З навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «бакалавр»

Організація праці менеджера

ТЕСТИ

З навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «бакалавр»

Напряму підготовки 6.030507 «Менеджмент»

У вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації

Міністерства агарної політики та продовольства України

ТЕМА 1

 

Місія і цілі організації та мета праці менеджера

 

1. Місія організації - це:

1) отримання прибутку;

2) отримання високої ефективності діяльності організації;

3) входження в конкурентне середовище;

4) причина і необхідність існування та головне призначення організації.

 

2. Головна мета організації:

1) не отримання збитку;

2) отримання високої ефективності діяльності організації;

3) входження в конкурентне середовище;

4) боротьба з конкурентами організації.

 

3. Цілі організації за терміном реалізації:

1) загально корпоративні, функціональні, лінійні;

2) стратегічні, довгострокові, середньострокові, оперативні;

3) економічні, організаційні, виробничі, технічні, соціальні;

4) колективні, групові, особистісні.

 

4. Цілі організації за ієрархією:

1) загально корпоративні, функціональні, лінійні;

2) стратегічні, довгострокові, середньострокові, оперативні;

3) економічні, організаційні, виробничі, технічні, соціальні;

4) колективні, групові, особистісні.

 

5. Цілі організації за сферою діяльності:

1) загально корпоративні, функціональні, лінійні;

2) стратегічні, довгострокові, середньострокові, оперативні;

3) економічні, організаційні, виробничі, технічні, соціальні;

4) колективні, групові, особистісні.

 

6. Цілі організації за джерелом формування:

1) загально корпоративні, функціональні, лінійні;

2) стратегічні, довгострокові, середньострокові, оперативні;

3) економічні, організаційні, виробничі, технічні, соціальні;

4) колективні, групові, особистісні.

7. „Дерево цілей ” будується у напрямі:

1) справа наліво;

2) знизу вгору;

3) по діагоналі;

4) згори донизу.

8. Метод управління організацією за цілями спирається на:

1) розробку загально корпоративних цілей;

2) чітку ієрархію цілей всередині організації;

3) розробку планів роботи підрозділів;

4) укладання колективного договору.

 

9. Мета праці менеджера визначається з урахуванням:

1) місця і ролі у внутрівиробничому поділі праці структурного підрозділу, який він очолює, та цілей цього підрозділу;

2) технологічних вимог до вирощування сільськогосподарських культур;

3) кількості підпорядкованих працівників та їх кваліфікації і досвіду роботи;

4) номенклатури справ менеджера.

 

10. Мета праці менеджера:

1) визначення цілей організації та створення умов для їх досягнення;

2) вплив на підпорядкованих працівників;

3) підвищення кваліфікації фахівців;

4) залучення працівників з практичним досвідом роботи.

Тема 2

Методологічні аспекти і особливості праці менеджера

 

11. Менеджер - це:

1) власник підприємства;

2) людина, що здійснює управління організацією;

3) людина, що виступає в ролі інвестора;

4) особа з досвідом роботи.

 

12. Управлінська праця – це:

1) практичне виконання функцій управління з метою реалізації поставлених завдань;

2) накопичення і обробка інформації;

3) підготовка різних документів;

4) розробка інвестиційних проектів.

Які групи якостей характеризують сучасного менеджера?

1) особисті, адміністративні, професійні;

2) професійні, особисті, ділові;

3) ділові, психологічні, професійні;

4) особисті, ділові, адміністративні.

 

14. У процесі управління перед менеджерами стоїть така проблема:

1) задоволення купівельного попиту;

2) скорочення чисельності працюючих;

3) обґрунтування управлінських рішень;

4) вибір кращих інвестиційних проектів.

 

15. Менеджери, які розробляють довгострокові плани, встановлюють цілі, адаптують організацію до змін, управляють внутрішніми і зовнішніми відносинами, це:

1) менеджери нижчого рівня;

2) менеджери середнього рівня управління;

3) менеджери вищого рівня управління;

4) менеджери технічного рівня.

