Реалізаціянеоконсервативнихконцепцій в економічнійполітиціпровіднихкраїн.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Реалізаціянеоконсервативнихконцепцій в економічнійполітиціпровіднихкраїн.



У 1980-х рр. ідеїнеоконсерваторівнабули практичного втілення в політиціпровіднихкапіталістичнихкраїн,що стала реакцію на бюрократизацію державного апарату, зростаннябюджетнихвитрат та розширеннясоціальнихпрограм.

ПолітикаР. Рейгана("рейганоміка") у США була основана на теоріїекономікипропонування з використаннямпрактичнихпропозиційМ.Фрідмена і передбачала:

- ліквідаціюнеконкурентоспроможнихпідприємств і навітьгалузейекономіки, формуванняновихнаукоємнихгалузей;

- податкову реформу в напрямкускороченняподатків з метою збільшеннязаощаджень та інвестування

середньогокласу, а отжепідвищеннянаціональноїнорминагромадження;

- застосуваннястримувальноїмонетарноїполітики для підтримкистабільновисокого курсу долара;

- реалізаціюконцепції нового федералізму, яка передбачалаперенесення центру ваги у прийнятті

громадськихрішень на місцевіоргани й активнийрозвитоксамоврядування на місцях.

Реалізаціязазначенихзаходів дала суперечливірезультати: зниження ставок податку з корпораційсуттєво нескоротилодефіциту державного бюджету США, але виконалофункціїантикризовогочинника (скороченняінфляції, стабілізаціярівнябезробіття).

Програма уряду М.Тетчер("тетчеризм") у Великобританіїґрунтувалась на концепції монетаризму і включала:

- обмеження державного підприємництва шляхом приватизаціїпідприємств та житлового фонду;

- дерегулювання та дебюрократизацію, спрямовані на підтримкупідприємницькоїініціативи;

- реформу бюджетноїсистеми (скороченнябюджетнихвитрат і оподаткування, натомістьзбільшення

податковихпільг для розвитку приватного бізнесу);

- приборканнявладипрофспілок;

- боротьба з інфляцією шляхом суворого контролю над темпами зростаннягрошовоїмаси, скороченняпозикдержави приватному сектору та підвищення ставки відсотка.

Реформаторськадіяльність уряду М. Тетчер дала пліднірезультати. Було не лишезупинено спад виробництвау промисловості, але вже у 1982 роцібулоочевиднейогозростання, а на середину 1980-х років Велика Британіямала середнітемпиекономічногозростання, характерні для розвиненихкраїн. Різкоскороченорівеньінфляції,зміцненопозиції Лондона як одного з фінансовихцентрівсвіту. Значнозріс ВВП, швидшимитемпами почалирозвиватися не лишеанглійськапромисловість, а й такігалузі, як торгівля, зв'язок, транспорт, поліпшилисяпоказникифінансово-банківськоїсфериекономіки.

Згодоммонетарнаконцепціябула взята на озброєння МВФ та іншимиміжнароднимифінансовимиорганізаціями, переважноюбільшістюкраїнСхідноїЄвропи на етапіринковоїтрансформаціїнаціональноїекономіки. Це дало їмзмогувирішитицілу низку економічних проблем (зменшеннятемпівінфляції, скороченнядефіцитудержбюджету, відновленняекономічногозростання). Проте, для багатьохкраїн спад виробництва івтрати, якихвнаслідокцьогозазналаекономіка, виявилисябільшими, ніжпозитивнийефектвідзниженнятемпівінфляції, щозмусилопоступововідмовитисьвідмонетаристськихзаходів і шукатиновіформи та методидержавного регулювання.


20. Трансформаційніпроцеси в сучасномусвітовомугосподарстві

Важливою тенденцією,що прямо або опосередковано охопила усі країни світу є трансформаційні процеси,зокрема:

1.Технологічнатрансформація – пов’язана з великими технологічнимипроривами у сферіновихматеріалів,джереленергії,інформаційнихтехнологій,восвоєннінавколоземногокосмічного простору та виробничійтехніці.

2.Структурна трансформація – пов’язана з зростаннямкапіталовкладень у невиробничу сферу. До кінцяXXст. Часткагалузейнематеріального вир-ва в структурі ВВП та зайнятостіпровіднихкраїнперевищила 50-60%,що засвідчує про початок постіндустріальногоетапурозвиткупровіднихкраїн.

