Терміни та визначення. Класифікація сировини, матеріалів та засобів виробництва.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Терміни та визначення. Класифікація сировини, матеріалів та засобів виробництва.



Сучасні інформаційні джерела неоднозначно трактують поняття “промислова сировина”. Аналіз найпоширеніших трактувань дозволяє сформулювати збірне (узагальнююче) поняття “промислова сировина” як добутий (із надр, рослин, води тощо) або вироблений вихідний (початковий) матеріал, призначений для подальшої промислової переробки (обробки) і одержання напівфабрикатів чи завершених (готових до вжитку) виробів; це предмети і речовини, що не повністю оброблені, не завершені, не готові до вжитку тощо, які потребують подальшої промислової обробки. Найпоширеніші синоніми поняття “сировина” - “сировий матеріал” та “сировець”.

У виробництві і торгівлі промислову сировину найчастіше об’єднують за призначенням або вихідним матеріалом у певні групи:

- сировина для текстильної промисловості і текстильні матеріали промислового призначення;

- матеріали і вироби на основі деревини, целюлози і паперу;

- шкіряна сировина і натуральні шкіри:

- хутряна сировина;

- енергоносії і промислова сировина на їх основі;

- пластичні маси;

- сировина на основі каучуків;

- хімічна промислова сировина і вироби на її основі;

- руди металів і промислова сировина на їх основі;

- промислова сировина загально будівельного призначення.

Засобами виробництва, як правило, називають сукупність засобів праці і предметів праці, що використовуються у процесі виробництва матеріальних благ, є складовою виробничих сил суспільства і національного багатства країни і, у свою чергу, складаються із природних багатств (багатства надр, водні і земельні багатства тощо) та результатів праці у суспільному виробництві. У виробництві і торгівлі засоби виробництва найчастіше об’єднують за призначенням у групи:

- енергетичні машини, енергетичне і загально промислове устаткування;

- зварювальне устаткування;

- обробні інструменти і вимірювальні прилади;

- складське устаткування;

- підшипники.

 

§2.Системи кодування і їх значення.

 

Кодування - це утворення і присвоєння коду класифікаційному угрупуванню і/або об’єктові класифікації. Код-це знак чи сукупність знаків для позначення класифікаційного угрупування і/або об’єкта класифікації. Метою кодування сировини, матеріалів і засобів виробництва є їх систематизація шляхом ідентифікації і присвоєння умовного позначення (коду), який дозволяє знайти і розпізнати їх серед інших товарів. Необхідність кодування особливо зросла з впровадженням ЕОМ, бо воно полегшує обробку інформації, підвищує ефективність АСУ тощо. Присвоєння кодів має певні правила і методи, зокрема, код повинен мати певну структуру, може бути зображений знаками, повинен допомагати впорядкуванню об’єктів. Структура коду - умовне позначення об’єкта послідовно розташованими знаками: алфавіт коду (система знаків для утворення коду - цифри, букви, їх комбінації, штрихи); основа коду (число знаків в алфавіті коду); розряд коду (позиція знака в коді; кожен знак характеризує обумовлену ознаку товару, тому розряд має зміст); довжина коду (число знаків у коді без урахування пробілів).

Сукупність правил і методів кодування класифікаційних угрупувань і об’єктів класифікації називають системою кодування; вона є основою побудови класифікаторів (офіційний документ, зведення найменувань і кодів класифікаційних угрупувань і/або об’єктів класифікації).

Загальнодержавним класифікатором товарів на внутрішньому ринку України є НТНС (номенклатура товарів народного споживання). Розміщення розділів, товарних груп і окремих позицій в ньому визначається значенням товарів у забезпеченні потреб і життєвого рівня населення та місцем у структурі товарообороту. НТНС зближує та ідентифікує товарні групи оптової і роздрібної торгівлі, забезпечує товарно-груповий аналіз виробництва, поставок і реалізації товарів. Кодова система НТНС дозволяє одержувати інформацію в зручній для збирання, передачі та обробки на ЕОМ формі, яку можна легко зіставити з даними інших видів звітності і використовувати для комплексного аналізу. Цьому служать коди (Гармонізованої системи опису і кодування товарів, Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, Вищих класифікаційних угрупувань класифікатора промислової і сільськогосподарсь­кої продукції), проставлені біля товарних груп, підгруп і позицій НТНС; вони є перехідними ключами між цими номеклатурами.