 

16. До професійних якостей керівника належать:

1) високий рівень освіти, виробничий досвід, прагнення до постійного самовдосконалення;
2) високий рівень освіти, фізичне і психологічне здоров’я, виробничий досвід;
3) доброзичливе відношення до людей, вміння планувати свою роботу, виробничий досвід;
4) вміння планувати свою роботу, впевненість у собі, оптимізм.

 

17. До особистих якостей керівника належать:

1) високий рівень освіти, виробничий досвід, прагнення до самовдосконалення;
2) доброзичливе відношення до людей, вміння планувати свою роботу, виробничий досвід;
3) фізичне і психологічне здоров’я, доброзичливе відношення до людей, впевненість у собі;

4) високий рівень освіти, фізичне і психологічне здоров’я, виробничий досвід.

 

18. Суб’єкт праці менеджера:

1) сам менеджер;

2) підпорядкований працівник, колектив працівників;

3) дипломований фахівець;

4) людина з практичним досвідом роботи.

 

19. Об’єкт праці менеджера:

1) сам менеджер;

2) праця підпорядкованих працівників;

3) дипломований фахівець;

4) людина з практичним досвідом роботи.

 

20. Предмет праці менеджера:

1) робоче місце менеджера;

2) інформація, необхідна для розробки і ухвалення управлінських рішень, стосунки людей;

3) неофіційна інформація;

4) підпорядковані працівники.

 

21. Засоби праці менеджера:

1) інтелект, знання та вміння людей, задіяних у процесі виконання поставлених цілей;

2) підпорядкований працівник, колектив працівників;

3) дипломований фахівець;

4) людина з практичним досвідом роботи.

 

22. Результат (продукт) праці менеджера:

1) організоване робоче місце менеджера;

2) інформація, необхідна для розробки і ухвалення управлінських рішень;

3) підготовлені та ухвалені управлінські рішення, підписані документи;

4) дисципліна підпорядкованих працівників.

23. Види управлінської праці як розумової праці:

1) евристична, адміністративні, оперативна;

2) розумова, фізична;

3) важка, легка;

4) складна, проста.

24. Менеджер організовує свою працю за такими напрямами:

1) організація робочого місця і робочого часу;

2) вивчення зарубіжного досвіду управління;

3) залучення працівників до розробки і прийняття рішень;

4) управління виробничою діяльністю організації, управління підлеглими, управління собою.

25. Посадові обов’язки, права, відповідальність менеджера конкретизуються в:

1) статуті підприємства;

2) положенні про оплату праці;

3) колективному договорі;

4) посадових інструкціях.

 

26. Основні дані про структурний підрозділ підприємства містяться в:

1) статуті підприємства;

2) положенні про структурний підрозділ;

3) колективному договорі;

4) положенні про службу.

 

27. Основні дані про підприємство містяться в:

1) статуті підприємства;

2) положенні про структурний підрозділ;

3) колективному договорі;

4) положенні про службу.

 

28. Основні дані про службу підприємства містяться в:

1) статуті підприємства;

2) положенні про структурний підрозділ;

3) колективному договорі;

4) положенні про службу.

 

29. Відповідальність за організацію в цілому несуть:

1) керівники виробничих підрозділів;

2) працівники організації;

3) керівники найвищого рівня;

4) фахівці.

 

30. Специфіка і зміст праці менеджера залежить від:

1) рівня управління, на якому він знаходиться;

2) фахової підготовки;

3) практичного досвіду роботи;

4) оточення.

 

31. Перспективні, стратегічні рішення приймають:

1) керівники виробничих підрозділів;

2) працівники організації;

3) керівники найвищого рівня;

4) фахівці.

 

32. Специфічна особливість діяльності менеджера:

1) уміння відпочивати;

2) інтелектуальний, творчий характер праці;

3) монотонність праці;

4) правильна відповідь відсутня.

 

33. Специфічна особливість діяльності менеджера:

1) нормований робочий день;

2) монотонність праці;

3) необхідність постійного контакту з іншими людьми;

4) правильна відповідь відсутня.