Зазначеніпроцесинабули теоретичного осмислення і узагальнення в концепціяхпостіндустріальногосуспільствазокрема в концепціїДеніела Белла.Основні ідеї: *Встановлення постіндустріального сус-ва є еволюційним процесом,в результаті якого індустріальний світ не руйнується,а збагачується новими рисами *Основними рисами постіндустріального суспільства є високий професійний рівень робітників та високий рівень освіти в цілому*Головним фактором економічного розвитку є наука.

3.Системна трансформація - передбачаєперетвореннясистемисоціалістичногогосподарства на модель змішаноїекономіки.

Існує два методитакоїтрансформації:

- градуалістичнереформування – передбачаєпоступовийперехід до ринковихвідносин. Переважно є хороша керованість,врезультатічогоекономіка не несемасштабнихвтрат.Необхідноюумовоюуспішностіданого методу є міцнаполітичнавлада.

- «шоковатерапія» - передбачаєшвидкийстрибко-подібнийперехід до ринковоїекономіки.

Переваги:швидкаліквідація товарного дефіциту,швидкевідновленняекономічногозростання.

Важливимипередумовами є відкритістьекономіки та вільніринковіціни.

Основніскладові «шоковоїтерапії»:Лібералізаціявнутрішньої та зовнішньоїторгівлі; Приватизація ;Макроекономічнастабілізація.

21.Інтеграційні процеси в сучасному світовому господарстві.

 

Економічна інтеграція – це процес економічної взаємодії країн, що приводить до зближення господарських механізмів, який приймає форму міждержавних угод і узгоджено регульований міждержавними органами.

Економічна інтеграція характеризується деякими істотними ознаками, що у сукупності відрізняють її від інших форм економічної взаємодії країн: взаємопроникненням і переплетенням національних виробничих процесів; широким розвитком міжнародної спеціалізації і кооперації у виробництві, науці і техніці на основі найбільш прогресивних і глибоких їхніх форм; глибокими структурними змінами в економіці країн-учасниць; необхідністю цілеспрямованого регулювання інтеграційного процесу, розробки скоординованої економічної стратегії і політики; регіональністю просторових масштабів інтеграції, тому що необхідні передумови першорядно складаються між країнами, де установся тісні господарські зв'язки.
За змістом інтеграція являє собою переплетення, взаємопроникнення і зрощування відтворювальних процесів країн регіону. З 1947 р. у світі було створено більш 60 інтеграційних угруповань, що визначалося цілим рядом передумов.

Передумови інтеграції:

-близькість рівнів економічного розвитку і ступеня ринкової зрілості країн, що інтегруються. За рідкісним винятком (НАФТА) міждержавна інтеграція розвивається або між промислово розвинутими, або між країнами, що розвиваються;
-географічна близькість країн, що інтегруються, наявність у більшості випадків загального кордону й історично сформованих економічних зв'язків;
-спільність економічних і інших проблем, що постають перед країнами в області розвитку, фінансування, регулювання економіки, політичного співробітництва і т. д. Економічна інтеграція покликана вирішити набір конкретних проблем, що реально постають перед країнами, що інтегруються;

Спираючись на зазначені передумови, країни утворюють інтеграційні об'єднання, що, незважаючи на їх численність у сучасній світовій економіці і на різні рівні розвитку, переслідують приблизно однакові цілі. Основними цілями інтеграції можуть бути наступні.

1. Використання переваг економіки масштабів, що забезпечує розширення розмірів ринку, скорочення трансакційних витрат, часток прямих іноземних інвестицій. Цілі збільшення національних масштабів особливо чітко виражені в інтеграційних угруповань Центральної Америки й Африки.

2. Створення сприятливого зовнішньополітичного середовища. Така мета особливо характерна для країн ПСА і Близького Сходу. Тут важливе зміцнення взаєморозуміння і співробітництва в політичній, військовій, соціальній та інших неекономічних областях.

3. Рішення завдань торговельної політики. Регіональна інтеграція розглядається як спосіб зміцнити переговорні позиції країн, що беруть участь, у рамках багатосторонніх переговорів у СОТ. Крім того, регіональні об'єднання дозволяють створювати більш стабільну основу для взаємної торгівлі, про що вже говорилося раніше.

4. Сприяння структурній перебудові економіки. Залучення країн, що створюють ринкову економіку або здійснюють глибокі економічні реформи, до регіональних торговельних угод країн з більш високим рівнем ринкового розвитку розглядається як найважливіший канал передачі ринкового досвіду. Більш розвинуті країни, залучаючи своїх сусідів до процесів інтеграції, також зацікавлені в прискоренні їхніх ринкових реформ і в створенні там повноцінних містких ринків.

