Мета та завдання навчальної дисципліни

Форма № Н - 3.04

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

кафедра теорії, історії та методики викладання зарубіжної літератури

„ ЗАТВЕРДЖУЮ ”

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи

“______” вересня 2012 року

Історія зарубіжної літератури першої половини ХХ ст.

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки: 6.020302 Філологія

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність: українська мова та література

(шифр і назва спеціальності)

спеціалізація______________________________________

(назва спеціалізації)

Гуманітарний інститут

 

Київ – 2012 рік

 

Робоча програма з історії зарубіжної літератури першої половини ХХ століття

для студентів за напрямом підготовки 6.020302 Філологія, спеціальністю „українська мова та література” „___” ________, 2012 року __ с.

Розробник: Кузьменко Володимир Іванович, професор кафедри теорії, історії та методики викладання зарубіжної літератури, доктор філологічних наук, професор

 

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії, історії та методики викладання зарубіжної літератури

 

Протокол від “____” вересня 2012 року №

Завідувач кафедри теорії, історії та методики викладання зарубіжної літератури

 

_______________________ проф. Ю.І.Ковбасенко

“_____”___________________ 2012 року

 

Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю)__________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол від “____” вересня 2012 року № ___

“_____” вересня 2012 року. Голова _______________

(_____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Ó__________, 2012 рік

 

Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання
Кількість кредитів:	Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки	Нормативна
Напрям підготовки: 6.020302 Філологія
Модулів –	Спеціальність (професійне спрямування): українська мова та література	Рік підготовки:
Змістових модулів:	4-й	–
Індивідуальне науково-дослідне завдання: 16	Семестр
Загальна кількість годин: 108	7-й	–
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: 4 аудиторних: 30 консультацій: 2 самостійної роботи студента: 64	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	14 год.
Практичні, семінарські
14 год.
Лабораторні
0 – год.
Самостійна робота
64 год.
Індивідуальні завдання:16год.
Вид контролю: іспит

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання -

для заочної форми навчання -

 

 

Мета та завдання навчальної дисципліни

Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія зарубіжної літератури

першої половини ХХ ст.» є нормативним документом Київського університету імені Бориса Грінченка, який розроблено кафедрою теорії, історії та методики викладання зарубіжної літератури на основі освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів відповідно до навчальногоплану для всіх спеціальностей денної форми навчання.

Програму розроблено з урахуванням рекомендацій МОН України

(лист № 1/9-736 від 06.12.2007 р.) «Про Перелік напрямів (спеціальностей) та

їх поєднання з додатковими спеціальностями і спеціалізаціями для підготовки

педагогічних працівників за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра,

спеціаліста, магістра».

Робочу навчальну програму укладено згідно з вимогами кредитно-модульної

системи організації навчання. Програма визначає обсяг знань, які має засвоїти

бакалавр відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики,

алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Історія зарубіжної

літератури», необхідне методичне забезпечення, складові та технологію

оцінювання навчальних досягнень студентів.

«Історія зарубіжної літератури першої половини ХХ ст.» є складовою

частиною дисциплін філологічного циклу нормативного блоку. Її вивчення

передбачає розв’язання низки завдань фундаментальної професійної

підготовки фахівців вищої кваліфікації, зокрема: опанування системою знань

про закономірності світового літературного процесу 1-ої половини ХХ ст.,

національну своєрідність літературних процесів у різних країнах Європи та

США, суттєві особливості художньої майстерності найзначніших письменників

зазначених епох, професійну підготовку висококваліфікованих і конкуренто­-

спроможних фахівців у галузі освіти відповідно до вітчизняних та європейських

стандартів.

Мета – розкрити закономірності світового літературного процесу 1- ої

половини ХХ століття, національну своєрідність літературних процесів у різних

країнах Європи та США, підвищувати ефективність наукової та професійної

підготовки бакалаврів відповідно до державних і європейських стандартів, потреб

суспільства; розроблення на цій основі підходів щодо удосконалення системи

формування філологічної готовності бакалаврів до педагогічної діяльності.

