - № 8.

4. Зензин А., Невзгородина Е. Расширить основания ограничения дееспособности граждан // Соц. законность. - 1987. - № 5.

5. Зубанова Л., Лутченко Ю. Рассмотрение судами дел об ограничении дееспособности граждан, злоупотребляющих спиртными напитками // Сов. юстиция. - 1981. - № 9.

6. Комиссаров К. Особенности дел о признании граждан гражданином недееспособным или ограничено дееспособным // Сов. юстиция. - 1980. - № 14.

7. Асмоловская С. Ограниченная дееспособность граждан, злоупотребляющих спиртными напитками // Сов. юстиция. – 1986. - № 11.

8. Светличная Г.А. Лица, участвующие в делах особого производства // Проблемы соц. законности. -1989. Вып. 2.

9. Рудяков А., Ивакин В. Рассмотрение судами дел о признании граждан недееспособными: Комментарий ГПК РСФСР // Сов. юстиция. - 1984. - № 20.

10. Сахнова Т.В. Регулирование производства судебно-психологичной експертизы в гражданском процессе // Правоведение. - 1986. - № 4.

11. Тимченко Р.М., Комаров В.В. Пугачева Н.Г. Процессуальные вопросы ограничения дееспособности граждан, которые злоупотребляют спиртными напитками // Сов. право. – 1986.

12. Удальцова И.В. Проблемы судебного признания гражданина ограничено дееспособным или недееспособным.- Харьков, 1999.

 

Література

1. Гусаров К. Апелляционное производство в судах гражданской юрисдикции // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №7. – С.37-40.

2. Гусейнов Я. Апелляция изменится // Юридическая практика. – 2004. - №15(329).

Нормативний матеріал.

Цивільний процесуальний кодекс України Література

1. Гузь Л.Е. методические рекомендации по практическому применению апелляционного и кассационного производства в судебной практике в свете нового законодательства. – Х.:Харьков юридический, 2001.

V. Методичні вказівки до написання курсових робіт

 

Курсова робота з цивільного процесу є однією з форм самостійної роботи студента, що сприяє більш поглибленому вивченню навчального матеріалу, придбанню необхідного для майбутньої практичної діяльності досвіду застосування чинного законодавства, прийняття рішень при розгляді і вирішенні конкретних цивільних справ.

При написанні курсової роботи студенти повинні керуватися методичними вказівками до відповідної теми. По кожній темі курсової роботи вказано приблизний план, нормативний матеріал, спеціальна і монографічна література. Питання, передбачені планом, повинні бути обов'язково висвітлені, а рекомендований нормативний матеріал і інші джерела використані. Запропонований перелік літератури необхідно розглядати як необхідний мінімум, і за можливістю необхідно використовувати й інші матеріали.

Оскільки Конституція України має найвищу юридичну чинність, а її норми є нормами прямої дії, це ставить за обов'язок судам при розгляді конкретних справ керуватися насамперед нормами Конституції України. Відповідно вивчення й освітлення питань, зазначених у плані повинно починатися з аналізу положень Конституції України.

Особливо високі вимоги пред’являються до аналізу процесуального законодавства. У курсовій роботі необхідно показати знання прийомів і засобів тлумачення норм права; на цій основі розкрити зміст чинного законодавства і зробити висновки про його застосування.

Істотна особливість курсової роботи з цивільного процесу - обов'язкове використання при її написанні не тільки спеціальної літератури, але й матеріалів судової практики. Особливу увагу слід приділити постановам Пленуму Верховного Суду України, де містяться важливі роз'яснення з питань тлумачення і застосування чинного матеріального і процесуального законодавства. У курсовій роботі обов'язково повинна знайти своє висвітлення, крім керівних вказівок, і судова практика по конкретних справах. При цьому може бути використана практика вирішення цивільних справ юрисдикційними органами на місцях або матеріали судової практики, опубліковані в таких спеціальних виданнях, як “Вісник Верховного Суду України”, "Право України", "Юридическая практика" та інш. Слід зазначити, що підбір матеріалів судової практики міститься також у відповідних збірниках "Бюлетень законодавства і юридичної практики" (1995, № 2-3). Приклади із судової практики повинні викладатися лаконічно і мати відношення до процесуальних ситуацій, що описуються в курсовій роботі.

Курсова робота повинна носити самостійний і творчий характер, свідчити про вміння робити узагальнення і на підставі цього - правильні висновки. Неприпустимо переписування або використання тільки одного з рекомендованих джерел.

У практичній діяльності юристу доводиться складати різноманітні процесуальні та інші документи. У цьому зв'язку важливою вимогою, що пред’являється до роботи, є її оформлення і стиль викладання. Робота повинна бути написана грамотно і розбірливо. У підрядкових примітках до тексту обов'язково треба зазначати використану літературу, а наприкінці роботи її список. Загальний обсяг роботи повинен знаходитися в межах 23-24 сторінок формату А-4.

Курсова робота здається на факультет, а потім потрапляє на кафедру, яка організовує її рецензування і захист. Допущена до захисту курсова робота підлягає усному підтвердженню в процесіїїзахисту, в ході якого обов'язково повинні бути викладені питання, що містяться в рецензії. За результатами захисту роботи виставляється відповідна оцінка.

Курсова робота виконується за одним з шести варіантів у наступному обов'язковому порядку з числа тем, запропонованих нижче, з урахуванням можливості ознайомлення зі спеціальною літературою і нормативними актами.

Студенти, прізвища яких починаються на букви:

=>" І, Н, Т, Ч, Ю" – виконують роботу з тем 1, 6, 11;

=>"Б, О, У, Ш, Я" – виконують роботу з тем 2, 7, 17;

=>"В, К, Ф, Щ" – виконують роботу з тем 3, 8, 18;

=>"Г, 3, Л, Ц, X" – виконують роботу з тем 4, 14, 19;

=>"Д, Є, Ж, Е, С" – виконують роботу з тем 10, 15, 20;

=>"А, Й, П, Р, М" – виконують роботу з тем 5, 9, 12,13, 16.

Роботи, виконані з порушенням зазначеного порядку, на рецензію прийматися не повинні.