Штрихове кодуваня (ШК) – це система автоматичної ідентифікації об’єктів. Ідеї розробки універсальної системи ідентифікації товарів за товарною нумерацією з’явилася в 1960 рр у США і Канаді. Основною ШК стали універсальні штрихові коди UPC. У 1977 р створено Європейську асоціацію нумерації і символьного маркування. Основним об’єктом ШК є товар. Конкретні одиниці товару мають характеристики (розмір, масу, ціну, якість тощо), за якими їх відрізняють; тому вони мають різні коди. ШК найширше використовують при виробництві й реалізації товарів, на складах сировини і готової продукції. Спільне використання ШК і ЕОМ оптимізує найважливіші процеси виробництва (облік продукції, її сортування і розміщення в складах за видами, найменуваннями, сортами; облік запасів; формування товарних партій), оптової торгівлі (приймання товарів; облік і контроль товарних запасів на складах; відвантаження в роздріб), транспортування (швидке і безпомилкове приймання-відвантаження товарів), торгівлі (приймання товарів і їх оптимальне розміщення у складі; облік і контроль запасів у магазинах; контроль збереження, ритмічне поповнення запасів тощо).

У рамках ЕАN використовується стандартний електронний обмін даними (ЕАNСОМ). Система ЕАN універсальна - може застосовуватись на будь-якому етапі ланцюжка „виробник-опт-підприємство роздрібу”. Коди ЕАN можуть бути 8-ми (для товарів невеликого розміру), 13-ти (для більшості товарів) і 14-розрядними (для транспортної тари). Всі вони є комбінацією штрихів і пробілів різної ширини (найвужчий штрих або пробіл беруть за одиницю товщини – модуль; інші штрихи і пробіли за шириною дорівнюють 2-3 модулям); кожна цифра коду є комбінацією 2 штрихів і 2 пробілів.

Таблиця 1

Структурні елементи кодів

Структурні елементи кодів Порядкові номери знаків
Типи штрихових кодів
EAN-8 EAN-13 EAN-14
Країна банку даних про ШК 1-2(3) 1-2(3) 1-2(3)
Організація-виробник/продавець 3-5(4-5) 3-7(4-7) 3-7(4-7)
Інформація про товар 6-7 8-12 -
Код упаковки товару - - 9-13
Контрольна цифра

Перші 2-3 цифри кодів ЕАN-8 та EAN-13 (національний префікс) означають країну, де є організація, що зареєструвала виробника та його товар (присвоюються ЕАN); далі 3-5 цифр – код виробника (видає національний орган з ідентифікації); далі 3-5 цифр – інформація, що присвоюється товару організацією-виробником або продавцем самостійно у вигляді реєстраційного номера в межах підприємства (виробник може закодувати необхідні для ідентифікації відомості про товар; будь-які зміни товару (крім вартості) вимагають перекодування і встановлення нового ШК.); остання цифра – контрольна (дозволяє перевірити правильність зчитування сканером). На початку і в кінці ШК є трохи подовжені штрихи (вказують на початок і кінець зчитування), в центрі - центральні подовжені штрихи (полегшують візуальну перевірку повноти запису). ШК наносять на транспортну або споживчу тару (упаковку) друкарським способом або за допомогою етикеток і ярликів, що наклеюють на упаковку чи тару. Існують правила розміщення ШК на упаковках товарів: кожен товар має тільки один код EAN, який повинен знаходитись на зворотній стороні упаковки (лицьовою є сторона, де розміщено назву товару) в правому нижньому куті; якщо це зробити не можна, то ШК можна розміщати на лицьовій стороні; код повинен розміщатися тільки вертикально; мати темний колір тільки на світлому фоні; не повинен розміщатися там, де є інші елементи маркування; повинен мати певні розміри (мінімально – 21х30мм, максимально - 52,5х74,6мм). Використання ШК не збільшує витрати часу на виробництво товару і не підвищує його вартість.

У промисловості часто застосовоють код „39”, що містить цифрову і літерні частини , за допомогою яких можна закодувати 42 характеристики товару. В багатьох країнах він є стандартним. Складається із штрихових символів, які для кожного знаку алфавіту коду мають 5 штрихів і 4 проміжки; із цих 9 елементів 3 – широкі, решта вузькі (це пояснює іншу назву - „3 із 9”). У цьому коді 2 із 5 штрихів і 1 проміжок - широкі , решта штрихів і проміжків – вузькі. Такий алфавіт дозволяє скласти 40 комбінацій для відображення 10 цифрових знаків (0-9), 26 літер латинського алфавіту, тире, крапки, інтервали (ознаки початку і закінчення закодованого слова). 4 додаткових знаки ( , /, +, %) зображують 5 вузькими штрихами, 3 широкими і 1 вузьким проміжками. Відношення ширини широкого елементу до ширини вузького - 3:1. Код „39” є дискретним (проміжки між штриховими символами не несуть інформації, а виконують роздільні функції). Штрихові символи всіх знаків алфавіту коду „39” є самоконтролюючі (передбачається автоматичне знаходження помилки при зчитуванні сканером).

У 1987 р розроблено і впроваджено у загальне користування алфавітно-цифровий код „49”, що має вищу щільність.

