Методика використання ландшафтного дизайну на пришкільних територіях

Фітодизайн складає новий напрямок у формуванні архітектурного середовища з використанням рослин шляхом їх органічного об’єднання з навколишнім середовищем. Це виявлення найбільш декоративних, екологічно стійких в мікрокліматичних умовах інтер’єрів, які мають високий ступінь естетичного впливу та антимікробної активності видів рослин, формування з цих видів фітосередовища за різноманітним функціональним призначенням. Відомо, що рослини виділяють летучі речовини - фітонциди, що володіють великою біологічною активністю, сприятливі стимуляції життєвих процесів людини, поліпшенню обміну речовин в організмі, процесу дихання. В теперішній час рослини використовують для підвищення працездатності людей. З'явилася нова сфера діяльності фітоергономіка (від грецького "фітон" - рослина, "ергон" - робота, "номос" - закон). Фітоергономіка - нове перспективне направлення сучасної науки і практики. Фітоергономіка виникла на стику декількох наук: біології, медицини, ергономіки, психології, дизайну, ландшафтного дизайну. Синтезуючи досягнення цих наук, фітоергономіка вирішує практичні задачі оптимізації трудової діяльності людини з врахуванням цілого комплексу діючих факторів. Особлива увага приділяється досягненню комфортних умов в процесі праці, зниженню стомлюваності. Чим краще організовано відпочинок, тим вища продуктивність праці. Тому особливо доцільно в усіх ергономічних системах створення моделей середовища з високим релаксаційним впливом. Основним компонентом такого середовища є фітокомпозиції -це підбір найбільш декоративних, екологічно стійких в певних кліматичних умовах.

Для озеленення застосовуються наступні рослини: декоративно - листяні (із красивим декоративним листям); - ампельні та виткі (утворюючі звисаючу та прямовисно витку форму); декоративно - квітучі (які являють собою трупу різноманітних по забарвленню, формі рослин з різноманітним періодом цвітіння); декоративно - плодові. В основу композиції ландшафтного дизайну повинна бути покладена спеціальна ідея, виражена в імітації природного ландшафту, складеного з рослин, мікрорельєфу, каменів, дерев і покриття, при цьому створюється певна картина природного середовища.

За декоративно - композиційним міркуванням дерева висотою нижче 5 м можна віднести в одну групу з кущами, які мають висоту від 0,5 до 5 м (аморфа кущова, дерен білий, бересклет). Кущі по висоті також можуть бути розподілені на три групи: Кущі першої величини - високі (3-5м): глід, клен Семенова, клен татар- ський, калина звичайна, гордовина, тощо; Кущі другої величини - середні (1-Зм): бирючина, бузок, бересклет, спі- рея Ванн-Гутта, верболистяна, блакитна, тощо. Кущі третьої величини - низькі (0,5-1м): спірея Бумольда, спірея японська, лаванда, стефанандра, тощо. Ландшафтні композиції формуються за принципом контрасту або нюансу. Остаточно підбирають рослини в ландшафтних композиціях з урахуванням біо- логічних, функціональних і архітектурно-художніх вимог. При формуванні обєктів ландшафтного дизайну найчастіше застосовуються такі деревно-кущеві угрупування: масиви, ландшафтні групи, одиночки (солітері), алейні посадки, живі огорожі, вертикальне озеленення, квіткове оформлення. Масиви - поєднання однопорідних або багатопорідних дерев і кущів, що ростуть на значній площі. Масиви, як правило, застосовуються для розчленування території, маскування, і підбираються із швидкозростаючих порід (клен гостролистий, дуб, ясень, ялина, сосна).

Ландшафтна група - самостійна композиція з дерев і кущів. Розрізняють групи деревні, кущові і змішані. В склад групи входить від 2 - 3 до 10-12 рос- лин. Широкі можливості укладання груп роблять їх одним з основних елементів ландшафтних композицій. Склад групи залежить від характеру ґрунтів, трав'яного покрову і може бути чистим, тобто складеним з єдиної породи і змішаним - із декількох порід.

Ландшафтне проектування - це творчість гармонійного облаштування ландшафту за допомогою переважно природних елементів (рельєфу, грунту, каменю, води, рослинності

Перш за все, потрібно правильно вибрати місце, враховуючи при цьому ландшафтні особливості, освітлення, будова ґрунту. Квіти в основному люблять сонце і краще себе почувають на відкритих майданчиках. Невеликі кам'яні клумби своїми руками розміщують уздовж алей, доріжок, біля водойм, сходів.

• • Вибравши місце, визначитися з формою квітника, яка не повинна порушувати загального дизайну прилеглої території.
• • Позначити кордон і прикрасити їх камінням, частоколом, цеглою, готовими парканчиками. Це додасть клумбі акуратності і не дасть рослинам розповзтися.
• • Потрібно добре підготувати грунт. Ретельно видалити бур'яни, особливо з глибоким корінням. Збагатити грунт залежно від висаджуваних рослин, торфом, глиною, піском, деревної корою і різноманітними добривами. При необхідності можна обробити місце майбутнього квітника хлорним вапном.
• • Підбираючи квіти, потрібно врахувати їх періоди цвітіння - клумба повинна бути яскравою до пізньої осені. Також краще брати рослини з схожими вимогами до освітлення, грунті, вологості.
• • Висаджуючи клумбу, намагатися поєднувати кольори, не варто захоплюватися і робити заляписте полотно. Розміщувати високі саджанці на задньому плані, а низькі - спереду, не забувайте дотримуватися дистанції.
• Клумба - це крихке і ніжне створіння, яке потребує постійної уваги і турботи. Як за улюбленим вазоном, за нею потрібно стежити і доглядати.
• Ландшафт ділянки можна прикрасити вазонами там, де заасфальтовано або вимощено галькою і немає можливості облаштувати клумбу.