5. Підтримка молодих галузей національної промисловості, тому що для них виникає більш широкий регіональний ринок. Ця мета була провідною для інтеграційних об'єднань країн Латинської Америки й Африки до півдня від Сахари.

Таким чином, у результаті інтеграції окремі групи країн створюють між собою більш сприятливі умови для торгівлі і для міжрегіонального пересування факторів виробництва, ніж для всіх інших країн. Подібні регіональні утворення оцінюються позитивним фактором світової економіки, але за умови, що група країн, що інтегруються, лібералізуючи взаємні економічні зв'язки, не встановлює менш сприятливих, ніж до початку інтеграції, умов для торгівлі з третіми державами.

 

22. Міжнародні організації та їх роль в сучасній економіці.
У світі функціонує близько 4 000 міжнародних організацій, що розв'язують проблеми збереження миру на Землі, міжнародного політичного та економічного співробітництва, соціальної опіки тощо. Розрізняють загальнополітичні (ООН, Рада Європи, Європейський парламент, Співдружність Незалежних Держав та ін.) та с п е ц і а л ь н і (Європейський Союз, НАТО та ін.) організації.

Організація Об'єднаних Націй. ООН належить головна роль серед міжнародних організацій. Її було створено з метою збереження миру на Землі та для контролю над міжнародною безпекою і розвитком співробітництва між державами. Статут ООН розроблений на конференції представниками СРСР, США, Великої Британії, Китаю і набув чинності з 1945 р. Членами ООН можуть бути будь-які миролюбні країни, які визнають її Статут і готові його виконувати. Нині членами ООН є майже 180 країн світу, в тому числі й Україна.

Європейський Союз (ЄС). ЄС - «Спільний ринок» - друга за значенням міжнародна організація, яка існує з 1958 р. і об'єднує європейські країни. Її мета - створення спільного ринку товарів, капіталів і робочої сили скасуванням митних кордонів. Країни, які входять до ЄС, виробляють спільну погоджувальну політику стосовно розвитку промисловості, енергетики, сільського господарства, транспорту, зовнішньоекономічної діяльності тощо. Штаб-квартира розміщена у Брюсселі (Бельгія). З 2002 р. 12 країн ЄС (Бельгія, Німеччина, Греція, Іспанія, Франція, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Австрія, Португалія і Фінляндія) змінили власну валюту на єдину — євро, утворивши зону євро. Це історичний момент європейської інтеграції. До цього часу євро використовувалася лише в міждержавних банківських і фінансових операціях. Данія, Швеція, Велика Британія зберегли національну валюту.

Співдружність Незалежних Держав (СНД). СНД - політична міжнародна організація, яка утворилася після розпаду СРСР у 1991 р. До її складу увійшли 12 незалежних держав — Україна, Росія, Білорусь, Молдова, Вірменія, Азербайджан, Грузія, Таджикистан, Киргизстан, Казахстан, Узбекистан, Туркменистан — колишні республіки Радянського Союзу. Мета створення цієї організації — координація дій у валютно-фінансовій та економічній сферах, розв'язування національних проблем, збереження територіальних кордонів, інтеграція країн — членів СНД у світову економіку шляхом створення регіонального ринку. Штаб-квартира СНД розташована в Мінську (Білорусь).

Організація Північно-Атлантичного договору (НАТО). НАТО — військово-політичний союз, який створений у 1949 р. на основі договору між 12 країнами (США, Канада, Бельгія, Велика Британія, Люксембург, Нідерланди, Франція, Данія, Ісландія, Італія, Норвегія, Португалія) після завершення публічного обговорення і відповідної парламентської процедури. У1952 р. до договору приєдналися Греція і Туреччина, ще пізніше — Німеччина (1955 р.), Іспанія (1982 р.) Польща, Угорщина і Чехія (1999 р.). Зацікавлені у вступі до НАТО — Албанія, Болгарія, Латвія, Литва, Македонія, Румунія, Словаччина, Словенія, Естонія.Договір зобов'язує кожну державу— члена НАТО взяти на себе частину ризику і відповідальності, пов'язаних із спільною безпекою, водночас надаючи кожному можливість користуватися перевагами спільної безпеки. Від членів НАТО вимагається також утримуватися від будь-яких міжнародних зобов'язань, які йому суперечать.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.227.235.216 (0.011 с.)