Код „2 із 5 чергуванням” (ITF - Interleaved Two of Five фірми „Intermec”) є ущільненим варіантом одного із найпростіших ШК - „2 із 5” (призначений для сортування вантажопотоків на складах, але через недостатню інформаційну місткість не розповсюдився). ITF відповідає структурі „2 із 5” - складається з 5 елементів (штрихів і проміжків ), 2 з яких – широкі. Інформаційні знаки на непарних позиціях зображають штрихами і читають зліва направо, знаки парні представлені проміжками. Тому елементи штрихових символів двох суміжних інформаційних знаків кодового слова чергуються. На відміну від коду „2 із 5” (має як значущі елементи лише штрихи, доповнені різноширокими проміжками як розділювачами), ITF використовує штрихи та проміжки як носії інформації, що робить його щільнішим та інформаційно насиченішим, дозволяє кодувати більший об’єм інформації на менших площах. Його перевага і в прямокутному контурі, технологічності виконання, можливості нанесення на гофрованні упаковки. ITF найчастіше використовується для кодування партій товарів.

Часто використовують код „128”, що дозволяє кодувати номер партії товару, дату виготовлення, термін реалізації, гарантійні умови тощо.

У промисловості поширений код „Codabar”: має високу надійність, поєднує цифровий код та літерну ідентифікацію, складається із 7 елементів (4 штрихи і 3 проміжки; для розділу знаків - розподільні проміжки).

Також використовують коди „93”, „16К”, ISSN, ISBN та ін.

Аналіз структури ШК доводить, що закодована інформація має комерційний характер і мало доступна для споживача. Навіть якщо розшифровано країну , де міститься банк даних про ШК, це ще не обов’язково співпадає з країною походження. Для дешифрування назви виробника необхідні спеціальні класифікатори. Можна розшифрувати контрольне число, але це мало інформує споживача. Перші ШК могли впроваджувати лише великі і престижні виробники, які підтримували імідж високою якістю продукції (ШК на упаковці одночасно був рекламою товару); у ці часи ШК у споживача асоціювався з товаром підвищеної якості. Сьогодні є вимога кодування всіх товарів незалежно від якості та престижу виробника. Тому підробка ШК є способом фальсифікації товарів і підставою доцільності розгляду окремих ознак, що дозволяють відрізнити дійсні ШК від підроблених (на прикладі EAN-13):

= розміри: мінімальна ширина ШК позначки – 29,83 мм, мінімальна висота разом з візуально-прочитуваними знаками – 20,73мм; мінімальна висота штрихів інформаційних знаків -18,29 мм; номінальні розміри візуально- прочитуваних знаків: висота – 2,75 мм, ширина -1,75 мм, товщина лінії 0,36 мм, крок (відстань між лініями, проведеними через центи сусідніх знаків) -2,20 мм;

= колір: штрихи чорні, сині, темно-зелені, темно-коричневі; проміжки білі, жовті, оранжеві, світло-коричневі; не допускається застосування червоних і жовтих штрихів будь-яких відтінків, бо їх не зчитує сканер;

= місце нанесення: на поверхні обєкта з достатньою площею; забороняється розміщення ШК на основі обєкта; ШК може бути розташовано тільки в двох позначеннях - штрихи перпендикулярні або паралельні до основи;

= ШК не повинні розміщуватися там, де вже є інші елементи маркування (текст, малюнки, перфорація).

= на упаковку наносять тільки код EAN або UPC (нанесення двох кодів допускається, якщо виробник зареєстрував обидва коди; вони наносяться на протилежні боки упаковки ).

Технологія застосування ШК має 2 етапи – нанесення і зчитування. Є 2 принципово різні способи нанесення ШК на товар: поліграфічний та за допомогою етикетки, що приклеюється. Для зчитування ШК застосовують стаціонарні та портативні лазерні сканери, що дозволяють зчитування ШК на різних відстанях від товару(0,6-6,0 м); касові сканери, обладнані системами зчитування ШК; оптичні контактні зчитуючі пристрої у вигляді ручок, олівців, лазерних пістолетів тощо Вибір пристрою для зчитування ШК обумовлений обставинами застосування. Найбільш прості та доступні - зчитуючі олівці (PSI); їх можна використовувати лише при прямому контакті з етикеткою (використання на складах неефективне). Скануючий пристрій передає інформацію про реалізацію товару на ЕОМ, де зберігається інформація про його запаси (якщо запаси менші за нормативні, через засоби електроного звязку подається сигнал про необхідність поповнення). Сканери встановлені на складі, і за допомогою спеціальних пристроїв продукція транспортується автоматично. При зменшенні товарних запасів на складі нижче за нормативи автоматично подається заявка на поставку. Відповідно до заявки здійснюється виробництво необхідних товарів. Виробник відправляє підприємству попереднє повідомлення про поставку і відвантажує товар, а підприємство надсилає випереджаюче повідомлення про відвантаження товару і виконує поставку.

