Історія розвитку еом за кордоном

Методичні розробки

 

Львів - 2010

 

 

Укладач: викладач інформатики Пристайко Л.А.

 

Навчальний посібник складено дл я студентів медичного коледжу “Монада” І-го та ІІ-го рівня акредитації.

 

 

Обговорено і ухвалено на засіданні циклової комісії фармацевтичних дисциплін.

Протокол № від ____.

 

Рецензент – канд. фіз.-мат наук, доцент кафедри обчислювальної математики та програмування університету “Львівська політехніка” Сохан П.Л.; методист, викладач математики медичного коледжу «Монада» Нитребич Л.І.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Метою вивчення курсу "Інформаційні технології у фармації" є формування бази теоретичних знань та умінь студентів для освоєння і ефективного використання комп'ютерної техніки та інформаційних технологій, створення підґрунття для подальшого засвоєння спеціалізованих програмних продуктів, залежно від профілю навчального закладу.

Програма розроблена з урахуванням проекту державного стандарту загальної середньої освіти освітньої галузі "Інформатика", концепції інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, а також діючі програми шкільного курсу "Основи інформатики та обчислювальної техніки". Програмою дисципліни передбачено вивчення загальних принципів будови і функціонування електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), системного програмного забезпечення, необхідного для ефективного вирішення практичних задач.

Основна увага має бути приділена формуванню практичних навичок роботи з ЕОМ, вивченню програмного забезпечення та його функціональних можливостей.

 

Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:

- структуру ЕОМ, загальні принципи функціонування її
основних пристроїв;

- призначення, функціональні можливості і правила
використання основних системних програм;

- призначення, функціональні можливості і правила
використання програм загального призначення;

- функціональні можливості основних служб міжнародної
комп'ютерної мережі Internet, правила пошуку і обробки
інформації в глобальній мережі.

 

Після вивчення предмета студенти повинні вміти:

- використовувати ЕОМ, основні системні та прикладні програми для вирішення практичних завдань;

- виконувати елементарні операції з обслуговування ЕОМ та її пристроїв за допомогою сервісних програм.

Лекція №1.

Тема: Історія розвитку обчислювальної техніки.

 

Обчислювальні пристрої поділяють на

þ Механічні

þ Електромеханічні

þ Електронні

Механічні машини

 

Розвиток обчислювальної техніки пов'язаний з іменами багатьох учених і дослідників.

В давнину люди користувалися найпростішими способами обчислень: пальці на руках і ногах, дерев’яні палички з засічками - бірками, шнурки та ремені з вузликами. Первісні форми торгівлі сприяли появі різних видів рахівниць, найпершою вважається абак - дошка покрита порохом, на якій легко робити бірочки, яку можна використовувати багаторазово. У країнах Давнього Сходу існувала китайська рахівниця. У Росії – руська рахівниця, що зявилась в 16 ст. Астрономія потребувала для обчислень більш складних пристроїв. Для цього в 17 ст. було створено логарифмічну лінійку.

У 1624 французький фізик Паскаль винайшов механічну (арифметичну) машину – прилад для виконання віднімання та додавання. Наприкінці 17 ст. Німецький учений Лейбніц удосконалив пристрій Паска ля додавши ще дві операції (*, /) – лічильна машина. Модернізована багатьма винахідниками, механічна машина дійшла до наших днів у вигляді арифмометра. Застосовувалися для виконання складних розрахунків під час проектування та будівництва кораблів, мостів, будинків. Продуктивність роботи була невисокою.

1833 англійський вчений Чарльз Беббідж розробив пероект для аналітичної машини. У ній передбачені арифметичний і запам’ятовуючий пристрої. Його машина стала прообразом майбутніх ПК. Але машина Бебіджа була недосконалою. Ада Левлейс (дочка Байрона) - всі свої математичні здібності спрямувала на розвиток проектів Беббіджа. ЇЇ вважають першою жінкою програмістом, яка сформулювала принцип програмної роботи.

Електромеханічні

 

Наприкінці 19 – на початку 20 ст. в США для перепису населення було застосовано табулятор Голлеріт сконструював електричну обчислювальну машину – пристрій для обробки перфокарт. Він заснував фірму, що виготовляла табулятори. А на початку минулого століття у 1942 р. - ІВМ, яка тепер є одним із найвідоміших виробників ПК.