 

34. Специфічна особливість діяльності менеджера:

1) не нормований робочий день;

2) нормований робочий день;

3) уміння відпочивати;

4) монотонність праці.

35. Специфічна особливість діяльності менеджера:

1) регламентовані перерви на відпочинок;

2) керівна роль в організації, висока моральна і адміністративна відповідальність;

3) монотонність праці, нормований робочий день;

4) правильна відповідь відсутня.

 

Тема 3

Тема 4

Поділ і кооперація праці

 

54. Поділ праці – це:

1) процес виокремлення із сукупної праці її різних видів;

2) передача окремих видів робіт та завдань від одного працівника іншому;

3) виконання працівниками додаткових видів робіт поряд із своєю основною роботою;

4) відокремлення деяких трудових процесів (робіт) для підвищення продуктивності праці.

 

55. Види поділу праці:

1) умовний, фактичний, розрахунковий;

2) міжнародний, територіальний, галузевий, внутрівиробничий;

3) виконання працівниками додаткових видів робіт;

4) відокремлення деяких трудових процесів.

56. Форми поділу праці:

1) умовний, фактичний, розрахунковий;

2) виконання працівниками додаткових видів робіт;

3) відокремлення деяких трудових процесів;

4) функціональний, технологічний, професійний.

 

57. Функціональна форма поділу праці характерна для:

1) спеціалізації працівників на виконанні певного обмеженого кола функцій;

2) керівників виробничих підрозділів;

3) працівників виробничих підрозділів;

4) бухгалтерів і економістів.

 

58.Технологічна форма поділу управлінської праці - це:

1) виділення функцій управління, закріплення їх за працівниками чи підрозділами;

2) спеціалізація структурних підрозділів і працівників для виконання технологічно однорідних комплексів робіт;

3) розподіл робіт відповідно до кваліфікації, стажу роботи, здібностей;

4) розподіл робіт відповідно до компетенції.

59. Професійна форма поділу праці – це:

1) розподілення робіт між працівниками за ознаками професії та спеціальності;

2) розподілення робіт між працівниками за ознаками освіти та досвіду роботи;

3) розподілення робіт між працівниками з урахуванням їх відповідальності;

4) розподілення робіт між працівниками з урахуванням делегованих повноважень.

 

60. Посадовий розподіл управлінської праці - це:

1) виділення функцій управління, закріплення їх за працівниками чи підрозділами;

2) диференціація процесу управління на операції зі збору, передання, збереження і перетворення інформації;

3) розподіл робіт відповідно до кваліфікації, стажу роботи, здібностей;

4) розподіл управлінських працівників відповідно до їх компетенції.

 

61. Професійний розподіл управлінської праці - це:

1) виділення функцій управління, закріплення їх за працівниками чи підрозділами;

2) диференціація управлінських працівників відповідно до їх професійної підготовки;

3) розподіл робіт відповідно до кваліфікації, стажу роботи, здібностей;

4) розподіл управлінських працівників відповідно до їх компетенції.

 

Що таке кооперація праці?

1) об'єднання працівників для спільної участі в одному або різних напрямах діяльності, пов'язаних між собою процесом праці;

2) передача окремих видів робіт та завдань від одного працівника іншому;

3) виконання працівниками додаткових видів робіт поряд із своєю основною роботою;

4) відокремлення деяких трудових процесів (робіт) для підвищення продуктивності праці.

63. Працівники, що виконують функції управління, готують варіанти рішень для керівників, у їх діяльності переважають логічні операції, що не виключають творчості – це:

1) керівники;

2) фахівці;

3) технічні працівники;

4) секретарі.

64. Працівники, що збирають інформацію для керівників і фахівців – це:

1) керівники;

2) фахівці;

3) технічні працівники;

4) секретарі.

 

65. Поділ праці в апараті управління (департаменталізація) - це:

1) сфера діяльності структурних підрозділів;

2) правильне співвідношення прав, обов’язків і відповідальності;

3) процес організаційного відокремлення виконання певних робіт;

4) чітке обмеження функцій по певних професіях і спеціальностях.

