Господарство держав Східної цивілізації в осьовий час. Східне рабство.

Господарство держав Східної цивілізації в осьовий час. Східне рабство.

Формування 2-х сучасних світових цивілізацій пов язана з «осьовим часом» (8-11ст до н.е.) коли відбул.низка фундаментальних змін в соц..економ, суспільно політ, техніко-технол.сферах

- На Східн. і Зах. Зародил.філософія,а людина усвідомила своє буття і саму себе

- Виникли нові релігії та їх пророки

- Відбувся перхід до так званого залізного віку з поширенням досконал.знарядь праці та модернізацією виробн..процесів

- Зростали міста,інтенсивно розвив.державність, збільшувласяя різноманітність суспільних відносин

- Відбувався майнове розшарування раніше монолітних родових громад, почали формуватися суспільні класи

- Поряд із традиц.держ.владою виникли відносини індивід.власності

До Східн.цивілізацій належ. Індія,Китай, Єгипет, Шумер, Межиріччя:

- Основа господарського ладу –сільська громада

- Найсуворіша державна централізація(держава була розпорядником робіт та найбільшим класиком усіх зрошувальних земель та рабів)

- Жорстка станово-кастова система, в якій соціалстрати формувалися залежно від господарського або державн.функцій їх членів)

- Головна продуктивна сила суспільства- формально вільні,проте насправді залежні від верховн.властителів та держ.чиновників селяни

- Головн.галузь господарства – паливне землеробство,що поєднує високу кількість іригаційних споруд та польових робіт з доволі примітивною технікою будівництва та обробітку землі

- Східне рабство мало умовний характер,оскільки праця рабів не мала великого виробнич.значення

- Розвиток внутрішн і зовнішн.торгівлі в рамках системи натурального господарства

- Формування своєрідної форми фін.-економ. Взаємин між власниками бахових засобів виробництва та їх користувачами, що була втілена у «ренті-податку»

- Суспільн.організ.економ, за якої влада і власники не розділені

Держава контролювала все. Така економ.система прагне до автаркії – самозабезпечення та самоізоляції від інших систем,до побудови територ.імперій через захоплення еконо.важливих центрів.

 

 

Господарство держав Західної цивілізації в осьовий час. Античне рабство.

Основні ознаки суспільно-господарського розвитку держав Західної цивілізації:

- Основа суспільного устрою- невеликі поліси, найчастіше ремісничого типу,які розшир.свою територію та поповнюють робочу силу у воєнних походах

- Основа господарства- індивідуальна власність на базові засоби виробництва,передовсім землю

- Домашній «ойкісний» характер господарства орієнтованого на забезпеченя потреб домовласника

- Розмежування суспільної та індивідуальної власності було чітко забезпечено на законодавчому рівні

- Широке використання техніки і залізничних знарядь праці передусім у землеробства та будівництві забезпечувала високу продуктивність і темпи економ.розвитку(економічний прогрес зачипав ті галузі,де вико рис.праця вільних громадян, а не рабів)

- Виникнення і стрімкий розвиток античного рабства набуло класичних форм, ставши основною виробничою силою

- Високий розвиток внутрішн. І зовнішн. Торгівлі у тому числі з використанням складних систем розрахунків

 

 

Господарський розвиток Європи в період середньовіччя.

У добу середньовіччя еоконом.віднос.зосередж.навколо земельної власності,господарського життя набув.феод. характеру

В 5-10ст сформув.і утвердил.його визначні риси, еволюціонув.форми феодального землеволодіння.(алод-бенефіцій-феод)

Алод- форма повного приватного землеволодіння людини

Бенефіці й- представляє собою службове користування землею в обмін на військ.службу верховному землевласнику.

Феод- форма умовного,але спадкового землеволодіння

Віфдтоді,як феод став домінуючою формою землевласників, вважається,що феодальні відносини сформувались.

Виришальні чинники становлення феодального господарства:

-відчуження алоду; перевага великого землеволодіння наб дрібним;

Становлення між землевласниками і селянами відносин панування і підпорядкуван, в середині пануючої верстви покровительства і служби.

Основні ознаки суспільно-господ.розвитку

- Пануючою формою власності стала приватна,основою якої була земля у формі феоду

- Господ.феодала мало багатогалузевий характер,що поясн.необхідність в умовах панування нутур.відносин забезпечув.всі потреби власника

- Селяни мали власне господарство, власні знаряддя праці

- Основною формою відносин між феодалами та залежним зелянином стала феодальна рента

- Основ.госод.форм була сеньйорія, заснована на довільній системі (домен та селянські поділи)

- 12-13 ст.поширювання комун.революцій у результаті яких велика кількість міст здобули самостійність,отрим самоуправліня,а мешканці міст-звільнені від кріпосної залежності9магнебурське право)

- Виникнення ремісничих цехів,що сприяло розвитку ремесла

- Утворення торгівельних гільдій,що сприяло розвитку торгівлі та формув.внутрішн.національних ринків,становленню грошових та фін.-кред.систем

- Поширення трапез внаслідок відсутності держмонополій на карбув.монет

- Поширення феодальних найму та початок комутації ренти

- Формування централіз.абсолютиськихз монархій

Класичний приклад феод.держав –Франція.