Завдання:

– формування уявлень про соціокультурні та економічні чинники розвитку європейських країн та США у зазначений період;

– аналіз та інтерпретація найвизначніших художніх творів зазначеного періоду;

– виявлення художніх домінант стилів епох, індивідуальних стилів письменників;

– розвиток умінь роботи з літературознавчими джерелами;

– закріплення й поглиблення теоретичних знань, які складають основу

курсу, зокрема: модернізм, авангардизм, потік свідомості, ефект

«айсберга», «втрачене покоління» тощо.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:

– історичні умови розвитку європейської культури означеної доби;

– основні тенденції і явища літературного процесу першої половини ХХ ст., творчі пошуки й осягнення майстрів слова, особливості утвердження й розвитку реалізму та модернізму в світовій літературі;

– проблему періодизації історії зарубіжної літератури 1-ої половини ХХ століття;

– дискусійні питання щодо визначення провідних художніх стилів, визначення філософських і художніх домінант творчості видатних європейських письменників зазначеного періоду.

 

Студенти повинні уміти:

– самостійно аналізувати та здійснювати інтерпретацію художніх текстів означеного періоду згідно з естетичними категоріями;

– самостійно визначати жанрові особливості вивчених творів;

– самостійно визначати суттєві художні особливості перекладів художніх текстів;

– самостійно проводити дослідження художніх текстів з використанням завдань за запланованою програмою;

– самостійно складати конспект і тези рекомендованих літературознавчих праць;

– самостійно користуватися словниково-довідковою літературою та складати бібліографію з визначеної проблеми;

– самостійно готувати повідомлення (доповідь) щодо проблем дослідження літератури означеного періоду.

Програма навчальної дисципліни

 

Змістовий модуль 1. Модерністське оновлення західноєвропейської літератури 1-ої половини

ХХ ст.

Тема 1: Модерністська поезія першої половини ХХ століття

Лекція 1 (2 год.)

Література: 1, 2, 4, 5, 7, 8, 28, 52, 53, 78.

Лекція 2 (2год.)

Література: 15, 16, 24, 29,30, 35, 37, 42, 56, 57, 72, 75, 97, 100.

Семінар 1.

Філософська лірика Р.М. Рільке (2 год.)

Тема 2: Модерністська проза першої половини ХХ століття

 

Лекція 3-4 (4 год.)

Модерністська проза початку ХХ століття. Синтез художньо-стильових тенденцій у творчості М. Пруста. Художня система Дж. Джойса. Специфіка художнього світу Ф. Кафки.

Становлення модернізму в західній прозі. Головні теми та проблеми модерністських творів. В. Вульф як теоретик модернізму. Модерністські концепції особистості та світу, їхнє втілення у прозі „батьків модернізму” – М. Пруста, Ф. Кафки, Дж. Джойса. Особливості модерністської поетики („потік свідомості”, монтаж, міфологізм тощо).

Загальна характеристика творчості Марселя Пруста (1871-1922). Історія створення та складові романної епопеї „У пошуках втраченого часу”. Тема пам’яті та часу в романі „У напрямку Сванна”. Засоби відтворення вільного потоку асоціацій та спогадів у творах М. Пруста.

Загальна характеристика літературної спадщини Франца Кафки (1883-1924). Автобіографізм творів письменника. Зображення трагедії відчуження, зіткнення «маленької людини» з надлюдським Законом, викриття абсурдності буття у новелах і романах Кафки („Процес”, „Замок”, „Перевтілення” та ін.). Модерністська поетика творів письменника.

Кафка і Музіль. Соціальна конкретизація абсурдної реальності в творчостві Музіля. «Паралельна акція» в романі «Людина без властивостей» – сатиричне викриття дійсності австро-угорської імперії, бюрократичного суспільства. Функція особистості та свідомості в романі,, смисл звільнення від «властивостей». Самокритика індивідуалістичної свідомості.