 

Тема 5

Форми впливу на підлеглих

66. Виділяють такі основні форми впливу керівника на підлеглих:

1) переконання, спонукання, примус, вказівка;

2) прохання, пропозиція;

3) наказ, порада;

4) спонукання, прохання.

 

67. Влада керівника - це:

1) надана йому можливість впливати на поведінку інших;

2) примушування до виконання завдань;

3) дисциплінарні стягнення;

4) проведення нарад.

 

Лідерство - це

1) уміння лавірувати;

2) здатність впливати на поведінку інших людей;

3) відпочинок з колегами;

4) уміння вивчати ситуацію і приймати рішення.

 

69. Формальний лідер:

1) особа, яка має досвід роботи;

2) особа, яка має організаторські здібності;

3) особа, яка має повноваження здійснювати управління колективом;

4) особа, яка користується авторитетом у колег.

 

70. Неформальний лідер:

1) особа, яка має досвід роботи;

2) особа, яка має організаторські здібності;

3) особа, яка має повноваження здійснювати управління колективом;

4) особа, яка користується авторитетом у колег.

 

Повноваження – це

1) можливість приймати рішення;

2) право, надане комусь для здійснення чогось;

3) свобода дій;

4) правильна відповідь відсутня.

 

72. Делегування повноважень - це:

1) передача підлеглому виконання завдання або діяльності зі сфери дій керівника;
2) чіткий та ефективний розподіл обов’язків, прав і відповідальності;

3) розширення обсягу функцій і завдань, що виконує організація;

4) підвищення оперативності та поліпшення якості управлінських рішень.

Тема 6

Що таке норма часу?

1) величина затрат робочого часу, встановлена для виконання одиниці роботи (продукції) працівником (групою працівників) відповідної кваліфікації за певних організаційно-технічних умов виробництва;

2) кількість одиниць роботи, яка повинна бути виконана за одиницю часу (годину, зміну, місяць) одним або групою працівників відповідної кваліфікації;

3) кількість одиниць роботи, яка повинна бути виконана за оди­ницю часу (годину, зміну, місяць) одним або групою працівників відповідної кваліфікації;

4) кількість одиниць обслуговування, кількість робочих місць, які повинні обслуговуватися одним або групою працівників відповідної кваліфікації.

 

Що таке норма виробітку?

1) кількість одиниць роботи, яка повинна бути виконана за оди­ницю часу (годину, зміну, місяць) одним або групою працівників відповідної кваліфікації;

2) кількість одиниць обслуговування, кількість робочих місць, які повинні обслуговуватися одним або групою працівників відповідної кваліфікації;

3) встановлення для обслуговування одиниці обладнання впродовж відповідного періоду часу;

4) необхідні витрати часу на виконання одиниці праці одним або групою працівників на підставі раціональної організації, нор­мальних умов і необхідного технічного оснащення під­приємства.

 

Що таке норма чисельності?

1) кількість працівників відповідного професійно-кваліфі­каційного складу, яка необхідна для виконання певних видів робіт або обслуговування конкретних об'єктів;

2) кількість одиниць обслуговування, кількість робочих місць, які повинні обслуговуватися одним або групою працівників відповідної кваліфікації;

3) необхідні витрати часу на виконання одиниці праці одним або групою працівників на підставі раціональної організації, нормальних умов і необхідного технічного оснащення підприєм­ства;

4) кількість одиниць роботи, яка повинна бути виконана за оди­ницю часу (годину, зміну, місяць) одним або групою працівників відповідної кваліфікації.

 

88. Хронометраж - це:

1) аналіз використання робочого часу;

2) порівняння фактичних витрат часу за різними видами робіт з нормативами;
3) спостереження і вимірювання витрат часу за операціями, що повторюються;
4) порівняння фактичних витрат часу з середніми витратами часу менеджерів певного рівня.

