Проблеми гармонізації взаємодії між суспільством і природою

Біосфера, більшість природних ресурсів у тій чи іншій мірі є загальнолюдським надбанням. Захист і поліпшення оточуючого середовища, охорона природи і раціональне використання її ресурсів в інтересах нинішнього й майбутніх поколінь - є одним із найважливіших завдань для добробуту народів і економічного розвитку усіх країн. Важливою складовою частиною у вирішенні проблем оточуючого природного середовища є формування достатньо глибоких наукових уявлень про характер і завдання сучасного природокористування. Забезпечення раціонального використання, збереження та відновлення природного середовища є однією з найважливіших проблем людства. Серед напрямів наукового дослідження та практичного вирішення проблем раціонального використання та охорони природного середовища доцільно назвати такі: техніко-технологічний, освітньо-виховний, адміністративно-правовий.

Техніко-технологічний напрямок полягає в обґрунтуванні та розробці технологій виробничих процесів, схем та систем виробництва, які забезпечували б економне, комплексне використання природної речовини та здійснювали б мінімальний вплив (або в ідеальному розумінні - зовсім не впливали) на закономірні процеси в природній системі. В інтересах збереження людської цивілізації виникла необхідність у перегляді традиційно прийнятих у виробництві пріоритетів. Усі види виробництва, для пом'якшення їхньої несприятливої дії на навколишнє середовище, необхідно екологізувати.

Екологізація — це поширення екологічних принципів та підходів на природні та гуманітарні науки, на виробничі процеси та соціальні явища.

У широкому розумінні вихід із стану екологічної кризи можливий тільки при вирішенні комплексу соціальних, економічних та технологічних проблем на основі концепції екологічної конверсії виробництва, яка відкриває найбільш реальний шлях до загальної екологічної рівноваги. Здійснення цього напряму пов'язане, насамперед, із використанням найновіших науково-технічних досягнень, винаходів. Він потребує докорінної перебудови структури та змісту традиційних схем виробничо-технологічних процесів. Тому це тривалий процес, який вимагає значних фінансових витрат та відповідного рівня суспільної свідомості.

Адміністративно-правове регулювання природокористування полягає в створенні законодавчої основи та системи правових норм і адміністративних обмежень (заборон), що спрямовані на дотримання (не порушення) принципів раціонального природокористування та охорони природного середовища.

В сучасних умовах це один із найбільш поширених напрямів регулювання природокористуванням, який, однак не дає бажаного ефекту, незважаючи на достатню конкретність (адресність) адміністративно-правових актів та сувору відповідальність за їх порушення.

Освітньо-виховний напрямок передбачає створення системи екологічної освіти та виховання членів суспільства. Метою такої діяльності є послідовне формування знань про закономірності взаємодії суспільства та природи, принципів раціонального природокористування; формування світоглядних переконань про те, що природа це той дім, в якому живе людина і збереження цього дому є необхідною умовою виживання людства. Без відповідної освітньої та виховної підготовки людина-фахівець не в змозі здійснювати ні адміністративно-правове регулювання природокористування, ні відповідну перебудову виробничо-технологічних процесів. Як показує життя, зусилля суспільства в перелічених напрямках регулювання природокористуванням не дають відчутних позитивних наслідків – рівень цивілізованого використання природних ресурсів та стан природного середовища не поліпшуються. Однією з найсуттєвіших причин такого становища є відсутність економічної основи для виконання принципів раціонального природокористування. В умовах відсутності такої основи ні підприємства, ні конкретні люди не мають економічної зацікавленості в охороні природного середовища, в економному використанні та збереженні природних ресурсів. Тобто відсутні економічні важелі (методи) цілеспрямованого впливу на процеси природокористування. Створення такої економічної основи буде сприяти більш ефективному здійсненню перелічених напрямів природоохоронної діяльності.

Практична частина

Приклади розв’язання задач:

Приклад 2.2.1. Визначити суму платежів за скиди нафтопродуктів в поверхневі води в обсязі 63 т/рік в тому числі в межах ліміту 60 т/рік. Коефіцієнт кратності плати за наднормативний викид К_n = 5; басейновий коефіцієнт

К_т = 2,5, К_ІНД =1

Розв’язання: Розмір плати за скидання забруднюючої речовини в поверхневі води, територіальні й внутрішні морські води, підземні горизонти розраховується за аналогічною формулою:

(2.2.11)

Н_БІ – базовий норматив плати за викид в атмосферу 1 тони і-тої забруднюючої речовини. М_ЛІ – маса викидів і-го компонента в межах ліміту;

К_n– коефіцієнт кратності плати за наднормативний викид;

М_НЛІ – маса наднормативних викидів і-го забруднювача;

К_Т – регіональний басейновий коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства; К_ІНД – коефіцієнт індексації.