Основні етапи творчої еволюції Джеймса Джойса (1882-1941). Загальна характеристика збірки «Дублінці»: проблематика та композиція циклу. Автобіографізм роману „Портрет митця замолоду”. Модерністське зображення любовних взаємин у мініатюрі „Джакомо Джойс ”. Історія створення, особливості побудови, смисл назви роману-міфу „Улісс”. Образи центральних персонажів твору – Леопольда Блума, Стівена Дедала, Моллі Блум. Використання техніки „потоку свідомості” в творі; експеримент з художнім часом і простором, використання тем і мотивів світової літератури. Художнє новаторство „Поминок за Фіннеганом”.

Основні поняття: модернізм, потік свідомості, філософська притча, роман-міф.

Література: 11, 18, 24, 32, 50, 74, 98.

 

Семінар 2. Роман М. Пруста «У напрямку Сванна» як модерністській

твір (2 год.)

Семінар 3. Самобутність художнього світу прози Ф. Кафки (2 год.)

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

Війнами

Лекція 5-6 (4 год.)

Семінар 4.

Тема мистецтва в новелістиці Т.Манна (2 год.)

Семінар 5.

Самобутність творчості Е. Хемінгуея (2 год.)

 

 

Лекція 7 (2 год.)

Семінар 6.

Тема моральної відповідальності у п’єсах Б.Брехта «Матінка Кураж та її

діти» і «Життя Галілея» (2 год.)

Лекція 8 (2 год.)

Першої половини ХХ ст.

Головні художньо-естетичні тенденції у російській культурі „срібної доби”. Розквіт російської релігійної філософії (В.Соловйов, С.Булгаков, М.Бердяєв, Л.Шестов, С.Франк, Г.Федотов, П.Флоренський та ін.). Міжнародне визнання здобутків російського театру (К. Станіславський, В. Мейєрхольд та ін.) та балету (А.Павлова, В. Ніжинський). Розмаїття течій у музиці (О. Скрябін, С. Рахманінов) та образотворчому мистецтві (М.Врубель, В. Сєров, В. Васнєцов та ін.).

Нові тенденції (неоромантичні та імпресіоністичні) у російській прозі на початку ХХ ст. Життєвий і творчий шлях Максима Горького (1868-1936). Неоромантичні твори Горького 1890-1900 рр. („Пісня про Буревісника” та ін.). Широка панорама російського життя у п’єсах та романах Горького, епопеї „Житття Кліма Самгіна”. Творчість Івана Буніна (1870-1953).

Особливості розвитку літератури в Росії після 1917 р. Становлення літератури так званого «соціалістичного реалізму». Репресії радянського режиму проти письменників, які не поділяли ідей соціалізму. Традиції критичного реалізму у творчості Михайла Шолохова (1905-1984). Модерністська поетика творів Андрія Платонова (Андрія Климентова, 1899-1951). Письменники-сатирики Ілля Ільф (Ілля Файнзільберг, 1897-1937), Євгеній Петров (Євгеній Катаєв, 1902-1942), Михайло Зощенко (1894-1958).

Життєвий шлях Михайла Булгакова (1891-1940). Становлення Булгакова-письменника («Нотатки юного лікаря»).Зображення життя інтелігенції за часів Громадянської війни (роман «Біла гвардія», п’єса «Дні Турбіних»). М.Булгаков і Україна. Сатиричні твори М.Булгакова („Рокові яйця”, „Собаче серце”). Історія задуму роману „ Майстер і Маргарита”. Особливості жанру та побудови твору. Сатиричне зображення радянської дійсності 30-х рр. Образ Єшуа і символічний сенс єрашалаїмських розділів. Ствердження цінності любові й мистецтва в образах Майстра і Маргарити.

Російська література в еміграції. Розвиток традиції класичної прози в творчості письменників-емігрантів 1-ої хвилі еміграції (І.Шмельов, Б. Зайцев, М.Осоргін).

Основні поняття: соціалістичний реалізм, метрополія, діаспора, духовна

місія, традиція, сатира.

Література: 6, 9, 12, 13, 14,17, 21, 22, 23, 26, 27, 60-65, 67, 86, 88, 101.

Семінар 7.

Метафізика кохання в творчості О.І. Купріна та І.О.Буніна (2 год.)