Три найважливіших складових при складанні дизайну ділянки:
1. Почати варто з того, що мистецтво облаштування ділянок поєднує в собі відразу кілька важливих аспектів. В першу чергу, це уміння правильно підбирати та доглядати за рослинами, що становлять основу будь-якого ландшафту. А це просто неможливо без знання ботаніки та рослинництва. Правильно підібрані рослини для висадки на ділянці можуть зробити його єдиним і неповторним у своєму роді.

2. Ще одним важливим компонентом грамотного ландшафтного дизайну є всілякі архітектурні елементи. При встановленні подібних елементів слід враховувати велику кількість дрібниць, наприклад, матеріали, з яких виготовлені елементи або їх забарвлення.

3. Третій, але не останній за значенням річчю є цілісність композиції. Для створення ідеального ландшафту всі елементи повинні гармонійно поєднуватися один з одним і створювати враження єдиного цілого.

Камінь в ландшафтному дизайні

Опубликовал 25.01.2014 | Автор galyna

Прагнучи створити з кожного елемента оточуючого нас світу красу і досконалість, люди останнім часом стали все більше уваги приділяти дизайну ландшафту в оточуючих нас територіях. При цьому для облагороджування досить великих територій необхідно вибирати доступні та довговічні матеріали — властивостями, якими володіє природний і штучний камінь. Використання каменю не викликає відчуття якоїсь ненатуральності створюються композицій, при цьому практично всі камені мають свою неповторну форму, розміри і забарвлення, хоча і дуже схожі між собою.

При створенні в ландшафтному дизайні композицій з каменю у вигляді одиноких валунів, басейнів, альпійських гірок, мощених доріжок, огорож важливо завжди пам’ятати, що кожен камінь повинен займати чітко визначене місце в загальній картині, ставати її базовим елементом. Навколо кожного каменю потім будуть рости зелені насадження, текти вода або підніматися якісь декоративні елементи, які самі по собі і в поєднанні з каменем обов’язково повинні будуть виглядати природно і гармонійно. Тому при виборі каменю необхідно домогтися певного умовного відповідності розмірів, форми і використовуваних елементів композиції їх реальним прототипам, які ви прагнете відтворити. Камінь поліпшує дренаж, підлужує грунт, акумулює вологу для коренів, створює прохолоду для надземної частини рослини. Основною перевагою каменя є натуральність, природність.

Композиції споруджують з каменів, однорідних за фактурою і конфігурації: або округлих каменів (валунів), або великих брил різних форм і розмірів з гірських порід. Важливо правильно підібрати камені за кольором. Для композицій використовують гальку, граніт, гранітну крихку. Галька - це різнорідний по мінеральному складу округлий камінь, відшліфований природним чином річковий або морською водою. Розмір каменів може бути дуже різним. Галька водостійка й зносостійка, найчастіше вона застосовується для мощення доріжок, облицювання фонтанів і водойм, обрамлення квітників, створення альпійських гірок та підпірних стінок.

Граніт - камінь з багатою колірною гамою і оригінальними малюнками на шліфованої поверхні, ніж з успіхом користуються ландшафтні дизайнери. Гранітна плитка використовується для музичного мощення майданчиків, переважно закритих, бо мокрий шліфований граніт досить сковзька. Гранітна крихта - практично універсальні камені для ландшафтного дизайну, вони широко застосовуються для різного роду декоративних відсипань, оформлення альпінаріїв, клумб і квітників.

 

 

 

 

Висновки до II розділу:

Урбанізація внесла значні корективи в розвиток рослинного світу. По – перше, повітря і ґрунт через постійний перегрів ксерофітизувалися. По – друге, через повітря в ґрунт потрапляє велика кількість інтоксикантів, зокрема важких металів, які часто є смертоносними для ґрунтової флори і фауни. По – третє, спостерігається пересування показника рН ґрунту в бік олуження, що створює несприятливі умови для розвитку рослин, а це в основному хвойні породи. Крім того, міські ґрунти, переущільнені, що погіршує умови діяльності аеробних організмів, зайнятих процесами мінералізації мертвого відпаду.

Тому особливо в умовах невеликих солетебних зонах доцільно створення моделей середовища з високим релаксаційним впливом. Основним компонентом такого середовища є фітокомпозиції. Вони являють собою підбір найбільш декоративних, екологічно стійких в кліматичних умовах інтер'єру. Особливості формування фітосередовища полягають у послідовному проектуванні з використанням природних елементів середовища, всіляких архітектурних елементів.В основу композиції ландшафтного дизайну повинна бути покладена спеціальна ідея, виражена в імітації природного ландшафту, складеного з рослин, мікрорельєфу, каменів, дерев і покриття, при цьому створюється певна картина природного середовища.

Розділ 3