У якому з перерахованих випадків особа не може виступати представником.

а) якщо особа уповноважена на ведення переговорів щодоможливих у майбутньому правочинів;

б) якщо особа діє від імені того, кого вона представляє;

в) якщо особа діє в чужих інтересах;

г) якщо це юридична особа.

 

68. Підставами виникнення представництва є:

а) договір;

б) акт органу юридичної особи;

в) договір, закон, акт органу юридичної особи та інші підстави, встановлені актами цивільного законодавства;

г) закон.

 

69. Правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, називається:

а) доручення;

б) довіреність;

в) комісія;

г) представництво.

 

70. Юридичні особи можуть виконувати функції представника:

а) якщо це прямо передбачено законом або не суперечить їх установчим документам;

б) якщо це не суперечить їх установчим документам;

в) якщо це не заборонено законом;

г) лише у відносинах комерційного представництва.

 

71. Правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки:

а) представника;

б) самого замісника;

в) особи, яку він представляє;

г) представника та замісника.

 

Чи можуть бути представниками юридичної особи у цивільних відносинах її учасники?

а) так, але тільки у випадках, встановлених законом;

б) ні;

в) лише у відносинах комерційного представництва;

г) так, якщо інше не встановлено договором.

 

Які особи не є законними представниками?

а) батьки щодо своїх малолітніх дітей;

б) помічник;

в) опікун щодо особи, визнаної недієздатною;

г) усиновлювачі щодо своїх неповнолітніх дітей.

 

74. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність строком у:

а) 1 рік;

б) 3 роки;

в) 5 років;

г) 10 років.

 

75. Споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги стосовно недоліків продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено:

а) протягом одного року;

б) протягом двох років;

в) протягом шести місяців;

г) не має права пред'являти вимоги.

 

76. Строками в цивільному праві є:

а) строки позовної давності;

б) строки, визначені договором або судом;

в) строки, визначені законом;

г) усі перелічені вище.

 

77. Строки обчислюються:

а) роками, місяцями, тижнями, днями або годинами;

б) роками та місяцями;

в) вказівкою на календарну дату;

г) вказівкою на подію, що має неминуче настати.

 

78. Строком є:

а) певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія, що має юридичне значення;

б) певний момент у часі;

в) певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, що має юридичне значення;

г) момент у часі, визначений законом.

 

79. Терміном є:

а) певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, що має юридичне значення;

б) певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія;

в) момент у часі, визначений за домовленістю сторін;

г) певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

 

80. Перебіг строку починається:

а) з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок;

б) у день настання події, з якою пов'язано його початок;

в) у відповідний день календарної дати;

г) від дня, коли особа довідалася про порушення свого права.

 

81. Строк, що визначений роками, спливає:

а) в останній день останнього року строку;

б) у відповідні місяць та число останнього року строку;

в) в останній день відповідного місяця останнього року строку;

г) в останній робочий день останнього року строку.

 

82. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює:

а) чотирнадцяти дням;

б) п'ятнадцяти з половиною дням;

в) п'ятнадцяти дням;

г) шістнадцяти дням.

 

83. Строки набувальної давності відносяться до:

а) законних строків;

б) судових строків;

в) строків, закріплених правочином;

г) невизначених строків.

 

84. Строки, що підлягають точному обчисленню шляхом вказівки на їх початок і закінчення, точну тривалість, посилання на будь-який момент або подію, називаються:

а) невизначеними;

б) судовими;

в) імперативними;

г) визначеними.

 

85. Строки, що не підлягають зміні за згодою сторін, називаються:

а) диспозитивними;

б) імперативними;

в) правостворюючими;

г) визначеними.

86. Строки для реалізації суб'єктивних прав та правомочностей, що входять до їх складу, називаються:

а) правостворюючими;

б) претензійними;

в) преклюзивними;

г) строками виконання обов'язків.

 

 

87. Час, протягом якого виготовлювач (виконавець) зобов'яза­ний забезпечити можливість використання товару (результатів ви­конаної роботи) за призначенням, називається:

а) строком придатності;

б) строком служби товару;

в) гарантійним строком;

г) строком захисту цивільних прав.

 

88. Строки, протягом яких особа, чиє право порушено, може звернутися в компетентні державні органи з вимогою про примусо­ве здійснення та захист свого права, називаються:

а) строками виконання обов'язків;

б) строками здійснення цивільних прав;

в) преклюзивними;

г) строками захисту цивільних прав;

89. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю:

а) у три роки;

б) у один рік;

в) у п'ять років;

г) у десять років.

Щодо яких вимог строк позовної давності встановлюється у десять років?

а) про видачу вкладу;

б) про здійснення страхової виплати;

в) про застосування наслідків нікчемного правочину;

г) про розірвання договору дарування.

 

91. До вимог про спростування недостовірної інформації, роз­міщеної у засобах масової інформації, застосовується позовна дав­ність строком в:

а) один рік;

б) шість місяців;

в) два роки;

г) три роки.

 

92. До вимог про переведення на співвласника прав та обов'яз­ків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності, застосовується позовна давність строком у:

а) п'ять років;

б) десять років;

в) три роки;

г) один рік.

 

93. До вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосову­ється позовна давність строком у:

а) три роки;

б) один рік;

в) два роки;

г) чотири роки.

 

Який строк позовної давності застосовується до вимог про розірвання договору дарування?

а) на такі вимоги позовна давність не поширюється;

б) три роки;

в) один рік;

г) п'ять років.

95. До вимог у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти застосову­ється позовна давність строком в:

а) один рік;

б) три роки;

в) шість років;

г) десять років.

 

Який строк позовної давності застосовується до вимог про оскарження дій виконавця заповіту?

а) три роки;

б) один рік;

в) шість місяців;

г) на такі вимоги позовна давність не поширюється.

 

У якій формі укладається договір пор збільшення позовної давності?

а) у письмовій;

б) у письмовій нотаріально посвідченій;

в) в усній;

г) в конклюдентній.

З якого моменту починається перебіг позовної давності у разі порушення права або інтересу неповнолітньої особи?

а) від дня досягнення нею 16 років;

б) від дня, коли особа могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила;

в) від дня, коли особа довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила;

г) від дня досягнення нею повноліття.

 

99. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є:

а) державний примус;

б) майновий характер;

в) немайновий характер;

г) компенсаційний характер.

 

Чи є відповідальність юридично рівних суб'єктів один перед одним специфічною ознакою цивільно-правової відповідальності?

а) ні;

б) так;

в) лише в межах договірної відповідальності;

г) лише в межах недоговірної відповідальності.

101. Чи є обов'язок виконати зобов'язання в натурі мірою цивіль­но-правової відповідальності?

а) так;

б) лише у разі відшкодування збитків;

в) лише у разі сплати неустойки;

г) ні.

 

102. Яка функція є основною для цивільно-правової відпові­дальності?

а) виховна

б) штрафна;

в) стимулююча;

г) попереджувальна.

 

103. Залежно від підстав виникнення відповідальність поділя­ється на:

а) повну та обмежену;

б) договірну та недоговірну;

в) субсидіарну та солідарну;

г) відшкодування збитків та сплату неустойки.