У 1936 р. англійський вчений Алан Т’юрінг теоретично довів створення універсальної цифрової обчислювальної машини.

Винахідником автоматичної обчислювальної машини вважають німецького вченого Конрада Цузе. Аналогічна машини була створені в 1943 у США машина Марк-1, довжина машини – 17 м, висота – 2,5 м. Містила 750 тис реле з’єднаних проводами понад 800 км. Їх викоритсовівали для обчислень під час роботи над створенням атомної бомби, для розрахунків траєкторій ракет.

Електронні машини

 

Першу універсальну електронну обчислювальну машину (ЕОМ ЕНІАК) сконструйовано в США у 1946 під керівництвом Джона Моучлі та Преспера Еккерта. Машина призначена для різноманітних задач, але вона не дозволяла одночасно працювати в декількох програмах. Цей недолік усунув Моріс Віліс з Англії. Машина (ЕДСАК), де вперше реалізовано принцип Джона фон Нейма.(принцип зберігання програм у пам’яті машини).

У 1951 р. почався серійний випуск універсальних ПК марки „ЮНІВАК”

Перший ПК в Україні сконструйовано в Києві у 1951 р. Він називався „ МЭСМ ”. У 1952 р. машина „ БЭСМ ”. Обидвома проетками керував Сергій Лебедев. Машина „БЭСМ-6” довго вважалася найкращою в Европі

Справжнім вибухом у розвитку інформатики стала поява персонального комп'ютера (ПК) - першого масового інструмента переробки інформації. Це прискорило вторгнення інформатики в життя людини, змінило різні аспекти жит­тя: роботу, побут, дозвілля тощо.

Джерела та носії інформації. Структура ПЕОМ. Загальні положення про операційні системи. Програмне забезпечення. Захист інформації від комп’ютерних вірусів. Архівація даних.

Мета: Ознайомлення з комп’ютером, файловою системою, операційною системою.

План:

1. Означення інформатики, інформації.

2. Джерела та носії інформації.

3. Одиниці в вимірювання інформації

4. Типи ЕОМ.

5. Фізичний та програмний принципи роботи комп'ютера.

6. Формула Хартлі.

7. Основні пристрої ПК.

8. Програмне забезпечення: системне, прикладне.

9. Основні види операційних систем:

а) командна мова;

б) файлова система;

в) драйвери зовнішніх пристроїв.

Означення інформатики, інформації.

Інформація - це набір даних (відомостей) про об'єкти чи явища світу, що нас

оточують.

У XX ст. Інформація стала об'єктом наукових досліджень. В 1970 році зформувалася нова галузь науки - інформатика.

Інформатика (наука про комп'ютер) - це наука, яка вивчає структуру та загальні властивості інформації, а також питання, пов'язані з опрацюванням інформації за допомогою комп'ютера.

 

Під опрацюванням розуміють процеси створення, перетворення, зберігання, пошуку, пересилання інформації. Інформатика взаємодіє з багатьма дисциплінами. Способи кодування та перетворення інформації спираються на досягнення сучасної математики. Способи зберігання інформації, опрацювання та пересилання інформації визначаються прогресом у фізиці, теорії зв'язку, мікроелектроніці.

Джерела та носії інформації

Фізичне середовище, в якому інформація зафіксована, називається носієм інформації.

Носіями інформації є стародавні глиняні таблички, сучасні книжки та журнали, магнітні та оптичні диски

 

Способи зображення, пересилання інформації

Інформація в ЕОМ подається або фіксується за допомогою електричних сигналів.

Є два способи надання інформації:

1) цифровий спосіб (за допомогою імпульсних сигналів);

2) аналоговий спосіб (за допомогою неперервних сигналів).
Найпростіші пристрої, які використовуються для пересилання інформації:

- телефон, модем;

- телетайп;

- телефакс.

Типи ЕОМ

1. цифрові ЕОМ (ЦЕОМ) - створена в 1946 році.

2. аналогові ЕОМ (АЕОМ) використовують для роз'язування задач з невисокою точністю.

 

Формула Хартлі

Часто говорять, що велике повідомлення містить мало інформації, і навпаки. Отже, потрібно відрізняти інформаційний обсяг повідомлення від поняття кількості інформації. Кількість інформації у повідомленні визначається за допомогою формули Хартлі.