 

 

Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Філософська лірика Р.М. Рільке
	Роман М. Пруста «У напрямку Сванна» як модерністський твір
	Самобутність художнього світу прози Франца Кафки
	Тема мистецтва в новелістиці Т. Манна
	Самобутність творчості Е.Хемінгуея
	Тема моральної відповідальності у п’єсах Б.Брехта «Матінка Кураж та її діти» і «Життя Галілея»
	Метафізика кохання в творчості О.І. Купріна та І.О.Буніна
	Разом:

ПЛАНИ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Змістовий модуль І

ХХ ст.

Семінар № 1

Семінарське заняття № 1.

Самостійна робота

 

	Назва теми	Кількість годин
	Поема Т.С. Еліота «Спустошена земля»
	Жанрова своєрідність казки-притчі А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»
	Ф.С. Фіцджеральд і роман «Великий Гетсбі»
	Художні світи романів М.Булгакова «Біла гвардія» і «Майстер і Маргарита»
	Роман Г. Гессе «Степовий вовк» як філософський твір
	Разом:

 

 

МОДУЛЬ 1 (6 год.)

Тема № 1

МОДУЛЬ 2 (6 год.)

Тема № 2

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Змістовий модуль та теми курсу	Академічний контроль	Бали	Термін виконання (тижні)
Змістовий модуль І Модерністське оновлення західноєвропейської літератури 1-ої половини ХХ ст..
Тема 1. Поема Т.С. Еліота «Спустошена земля» (6 год.)	Індивідуальне заняття		І-ІІІ
Тема 2. Жанрова своєрідність казки-притчі А.де Сент-Екзюпері «Маленький принц» (6 год.)	Індивідуальне заняття		ІV-V
Змістовий модуль ІІ. Шляхи розвитку західноєвропейської літератури між двома світовими війнами
Тема 3. Ф.С. Фіцджеральд і роман «Великий Гетсбі» (6 год.)	Індивідуальне заняття		V- VІІ
Тема 4.Художні світи романів М.А. Булгакова «Біла гвардія» і «Майстер і Маргарита» (8 год.)	Індивідуальне заняття		VІ- - Х
Тема 5. Роман Г. Гессе «Степовий вовк» як філософський твір (6 год.)	Індивідуальне заняття
Разом: 32 год.	Разом: 25 балів

 

 

Індивідуальні завдання

Індивідуальна навчально-дослідна робота є видом поза аудиторної

індивідуальної діяльності студента, результати якої використовуються у процесі

вивчення програмового матеріалу навчальної дисципліни. Завершується

виконання магістрантами ІНЗД прилюдним захистом навчального проекту.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) з курсу «Історія зарубіжної

літератури» – це вид науково-дослідної роботи студента, яка містить результати

дослідницького пошуку, відображає певний рівень його навчальної компетентності.

Мета ІНДЗ: самостійне вивчення частини програмового матеріалу,

систематизація, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань із

навчального курсу, удосконалення навичок самостійної навчально-пізнавальної

діяльності.

Зміст ІНДЗ: завершена теоретична або практична робота у межах навчальної

програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь та навичок, отриманих під

час лекційних, семінарських, практичних занять і охоплює декілька тем або весь

зміст навчального курсу.

Види ІНДЗ, вимоги до них та оцінювання:

ü конспект із теми (модуля) за заданим планом (2 бали);

ü конспект із теми (модуля) за планом, який студент розробив самостійно (3

бали);

ü анотація прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис,

історико-педагогічні розвідки (3 бали);

ü повідомлення з теми, рекомендованої викладачем (2 бали);

ü повідомлення з теми (без рекомендації викладача): сучасні відкриття у

педагогічній науці, аналіз інформації, самостійні дослідження (3 бали);

ü історико-біографічні дослідження у вигляді есе (5 балів).

ü науково-педагогічне дослідження у вигляді реферату (охоплює весь зміст

навчального курсу) – 30 балів.

 

Орієнтовна структура ІНДЗ – науково-педагогічного дослідження у вигляді

реферату: вступ, основна частина, висновки, додатки (якщо вони є), список

використаних джерел. Критерії оцінювання та шкалу оцінювання подано

відповідно у табл. 7.1 і 7.2.

