VIІІ. Задачі для самостійного контролю.

Задача 1. У хворого, що переніс закриту черепно-мозкову травму в процесі проведення Ехо-ЕС виявлено зміщення серединного М-еха на 8 мм. Про що це свідчить?

З адача 2. У хворого при проведенні ЕМГ виявлено електричне «мовчання» м’язів під час спроби довільного м’язового скорочення. Для якої патології характерний такий тип?

Задача 3. У хворого спостерігаються повторні транзиторні ішемічні атаки, що супроводжуються слабкістю правих кінцівок, зниженням зору на ліве око. Дані УЗД магістральних судин голови та шиї виявили гемодинамічно суттєвий стеноз лівої внутрішньої сонної артерії (>70 діаметру). Яка тактика лікування?

Задача 4. Хворого протягом декількох місяців турбує ранковий головний біль, що підсилюється при поворотах голови та інколи супроводжується блюванням. На очному дні виявлено застійні диски зорових нервів. Який синдром виник у хворого? Яка наймовірніша його причина? Які методи дослідження підтвердять діагноз?

Задача 5. У хворого виник приступ втрати свідомості з прикусом язика, піною на губах, який супроводжувався тоніко-клонічними судомами, який тривав 3 хвилини. Яка наймовірніша його причина? Які методи дослідження підтвердять діагноз? Які зміни на ЕЕГ?

Задача 6. У хворої 22 років останні 5 років періодично виникає головний біль в правій скроневій ділянці пульсуючого характеру. За даними МРТ головного мозку вогнищевої патології не виявлено. На РЕГ виявлено дистонічні прояви і заповільнення венозного відтоку. Які синдроми виникли у хворої?

Еталони відповідей до задач.

Задача 1. Про наявність травматичної підоболонкової гематоми.

Задача 2. Повний в’ялий параліч м’язів.

Задача 3. Поєднання хірургічного та консервативного методів лікування.

Задача 4. Гіпертензійний синдром. Пухлина головного мозку. Рентгенографія черепа, Ехо-ЕС, КТ або МРТ головного мозку.

Задача 5. Епілепсія. ЕЕГ, МРТ головного мсозку, КТ головного мозку, Ехо-ЕС. Судомна активність – “пік”, “пік-хвиля”, проба з гіпервентиляцією підсилює патологічні зміни.

Задача 6. Синдром вегетативно-судинної дистонії, мігрень.

 

 

ІХ. Рекомендована література до теми.

1. Неврологія /С.М.Віничук, Т.І.Ілляш, О.А.Мяловицька та ін.; За ред. С.М.Віничука. – К.:Здоров’я, 2008. – 664с.

2. Нервові хвороби /С.М.Віничук, Є.Г.Дубенко, Є.Л.Мачерет та ін.; за ред.С.М.Віничука, Є.Г.Дубенка. – К.:Здоров’я, 2001. – 696с.

3. Неинвазивные методы исследования в клинике нервных болезней/ Под ред. проф. С.М.Виничука. – К., 1995. – 92с.

4. Холин А.В. Магнитно-резонансная томография при заболеваниях центральной нервной системы. – СПб.: Гипократ, 2000. – 192с.

5. Скоромец А.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. – СПб., 1996. – 320с.

6. Тагер И.Л. Рентгендиагностика заболеваний позвоночника. М., 1971. – 112с.

Патологія лікворної системи

І. Актуальність теми.

Спинномозкова рідина знаходиться в тісному зв’язку з мозковими оболонками та речовиною головного та спинного мозку. У разі багатьох патологічних процесів (менінгіти, енцефаліти, пухлини головного та спинного мозку, крововиливи підоболонкові), що ушкоджують ці структури змінюється її склад. Тому дослідження спинномозкової рідини необхідне для діагностики багатьох захворювань. Крім того воно має значення для терапії та прогнозу цих хвороб.

