Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Модуль 2. Дія права в суспільстві та державі

Поиск

8. Правові відносини.

9. Реалізація права. Тлумачення права.

10. Механізм і ефективність правового регулювання суспільних відносин.

11. Правомірна і неправомірна поведінка. Юридична відповідальність.

12. Поняття та ознаки держави. Її сутність і функції.

13. Форма держави.

14. Громадянське суспільство і його політична організація.

15. Правова держава. Поняття, система та захист прав людини.

Вивчення теорії держави і права передбачається на основі кредитно-модульної системи організації навчального процесу, метою якої є уніфікація освіти в рамках Європейського простору, підвищення якості знань юристів і забезпечення їх конкурентоздатності у світовому освітньому просторі. Впровадження кредитно-модульної системи має на меті забезпечення мобільності студентів у процесі навчання, виходячи з вимог національного й міжнародного ринків праці, які дуже швидко змінюються. Кредитно-модульна система покликана також забезпечити можливості навчання студентів за індивідуальною освітньо-професійною програмою з урахуванням вимог замовників і побажань самих студентів і одержання на цій основі кваліфікації, що відповідає ринку праці.

Як методологічна база для всіх юридичних дисциплін, теорія держави і права виступає також як найважливіший засіб формування моральності та світогляду майбутніх юристів. Тому при вивченні теорії необхідне критичне осмислення багатьох нових, складних, унікальних і суперечливих уявлень про державу і право, що сформувалися в сучасній юриспруденції.

Загальнотеоретичні державно-правові проблеми, так чи інакше, пов'язані здебільшого із процесом формування та здійснення політичної влади, що є складним, специфічним об'єктом, який вимагає всебічного, у тому числі міжгалузевого співробітництва в його вивченні, затвердження нових підходів, які б відповідали державно-правовим реаліям сьогоднішнього розвитку суспільства.

Переосмислення загальнотеоретичних державно-правових положень, аналіз різнобічного практичного досвіду в цій області повертає наше суспільство до фундаментальних загальнолюдських цінностей, їх ролі та значення. Не викликає сумніву верховенство суспільства і людини та службова роль «стосовно них» державної організації. Держава існує заради людини, а не людина задля держави. Право є масштаб, що визначає правомірність (неправомірність) поведінки різних суб'єктів, включаючи саму державу.

Відповідно до плану навчання юридичній професії вивчення теорії держави і права включає лекційні, консультаційні та семінарські заняття, а також самостійну роботу студентів, що поєднуються двома тематичними модулями.

При цьому схеми та визначення, що становлять зміст цього навчального посібника, а також включені до нього контрольні питання та тестові завдання для самоперевірки знань представляються вихідною основою для якісного засвоєння теоретичного матеріалу, придбання навичок наукового мислення, логічного моделювання юридичних понять і конструкцій, обґрунтування й аргументації правових рішень у конкретних життєвих ситуаціях.

З кожної теми передбачені тестові завдання різних видів. При рішенні тестів необхідно врахувати наступне:

1. У тестах-глосаріях питання-завдання передбачає 5 варіантів відповідей, з яких варто вибрати тільки один найбільш повний і правильний варіант відповіді.

2. У тестах-відповідностях варто встановити категорично однозначний взаємозв'язок між поняттям (явищем, терміном і т.д.) і кореспондуючим йому ключовим словом або короткою його (поняття) характеристикою. Відповідь повинна бути записана у вигляді правильного сполучення букв і цифр (наприклад, 1В, 2Б, 3А).

3. У тестах-послідовностях варто чітко визначити черговість («знизу нагору» або «зверху вниз») настання відповідних (позначених у тестах) етапів.

4. У тестах під назвою «Визначте пункти, що (НЕ) мають відношення до даного завдання» варто встановити приналежність зазначених категорій (понять) до певної теми. У цьому випадку студент, застосовуючи метод виключення, повинен вказати в якості правильних лише ті відповіді (не більше трьох), які (не) мають безпосередній зв'язок з поставленим питанням.