 

 

Таблиця 9.1

Критерії оцінювання ІНДЗ

(науково-педагогічного дослідження)

 

№ п/п	Критерії оцінювання роботи	Максимальна кількість балів за кожним критерієм
1.	Обґрунтування актуальності, формулювання мети, завдань та визначення методів дослідження	5 балів
2.	Складання плану реферату	5 балів
3.	Критичний аналіз суті та змісту першоджерел. Виклад фактів, ідей, результатів досліджень в логічній послідовності. Аналіз сучас­ного стану дослідження проблеми, розгляд тенденцій подальшого розвитку даного пи­тання.	10 балів
4.	Дотримання правил реферуванням наукових публікацій	2 бали
5.	Доказовість висновків, обґрунтованість власної позиції, пропозиції щодо розв’язання проблеми, визначення перспектив дослідження	3 бали
6.	Дотримання вимог щодо технічного оформлення структурних елементів роботи (титульний аркуш, план, вступ, основна частина, висновки, додатки (якщо вони є), список використаних джерел)	5 бали
Разом	30 балів

 

Таблиця 9.2

Шкала оцінювання ІНДЗ

(науково-педагогічного дослідження)

 

Рівень виконання	Кількість балів, що відповідає рівню	Оцінка за традиційною системою
Високий	28-30	Відмінно
Достатній	22-27	Добре
Середній	16-21	Задовільно
Низький	0-15	Незадовільно

 

Методи навчання

І. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

1) За джерелом інформації:

– Словесні: лекція (традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція)

із застосуванням комп’ютерних інформаційних технологій (PowerPoint –

Презентація), семінари, пояснення, розповідь, бесіда.

– Наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація.

– Практичні: вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації: індуктивні,

дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем самостійності мислення: репродуктивні, пошукові,

дослідницькі.

4) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом

викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних

навчальних проектів.

Методи контролю

Навчальні досягнення студентів із дисципліни «Історія зарубіжної літератури

1-ої половини ХХ століття» оцінюються замодульно-рейтинговою системою, в

основу якої покладено принцип поопераційної звітності, обов’язковості

модульного контролю, накопичувальної системи оцінюванння рівня знань,

умінь та навичок; розширення кількості підсумкових балів до 100.

Контроль успішності студентів з урахуванням поточного і підсумкового

оцінювання здійснюється відповідно до навчально-методичної карти (п. ІV),

де зазначено види й терміниконтролю. Систему рейтингових балів для різних видів

контролю та порядок їх переведення у національну (4-бальну) та європейську (ECTS)

шкалу подано у табл. 11.1, табл. 11.2.

9.

Таблиця 11.1

Розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю

№ п/п	Вид діяльності	Кількість балів за одиницю	Кількість одиниць до розрахунку	Всього
1.	Відвідування лекцій
2.	Відвідування семінарів
3.	Виконання завдання із самостійної роботи
4.	Робота на семінарському занятті
5.	ІНДЗ
6.	Опрацювання фахових видань
7.	Модульна контрольна робота
8.	Виконання експрес-контролю
Максимальна кількість балів 174

10.

11.

12.

Максимальну кількість балів 174, набрану студентом, за допомогою коефіцієнта 1,7 переводимо в рейтингові показники успішності (до 100 балів), а потім в

оцінкуза шкалою ECTS.

У процесі оцінювання навчальних досягнень студентів застосовуються

такі методи:

13.

Ø Методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне

опитування, співбесіда, екзамен.

Ø Методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове

письмове тестування, звіт, реферат, есе.

Ø Методи самоконтролю: умін­ня самостійно оцінювати свої знання,

самоаналіз.

 

Таблиця 11.2

Порядок переведення рейтингових показників успішності у європейські оцінки ECTS

Підсумкова кількість балів (max – 100)	Оцінка за 4-бальною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
1 – 34     35 – 59	«незадовільно» (з обов’язковим повторним курсом) «незадовільно» (з можливістю повторного складання)	F     FX
60 – 74	«задовільно»	ED
75 – 89	«добре»	CB
90 – 100	«відмінно»	A

 

Загальні критерії оцінювання успішності студентів, які отримали за 4-бальною шкалою оцінки «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», подано у табл. 8.3.