 

89. Діагностика робочого часу менеджера – це:

1) відсутність цілей, пріоритетів і граничних термінів виконання;

2) знання середньої тривалості операції і її окремих елементів;

3) виявлення видів діяльності, на які час витрачається даремно, яку можуть виконувати інші особи, яка віднімає час у інших;

4) безупинні перешкоди в роботі.

 

90. Робочий час управлінського персоналу включає:

1) час роботи і час перерв;

2) відпочинок і відпустку;

3) участь в засіданнях і зборах;

4) навчання у навчальному закладі.

 

91. Час роботи включає:

1) регламентовані і нерегламентовані перерви;

2) підготовчо-завершальний час, час основної роботи, час обслуговування робочого місця;

3) час виконання посадових обов’язків, час непродуктивної роботи, час виконання робіт, не передбачених посадовими обов’язками;

4) час виконання ручних, машинно-ручних, машинних робіт.

 

92. Час виконання посадових обов’язків включає:

1) регламентовані і нерегламентовані перерви;

2) підготовчо-завершальний час, час основної роботи, час обслуговування робочого місця;

3) час виконання посадових обов’язків, час непродуктивної роботи, час виконання робіт, не передбачених посадовими обов’язками;

4) час виконання ручних, машинно-ручних, машинних робіт.

 

93. Час основної роботи включає:

1) регламентовані і нерегламентовані перерви;

2) час організаційно-адміністративної роботи, час творчої роботи, час формально-логічної роботи, час технічної роботи;

3) час виконання посадових обов’язків, час непродуктивної роботи, час виконання робіт, не передбачених посадовими обов’язками;

4) час виконання ручних, машинно-ручних, машинних робіт.

 

94. Час перерв в робочий час включає:

1) регламентовані і нерегламентовані перерви;

2) відпочинок і відпустку;

3) участь в засіданнях і зборах;

4) навчання у навчальному закладі.

 

95. Час регламентованих перерв під час роботи включає:

1) відпочинок і відпустку;

2) участь в засіданнях і зборах;

3) навчання у навчальному закладі;

4) час відпочинку і час для особистих потреб.

 

96. Час нерегламентованих перерв під час роботи включає:

1) відпочинок і відпустку;

2) участь в засіданнях і зборах;

3) залежні і незалежні від працівника перерви;

4) час відпочинку і час для особистих потреб.

 

97. Підготовчо-завершальний час витрачають на:

1) отримання завдань, консультування, пошуки інформації, погодження і підписання документів, здавання завершеної роботи;

2) виконання операцій та процесів, що становлять зміст посадових обов’язків працівника;

3) організаційне, технічне та інформаційне самообслуговування та самозабезпечення;

4) виконання робіт, не передбачених посадовими обов’язками.

 

98. Час основної (оперативної) роботи витрачають на:

1) отримання завдань, консультування, пошуки інформації, погодження і підписання документів, здавання завершеної роботи;

2) виконання операцій та процесів, що становлять зміст посадових обов’язків працівника;

3) організаційне, технічне та інформаційне самообслуговування та самозабезпечення;

4) виконання робіт, не передбачених посадовими обов’язками.

 

99. Час обслуговування робочого місця витрачають на:

1) отримання завдань, консультування, пошуки інформації, погодження і підписання документів, здавання завершеної роботи;

2) виконання операцій та процесів, що становлять зміст посадових обов’язків працівника;

3) організаційне, технічне та інформаційне самообслуговування та самозабезпечення;

4) виконання робіт, не передбачених посадовими обов’язками.

 

100. Час непродуктивної роботи включає:

1) отримання завдань, консультування, пошуки інформації, погодження і підписання документів, здавання завершеної роботи;

2) виконання операцій та процесів, що становлять зміст посадових обов’язків працівника;

3) організаційне, технічне та інформаційне самообслуговування та самозабезпечення;

4) виконання робіт, не передбачених посадовими обов’язками.

 

101. Методи дослідження змісту праці і затрат робочого часу:

1) само фотографія і фотографія робочого часу, моментні спостереження, опитування, хронометраж;

2) індукції і дедукції, аналізу і синтезу, монографічних досліджень;

3) спеціальне кінознімання;

4) „дерево цілей”, „дерево рішень”, по аналогії.

