Vііі. Навчальний алгоритм формування навичок і вмінь обстеження хворих на епілепсію, епілептичні синдроми

№ п/п	Завдання	Вказівки	Примітки
	Оволодіти методи­кою обстеження хворого на епілеп­сію, епілептичний синдром	Виконати у такій послідовності: зібрати скарги хворого, зібрати анам­нез, обстежити функції черепних нер­вів, стан рефлекторно-рухової та коор­динаторної сфер, дослідити чутли­вість, вищі кіркові функції, оцінити дані додаткових методів дослідження	Збираючи анамнез зверніть ува­гу на тривалість, регулярність, стереотипність нападів, зв’язок з часом доби, стан після нападу, наяв­ність неврологічної орга­нічної сим­птоматики. Зіб­рати відомості про спадкову схиль­ність до таких нападів
	Обстежити хворого на епілепсію чи епі­лептичний синдром
2.	Встановити топічний і клінічний діагнози, призначити лікування	Для встановлення клінічного діагнозу скористатися структурно-логічною схе­мою змісту заняття. Провести диференціальну діаг­ностику з не­епілеп­тични­ми пароксизмальни­ми станами. Призначити лікування, оці­ніть прогноз захворювання	Зверніть увагу на харак­тер епілептичних нападів для адекватного призна­чення протиепілептич­них засобів

ІХ. Задачі для самостійного контролю

№п/п	Задачі	Еталон відповіді
	У хворого виникають прості зорові галюцинації (фотоп­сії). Після цього втрачає свідомість і починається гене­ралізова­ний напад з тоніко-клонічними судомами три­валістю до трьох хвилин. Де знаходиться епілептичне вогнище? Назвіть тип нападу.	Кора медіальної поверхні поти­личної частки. Парціальний епі­лептич­ний напад з вторинною генералізацією
	У хворого при збереженні свідомості виникають клоніч­ні судоми у лівій стопі, які поширюються на ліву руку і ліву половину обличчя. Напад триває 2 хвилини. Де знаходиться епілептичне вогнище? Назвіть тип нападу.	Подразнюється верхня частина ко­ри правої передцентральної звиви­ни. Простий парціальний моторний напад з джексонівсь­ким маршем
3.	У 9-річного хворого декілька разів на день виникають короткочасні (5-10 сек) втрати свідомості без падіння і судом. Неврологічний статус без патології. На МРТ головного мозку вогнищевих змін не знайдено. На ЕЕГ на фоні гіпервентиляції виник пароксизм у вигляді комплексів “пік-повільна хвиля” три за секунду в усіх відведеннях одночасно. Пароксизм тривав 15 сек. Який клінічний діагноз?	Абсансна форма епілепсії.
4.	У 15-річного хворого протягом року один раз на тиждень з’являються напади, які починаються з повороту голови і очей вправо. Потім хворий втрачає свідомість і виникають генералізовані тоніко-клонічні судоми тривалістю 3 хвилини. Напад закінчується сном. Дані МРТ головного мозку, картина очного дна без змін. Неврологічний статус без патології. Вкажіть лока­лізацію епілептичного вогнища. Назвіть характер нападів. Які додаткові методи дослідження ще потрібні?	Ліва лобна частка (центр повороту та голови в проти­лежний бік). Адвер­сивні напа­ди з вторинною генера­лізацією. ЕЕГ.
5.	У хворого двічі на місяць з’являються напади раптової втрати свідомості з падінням, судомами тоніко-клонічного характеру в кінцівках, мимовільним сечовипусканням, прикусом язика. Напади тривають до 3 хвилин. Між нападами хворий скарг не пред’являє Неврологічний статус без патології. Який попередній діагноз?	Епілепсія з первинно-генералізованими нападами

X. Рекомендована література

Основна література

1. Неврологія /С.М.Віничук, Т.І.Ілляш, О.А.Мяловицька та ін.; за ред. С.М.Віничука. – К.: Здоров’я, 2008. – 659с.

2. Нервові хвороби /С.М.Віничук, Є.Г.Дубенко, Є.Л.Мачерет та ін.; за ред. С.М.Віничука, Є.Г.Дубенка. – К.: Здоров’я, 2001. – 696с.

Додаткова література

3. Болезни нервной системы (Руководство для врачей), т.1, под ред. Яхно. Н.Н,. Штульмана Д.Р., – М.: Медицина, 2006. – 744 с.