Кількість інформації позначимо І, що є у повідомленні про стан об'єкта, який може приймати один стан з Е можливих станів, обчислюється за формулою:

І = log₂E

Одиницею кількості інформації є 1 біт.

Якщо Е = 2^К, то І = К. Отже, якщо Е=2, то К=1, 1=1.

Внутрішня память.

 

I) Постійна пам'ять (ROM )

1) для постійного зберігання інформації;

2) інформація не зникає внаслідок вимикання комп'ютера;

3) інформацію можна лише прочитати;

4) обсяг пам'яті малий;

5) інформацію сюди записують під час виготовлення системного блоку
(програма початкового завантаження).

 

II) Оперативна пам'ять (RAM)

1) для зберігання інформації протягом сеансу роботи;

2) інформація зникає під час вимикання комп'ютера;

3) інформацію можна прочитати і записати;

4) обсяг пам'яті обмежений;

5) елементом оперативної пам'яті є комірка розміром n байтів.
Найчастіше 1 байт.

Зовнішня память.

1. Зовнішня память призначена для тривалого зберігання програм і даних.

2. Така інформація в зовнішній памяті зберігається при виключенні ПК.

3. Обсяг памяті малий.

4. Носії інформації магнітні та оптичні накопичувачі:

- накопичувачі на гнучких дисках(дискети або флоппі-диски);

- накопичувачі на жорстких дисках (вінчестерах);

- оптичні накопичувачі: CD-ROM (тільки длячитання);

CD-R (для читання і запису один раз);

CD-RW (для багаторазового запису);

CD-DVD (удосконалений CD-ROM).

 

Мікропроцесор

 

Мікропроцесор - це основний пристрій ПК. Він виконує програму, зберігається у внутрішній пам'яті комп'ютера, керує спільною роботою всіх інших пристроїв і виконує різноманітні операції над даними.

Пристрої друкування

Принтери: матричні Плоттери (графобудувачі)

струменеві (забезпечують друк креслень високої якості)

лазерні

 

Матричний принтер: швидкість друкування та якість.

Одна сторінка друкується за 1 хв.

У графічному режимі 5 хв.

Струменевий принтер: швидкодія та якість друкування вища.

Деякі моделі працюють в кольорі.

Лазерні принтери: забезпечують швидкість і найкращу якість. Швидкість друкування – 20 сторінок за 1 хв. Працюють в кольорі.

 

 

Програмне забезпечення (ПЗ)

Програмне забезпечення можна поділити на 2 частини:

І. Системне програмне забезпечення:

а) операційні системи

б) системи програмування

в) сервісні програми

ІІ. Прикладне програмне забезпечення

а) прикладні програми загального призначення

б) прикладні програми спеціального призначення.

Основні функції ОС

 

До основних функцій ОС відносяться такі: взаємодія програм з зовнішніми пристроями, взаємодію програм одна з одною, розподіл оперативної пам’яті, виявлення помилкових та нестандартних ситуацій, форматування дискет, виведення на екран дисплея каталогу, копіювання файлів з одної дискети на іншу, встановлення режиму роботи дисплея та принтера, запуск програм.

У складі ОС ПЕОМ можна виділити три частини:

командну мову

файлову систему

драйвери зовнішніх пристроїв.

 

Командна мова – це набір команд, які вводяться користувачем з клавіатури та негайно виконуються. Це та частина ОС, яка здійснює підтримку взаємодії користувача з усіма ресурсами ПЕОМ.

Файлова система – це сукупність програм, які забезпечують роботу з файлами та їх каталогами.

Файл – це програма, або організована сукупність цифрових, алфавітно цифрових та інших даних (або, це ділянка на диску, де міститься програма, або дані, числа, текст) розташованих на диску. Назву файлу містить від 1 до 8 символів і необов’язкового розширення. Повна назва файлу: дисковід /шлях/ назва файлу.

 

Для керування зовнішніми пристроями використовують спеціальні програми, які називають драйверами. Драйвери стандартних зовнішніх пристроїв іноді зберігаються у ПЗП. Драйвери інших зовнішніх пристроїв зберігаються на системному диску.

 

Ручні маніпулятори.

До ручних маніпуляторіч відносяться: миша, кульковий маніпулятор, джойстик.

Ручні маніпулятори призначені для швидкого переміщення курсора в задану точку екрана, та для запуску програм.