 

Господарство та економічна думка Київської Русі

Київська Русь була типовою ранньофеодальною державою, в якій завершується становлення феодальних відносин, зростає та зміцнюється феодальне землеволодіння (вотчина). Головними галузями економіки Київської Русі, були землеробство та скотарство.

Основними верствами населення Київської Русі були: · “мужі” – знать, бояри на чолі з Великим князем; · “люди”— міська знать; · “молодші люди” – мешканці міст; · “чернь” – найбідніші прошарки міста; · селяни (смерди)—основна маса населення;. На найнижчому шабелі знаходилися раби..

Незважаючи на значну роль торгівлі та ремесла, переважна частина населення займалася землеробством й різними промислами. Значне місце посідало скотарство: розводили велику рогату худобу, коней, свиней. З розвитком феодального землеволодіння виникає та набирає поширення така його форма, як вотчина – спадкова феодальна власність на землю. Вона виникала в результаті жалування князем землі боярам і визначалася як безумовне володіння землею при необмеженому розпорядженні нею. Вотчина ділилася на панське господарство та селянське держання. У дрібне господарство смерда входили наділ землі, хата, худоба, птиця. Селянин платив феодалу оброк, обробляв своїми знаряддями та своїм тяглом панське поле.

Визначною пам'яткою соціально-економічної та політичної літератури доби Київської Русі є "Руська правда" - зведення законів давньоруського права. Статті "Руської правди" відбивають соціальну структуру й відносини власності давньоруського суспільства. Вони регулюють майнові відносини, захищають право власності князів та феодальної знаті на землю і кріпаків; право стягувати податки, отримувати ренту; визначають обмеження майнових та особистих прав різних категорій феодально залежного населення та ін. У них знайшла відображення організація князівської та боярської вотчини в XI ст., що грунтувалася на кріпацькій і рабській праці. До речі, остання поступово поступалася продуктивнішій праці людей залежних і кріпаків.

Одним із головних писемних джерел для дослідження економічної думки доби Київської Русі є літописне зведення "Повість временних літ" - монументальний історіографічний і літературний документ що належить перу ченця Печерського монастиря Нестора. Хоча центральними у творі є питання політичної історії Русі, економічним і соціальним процесам та явищам надається важливого значення для пояснення історичних подій.

 

 

Передумови Індустріалізації господарства та зародження інститутів

Господарство держав Східної цивілізації в осьовий час. Східне рабство.

Формування 2-х сучасних світових цивілізацій пов язана з «осьовим часом» (8-11ст до н.е.) коли відбул.низка фундаментальних змін в соц..економ, суспільно політ, техніко-технол.сферах

- На Східн. і Зах. Зародил.філософія,а людина усвідомила своє буття і саму себе

- Виникли нові релігії та їх пророки

- Відбувся перхід до так званого залізного віку з поширенням досконал.знарядь праці та модернізацією виробн..процесів

- Зростали міста,інтенсивно розвив.державність, збільшувласяя різноманітність суспільних відносин

- Відбувався майнове розшарування раніше монолітних родових громад, почали формуватися суспільні класи

- Поряд із традиц.держ.владою виникли відносини індивід.власності

До Східн.цивілізацій належ. Індія,Китай, Єгипет, Шумер, Межиріччя:

- Основа господарського ладу –сільська громада

- Найсуворіша державна централізація(держава була розпорядником робіт та найбільшим класиком усіх зрошувальних земель та рабів)

- Жорстка станово-кастова система, в якій соціалстрати формувалися залежно від господарського або державн.функцій їх членів)

- Головна продуктивна сила суспільства- формально вільні,проте насправді залежні від верховн.властителів та держ.чиновників селяни

- Головн.галузь господарства – паливне землеробство,що поєднує високу кількість іригаційних споруд та польових робіт з доволі примітивною технікою будівництва та обробітку землі

- Східне рабство мало умовний характер,оскільки праця рабів не мала великого виробнич.значення

- Розвиток внутрішн і зовнішн.торгівлі в рамках системи натурального господарства

- Формування своєрідної форми фін.-економ. Взаємин між власниками бахових засобів виробництва та їх користувачами, що була втілена у «ренті-податку»

- Суспільн.організ.економ, за якої влада і власники не розділені

Держава контролювала все. Така економ.система прагне до автаркії – самозабезпечення та самоізоляції від інших систем,до побудови територ.імперій через захоплення еконо.важливих центрів.