 

102. Яку частину робочого часу менеджера доцільно використовувати на вирішення запланованих справ?

1) 50%;

2) 60%;

3) 80%;

4) 40%.

 

103. Нормативна база для нормування управлінської праці:

1) технологічні нормативи;

2) економічні нормативи;

3) трудові нормативи;

4) технічні нормативи.

 

104. Трудові нормативи в управлінні – це:

1) регламентовані величини затрат часу, зон обслуговування;

2) величини затрат часу на обслуговування тварин;

3) величини затрат часу на обслуговування тракторів;

4) величини затрат часу на обслуговування автомобілів.

 

105. Норматив часу – це:

1) регламентована величина затрат часу на всю виконану роботу у певних виробничих умовах;

2) регламентована величина затрат часу на заплановану всю необхідну роботу у певних виробничих умовах;

3) регламентована величина затрат часу на одиницю роботи у певних виробничих умовах;

4) затрати часу на відпочинок.

 

106. Норматив чисельності управлінського персоналу – це:

1) регламентована кількість технічних засобів, необхідних для якісного виконання механізованих робіт;

2) регламентована кількість працівників, необхідних для якісного виконання конкретної функції управління або її частини;

3) регламентована кількість працівників, необхідних для виконання посівних робіт;

4) величина ресурсного потенціалу, необхідна для виконання виробничої програми.

 

107. Норматив кількості підлеглих (керованості) – це:

1) регламентована чисельність працівників, якими може ефективно керувати менеджер;

2) регламентована кількість працівників, необхідних для якісного виконання конкретної функції управління або її частини;

3) регламентована кількість працівників, необхідних для виконання посівних робіт;

4) величина ресурсного потенціалу, необхідна для виконання виробничої програми.

 

Тема 7

Організація робочого місця

 

108. Робоче місце – це:

1) первинна ланка матеріально-технічної бази будь-якої організації;

2) життєвий простір людини;

3) зона відпочинку працівника;

4) умови праці управлінського персоналу.

 

109. Робоче місце – це:

1) умови праці управлінського персоналу;

2) життєвий простір людини;

3) зона відпочинку працівника;

4) зона прикладання праці одного працівника або групи людей.

 

110. Робоче місце – це:

1) умови праці управлінського персоналу;

2) обмежений простір в організації, спеціально підготовлений для ефективного виконання працівником або групою працівників визначених посадових обов’язків;

3) зона відпочинку працівника;

4) життєвий простір людини.

 

111. Робоче місце керівника складається з трьох функціональних зон:
1) робочої зони, зони нарад, зони відпочинку;

2) робочої зони, зони нарад, зони переговорів;

3) зони нарад, зони переговорів, зони відпочинку;

4) зони відпочинку, зони переговорів, танцювальної зони.

 

Тема 8

Режим праці і відпочинку та Планування роботи менеджера

 

141. Регламентований порядок чергування періодів активної діяльності і перерв для відпочинку з метою недопущення втоми – це:

1) відпустка;

2) відрядження;

3) режим праці та відпочинку;

4) збори засновників.

 

142. Режим праці та відпочинку пов’язують з:

1) відпусткою;

2) відрядженням

3) днем (добою), тижнем, роком;

4) зборами засновників.

 

143. Рекомендована тривалість обідньої перерви:

1) 45 – 60 хвилин;

2) 1 – 1,5 години;

3) 1,5 – 2 години;

4) 30 хвилин.

 

144. Рекомендована тривалість короткочасних регламентованих перерв:

1) 5 – 6 хвилин;

2) 8-10 хвилин;

3) 15-20 хвилин;

4) 30-40 хвилин.

 

145. Рекомендована тривалість мікропауз:

1) 2-3 хвилини;

2) 5 – 6 хвилин;

3) 15-20 хвилин;

4) 30-40 хвилин.

 

146. Рекомендована тривалість „психологічного розвантаження”:

1) 10-20 хвилин;

2) 20-25 хвилин;

3) 25-30 хвилин;

4) 30-40 хвилин.

