Розвиток «інтелектуального роману». Творчість Т.Манна та Г. Гессе. Література «втраченого покоління» (Ремарк, Хемінгуей, Олдінгтон).

Розвиток жанру антиутопії в 20-30-і рр. ХХ століття.

Зображення руйнівних наслідків Першої світової війни у літературі 20-40-х рр. (період „між двома світовими війнами”). Література „втраченого покоління” (Е.М.Ремарк, Е.М. Хемінгуей, Р. Олдінгтон та ін.).

Місце Ернста Міллера Хемінгуея (1899-1961) у літературній хвилі „втраченого покоління”. Специфіка осмислення соціально-історичних катаклізмів у творах „Прощавай, зброє!”, „Сніги Кіліманджаро”, „Старий і море”. Типологія і поетика хемінгуеївських творів. Особливості поетики письменника.

Творчий шлях Е.-М. Ремарка (1898 – 1970). Сповідальна проза Ремарка («Три товариші», «Тріумфальна арка»). Особливості втілення теми «втраченого покоління» в романах письменника. Тема кохання.

Еволюція модерністської художньої системи у 20-40-х рр. Загальна характеристика літературної спадщини Томаса Манна (1875-1955) (новелістика, романи, есеїстика) та її провідні теми. Конфлікт бюргерської та декадентської культур у романі „Будденброки”. Питання загальної кризи гуманістичної культури й збереження здобутків гуманістичної системи цінностей в маннівських творах. Модерністська розробка проблеми мистецтва в новелах „Тоніо Крегер”, „Смерть у Венеції”, „Маріо і чарівник”, романах „ Лотта у Ваймарі”, „Доктор Фаустус”. Проблематика та міфологічний шар сюжету тетралогії „Йосиф та його брати”.

Загальная характеристика творчості Г.Гессе (1877–1962). Роман «Деміан», сприйняття світової війни як хаосу, автобіографізм твору. Гессе про Достоєвського. Східні мотиви у Гессе. Жанр лірично-філософської прози. Роман «Гра в бісер», реальний зміст утопії. Касталія та Європа 30-х років. Антитеза як принцип побудови романів Гессе. Питання самоцінності культури. Роман «Степовий вовк» та його місце в творчості письменника. Модель світу великого і малого. Світ культури в романі. Типологія образу Степового вовка. Прийоми побудови характеру. Жанрова природа твору.

Американська література ХХ ст. і попередня літературна традиція. Еволюція національного міфу – «американської мрії». Звернення до європейського досвіду. Пошуки нових художніх орієнтирів в умовах духовної кризи. Ф.С.Фіцджеральд і нове «джазове століття». Джаз як стиль життя. Світовідчуття «джазового покоління». Особливості романів письменника («Великий Гетсбі», «Ніч ніжна»). Трагічна доля особистості. Прийом «подвійного бачення» (double vision).

Розвиток жанру антиутопії у 20-40-і рр. – реакція культури на розповсюдження тоталітаризму. Роман „Ми” Євгена Замятіна (1884-1937) – перший найзначніший твір-антиутопія. Критика „механічної цивілізації” у романі-антиутопії Олдоса Гакслі (1894-1963) „Прекрасний новий світ”. Викриття небезпек гітлеризму в антиутопії Карела Чапека (1890-1938) „Війна з саламандрами”. Критика радянського тоталітаризму в антиутопічних творах Джорджа Оруелла (Еріка Блера, 1903-1950) – повісті „ Ферма тварин” та романі „ 1984”.

Основні поняття: «втрачене покоління», повість-притча, символ і

символіка, «техніка айсберга», утопія, антиутопія, інтелектуальний роман,

прийом подвійного бачення, філософська алегорія.

Література: 10, 31, 33, 41, 47, 49, 55, 58, 66, 76, 82, 89, 95.

Семінар 4.

Тема мистецтва в новелістиці Т.Манна (2 год.)

Семінар 5.

Самобутність творчості Е. Хемінгуея (2 год.)

 

 

Тема 2: Розвиток європейського театру у першій половині ХХ ст.

 

 

Лекція 7 (2 год.)

Шляхи оновлення драми у першій половині ХХ ст. Епічний театр Б. Брехта.

Основні етапи творчого шляху Бертольта Брехта (1898-1956). Загальна

характеристика художньої системи Б. Брехта. Сутність брехтівської реформи

драми. Основоположні принципи епічного театру. Проблематика брехтівських

драм „Матінка Кураж та її діти” та „Життя Галілея. Особливості поетики

драми-параболи. Теоретичні роботи Б. Брехта, його режисерська діяльність.