Запропоновані схеми не можуть замінити текстового матеріалу, а покликані систематизувати знання, що одержують студенти в процесі засвоєння теорії держави і права, а також сприяти цьому за допомогою наочного вираження загальнотеоретичних понять, категорій і конструкцій.


МОДУЛЬ I. ПРАВО ЯК СИСТЕМА

 

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК НАУКА

СХЕМИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Наука – це система знань, що розкривають картину розвитку світу (включає систему знань про дійсність і діяльність щодо вироблення та теоретичної систематизації нових знань).

Об'єкт дослідження– це те, на що спрямовані дослідницькі зусилля тієї або іншої науки (або групи наук).

Предмет дослідження – це частина об'єкту, що безпосередньо досліджується наукою.

Метод дослідження – сукупність способів і прийомів, що використовуються наукою для вивчення предмета.

Теорія держави і права – це фундаментальна юридична наука, що досліджує основні загальні закономірності виникнення, функціонування та розвитку держави й права, а також узагальнює і систематизує методологію пізнання правових явищ і юридичну техніку.

 

 

 

 

Філософія вивчає загальні зв'язки та взаємодію в розвитку природи, суспільства, мислення, а також формує методологічну основу наукового пізнання світу.

Історія вивчає минулий розвиток людського суспільства в його розмаїтті, досліджує історичні факти, події і процеси з метою встановлення хронологічно достовірної картини розвитку суспільства.

Соціологія вивчає суспільство як цілісну систему, а також окремі соціальні структури, інститути, процеси, явища.

Економічна теорія вивчає виробничі відносини, обмін і споживання товарів, робіт і послуг, тобто закономірності розвитку та функціонування економіки.

Політологія вивчає політичну реальність, тобто закономірності розвитку та функціонування влади в державі, політичних інститутів, відносин, свідомості і т.п.

Теорія держави і права вивчає державу і право в їх єдності та взаємодії.

 

 

 

Філософія права – це наука, що вивчає саму ідею права, тобто розуміння та визначення права в його розмежуванні і співвідношенні із законом.

Теорія держави і права – це наука, що вивчає державу і право як юридичні явища в суспільстві (на рівні безпосередньо юридичної догматики).

Соціологія права – це наука, що вивчає дію права, опосередковану іншими (неюридичними) факторами і процесами.

 

Період становлення ТДП. Головна увага приділяється проблемам держави. Право практично ігнорується. Однак в 1919 р. було створене перше радянське визначення права. В 20-і роки з'явилися перші програми та навчальні посібники із загальної теорії держави і права. В 1932 р. вийшов навчальний посібник для комвузів «Вчення про державу і право» за редакцією Є.Б.Пашуканіса.

Період формування ТДП як самостійної науки. У центрі уваги проблеми сутності, поняття та змісту права, а також ролі і функцій держави. Негативну роль у цей період зіграли помилкові теоретичні концепції А.Я.Вишинського, вплив «культу особистості» на розвиток юридичної науки в цілому і ТДП зокрема. В 1940 р. вийшов підручник з теорії держави і права С.А.Голунського і М.С.Строговича, що зіграв позитивну роль в подальшому формуванні та розвитку ТДП.

Період розвитку ТДП як самостійної науки. Видається значна кількість робіт, присвячених питанням держави і права. Особлива увага приділяється проблемам законності та правопорядку, системи права, кодифікації законодавства та ін. Однак при цьому спостерігається однобічний підхід до аналізу цих проблем, в основі якого лежить, насамперед, класове вчення про державу і право.

Період реформування та оновлення загальнотеоретичної юридичної доктрини. Відхід від класової ідеології як єдино вірної в дослідженні проблем держави і права. Приділяється увага, насамперед, соціальним якостям держави і права. Розробка проблем методології юридичної науки. На перше місце виходять проблеми державного будівництва, демократії, побудови громадянського суспільства та правової держави.

 

 

Енциклопедія права – це навчальна дисципліна, що включає систему елементарних (початкових, вступних) знань про державу й право, що вже сформувалися; є частиною теорії держави і права як навчальної дисципліни.