 

147. Кількість рекомендованих короткочасних перерв:

1) 4;

2) 1;

3) 2;

4) 3.

 

148. Кількість рекомендованих мікропауз:

1) 1-2;

2) 3-4;

3) 5-8;

4) 10.

 

149. Кількість рекомендованих „психологічних розвантажень”:

1) 1;

2) 2;

3) 3;

4) 4.

 

150. Коли слід проводити „психологічне розвантаження”:

1) вранці перед роботою;

2) в обідню перерву або в другій половині дня;

3) у вихідні дні;

4) під час відпустки.

 

151. Культура праці включає:

1) культуру робочого місця і культуру трудової поведінки;

2) культуру поведінки під час зборів;

3) культуру поведінки у позаробочий час;

4) культуру поведінки у громадських місцях.

 

152. Культура робочого місця – це:

1) освітлення, кольорова гамма, нові меблі;

2) чистота, порядок, естетика;

3) комп’ютерне забезпечення;

4) „чистий стіл”.

 

153. Дисципліна, відповідальність, якість роботи, етика, культура спілкування – це:

1) культура працівників первинних виробничих підрозділів;

2) культура керівників первинних виробничих підрозділів;

3) культура трудової поведінки;

4) культура робочого місця.

 

154. Дисципліна трудової поведінки – це:

1) дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку;

2) дотримання правил ведення телефонних розмов;

3) завбачливе і запобігливе відношення до керівника;

4) контроль підлеглих.

 

155. Відповідальність менеджера випливає з принципу:

1) основної ланки;

2) демократичного централізму;

3) матеріальної мотивації;

4) єдиноначальності.

 

156. Якість роботи менеджера – це:

1) бездоганне виконання завдань і доручень;

2) своєчасний прихід на роботу;

3) дотримання розпорядку роботи;

4) використання комп’ютерних програм.

 

157. Етика трудової поведінки – це:

1) уміння вести бесіду, уміння гарно одягатись;

2) чесність, справедливість, ввічливість, повага до закону і гідності людини;

3) досконале володіння державною мовою, культурою мовлення, листування і спілкування з допомогою засобів зв’язку;

4) вивчення конфліктних ситуацій.

 

158. Культура спілкування – це:

1) уміння вести бесіду, уміння гарно одягатись;

2) чесність, справедливість, ввічливість, повага до закону і гідності людини;

3) досконале володіння державною мовою, культурою мовлення, листування і спілкування з допомогою засобів зв’язку;

4) вивчення конфліктних ситуацій.

159. Назвіть основні критерії визначення пріоритетності справ при складанні плану особистої роботи менеджера:

1) важливість, терміновість та фіксованість у часі;

2) зміст справи та характер ініціативи;

3) періодичність повторення, зміст справи та предмет діяльності;

4) період, який охоплює справа, періодичність повторення, тривалість.

160. Які справи заносяться до плану особистої роботи менеджера в першу чергу?

1) справи, які мають певні часові рамки;

2) поточні справи;

3) комплексні справи;

4) справи, які жорстко фіксовані у часі.

 

161. Яка закономірність використовується під час складання оперативних планів особистої роботи менеджера?

1) 40 % часу планується, 60 % залишається для несподіваних справ (резервний час);

2) 80 % часу планується, 20 % залишається для пауз;

3) планом охоплюються всі 100 % робочого часу;

4) 60 % часу планується, 40 % залишається для несподіваних справ (резервний час).

Тема 9

Що таке документ?

1) матеріальна форма отримання та поширення певної інформації;

2) засіб закріплення на різних матеріальних носіях інформації про явища, події реальної дійсності або розумової діяльності;

3) сукупність відомостей, повідомлень про господарську діяльність підприємств;

4) нематеріальна форма збереження інформації).

 

Що таке документування?

1) процес складання документів;

2) робота з готовими документами;

3) рух документів на підприємстві;

4) оформлення та просування документів.

 

Що таке реквізит документа?

