Vііі. Навчальний алгоритм формування навичок та вмінь дослідження хворих з зчмт та травмою спинного мозку

№ п/п	Завдання	Вказівки	Примітки
1.	Оволодіти мето­дикою обсте­ження хворого з закритою череп­но-мозковою травмою та трав­мою спи­нного мозку. Обстежити хворих з закритою черепно-мозковою травмою та трав­мою спинного мозку	Виконувати дослідження у такій послідовності: 1) скарги хворого; 2) збір анамнезу; 3) виявлення менінгеальних знаків; 4) обстеження функцій черепно-мозкових нервів; 5) обстеження рухової та координаторної сфер; 6) дослідження чутливої функції; дослідження вищих кіркових функцій дослідження вегетативної нервової системи	Уточнити у хворого та родичів чи була втрата свідомості, тривалість її, чи було блювання, звернути ува­гу на наявність менінгеальних зна­ків. У разі вогнищевої симптомати­ки встановити час її виникнення після отримання травми. Звер­нути увагу на динаміку загальномозко­вих, вогнищевих симптомів, провідникових розладів, тазових порушень.
2.	Встановити топіч­ний діагноз. Вста­но­вити клінічний діаг­ноз, визначити план обстеження, призна­чити лікування.	Згрупувати виявлені симптоми. Проаналізувати дані додаткових методів обстеження.

ІХ. Задачі для самостійного контролю

№ п/п	Задачі	Еталон відповіді
1.	У хворого при падінні на асфальт виникла втрата свідомості до 5 хв, не може розповісти про обставини травми. Виявлено анізорефлексію D>S, зниження корнеальних рефлексів, з’явився рефлекс Марінеску-Радовича. Що розвинулось у хворого? Яка тактика подальшого лікування хворого?	Струс головного мозку. Госпіталізація в неврологічний стаціонар з проведенням краніографії, КТ головного мозку
2.	На наступний день після ЗЧМТ у хворого посилився головний біль, ослабли ліві кінцівки, появився мідріаз справа. Поставте попередній діагноз. Які дослідження треба провести для уточнення діагнозу?	Підоболонкова гематома. Краніографія, офтальмоскопія, Ехо-ЕС, КТ або МТР головного мозку, консультація нейрохірурга
3.	Під час травми хворий втрачав свідомість. Відчув затерпання та слабкість правої руки. Виявлені двобічний симптом Марінеску-Радовича, зниження рогівкових рефлексів, центральний парез правої руки. Менінгеальні симптоми не викликались. Який попередній діагноз? Які необхідні додаткові обстеження? Яка тактика лікування за умови підтвердження діагнозу?	Забій головного мозку. Краніографія у 2-х проекціях, офтальмоскопія, Ехо-ЕС, МРТ головного мозку. Ліжковий режим, дегідратаційна терапія, заспокійливі, ноотропні препарати, знеболюючі засоби
4.	У хворого внаслідок травми черепа виникли судоми, психо­моторне збудження. Виявлено ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга з 2-х боків. При люмбальній пункції – ліквор рожевого кольору. Назвіть патологічний синдром. Який попередній клінічний діагноз?	Менінгеальний синдром. Травматич­ний субарахноїдальний крововилив
5.	Під час автокатастрофи хворий втратив свідомість. Через 2 години опритом­нів. Через добу розвинулась кома, з’явилися симптоми Керніга, ригідність потиличних м’язів, анізорефлексія глибоких рефлексів з кінцівок D>S, симптом Бабінського справа. На очному дні набряк диску зорових нервів. Яке ускладнення виникло у хворого? Які обстеження його підтвердять?	Компресія лівої півкулі головного мозку підоболонковою гематомою. Ехо-ЕС, КТ, МРТ головного мозку..
6.	Хворий, падаючи з висоти, ударився спиною. Відчув парестезії та слабкість в ногах. Виявлено зниження колінних та ахиллових рефлексів, провідникову гіпалгезію з Тh7 з обох боків. Через тиждень всі явища зникли. Який клінічний діагноз? Яке додаткове обстеження необхідне?	Струс спинного мозку. Рентгенографія грудного відділу хребта. КТ або МРТ спинного мозку
7.	Під час підняття штанги спортсмен відчув різкий біль в попереку, який поширювався в ліву ногу, оніміння і слабкість стопи. Виявлені різкі обмеження активних і пасивних рухів у попереку, парез розгиначів стопи зліва, позитивні симптоми натягу Ласега, анестезія L5-S1 зліва. Що розвинулось у хворого? Які обстеження уточнять діагноз?	Травматичне ураження задніх L5-S1 корінців. КТ, МРТ поперекового відділу хребта та спинного мозку

 

 

Х. Рекомендована література

1. Неврологія /С.М.Віничук, Т.І.Ілляш, О.А.Мяловицька та ін.; за ред. С.М.Віничука. – К.: Здоров’я, 2008. – 659с.