 

ІІ. Мета заняття

Уміти:

1) виявляти синдроми, що діагностуються при різних варіантах патології лікворної системи;

2) діагностувати клінічні прояви менінгеального та гіпертензійного синдромів

3) види гідроцефалій, особливості їх клінічних проявів.

 

Конкретні цілі:

Для реалізації мети необхідно вміти:

1) оцінити зміни складу спинномозкової рідини;

2) аналізувати результати проведення ліквородинамічних проб;

3) виявити наявність менінгеального синдрому;

4) запідозрити наявність гіпертензійного синдрому і призначити необхідне додаткове обстеження;

5) виявити ознаки гідроцефалій.

ІІІ. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

 

Дисципліни	Знати	Вміти
Нормальна анатомія	анатомію мозкових оболонок, шляхи циркуляції спинномозкової рідини	показати на таблицях шлуночки мозку, шляхи циркуляції спинномозкової рідини
Нормальна фізіологія	місце утворення, шляхи циркуляції і склад спинномозкової рідини. Будову гематоенцефалітичного бар’єру	намалювати схему циркуляції спинномозкової рідини
Патологічна анатомія	патоморфологічні зміни в оболонках за наявності менінгеального синдрому	виявляти мікроскопічно патологічні зміни в оболонках мозку

ІV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття:

1) намалювати в зошиті оболонки головного та спинного мозку, шляхи циркуляції спинномозкової рідини в нормі.

2) засвоїти показники спинномозкової рідини в нормі та зміни її при різних захворюваннях;

3) вивчити клінічні прояви менінгеального синдрому, методику виявлення менінгеальних симптомів;

4) вивчити клінічні прояви гіпертензійного синдрому. причини його виникнення, методи виявлення лікворної гніпертензії;

5) засвоїти сучасну класифікацію гідроцефалій, особливості їх проявів.

V. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки

Термін	Визначення
менінгеальний синдром	поєднання загальномозкових, загальноінфекціонних та оболонкових симптомів
білково-клітинна дисоціація	підвищення кількості білка при нормальному рівні клітин
клітинно-білкова дисоціація	наявність плеоцитозу при незначно підвищеній кількості білка
гіпертензійний синдром	комплекс загальномозкових симптомів, які виникають при об’ємних процесах у зв’язку з підвищенням внутрішньочерепного тиску
гідроцефалія	стан, який характеризується накопиченням спинномозкової рідини у порожнині черепа.

VІ. Перелік теоретичних питань, на основі засвоєння яких можливе виконання цільових видів діяльності:

– Назвіть оболонки головного та спинного мозку та простори між ними.

– Назвіть місце утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини.

– Вкажіть лікворо-динамічні проби і їх значення в діагностиці захворювань.

– Назвіть склад спинномозкової рідини в нормі і за наявності патології.

– Кров’янистий колір спинномозкової рідини спостерыгаэться в яких випадках.

– Клітинно-білкова дисоціація, при яких захворюваннях вона зустрічається.

– Білково-клітинна дисоціація, при яких захворюваннях вона зустрічається.

– Показання до проведення спинномозкової пункції.

– Протипоказання до проведення спинномозкової пункції.

– Ознаки менінгеального синдрому.

– Ознаки внутрішньочерепної гіпертензії

VІІ. Зміст теми заняття

 

 

 

Суб’єктивні дані

головний біль

блювання

запаморочення

Клінічні об’єктивні дані

епілептичні напади

зміни пульсу, дихання

порушення свідомості

Дані додат­кових мето­дів дослід­ження

зміни на рентгеног­рамах черепа

розширення шлуноч­ків мозку на МРТ та Ехо-ЕС

застійні диски зорових нервів

Менінгеальний синдром

За часом виникнення

у разі пухлин, паразитарних уражень го­ловного мозку

за наявності аномалій розвит­ку головного і спинного мозку

За етіологією

закрита (оклюзійна)