1) обов’язковий елемент організаційно-розпорядчої документації;

2) обов’язковий елемент офіційного документа, який властивий кожному окремому виду документа;

3) елемент бухгалтерської документації;

4) елемент планової документації.

 

Що таке резюме?

1) документ, що містить короткі відомості біографічного характеру;

2) документ, в якому особа подає опис свого життя і діяльності;

3) документ, в якому всі відомості подаються у хронологічному порядку від дати народження до дати написання документа;

4) документ, що містить особисті відомості, крім того інформацію щодо стану здоров’я, темпераменту, особистих та ділових якостей.

 

Тема 10

Тема 11

Розмови по телефону

 

Тема 12

Ефективність менеджменту

224. Поняття "ефективність"у широкому розумінні — це:

1) витрати виробництва;

2) результат від виробництва (прибуток або збиток);

3) співвідношення між результатом від виробництва та витратами;

4) продуктивність праці.

225. Під ефектом розуміють:

1) прибуток;

2) рентабельність виробництва продукції;

3) фондовіддачу;

4) матеріаловіддачу.

226. За сферою застосування розрізняють:

1) народногосподарську і госпрозрахункову ефективність;

2) ефективність діючого виробництва, ефективність розвитку науки і техніки;

3) ефектив­ність зовнішньоекономічних зв'язків, ефективність охорони навколиш­нього середовища;

4) ефективність загальну, локальну і часткову.

227. Рентабельність виробництва характеризується співвідношенням:

1) основних виробничих фондів та прибутку;

2) прибутку та обігових виробничих фондів;

3) прибутку та витрат;

4) прибутку і собівартості реалізованої продукції.

228. Надійність системи управління визначається:

1) мірою досягнення соціальних цілей підприємства;

2) мірою досягнення цілей виробництва;

3) продовженням існування організації в майбутньому;

4) умінням виживати в існуючій ситуації.

229. Показник ефективності менеджменту - це:

1) результат реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва за рахунок економії всіх виробничих ресурсів;

2) показник, що визначається відношенням кінцевого результа­ту, отриманого підприємством, до витрат на управління;

3) показник, який визначається по підприємству в цілому і ха­рактеризує загальний ефект (віддачу) від використання всіх наяв­них ресурсів та витрат;

4) трудовіддача.

230. Для оцінювання ефективності менеджменту використо­вують:

1) відносні вартісні показники;

2) якісні показники продукції;

3) трудові, вартісні, інформаційні, технічні показники;

4) натуральні показники.

231. До кількісних показників ефективності менеджменту на­лежать:

1) рівень керованості;

2) співвідношення кількості лінійного та функціонального пе­рсоналу;

3) величина прибутку, що припадає на 1 грн. витрат на управління;

4) валова продукція в розрахунку на одного працівника апарату управління.

232. До якісних показників ефективності системи менеджмен­ту організації відноситься:

1) показник економії живої і уречевленої праці апарату управління;

2) частка заробітної плати працівників апарату управління у собівартості продукції (послуг);

3) коефіцієнт формалізації праці менеджерів;

4) чисельність працівників апарату управління.

233. Рівень керованості — це показник, який визначається:

1) відношенням кількості лінійних керівників до кількості працівників функціональних служб;

2) відношенням норми керованості до фактичної кількості під­леглих у керівника;

3) часткою працівників апарату управління в загальній кілько­сті промислово-виробничого персоналу організації;

4) кількість підлеглих в одного керівника.

234. Для оцінювання ефективності системи управління ви­користовують:

1) показники господарської діяль­ності підрозділів;

2) показники продуктивності управлінської праці та показники економічності апарату управління;

3) показники ефективності роботи персоналу;

4) показники продуктивності праці персоналу підприємства.

235. Показник ефективності управління зростає при:

1) скороченні обсягів реалізованої продукції;

2) зростанні прибутку підприємства;

3) при зростанні фінансових витрат на управлін­ня;

4) зростанні собівартості продукції.

 

Організація праці менеджера

ТЕСТИ

з навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «бакалавр»