Миша – це пристрій з двома або трьома кнопками. Переміщення мишки на поверхні килимка призводить до переміщення курсора на екрані дисплея. Курсор миші в текстовому режимі має вигляд прямокутника, а в графічному – похилої стрілки.

У кульковому маніпуляторі (трекбол) кулька розміщена зверху. Цей маніпулятор не потрібно переміщати по килимку. Переміщення курсора відбувається при обертанні кульки. Кульковий маніпулятор може вбудовуватись в клавіатуру.

Джойстик використовується для компютерних ігор.

 

 

Програмне забезпечення.

Програмне забезпечення можна розділити на дві частини:

1. Системне програмне забезпечення:

- операційні системи;

- системи програмування;

- сервісні програми.

2. Прикладне програмне забезпечення:

- прикладні програми загального призначення;

- прикладні програми спкціального призначення.

 

Системне програмне забезпечення – це комплекс програм, багато з яких

Постачаються разом з ПК та документацією до нього.

Операційні системи – це комплекс програм, які призначені для керування роботою ПК і організації взаємодії користувача з ПК. На одному ПК можуть використовувутись декілька операційних систем.

Системи програмування призначені для полегщення та часткової автоматизації процесу розробки та відлагодження програм. Це: Паскаль, Сі, Бейсік.

Сервісні програми розширюють можливості операційних систем(архівація та розархівація файлів).

Прикладне програмне забезпечення загального призначення – це комплекс програм:

1. Текстові редактори;

2. Електронні таблиці;

3. Графічні системи;

4. Системи управління базами даними.

 

Архівація даних.

Одні з найбільш корисних сервісних програм – це програми-архіватори.

Архіватор – це програма, яка забезпечує стиснення інформації. Стиснення – це таке подання інформації, при якому вона займає менший обсяг в байтах. Процес стиснення називається архівацією, а стиснена інформація – архівом. Зворотний щодо стиснення процес називається розархівацією.

Необхідність в архівації інформації виникає при нестачі вільного місця на дисковому нагромвджувачі. Сучасні програми-архіватори дозволяють зменшити обсяг памяті, який займає інформація, в середньому у два рази для програм, у чотири – для текстових документів, у десять разів – для графічних зображень.

Програми-архіватори не є складовою частиною операційних систем, їх треба придбати і встановити на ПК окремо.

У наш час найбільшої популярності набрали архіватори WinZip, WinRar. Вони мають різний інтерфейс та методи архівації, але виконують однакові функції:

- додавання файлів до архіву;

- Здобування файлів з архіву;

- Тестування архіву на предмет пошкоджень;

-Вилучення файлів з архіву;

- перегляд вмісту архіву;

- створення багатотомних архівів,

- створення SFX-архівів, тобто архівів, для розархівації яких не потрібна програма-архіватор;

- установлення пароля на архів.

Звичайно програми-архіватори не можуть опрацювати архіви, створені іншими архіваторами.

 

 

Контрольні запитання:

1. Що таке комп’ютер?

2. Які пристрої входять до системного блоку?

3. Для його призначені адаптери та контролери?

4. Які пристрої відносяться до стандартних та нестандартних пристроїв введення-виведення?

5. Для чого призначена система шина?

6. З яких пристроїв складається внутрішня пам’ять?

7. Які характеристики внутрішньої пам’яті?

8. Що називається розрядністю пам’яті?

9. Скільки сторінок друкарського тексту можна зберігати в пам’яті місткістю 4 Мбайт?

10. Які функції виконує центральний мікропроцесор?

11. Для чого використовують дисплей?

12. В яких режимах може працювати дисплей?

13. На які поля поділяють клавіатуру?

14. Щ відбувається при натисканні клавіш Ctrl + Alt + Del?

15.Яке призначення клавіш Рg Up, Pg Dn,Ins?

16.Для чого використовують клавішу Еnter?

17.Які переваги і недоліки зовнішньої пам’яті порівняно з внутрішньою?

18. Як і у вигляді яких пристроїв реалізується зовнішня пам’ять?

19. Які магнітні та оптичні диски можна віднести до сучасних?

20. Які типи друкарських пристроїв використовують в ПК?

21. В чому полягають принципи друкування матричного, струменевого і лазерного принтерів?

22. Для чого призначене системне програмне забезпечення?

23. Для чого призначене прикладне програмне забезпечення?

