Історія розвитку ЕОМ в Україні.

Роки	Вчені	Машина	Призначення
1897	Павло Хрущов „я зробив спробу побудувати дещо видозміненний примірник, додаючи до конструкції Джевонса удосконалення. Я побудував інструмент менших розмірів, виконав його з металу та усунув конструктивні дефекти. Я приєднав до інструменту світловий екран, на який передається робота машини і на якому результату «мислення» зявляються не в умовно-лшітерній формі, а в звичайній для людини словесній формі”	Відтворив машину Джевсона	Використовувати як навчальний посібник під час лекцій з логіки і мислення
1914	Олександр Щукарєв Бачив в машині не просто посібник а, бачив її як технічний засіб механізації формалізуючих сторін мислення. 20-ті роки його погляди оцінювалися деякими вченими негативно, кібернетику спочатку визнавали лженаукою.	Машина логічного мислення	механічно виконувала прості логічні висновки на основі вихідних змістовних посилань. За допомогою машини винайдено вісім варіантів розчинів електролітів і неелектролітів.
1956	Вадим Лашкарьов Винайшов транзистор – інтегральна схема, яка об’єднує в собі тисячі, мільйони компонентів, - який сьогодні є основним елементом ПК. Піонер інформаційних технологій як в Україні так і в СРСР
1946	Сергій Лебедев Присвятив життя енергетиці і компютеробудуванню. Енергетика потребувала великих обчислень, які він хотів звести до автоматизації. Незалежно і паралельно з західними вченими розробив принципи побудови ЕОМ, що зберігають памяті програмуі реалізував їх. Його діяльність засекречена 1. В машині використовується двійкова система обчислення. 2. До складу машини входять п'ять пристроїв — арифметичне, пам'яті, керування, вводу та виводу. 3. Програма обчислень кодується і зберігається у пам'яті так само, як числа. 4. Обчислення здійснюються автоматично на основі програми, яка зберігається у пам'яті машини. 5. Крім арифметичних, машина виконує логічні операції: порівняння, умовного та безумовного переходів. 6. Пам'ять будується за ієрархічним принципом. 7. Для обчислень використовуються числові методи розв'язання задач.	МЕСМ (1951), БЄСМ (1952) Київ	Для системи протиракетної оборони, Проводила обчислення і експерименти з автоматизованого проектування електронних систем
1960-70 1962	Віктор Глушков Основоположник науки інформатика. Включив у кібернетику проблему одержання, збереження та опрацювання інформації. Розвивав теоретичне програмування. Проблему комп’ютеризації та інформатизації суспільства Ідея дистанційної обробки інформації
1979	Інститут кібернетики АН УРСР почалися і завершилися роботи зі створення супер ЕОМ, в яких йшло розпаралельнення обчислювального процессу	ЄС-2701 (84 р.) ЄС-1766(86 р.)	Багатопроцесорні системи з роздільн керуванням з розпод пам’яттю й універсал. Сист. зв’яз.

 

Лекція 2: Поняття інформатики, інформації.

Джерела та носії інформації. Структура ПЕОМ. Загальні положення про операційні системи. Програмне забезпечення. Захист інформації від комп’ютерних вірусів. Архівація даних.

Мета: Ознайомлення з комп’ютером, файловою системою, операційною системою.

План:

1. Означення інформатики, інформації.

2. Джерела та носії інформації.

3. Одиниці в вимірювання інформації

4. Типи ЕОМ.

5. Фізичний та програмний принципи роботи комп'ютера.

6. Формула Хартлі.

7. Основні пристрої ПК.

8. Програмне забезпечення: системне, прикладне.

9. Основні види операційних систем:

а) командна мова;

б) файлова система;

в) драйвери зовнішніх пристроїв.

Означення інформатики, інформації.

Інформація - це набір даних (відомостей) про об'єкти чи явища світу, що нас

оточують.

У XX ст. Інформація стала об'єктом наукових досліджень. В 1970 році зформувалася нова галузь науки - інформатика.

Інформатика (наука про комп'ютер) - це наука, яка вивчає структуру та загальні властивості інформації, а також питання, пов'язані з опрацюванням інформації за допомогою комп'ютера.

 

Під опрацюванням розуміють процеси створення, перетворення, зберігання, пошуку, пересилання інформації. Інформатика взаємодіє з багатьма дисциплінами. Способи кодування та перетворення інформації спираються на досягнення сучасної математики. Способи зберігання інформації, опрацювання та пересилання інформації визначаються прогресом у фізиці, теорії зв'язку, мікроелектроніці.