Із 1995 р в Україні НД про маркування товарів ШК Міжнародної асоціації товарної нумерації EAN International розробляє Асоціація товарної нумерації України „ЄАН Україна”. Імпортні товари, марковані ШК EAN та UPC (надається відповідно до рекомендацій Північноамериканської асоціації штрихового кодування) і зареєстровані у країнах походження товарів, не підлягають обов’язковому перекодуванню в Україні. Із 01.01.1999 у роздрібній торгівлі в Україні повинні реалізовуватися тільки товари, марковані ШК EAN. Не підлягають обов’язковому маркуванню дослідні зразки товарів; товари народних промислів; виготовлені за індивідуальним замовленням; реалізовані зважуванням або іншим вимірюванням безпосередньо покупцеві.

Сьогодні на упаковках товарів є все більше не професійно виготовлених ШК (напр., 30% ШК на упаковках товарів, виготовлених в РФ, не зчитуються). Одна з причин – недостатня інформація про правила побудови ШК, широкі можливості комп’ютерної техніки для створення макетів у вигляді будь-якого набору штрихів і проміжків. Тому необхідно знати порядок розробки, затвердження і публікації стандартів щодо автоматичної ідентифікації і ШК. Крім національних органів стандартизації, розроблення здійснюють також міжнародні організації: AIM International (Automatic Identification Manufacture)-Асоціація виробників засобів автоматичної ідентифікакації; UCC (United Code Council)- американська організація, яка об’єднала ринки США, Канади та країн Латинської Америки; EAN International.

Найбільш типові помилки у ШК. На ринку товарів: непродруковування окремих елементів ШК, зім’яті етикетки, частина ШК закрита наклейкою; пошкоджені або забруднені етикетки з ШК; темні плями в середині проміжків; не витримані вимоги до висоти штрихів або візуально-прочитуваних знаків.

На відміну від лінійних, двовимірні ШК (2D-символіки) є портативними інформаційними файлами, якими закодовано звичайний обсяг інформації і які не потребують звернення до зовнішніх даних. Відомі двовимірні коди об’єднують у 3 класи: багаторядкові (стекові), матричні, композитні.

У багаторядкових позначка складається з 2-х і більше сусідніх рядків знаків лінійної символіки (Сoda Block, Code 49, Code 16K, Super Code). Найбільш поширений PDF417, розроблений компанією Symbol Technologies (США). Його можна розглядати як незначну базу даних з повною свободою переміщення (база, яка завжди є разом з об’єктом ідентифікації), він дає можливість застосовувати криптографічне шифрування інформації, де необхідна конфіденційність. Він кодує повний набір символів ASCLL, цифрові та бінарні дані і використовує спеціальний механізм корекції помилок, який забезпечує абсолютну достовірність навіть тоді, коли пошкоджена половина ШК. Кодова позначка може бути зчитана, якщо лінія розгортання сканера одночасно охоплює її декілька рядків (збільшує кутовий діапазон зчитування; досягається кластеризацією структури знаків даних - у кожному кластері кодується не лише знак даних, а й його просторові координати). PDF417 використовують у різних галузях; він визнаний у світі - ANST (American National Standards Institute); AIM USA i AIM Europe (AIM Global); U.S. Departament of Defense; AAMVA (American Association of Motor Vehicle Administrators); AIAG (Automotive Industry Action Group); TCIF (Telecommunication Industry Forum). Друкувати PDF417 можуть звичайні принтери для лінійних ШК (термотрансферні, лазерні), допускаються мережеві конфігурації для систем швидкого друкування; друкувати можна на папері, картоні, пластикових картках, металевих поверхнях; програмні документи для генерації коду можливі для Dos i Windows програм.

Сканери 2D-кодів, на відміну від звичайних, спочатку визначають просторове розташування ШК, потім аналізують і розпізнають зображення, а вже після цього декодують інформацію. Найбільш відомі виробники сканерів 2D-символік – компанії Symbol Technologies (LS4000, PDT6800, PDD7500, PDT2800) і Welch Allyn (IT3800PDF, IT4700HD, IT4410HD ).

У матричних символіках, на відміну від сіткових, де висота рядка не несе інформації, інформаційні елементи розташовують у комірках двовимірної матриці. Для кодування замість штрихів та проміжків використовують просторовий бінарний метод подання даних. До матричних символік належать Data matrix, Maxi Code, QR- Code.

Ініціатива створення композиційних символік належать EAN International i UCC. Ці символіки комбінують лінійний і двовимірний ШК, розташовані один над другим. EAN/UCC пропонує використати композитивні символіки у різних галузях.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.239.179.228 (0.011 с.)