У нас М_ЛІ = 0,9 т/рік, М_НЛІ= (63-60) т/рік = 3 т/рік.

Із таблиць: Н_БІ =3654,4грн/т.

Проставимо усі значення у формулу 2.2.11 і отримаємо:

П_В = (3654,4грн/т 60т.+ 5·3654,4грн/т·3т) 2,5 = 685200 грн.

Висновок: сума платежу за скидання нафтопродуктів в поверхневі води становить 685200 грн.

 

Приклад 2.2.2 Підприємство, яке розташоване у промисловій зоні, чисельність населення якого більше 1млн., протягом року викидає в атмосферу 15 г/годину аміаку (ліміт 12 г/годину). Визначити розмір плати за викиди в атмосферу забруднюючої речовини за рік.

Коефіцієнт індексації - К_ІНД =1, коефіцієнт кратності платежів за наднормативний викид - К_n=4

Розв’язання. Плата за забруднення атмосфери стаціонарними джерелами забруднення (від технологічних процесів виробництва) розраховується за формулою

(2.2.8)

де:Н_БІ – базовий норматив плати за викид в атмосферу 1 тони і-тої забруднюючої речовини у межах ліміту; М_ЛІ – маса викидів і-го компонента в межах ліміту; К_n– коефіцієнт кратності плати за наднормативний викид; М_НЛІ – маса наднормативних викидів і-го забруднювача; К_Т - коефіцієнт, що враховує територіальні, соціально-економічні особливості; К_ІНД – коефіцієнт індексації.

(2.2.9)

де: К_НАС - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту;

К_Ф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту. Розрахуємо загальну масу викидів в атмосферу аміаку за рік.

М= 151 ·10^-3 кг/годину · 24·365 годин = 131,4 кг.

в межах ліміту. Розрахуємо масу викидів в атмосферу аміаку за рік

М_Л=12 ·10^-3 кг/годину · 24·365 годин =105,12 кг.

Розрахуємо наднормативну масу викидів в атмосферу аміаку за рік

М_НЛ= 131,4 – 105,12 =26,28(кг).

Із таблиць: Н_БІ = 2500 грн./т; К_НАС = 1,8; К_Ф =1,25

Тоді: П_А =(2500грн./т·0,105,12т.+4·2500грн./т·0,02628т) 1,8·1,25 =1182,6 грн.

Висновок – Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючої речовини за рік становить1182,6 грн.

 

 

Завдання для самостійного вирішення

Задача 2.2.1. При спалюванні вугілля в топках котла агрегатів котельна підприємства викидає в атмосферу 5 г/сек. двооксиду сірки. Котельна працює тільки в зимовий період з 15 жовтня по 15 квітня цілодобово. Весь викид знаходиться в межах ліміту. Підприємство розташоване в маленькому курортному містечку з населенням 90 тис. чол. Коефіцієнт індексації - 2. Розрахуйте суму платежу за викид даної речовини.

Задача 2.2.2. Підприємство викидає в атмосферу 250 т/рік зважених речовин. Лімітом передбачений викид в 190 т/рік. Який розмір платні буде для підприємства, якщо воно розташоване в місті з населенням 800 тис. людей, що є курортним центром. Коефіцієнт кратності за понадлімітний викид - 5, коефіцієнт індексації - 2.

Задача 2.2.3. Підприємство має автомобільний парк: ЗІЛ - 5 шт. (витрата не етильованого бензину на 100 км шляху - 30 л); КАМАЗ-55 - 10 шт. (витрата дизпалива на 100 км шляху - 39л); Автомобілі КАМАЗ і ЗІЛ возять сировину на підприємство об'єкту, що знаходиться в 15 км від його території, роблячи по три ходки в день і працюючи на п'ятиденці. Розрахуйте суму річного платежу за викиди цими автомобілями забруднюючих речовин.

Задача 2.2.4. Коксохімічний завод скидає в р. Кальміус щорічно 250 тис. м³ стоків, що містять фенол в концентрації 0,5 мг/л. Лімітом передбачене скидання 0,1 т/рік фенолу. Розрахуйте, яка щорічна сума платежу за скидання підприємством забруднених фенолом вод.

Задача 2.2.5. На підприємстві щорічно утворюється 100 тис. м3 стоків, забруднених сірчаною кислотою, концентрації 0,1 г/л. Визначте суму платежу за скидання цих стоків в басейн річки Північний Донець, якщо лімітом передбачене скидання 10 т сірчаної кислоти в рік.

Задача 2.2.6. Підприємство розташоване у м. Авдіївці і працює протягом 5 днів на тиждень. Щодня в перебігу року викидає в атмосферу аміак – 650 мг/добу, фенол – 92 мг/добу і оксид вуглецю – 470 мг/добу. Визначити розмір платні за викид в атмосферу даних забруднюючих речовин за рік, якщо викид відбувається в межах ліміту. Кинд=1.