Таблиця 11.3

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

Оцінка	Критерії оцінювання
«відмінно»	ставиться за повні та міцні знання матеріалу в заданому обсязі, вміння вільно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програ­мою; за знання основної та додаткової літератури; за вияв креативності у розумінні і творчому використанні набутих знань та умінь.
«добре»	ставиться за вияв студентом повних, систематичних знань із дисципліни, успішне виконання практичних завдань, засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення та оновлення знань. Але у відповіді студента наявні незначні помилки.
«задовільно»	ставиться за вияв знання основного навчального матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої фахової діяльності, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, передбаченою навчальною програмою; можливі суттєві помилки у виконанні практичних завдань, але студент спроможний усунути їх із допомогою викладача.
«незадовільно»	виставляється студентові, відповідь якого під час відтворення основного програмового матеріалу поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. Таким чином, оцінка «незадовільно» ставиться студентові, який неспроможний до навчання чи виконання фахової діяльності після закінчення ВНЗ без повторного навчання за програмою відповідної дисципліни.

Кожний модуль включає бали за поточну роботу бакалавра на семінарських, практичних заняттях, виконання самостійної роботи, індивідуальну роботу, модульну контрольну роботу.

Виконання модульних контрольних робіт здійснюється з використанням роздрукованих завдань.

Реферативні дослідження та есе, які виконує студент за визначеною тематикою, обговорюються та захищаються на семінарських заняттях (див. п. «Захист творчих проектів»).

Модульний контроль знань студентів здійснюється після завершення вивчення навчального матеріалу модуля.

У табл. 11.4 представлено розподіл балів, що присвоюються бакалаврам упродовж вивчення дисципліни «Історія зарубіжної літератури першої половини ХХ ст.».

 

Кількість балів за роботу з теоретичним матеріалом, на практичних заняттях, під час виконання самостійної та індивідуальної навчально-дослідної роботи залежить від дотримання таких вимог:

ü своєчасність виконання навчальних завдань;

ü повний обсяг їх виконання;

ü якість виконання навчальних завдань;

ü самостійність виконання;

ü творчий підхід у виконанні завдань;

ü ініціативність у навчальній діяльності.

 

12. Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для заліку

Поточне тестування та самостійна робота	Сума
Змістовий модуль №1	Змістовий модуль № 2
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т7	Т8	Т9

Т1, Т2... Т9 – теми змістових модулів.

 

Приклад для екзамену

Поточне тестування та самостійна робота	Підсумковий тест (екзамен)	Сума
Змістовий модуль 1	Змістовий модуль	Змістовий модуль
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т7	Т8	Т9	Т10	Т11	Т12

Т1, Т2... Т12 – теми змістових модулів.

 

Приклад за виконання курсового проекту (роботи)

Пояснювальна записка	Ілюстративна частина	Захист роботи	Сума
до ___	до ___	до ___

Методичне забезпечення

1)Опорні конспекти лекцій;

2)навчальні посібники;

3)робоча навчальна програма;

4)збірка тестових і контрольних завдань для тематичного (модульного) оцінювання навчальних досягнень студентів;

5)засоби підсумкового контролю (комплект друкованих завдань для підсумкового контролю);

6)завдання для ректорського контролю знань студентів з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури першої половини ХХ ст.».

 

Рекомендована література

Базова:

Художні тексти, обов’язкові для прочитання:

1.Аполлінер Г. Поезії.

2.Брехт Б. Матінка Кураж та її діти. Життя Галілея.

3.Булгаков М.А. Майстер і Маргарита. Біла гвардія.

4.Бунін І.О. Сонячний удар. Легке дихання. Цикл «Темні алеї».

5.Вулф В. Місіс Деллоуей.

6.Гессе Г. Гра в бісер. Степовий вовк.

7.Джойс Дж. Збірка оповідань «Дублінці». Улісс. Джакомо Джойс.

8.Екзюпері А. Маленький принц. Планета людей.

9.Еліот Т.С. Поезії. Спустошена земля.

10.Замятін Є. Ми.

11.Кафка Ф. Замок. Перевтілення. Процес (за бажанням).