2. Нервные болезни (А.А.Скоромец, А.П.Скоромец и др.) – Москва: «Медпресс-информ», 2005. – 543 с.

3. Дифференциальная диагностика нервных болезней (под. ред. Г.А.Акимова). – Санкт-Петербург: «Гиппократ», 1997. – 697с.

4. Болезни нервной системы. Руководство для врачей: Т. 1/ Под редакцией Яхно Н.Н.,. Штульмана Д.Р. – М.: Медицина, 2001. – 744 с.

5. Діагностика та лікування хворих з хребетно-спинно-мозковою травмою Методичні рекомендації (за ред. Поліщука М.О.), К., 1991ю – 21 с.

ПУХЛИНИ ГОЛОВНОГО ТА СПИННОГО МОЗКУ

І. Актуальність теми.

Пухлини центральної нервової системи зустрічаються в будь-якому віці і становлять 10% всіх онкологічних захворювань у дорослих і 20% - у дітей. Смертність внаслідок внутрішньочерепних пухлин можна порівняти за частотою лише з мозковим інсультом. Своєчасна діагностика пухлин головного та спинного мозку в багатьох випадках дає можливість зберегти життя хворого.

ІІ. Головна мета навчання:

1) Вивчити топографо-анатомічну та гістогенетичну класифікації, клінічні прояви, діагностику пухлин головного мозку;

2) Вивчити класифікацію, клінічні прояви, діагностику пухлин спинного мозку.

Конкретні цілі:

Для реалізації мети необхідно вміти:

1) обстежити хворих з пухлинами головного та спинного мозку;

2) виявити ранні ознаки пухлин головного та спинного мозку;

3) призначити необхідні дослідження хворим з підозрою на пухлину головного чи спинного мозку;

4) оцінити дані додаткових методів дослідження цих хворих;

5) розробити оптимальну тактику лікування хворих на мозкові пухлини.

ІІІ. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліни	Знати	Вміти
Нормальна анатомія	будову центральної нервової системи, локалізацію функцій в корі головного мозку	вміти на схемах, муляжах показати структури головного та спинного мозку
Гістологія	гістологічну структуру пухлин головного та спинного мозку	мікроскопічно диференціювати гліо­ми, менінгеоми, невриноми, аденоми гіпофізу

ІV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

Основні завдання	Вказівки
Вивчити: 1) класифікацію, клінічні прояви пухлин головного та спинного мозку різної локалізації	Скласти таблицю класифікацій пухлин головного та спинного мозку
2) методи діагностики та лікування пухлин центральної нервової системи	Занотувати у зошит дані додаткових параклінічних досліджень хворих з пухлинами головного та спинного мозку

 

V. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки

Термін	Визначення
Супратенторіальні пухлини головного мозку	Розташовані вище намету мозочка
Субтенторіальні пухлини головного мозку	Розташовані нижче намету мозочка
Інфільтративний ріст	Проростання в прилеглі структури, не відмежовуючись від них
Експансивний ріст	Зростання конгломератом, відмежування від мозкової речовини і стискання її

VІ. Перелік теоретичних питань, на основі засвоєння яких можливе виконання цільових видів діяльності:

– Вкажіть анатомо-топографічну та гісто-генетичну класифікації пухлин головного мозку.

– Вкажіть клінічні ознаки пухлин лобової, скроневої, потиличної, тім’яної часток головного мозку.

– Вкажіть клінічні ознаки пухлин гіпофізарної ділянки.

– Вкажіть клінічні ознаки пухлин задньої черепної ямки (стовбура мозку, мосто-мозочкового кута).

– Яка класифікація пухлин спинного мозку?

– Які клінічні ознаки екстра- та інтрамедулярних пухлин спинного мозку?

– Яка діагностика пухлин головного мозку?

– Методи діагностики пухлин спинного мозку.

– Вкажіть основні принципи лікування пухлин центральної нервової системи.

 

VІІ. Зміст теми заняття

Пухлини спинного мозку