 

Функції теорії держави і права– це основні напрямки дослідження, що визначають сутність і головне призначення даної науки в дослідженні держави і права.

Онтологічна функція теорії держави й права полягає в пізнанні (констатаційна) і поясненні (інтерпретаційна) явищ державно-правової дійсності.

Еврістична функція теорії держави і права полягає у відкритті та дослідженні нових закономірностей функціонування держави і права.

Методологічна функція теорії держави і права полягає у формулюванні, узагальненні та систематизації методів, понять, категорій, термінів, конструкцій і т.п., що мають загальноправове значення.

Політична функція теорії держави і права полягає у формуванні наукових основ внутрішньої і зовнішньої державної політики, забезпеченні науковості державного управління, а також розробці стратегії здійснення державної влади.

Практично-організаторська функція теорії держави і праваполягає у формулюванні наукових рекомендацій з вирішення численних практичних проблем державно-правового будівництва, а також розробці тактики здійснення державної влади.

Ідеологічна функція теорії держави і права полягає у виробленні та систематизації ідей про державу і право, створенні наукової основи для формування та розвитку громадянського суспільства і правової держави.

Прогностична функція теорії держави і права полягає у встановленні та оцінці тенденцій державно-правового розвитку і обґрунтуванні перспектив наступного розвитку держави й права.

 

Методологія – 1) вчення про методи; 2) сукупність, система методів, що використовуються у процесі дослідження предмета.

Загальнонаукові методи – це сукупність методів, що використовуються усіма (або більшістю) суспільними науками в процесі дослідження об'єкта та предмета.

Приватно-наукові методи – це методи, що використовуються тією або іншою конкретною наукою (групою наук) для дослідження предмета.

Спеціальні методи – це методи, що є приватно-науковими для інших наук, але використовуються конкретною наукою з метою одержання більш повної та достовірної інформації про предмет дослідження.

Діалектичний метод передбачає дослідження держави і права на основі взаємозв'язку та взаємодії суспільних явищ.

Метафізичний метод передбачає дослідження держави і права як таких у конкретний період на основі надчутливих принципів.

Логічний метод передбачає дослідження держави і права на основі використання прийомів формальної та діалектичної логіки.

Історичний метод передбачає дослідження держави і права з урахуванням послідовної змінюваності історичних етапів поступального розвитку держави і права.

Метод порівняльного правознавства (правової компаративістики) передбачає порівняльне дослідження різних держав і правових систем.

Формально-юридичний метод передбачає дослідження держави і права як правових явищ (на рівні юридичної догматики).

Метод правового моделювання передбачає дослідження держави і права як моделей правових явищ і встановлення на їх основі якостей держави і права як явищ реальної дійсності.

Метод правового експерименту передбачає дослідження держави і права як певних правових явищ в їх взаємодії з іншими (правовими та неправовими) явищами.

Кібернетичний метод передбачає дослідження держави і права як зовні керованих систем.

Синергетичний метод передбачає дослідження держави і права як самокерованих систем.

Статистичний метод передбачає дослідження держави і права як систем певних статистичних закономірностей на основі використання кількісних показників.

Соціологічний метод передбачає дослідження держави і права за допомогою збору, аналізу та оцінки емпіричної правової інформації.

 

 

Безпосередній (прикладний) вплив ТДП на юридичну практику виражається в тому, що теорія держави і права:

- розробляє наукову основу для застосування того або іншого методу правового регулювання;

- допомагає у визначенні правових засобів, необхідних для досягнення цілей правового регулювання;

- допомагає правильно усвідомлювати та застосовувати правові норми;

- розробляє, узагальнює і систематизує юридичну техніку.

Непрямий вплив ТДП на юридичну практику опосередковується галузевими юридичними науками й, тим самим, характеризує загальноправову, міжгалузеву взаємодію, системні зв'язки в праві і т.п.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 340; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.142.171.100 (0.007 с.)