12.Купрін О.І. Гранатовий браслет. Олеся. Оповідання (за вибором студента).

13.Манн Т. Смерть у Венеції. Тоніо Крегер. Маріо і чарівник.

14.Платонов А. Чевенгур. Котлован.

15.Оруел Д. Ферма тварин. «1984».

16.Пруст М. На Сваннову сторону.

17.Ремарк Е.М. На західному фронті без змін. Три товариші. Тріумфальна арка (один за вибором).

18.Рільке Р.М. Поезії.

19.Шолохов М.Тихий Дон. Доля людини.

20.Хакслі О. «О дивний новий світ».

21.Хемінгуей Е. Прощавай, зброє! Старий і море. Сніги Кіліманджаро.

22.Фіцджеральд Ф.С. Великий Гетсбі. Ніч ніжна.

Підручники, навчальні посібники і хрестоматії:

1.Історія зарубіжної літератури ХХ століття /За ред. проф. В.І.Кузьменка. – К.: ВЦ „Академія”, 2010, 2012 (2-ге вид., стереотипне).

2. Андреев Л.Г. Зарубежная литература ХХ века. – М., 1996.

3.Андреев Л.Г., Карельский А.В., Павлова Н.С. и др. Зарубежная литература ХХ века. – М., 2001.

4.Венгеров Л.М. Зарубіжна література 1871-1973. – К., 1974.

5.Самосознание европейской культуры ХХ в. – М., 1991.

6.Художественные ориентиры зарубежной литературы ХХ века. – М., 2002.

7.История всемирной литературы. В 9 томах. – М.: Наука, 1983. – Т. 8. – М., 1994.

Допоміжна:

1.Аверинцев С.С. «Аналитическая психология» К.Г.Юнга и закономерности

творческой фантазии // Вопросы лит. – 1970. – № 3. – С.3-17.

2.Альми И.Л. Роман М.Булгакова “Мастер и Маргарита” и традиции русской классики // Замысел и его художественное воплощение в произведениях советских писателей. Сборник статей. – Владимир, 1979. С. 16-40.

3.Анастасьев Н. Творчество Эрнеста Хемингуэя. – М., 1981.

4.Андреев Л.Г. Марсель Пруст. – М., 1968.

5.Афанасьев В.Н. И.А. Бунин. – М., 1966.

6.Бабичева Ю.В. А.И. Куприн // История русской литературы в 4 томах. – Т. 4. – Л., 1983.

7.Базилевський В. Україніка Івана Буніна // Вітчизна. – 1988. – № 1, 3-4.

8.Балашов Н.А. Аполлинер и его место во французской поэзии // Гийом Аполлинер. Стихи. – М., 1967. – С. 203-282.

9.Балашова Т.В. Французская поэзия ХХ в. – М.,1982.

10.Бахненко Е.Н. «…Каждый человек может быть добрым, сострадательным, интересным и красивым душой» К 125-летию со дня рождения А. И. Куприна //Литература в школе. – 1995. – №1. – С.34-40.

11.Брод М. О Франце Кафке. – СПб., 2000.

12.Буковская А. Сент-Экзюпери, или Парадоксы гуманизма. – М., 1983.

13.Бурда Т.М. Аналіз п’єси Б. Брехта «Життя Галілея» в запитаннях і коментарях // Всесвітня література. – 1998. – № 12. – С.23-31.

14.Бэлза И.Ф. Генеалогия “Мастера и Маргариты” // Контекст–1978. Литературно-критические исследования. – М., 1978.

15.Бэлза И.Ф. К вопросу о пушкинских традициях в отечественной литературе (на примере произведений М.А.Булгакова) // Контекст – 1980.

16.Великанова И.В. Особенности сатиры М.Булгакова. Повесть “Собачье сердце” // Лит. в школе.– 1995.– № 6. – С. 42-45.

17.Великовский С. В поисках утраченного смысла. Очерки литературы трагического гуманизма во Франции. – М., 1979.

18.Виленкин В.В. В сто первом зеркале. – М., 1987.

19.Виноградов И. Завещание Мастера // Вопросы лит.– 1968.– № 6.– С.43-75.