4. Неврология /Марко Мументалер, Хейнрих Маттле; Пер. с нем.; Под ред. О.С.Левина. – М.: МЕДпресс-информ, 2007.-920с.

5. Зенков Л.Р. Клиническая эпилептология. М., Медицинское информационное агентство, 2002, – 413 с.

6. Руководство по неврологии по Адамсу и Виктору. Морис Виктор, Алан Х.Роппер. – М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2006. – 680 с.

Закрита черепно-мозкова травма. Закрита травма спинного мозку

І. Актуальність теми:

Закрита черепно-мозкова та спинномозкова травма відносяться до ургентних станів. Тому з нею може зустрітися лікар будь-якого профілю. Від того, наскільки кваліфіковано надана перша медична допомога та лікування, часто залежить життя хворого. Тяжкість перебігу травматичної хвороби головного та спинного мозку вимагає швидкого встановлення правильного діагнозу для надання ефективної допомоги зі врахуванням численних ускладнень.

ІІ. Головна мета навчання: вміти виявляти різні форми закритої черепно-мозкової, травми спинного мозку та призначати лікування таким хворим.

Конкретні цілі:

Для реалізації мети необхідно:

1. засвоїти класифікацію, патогенетичні механізми, клінічні прояви, діагностику та лікування закритої черепно-мозкової травми та травми спинного мозку.

2. виявляти клінічні прояви струсу, забою, здавлення головного та спинного мозку

3. призначити додаткові методи обстеження хворим з такою патологією

4. провести диференціальну діагностику різних форм ЗЧМТ та травми спинного мозку

5. вибрати правильну тактику лікування хворих у разі закритої черепно-мозкової травми та травми спинного мозку

6. надати невідкладну допомогу у разі виникнення закритої черепно-мозкової та травми спинного мозку

 

ІІІ. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

 

Попередні дисципліни	Знати	Вміти
Нормальна анатомія	будову черепа, хребта, головного та спинного мозку	показати на таблицях, муляжах будову черепа, хребта, голов­ного та спинного мозку
Патологічна анатомія	аналізувати патоморфологічну картину головного та спинного мозку, його оболонок, шлуночків у разі ЗЧМТ та травми спинного мозку	мікро- та макроскопічно розріз­няти патологію головного та спинного мозку у разі закритої травми
Патологічна фізіологія	інтерпретувати механізми набряку головного та спинного мозку, дисгемічних порушень, порушень ліквородинаміки, мікродинамічних і структурних змін нейронів

 

ІV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

1. Засвоїти класифікацію, патогенез клініку, діагностику закритої черепно-мозкової травми та травми спинного мозку

2. Аналізувати патологічні прояви ЗЧМТ та травми спинного мозку

3. Розпізнавати симптоми та синдроми ЗЧМТ та травми спинного мозку та їх ускладнення

4. Правильно встановлювати топічний та клінічний діагнози

5. Визначати об’єм першої невідкладної допомоги та тактику лікування у подальшому перебігу ЗЧМТ та травми спинного мозку

 

V. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки

Термін	Визначення
Дислокаційний синдром	при верхньому вклиненні скроневої частки у вирізці мозочкового намету здавлює ніжку середнього мозку. При нижньому вклиненні­ ­– проходить здавлення довгастого мозку у великому потиличному отворі
Спінальний шок	позамежове гальмування нейронів спинного мозку з функціональним порушенням їх функцій (тимчасово)
Набряк головного та спинного мозку	набряк нейронів головного та спинного мозку закупорює входження води, електролітів зі вдавленням навколишніх нервових структур

VІ. Перелік теоретичних питань, на основі засвоєння яких можливе виконання цільових видів діяльності:

Патогенетичні механізми ЗЧМТ: струсу, забою, здавлення головного мозку

Патогенетичні механізми травми спинного мозку

Клінічні прояви у разі струсу, забою, здавленні головного та спинного мозку

Диференціальна діагностика струсу і забою головного мозку

Методи дослідження та лікування у разі ЗЧМТ та травми спинного мозку

Діагностика внутрішньочерепних гематом

Диференціальна діагностика струсу і забою спинного мозку

Клініка гематомієлії та гематорахісу. Ускладнення травм спинного мозку

VІІ. Зміст теми заняття

 

Закрита черепно-мозкова травма