24. Які функції виконує операційна система?

25. Що називається файловою системою?

26. Із яких частин складається ім’я файла?

Лекція 3: ОС Windows ХР.

Робота з вікнами.

Структура всі вікон у Windows є однакова.

Вікна бувають таких типів:

- вікна прикладних програм;

- вікна папок;

- вікна документів.

Вікно прикладної програми відкривається при роботі конкретної програми. Воно містить такі основні елементи:

Стрічка заголовку, в якій міститься назва програми і, можливо, назва відкритого документу.

Панель інструментів.

Статусна стрічка, що міститься внизу вікна програми, призначена для відображення інформації про поточний стан програми та документу.

Вікно папки.

Вікно документу.

Розміри вікон можна збільшувати чи зменшувати, а саме вікно можна розгорнути на весь екран, надати попереднього вигляду, закрити х, мінімізувати -. Щоб зробити вікно активним, треба клацнути мишею будь-де в його межах. Працюють лише в активному вікні. Закрити вікно можна одним із таких способів:

1) клацнути х;

2) двічі клацнути на системній кнопці (вона є ліворуч у рядку і має вигляд рисунка);

3) клацнути на системній кнопці один раз і з отриманого меню виконати команду ЗАКРИТИ;

4) клацнути на пункті “Файл” і виконати команду ЗАКРИТИ;

5) натиснути комбінацію клавіш Alt+F4 (закрити поточне вікно), або Shift+Alt+F4 (закрити декілька вікон)

Робота з мишкою

При роботі з мишкою вказівник мишки розташовуємо на об'єкті. Клацання один раз лівою клавішею мишки використовується, як пра­вило, для вибору вказаного об'єкту, опції в списку.

Подвійне клацання лівою клавішею мишки на об'єкті запускає програму або відкриває вікно.

Клацання правою клавішею мишки призводить до висвітлення контекстного меню.

 

Корзина

У корзині зберігаються копії усунених файлів. Знаходиться вона на робочому столі. Також його можна викликати за допомогою Провідника. Корзиною є папка на кожному диску крім гнучких (А, В) і CD-ROM. Розмір її може бути заданий у пропорційному відношенні для всіх дисків однаково (стандартно 10% від об’єму диску), або для кожного диску окремо. Визначити об’єм дискового простору, що відводиться під корзину, можна переглядаючи її властивості. Для цього на робочому столі досить клацнути правою клавішою „мишки” по піктограмі корзини і вибрати команду Властивості. При цьому зявиться діалогове вікно, в якому задаються параметри.

Якщо встановити нульовий об’єм корзини, то інформація буде усуватися і засобами Windows відновленою не може бути. Також ці властивості можна задати користуючись Провідником або засобами Мій комп’ютер.

Інформація у вікні Корзина подається так як у вікні папки. Крім звичайних атрибутів файлів тут показано ще дату усунення об’єкту та місце розташування його до вилучення. Для відновлення одного чи декількох файлів потрібно їх спочатку помітити і виконати команду Файл/відновити. Якщо усунені файли займуть весь простір, відведений під корзину, то наступні файли усуватимуться за рахунок файлів, що усувалися найшвидше. Останні вилучаються з корзини автоматично.

Поняття про папки і файли.

 

Папки призначені для зберігання файлів та інших папок. Назви папок і файлів можуть містити до 255 символів. Можна використовувати латинські літери і літери українського алфавіту. У назвах файлів і папок не можна використовувати символи: (двокрапка), " (подвійна лапка), / і \ (похилі риски), * (зірочка),?(знак запитання), ½ (вертикальна риска), < > (знаки "менше" і "більше"). Ім'я файла складається з імені і розширення, яке відокремлюється крапкою, наприклад, омега.doc, alfa.txt. Розширення в файлі не обов'язкове.

 

Створення папки. Створити нову папку можна безпосередньо на робочому столі, в кореневій папці або в середині іншої папки.

І спосіб. Відкриваємо вікно папки, у якій хочемо створити нову папку. У меню файл (File) вибираємо команду створити (New). Потім з каскадного меню - команду папка (Folder) і вводимо з клавіатури назву папки. У кінці натискуємо клавішу ENTER.

ІІ спосіб. Наведемо ще один спосіб створення папки. Клацаємо правою клавішею мишки в робочому полі вікна. З'являється контекстне меню. В ньому вибираємо команду створити (New). Потім з каскадного меню - команду папка (Folder) і вводимо з клавіатури назву папки. У кінці натискуємо клавішу ENTER.