20.Волков С. «Любовь должна быть трагедией» Из наблюдений над идейно-художественном своеобразием повести Куприна «Гранатовый браслет» // Литература. – 2002. – №8. – С. 18

21.Волощук Є.В. Відкриті питання модернізму // Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження, історія, методика викладання. – 2005. – № 1. – С. 86-117.

22.Волощук Є.В. Слідами Орфея: три спуски у підземне царство // Зарубіжна літ. – 2000. – № 11. – С. 29-36.

23.Волощук Є.В. Постать Райнера Марії Рільке на тлі літературного ландшафту доби Модернізму // Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження. Історія. Методика викладання. – 2008. – № 1. – С. 6 – 35.

24.Волощук Е.В. Труды и соблазны Святого Себастиана ХХ века (три новеллы Томаса Манна о художнике) // Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження, історія, методика викладання. – 1999. – № 2. – С. 14-35.

25.Волощук Е.В. „Вот как мы заблудились...” (Художественная реальность притчи Ф. Кафки „Железнодорожные пассажиры” в контексте разрушения антропоцентрической парадигмы) // Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження, історія, методика викладання. – 1998. – № 1. – С. 62-97.

26.Волощук Е.В. Фаустианский прорыв сквозь человеческое в модернистском романе ХХ века («Доктор Фаустус» Т. Манна и «Мастер и Маргарита» М. Булкакова) // Зарубіжна література. – 1999. – № 40. – С. 7-10

27.Волощук Е.В. Хроника странствий духа. Этюды о Франце Кафке. – К., 2000.

28.Волощук Е.В. На путях к сердцевине бытия (Фрагменты о художественной философии Р.М. Рильке) // Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження. Історія. Методика викладання. – 2000, – № 11. – С. 73-95.

29.Выготский Л.С. Психология искусства. – М., 1986 (глава «Легкое дыхание»).

30.Гадамер Г.Г. Міфопоетичне перенесення в „Дуїнянських елегіях” // Зарубіжна літ. – 2000. – № 11. – С. 9-11.

31.Головченко Н.І. Творча манера М.Пруста та її відмінність від реалістичного способу письма // Всесвітня література. – 2006. – № 3. – С. 40-49.

32.Горбунов А.Н. Романы Скотта Фицджеральда 20-х гг. // Вестник Московск.

ун-та. – Сер. 7. Филология, журналиста. – 1965. – № 3. – С. 21-32.

33.Гордєєва Л.В. «Людина не для того створена, щоб терпіти поразки…» Твори

Е. Хемінгуея // Зарубіжна літ. – 1998. – № 2. – С.55-67.

34.Денисова Т.Н. Ернест Хемінгуей. – М., 1972.

35.Денисова Т.Н. Традиционализм во спасение. Заметки о культурологи Т.С. Элиота // Американский характер: Очерки культуры США. – М., 1998.

36.Доценко С.С. Перемога чи поразка? За повістю Е. Хемінгуея «Старий і море»

// Зарубіжна літ. – 2004. – № 3. – С. 27-29.

37.Дітькова С.Ю. «Насичений квітковими пахощами Комбре».До вивчення

роману М.Пруста «На Сваннову сторону» // Всесвітня літ.– 2005.– № 3. – С. 32-

36.

38.Завадська Є. Відгомін культур Сходу у творчості Гессе // Всесвіт.– 1977.–

№ 5. – С.33-39.

39.Завальна Н. Старий і море // Зарубіжна літ. – 2005. – № 5. – С. 19-23.

40.Зарубежная литература ХХ века. Практикум. – М.: Флинта: Наука, 2004.

41.Засурский Я.Н. Американская литература ХХ века. – М., 1984.

42.Затонський Д.В. Ернест Хемінгуей – письменник і людина. // Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження. Історія. Методика викладання.

– 1999. – № 6. – С. 6-26.

43.Затонський Д.В. Цей дивний Франц Кафка // Кафка Ф. Вибрані твори. –

К., 2003. – С. 5-36.

44.Затонський Д.В. Митець у навиворіт вивернутому світі (Бертольд Брехт

та Ернст Юнгер)