Джерела та носії інформації

Фізичне середовище, в якому інформація зафіксована, називається носієм інформації.

Носіями інформації є стародавні глиняні таблички, сучасні книжки та журнали, магнітні та оптичні диски

 

Одиниці вимірювання інформації

Найменшою одиницею вимірювання є 1 біт. Це слово означає – двійкова цифра, двійковий розряд: 0 і 1.

1 біт - це кількість інформації, яку несе двійкова цифра: 0 або 1.

Частіше використовують 1байт = 8 бітів.

Є 28 =256 різних байтів:

0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 } = 256 байтів

0 0 0 0 0 0 0 0 1 0

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Тобто, кожній двійковій комбінації в байті присвоюють відповідно певний знак(літеру, цифру, математичний знак).

 

Тобто, 1біт - це кількість інформації, яка містить відповідь на питання: "Чи деякий факт має місце?" Так чи ні? Так - 1, ні - 0.

1 байт - це кількість інформації, яка потрібна для кодування одного символу з деякого алфавіту, який складається з 256 символів

.

Для вимірювання великих обсягів інформації використовують:

1 кілобайт = 1Кбайт = 10³ байтів = 1024 байти

1 мегабайт = 1Мбайт = 10⁶ байтів = 1024 Кбайти

2 гігабайт = 1Гбайт = 10⁹ байтів = 1024 Мбайти.

Способи зображення, пересилання інформації

Інформація в ЕОМ подається або фіксується за допомогою електричних сигналів.

Є два способи надання інформації:

1) цифровий спосіб (за допомогою імпульсних сигналів);

2) аналоговий спосіб (за допомогою неперервних сигналів).
Найпростіші пристрої, які використовуються для пересилання інформації:

- телефон, модем;

- телетайп;

- телефакс.

Типи ЕОМ

1. цифрові ЕОМ (ЦЕОМ) - створена в 1946 році.

2. аналогові ЕОМ (АЕОМ) використовують для роз'язування задач з невисокою точністю.

 

Фізичний та програмний принципи роботи комп'ютера

Програмний принцип: сучасний програмний пристрій був запрограмований Дж.фон Нейманом у 40-х роках нашого століття. Суть його полягає в тому:

1) ЕОМ є автоматом, який працює згідно заданої програми

2) Програма і дані вводяться в пам'ять машини, після чого автомат виконує обчислення.

3) Для розв'язання іншого завдання використовують іншу програму, але структура ЕОМ залишається незмінною.

 

Програма - це інструкція для розв'язування задачі, написана зрозумілою для машини мовою.

Мови, які використовуються для написання програм, називаються мовами програмування.

Фізичний принцип роботи комп'ютера.

 

Комп'ютер опрацьовує значні обсяги інформації з великою швидкістю і надійністю. Розглянемо, як це відбувається. Інформація, з якою працює комп'ютер, знаходиться в регістрах процесора, або в оперативній пам'яті. Основними елементами процесора є регістри. Регістр зберігає 8, 16 більше бітів інформації. Це число визначає розрядність регістра і розрядність процесора. Усі розряди опрацьовуються у регістрі при надходженням лініями зв'язку електричних сигналів.

Відповідні лінії називаються шинами. Шини бувають 8, 6, 20-ти та 32-розрядні. Регістр складається з тригерів-пристроїв, що зберігають 1 біт інформації: 0 або 1. Технічно тригер реалізується на двох транзисторах. Транзистори та інші елементи настільки малі, що мільйони їх можуть розміститися на невеликій напівпровідниковій пластинці, яка називається інтегральною схемою. Саме вона зберігає в оперативній пам'яті великі обсяги інформації. Велика швидкодія комп'ютера досягається завдяки здатності тригерів міняти стани мільйони разів за секунду.

Формула Хартлі

Часто говорять, що велике повідомлення містить мало інформації, і навпаки. Отже, потрібно відрізняти інформаційний обсяг повідомлення від поняття кількості інформації. Кількість інформації у повідомленні визначається за допомогою формули Хартлі.

Кількість інформації позначимо І, що є у повідомленні про стан об'єкта, який може приймати один стан з Е можливих станів, обчислюється за формулою:

І = log₂E

Одиницею кількості інформації є 1 біт.

Якщо Е = 2^К, то І = К. Отже, якщо Е=2, то К=1, 1=1.