 

Створення файлів відбувається таким самим чином як і папок, тільки в підменю команди створити (New) вибираємо команду текстовий документ (Text Document) і тоді файл буде створюватися в тестовому редакторі Word.

Наведемо приклад У вікні “Мій комп’ютер” двічі клацнути лівою клавішою мишки по піктограмі диску D: клацнути лівою клавішою мишки по меню File (файл). В підменю, що з’явиться вибираємо New (новий), в наступному підменю, що з’явиться, виберіть Folder (папка). З’явиться піктограма нової папки. За допомогою клавіші Back Space () або Delete витерти надпис New Folder. Напишіть в рамці назву своєї групи і Enter.

 

Копіювання і перенесення папок і файлів.

Існує декілька способів для копіювання і перенесення файлів. Розглянено деякі з них.

1. Щоб скопіювати файл або папку на нове місце в межах одного диску або на інший диск потрібно при натисненій клавіші Ctrl клацнути лівою клавішею мишки по об'єкту і не відпускаючи її перетягнути в потрібне місце. Спочатку відпускаємо клавішу мишки, а тоді Ctrl.

2. Щоб перенести файл або папку в інше місце в межах одного диску потрібно
клацнути лівою клавішею мишки по об'єкту і не відпускаючи її перетягнути в потрібне місце.

3. Щоб перенести файл або папку в інше місце на інший диск потрібно при
натисненій клавіші Shift клацнути лівою клавішею мишки по об'єкту і не відпускаючи її перетягнути в потрібне місце.

4. Щоб перенести файл або папку в іншу папку потрібно навести вказівник
мишки на папку, яку переносимо, натиснути праву клавішу мишки і, утримуючи її натиснутою, перетягнути папку у потрібне вікно, відпустити клавішу, в меню, що з'явиться, вибрати пункт Move (перенести). Щоб скопіювати папку, потрібно виконати ті самі дії, тільки в меню вибрати команду Сору (копіювати).

5. Щоб скопіювати (перенести) файл або папку, потрібно активізувати її. Клацнути лівою клавішею мишки на пункті Edi t лінійки меню, в підменю, що з'явиться, виберіть команду Copy (Cut). Позначений об’єкт запам'ятається в буфері. Буфер обміну - це область пам'яті, призначена для тимчасового зберігання інформації. Перейти у вікно, куди хочемо скопіювати (перенести). І тоді клацнути лівою клавішею мишки на команді Edit лінійки меню, в підменю, що з'явиться, виберати команду Paste (вставка).

Для позначення декількох об'єктів потрібно при натисненій клавіші Ctrl клацати лівою клавішею мишки по потрібних об'єктах.

Перейменування файлу або папки.

Існують різні способи перейменування об'єктів. Наведемо деякі з них.

1. Щоб перейменувати об'єкт потрібно активізувати його і клацнути Edit®Rename. З клавіатури ввести нове ім'я.

2. Клацнути правою клавішею мишки на даному об'єкті і в контекстному меню вибрати команду Rename. З клавіатури ввести нове ім'я.

Витирання (знищення) файлів.

Існують різні способи витирання об'єктів.

І спосіб. Клацнути правою клавішею мишки по об'єкту, виберіть команду Delete. На запит, який видає операційна система, дати відповідь Yes, натиснувши на відповідну клавішу.

ІІ спосіб. В меню вікна File вибрати команду Delete.

ІІІ спосіб. Натиснути клавішу Delete на клавіатурі.

Форматування дискети.

В процесі форматування вся інформація на дискеті знищується. Щоб відформувати дискету потрібно:

1.Відкрити вікно My Computer.

2.Вставити дискету в дисковод (етикетка повинна бути зверху).

3.Клацнути правою клавішею мишки на піктограмі диску А:

4. Вибрати пункт Format (форматувати) в контекстному меню.

5.У вікні, що з'явиться, вибрати 1,44 Мбайт і режим Quick.

6. Натиснути клавішу Start.

7. Закрити вікно.

 

Знищення вказівника.

1. Клацнути по ярлику правою клавішою мишки і в меню, що з’явиться вибрати Delete.

2. Клацнути по ярлику лівою клавішою мишки і не відпускати її перетягнути ярлик в Смітниковий кошик.