 

Основні поняття: епічний театр, «театр відкритих висновків», «ефект

відчуження».

Література: 20, 51, 85, 106.

Семінар 6.

Тема моральної відповідальності у п’єсах Б.Брехта «Матінка Кураж та її

діти» і «Життя Галілея» (2 год.)

Тема 3: Специфіка розвитку російської літератури у першій пол. ХХ ст.

Лекція 8 (2 год.)

Особливості розвитку російської літератури

Першої половини ХХ ст.

Головні художньо-естетичні тенденції у російській культурі „срібної доби”. Розквіт російської релігійної філософії (В.Соловйов, С.Булгаков, М.Бердяєв, Л.Шестов, С.Франк, Г.Федотов, П.Флоренський та ін.). Міжнародне визнання здобутків російського театру (К. Станіславський, В. Мейєрхольд та ін.) та балету (А.Павлова, В. Ніжинський). Розмаїття течій у музиці (О. Скрябін, С. Рахманінов) та образотворчому мистецтві (М.Врубель, В. Сєров, В. Васнєцов та ін.).

Нові тенденції (неоромантичні та імпресіоністичні) у російській прозі на початку ХХ ст. Життєвий і творчий шлях Максима Горького (1868-1936). Неоромантичні твори Горького 1890-1900 рр. („Пісня про Буревісника” та ін.). Широка панорама російського життя у п’єсах та романах Горького, епопеї „Житття Кліма Самгіна”. Творчість Івана Буніна (1870-1953).

Особливості розвитку літератури в Росії після 1917 р. Становлення літератури так званого «соціалістичного реалізму». Репресії радянського режиму проти письменників, які не поділяли ідей соціалізму. Традиції критичного реалізму у творчості Михайла Шолохова (1905-1984). Модерністська поетика творів Андрія Платонова (Андрія Климентова, 1899-1951). Письменники-сатирики Ілля Ільф (Ілля Файнзільберг, 1897-1937), Євгеній Петров (Євгеній Катаєв, 1902-1942), Михайло Зощенко (1894-1958).

Життєвий шлях Михайла Булгакова (1891-1940). Становлення Булгакова-письменника («Нотатки юного лікаря»).Зображення життя інтелігенції за часів Громадянської війни (роман «Біла гвардія», п’єса «Дні Турбіних»). М.Булгаков і Україна. Сатиричні твори М.Булгакова („Рокові яйця”, „Собаче серце”). Історія задуму роману „ Майстер і Маргарита”. Особливості жанру та побудови твору. Сатиричне зображення радянської дійсності 30-х рр. Образ Єшуа і символічний сенс єрашалаїмських розділів. Ствердження цінності любові й мистецтва в образах Майстра і Маргарити.

Російська література в еміграції. Розвиток традиції класичної прози в творчості письменників-емігрантів 1-ої хвилі еміграції (І.Шмельов, Б. Зайцев, М.Осоргін).

Основні поняття: соціалістичний реалізм, метрополія, діаспора, духовна

місія, традиція, сатира.

Література: 6, 9, 12, 13, 14,17, 21, 22, 23, 26, 27, 60-65, 67, 86, 88, 101.

Семінар 7.

Метафізика кохання в творчості О.І. Купріна та І.О.Буніна (2 год.)

 

 

Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Модерністське оновлення західноєвропейської літератури 1-ої половини ХХ ст.

Тема 1. Назва

Модерністська поезія першої половини ХХ століття

-

?

Тема 2. Назва

Модерністська проза першої половини ХХ століття

-

?

Разом за змістовим модулем 1

-

?

Змістовий модуль 2. Шляхи розвитку західноєвропейської літератури між двома світовими війнами

Тема 1. Назва

Еволюція модерністської прози у 20-40-і рр. ХХ ст.

Тема 2. Назва

Розвиток європейського театру у першій половині ХХ ст.

Тема3. Назва

Специфіка розвитку російської літератури у першій пол. ХХ ст.

Разом за змістовим модулем 2

Усього годин

 

Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Філософська лірика Р.М. Рільке
	Роман М. Пруста «У напрямку Сванна» як модерністський твір
	Самобутність художнього світу прози Франца Кафки
	Тема мистецтва в новелістиці Т. Манна
	Самобутність творчості Е.Хемінгуея
	Тема моральної відповідальності у п’єсах Б.Брехта «Матінка Кураж та її діти» і «Життя Галілея»
	Метафізика кохання в творчості О.І. Купріна та І.О.Буніна
	Разом:

ПЛАНИ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Змістовий модуль І

Модерністське оновлення західноєвропейської літератури 1-ої половини

ХХ ст.

Семінар № 1

Семінарське заняття № 1.