Задача 2.2.7 Підприємство розташоване в м. Донецьку. Щодня протягом року скидає в р. Кальміус нафтопродукти – 16,5 мг/добу і сульфати – 102,5 мг/добу. Визначити розмір платні за скидання у воду даних забруднюючих речовин за рік, якщо ліміт для нафтопродуктів – 0,2 т/рік, а для сульфатів – 0,9 т/год. Кинд=1.

Задача 2.2.8. Підприємство має автомобільний парк: КАМАЗ-55 - 10 шт. (витрата дизпалива на 100 км шляху - 39л); ГАЗ-53 - 6 шт. (витрата не етильованого бензину на 100 км шляху 24 л); Автомобілі КАМАЗ возить сировину на підприємство об'єкту, що знаходиться в 15 км від його території, роблячи по три ходки в день і працюючи на п'ятиденці. Автомобілі ГАЗ вивозить з підприємства продукцію на об'єкт, що знаходиться в 25 км від його території, роблячи по дві ходки в день і також працюючи на п'ятиденці.

Розрахуйте суму річного платежу за викиди цими автомобілями забруднюючих речовин.

Задача 2.2.9. Підприємство має автомобільний парк: ЗІЛ - 5 шт. (витрата не етильованого бензину на 100 км шляху - 30 л); ГАЗ-53 - 6 шт. (витрата не етильованого бензину на 100 км шляху 24 л); ЗІЛ возить сировину на підприємство об'єкту, що знаходиться в 15 км від його території, роблячи по три ходки в день і працюючи на п'ятиденці. Автомобілі ГАЗ вивозить з підприємства продукцію на об'єкт, що знаходиться в 25 км від його території, роблячи по дві ходки в день і також працюючи на п'ятиденці.

Розрахуйте суму річного платежу за викиди цими автомобілями забруднюючих речовин.

Задача 2.2.10. Підприємство має автомобільний парк: ГАЗ-53 - 6 шт. (витрата не етильованого бензину на 100 км шляху 24 л) і "Москвич"-412 - 1 шт. (витрата етильованого бензину на 100 км шляху - 9 л). ГАЗ вивозить з підприємства продукцію на об'єкт, що знаходиться в 25 км від його території, роблячи по дві ходки в день і також працюючи на п'ятиденці."Москвич" є персональною машиною директора і возить його на роботу і додому, решта часу стоїть в гаражі. Директор живе в 7 км від підприємства.

Розрахуйте суму річного платежу за викиди цими автомобілями забруднюючих речовин.

Довідкова частина

Таблиця 2.2.1 - Значення базових нормативів плати за викиди деяких забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення

Речовина	Базовий норматив, грв./т
Зважені речовини Оксид вуглецю Сірководень Сажа Свинець і його з'єднання Двоокис сірки	31,98 31,98 3362,05 264,94 7502,22 1050,64

 

 

Таблиця 2.2.2 - Значення коефіцієнта К_нас від чисельності жителів населеного пункту

Чисельність населення, тис/чол.	Кнас
До 100 100,1 – 250 250,1 – 500 500,1 – 1000 більше 1000	1,00 1,2 1,35 1,55 1,8

 

 

Таблиця 2.2.3 - Значення коефіцієнта функціонального значення населеного пункту

Тип населеного пункту	Кф
Організаційно-господарські і культурно - побутові центри місцевого значення з переважно аграрно-промисловими функціями і сіло Багатофункціональні центри з перевагою промислових і транспортних функцій, обласні центри Центри з переважно рекреаційними функціями*	1,00     1,25 1,65

 

Таблиця 2.2.4 - Базові нормативи плати за викиди в атмосферу пересувними джерелами забруднення

Вид палива	Базовий норматив плати, грв./т
Дизельне Бензин: - етильований - не етильований - газ	6,24   7,67 4,66 3,94

 

Таблиця 2.2.5 - Базові нормативи плати за скидання забруднюючих речовин в поверхневі води, територіальні і внутрішні морські води, підземні горизонти

Забруднююча речовина	Базовий норматив плати, грв./т
Аміак Жири, олії Нітрати Свинець Фенол	685,3 3654,4 54,82 39741,6 54816,0

 

Таблиця 2.2.6 - Значення регіональних (басейнових) коефіцієнтів

Басейни морів і річок	До
Азовське море Чорне море Дунай Тиса Пруть Дністер Дніпро (межа України до м. Києва) Дніпро (р. Київ - до Каховського водосховища) Дніпро (Каховське водосховище - до Чорного моря) Прип¢ять Західний Буг і річки басейну Вісли Десна Південний Буг і Інгул Річки Кримського півострова Північний Донець, Міус, Кальміус	2,0 2,0 2,2 3,0 3,0 2,8 2,5 2,2 1,8 2,5 2,5 2,5 2,2 2,8 2,2 2,2