 

Стандартні програми.

Операційна система Windows 98 пропонує багато стандартних програм, які призначені як для забезпечення зручності роботи користувача, так і для обслуговування операційної системи. Всі необхідні стандарті програми,можна встановити ще на стадії інсталяції операційної системи.

Всі програми меню Стандартні можна умовно розділити на шість основних груп:

· Програми, призначені для роботи з документами різних типів;

· Системні утиліти, які використовуються для обслуговування і налагодження компонентів системи Windows 98 (Службові)4

· Програми, призначені для організації роботи із засобами мультимедіа (Розваги);

· Комунікаційні програми (Зв язок), призначені для організації обміну інформацією між комп’ютерами, які з’єднані між собою безпосередньо або за допомогою модема;

· Допоміжні програми;

· Ігри.

Програми, які не були встановлені на етапі інсталяції Windows 98, можна добавити в систему за допомогою програми Панель управління.

Для цього потрібно виконати команди Пуск / Настройка / Панельуправління. У вікні Панель управління потрібно двічі натиснути піктограму Установка і усунення програм. Після цього відкриється однойменне діалогове вікно. В ньому потрібно вибрати закладку Установка Windows. На цій закладці знаходиться поле списку Компоненти. Потрібний компонент можна вибрати, клацнувши мишкою на ньому і на кнопці ОК, після чого розпочнеться процес їх інсталяції. Після завершення процесу інсталяції потрібно перезавантажити комп’ютер.

Програми роботи з документами можна завантажити, виконавши команду „ Пуск „ / „ Програми „ / „ Стандарті „ і в останньому діалоговому вікні вибираємо ту програму, яка нам потрібна.

Текстовий редактор Блокнот використовується для запису невеликих текстових повідомлень. Цей редактор дає можливість набрати текст документа, але не дає можливості використовувати різні шрифти і прийоми форматування.

Текстовий редактор Word pad дозволяє переглядати та редагувати текстові документи. Він досить простий у використанні і має доволі обмежені можливості обробки інформації. Редактор придатний для роботи з простими текстами.

Графічний редактор Paint використовується для створення простих графічних зображень. У редакторі Paint доступна вся палітра кольорів, які підтримуються вашим комп’ютером. Набір інструментів та команд дозволяють малювати геометричні фігури, прямі та криві лінії, лінії довільної форми, різної товщини, включаючи фрагменти тексту.

Калькулятор – електронний калькулятор, який може працювати у двох режимах, як звичайний калькулятор, що дозволяє виконувати лише арифметичні операції, а також обчислювати математичні функції, проводити статистичні та фінансові розрахунки, виконувати дії у різних системах числення. Управління калькулятором здійснюється за допомогою мишки та клавіатури.

 

 

Контрольні запитання:

1. Яке призначення піктограми “Мій комп’ютер?

2. Яке призначення панелі задач?

3. Які є типи об’єктів?

4. Яке призначення піктограм?

5. Для чого призначене контексне меню?

6. Як зробити вікно активним?

7. Як відкрити папку?

8. Які дії можна виконувати з вікном?

9. Як закрити папку?

10. Як змінити розміри вікна?

11. Яке призначення головного меню?

12. Яке призначення пункту “Документи”?

13. Яке призначення пункту “Довідка”?

14. Яке призначення пункту “Програми”

15. Як правильно вимикати ПК?

16. Яке призначення панелі керування?

17. Як запустити гру?

18. Яке призначення папки?

19. Які дії визначені над папками?

20. Що таке ярлик?

21. Які дії визначені над ярликами”

22. Як створити папку?

23. Як зберегти файл на диску?

Лекція 4: Текстовий редактор MICROSOFT WORD 2003/2007.

Створення документа.

Щоб створити документ, потрібно запустити програму, яка називається «Текстовий редактор Microsoft Word», або просто Word. Це можна зробити декількома способами: за допомогою піктогорам з зображенням букви W, офісної панелі, головного меню. У головному меню треба вибрати пункт Програми і піктограму програми Word або, вибравши пункт Виконати (Run), ввести з клавіатури команду Winword.

Відкриється вікно текстового редактора, що міститиме вікно документа з назвою, наприклад, Документ1.

Вікно текстового редактора складається з:

* рядка, в якому є назва програми і назва документа, та кнопки керування вікном програми;

* рядка основного меню з кнопками керування вікном документа;

* панелей інструментів і лінійки;

* робочого поля документа зі смугами прокручування і кнопками
задания вигляду документа;

* рядка статусу, що містить деякі відомості про документ.

Наявність у робочому полі І-подібного (текстового) курсора дає змогу

вводити текст. Його набирають на клавіатурі. Створений документ слід зберегти з деякою назвою командою Зберегти як... у конкретній папці.

Не поспішайте натискати на кнопку Зберегти у діалоговому вікні Збереження документа — спочатку треба вибрати на панелі інструмен­тів у полі Папка папку, де зберігатиметься документ.

Елементами текстового документа є символи, слова, речення, абзаци, а також різні об'єкти: таблиці, картинки, діаграми тощо.

 

Є такі три способи виконання дій над елементами і об'єктами:

1) за допомогою команд з головного меню;

2) за допомогою комбінацій клавіш;

3) за допомогою кнопок з панелей інструментів.

Найчастіше користуються кнопками панелей інструментів, які дублюють команди головного меню і забезпечують швидкий доступ до команд — достатньо клацнути на кнопці, щоб виконати відповідну команду. Панелі інструментів у всіх програмах вмикають чи вимикають командами Вигляд (View) <=> Панелі інструментів (Toolbar).

Головне меню програми має такий вигляд:

 

Мета: Ознайомлення з можливостями ET Exсel. Бази даних Access, Fox Pro,вивчити основні команди і дію, навчитися створювати табличні файли, вводити дані, редагувати їх і зберігати на електронному носії.

План:

1. Будова електронної таблиці.

2. Побудова діаграм.

3. Система керування базами даних.

4. Формування звітів.

5. Основні функції СУБД.

 

Будова електронної таблиці.

 

(ЕТ) Електронна таблиця Exсel – це програма, призначена для опрацювання бухгалтерського, економічного та статистичного характеру.

ЕТ складається з клітинок, що утворюють рядки і стовпці. Стовпці позначають буквами (А.В.С...), а рядки цифрами (1,2,3...). У клітинки користувач вводить дані чотирьох основних типів: числа, дати, тексти, формули. Заповнені клітинки утворюють робочу таблицю. Робоча таблиця міститься на робочій сторінці, яка має бірку, або ярлик, або номер. Декілька робочих сторінок утворюють робочу книжку.

Якщо в клітинці є число, яке треба замінити, то її вибирають і користуються одним із трьох способів:

1. двічі клацають мишкою;

2. натискають на клавішу F2;

3. очищають клітинку командами з меню:

РЕДАГУВАТИ ®ОЧИСТИТИ ®ВСЕ – вводять нове дане.

Обчислення в таблиці ведуться зліва направо і зверху – до низу автоматично.

 

Побудова діаграм.

В Exсel можна будувати графіки і діаграми за даними таблиць.

Діаграми призначені для графічного відображення числових даних у звітах, на презентацій них чи рекламних сторінках.

 

Діаграми поділяють на стандартні та нестандартні (використовуються зрідка).

Стандартні: 1. кругова діаграма (у вигляді круга з секторами)

2. точкова діаграма (призначена для побудови графіків).

3. гістограма (стовпцеві діаграма).

 

Діаграми будують програмою, яка називається “ Майстер діаграм ”. Її запускають двома способами:

1. натисканням на клавішу “ Майстер діаграм ” на панелі інструментів.

2. командами з меню ВСТАВИТИ ® ДІАГРАМУ.

 

Під керівництвом Майстра виконують чотири кроки:

Крок 1: вибирають шлях і вигляд діаграми

Крок 2: задають дані, якщо не були задані раніше;

Крок 3: задають параметри діаграми

Крок 4: куди заносити діаграму (на окрему чи поточну сторінку).

Access

СУБД – це спеціальний пакет програм що забезпечує створення, супроводження і використання баз даних багатьма користувачами.

База даних (БД) – це значна кількість однорідних даних, які зберігаються на комп’ютерних носіях. Тобто:

Прогр 1

Прогр 2

Прогр 4

СУБД

База даних

 

 

Робота з БД має такі етапи:

1. створення структури БД;

2. введення даних;

3. редагування структури і даних;

4. відшукання інформації в БД;

5.оформлення звітів.

 

Для виконання цих робі