Визначення дійсно можливої врожайності огірка балансовим методом

1) Визначаємо об’єм і масу орного шару, в якому розвивається коренева система. 0-30 см – орний шар.

V = 0,3 м х 10000 м² = 3000 м³

m = 1,25 г/см² х 3000 м² = 3750 т або 3750000 кг

2) Розрахуємо вміст азоту, Р₂О₅, К₂О в орному шарі:

- для азоту 3750000 х 10 = 37500000 мг = 375 кг

- для Р₂О₅ 3750000 х 31 = 16250000 мг = 1162,5 кг

- для К₂О 3750000 х 14 = 52500000 мг = 525 кг

3) Із загальної кількості поживних речовин рослини огірка використовують невелику частину: азоту – 20%, Р₂О₅ – 5%, К₂О – 10%

- азоту 375 х 0,2 = 75 кг

- Р₂О₅ 1162,5 х 0,05 = 58,1 кг

- К₂О 525 х 0,1 = 52,5 кг

4) Розділивши отриману кількість елементів живлення на винос поживних речовин, отримаємо наступні показники дійсно можливої врожайності:

по азоту 75: 2,75 = 27,3 т/га

по Р₂О₅ 58,1: 1,46 = 39,8 т/га

по К₂О 52,5: 4,22 = 12,4 т/га

В даному випадку рівень врожайності лімітується, в першу чергу низьким вмістом К₂О. Згідно отриманих розрахунків дійсно можлива урожайність буде становити: по азоту 27,3 т/га; по Р₂О₅ – 39,8 т/га; по К₂О – 12,4 т/га.

При внесенні добрив слід враховувати не тільки їх вид, але і коефіцієнт використання в перший рік після внесення, який для мінеральних добрив становить: по азоту – 50-70%, по Р₂О₅ – 20-25%, по К₂О – 70-80%.

5) Знаючи ці дані ми можемо розрахувати прибавку, яку може забезпечити кожен, додатково внесений, кілограм діючої речовини:

по азоту = 1 кг д.р. х 60%: 100 = 0,6 кг х 2,75 = 0,22 т

по Р₂О₅ = 1 кг д.р. х 22,5%: 100 = 0,225 кг х 1,46 = 0,15 т

по К₂О = 1 кг д.р. х 75%: 100 = 0,75 кг х 4,22 = 0,18 т

6) Для отримання рівня врожайності огірка 99,8 т/га, необхідно очікувану прибавку (99,8 – 27,3 = 72,5 т/га) поділити на окупність 1 кг азоту добрив – 72,5: 0,22 = 329,5 кг д.р. азоту

99,8 – 39,8 = 60 т/га

60: 0,15 = 400 кг д.р. Р₂О₅

99,8 – 12,4 = 87,4 т/га

87,4: 0,18 = 485,6 кг д.р. К₂О

Отже, дійсно можлива урожайність огірка за родючістю ґрунту буде становити по азоту 27,3 т/га; по Р₂О₅ – 39,8 т/га; по К₂О – 12,4 т/га. Лімітуючим фактором є низький вміст азоту та К₂О в ґрунті, для підвищення врожайності до 39,8 т/га в ґрунт необхідно довнести 329,5 кг д.р. азоту та 485,6 кг д.р. К₂О.

 

Визначення кліматично забезпеченої врожайності огірка

Кліматично забезпечена урожайність – це статистично середня урожайність, яка можлива в певних кліматичних умовах місцевості. Від потенційно можливої урожайності відрізняється поправкою на лімітуючий фактор місцевості. Кліматично забезпечену врожайність розраховують за формулою:

У_к = У_пм х k_м,

де У_к – кліматично забезпечена урожайність, т/га;

У_пм – потенційно можлива урожайність, т/га;

k_м – коефіцієнт сприятливості клімату

Посів огірка здійснювався 10 травня, сходи з’явились 15 травня, збір врожаю проводили 10 серпня. Потенційно можлива урожайність (У_пм) становить 99,8 т/га, запаси продуктивної вологи в ґрунті перед сівбою (W₀) становлять 246 мм.

1) Визначаємо суму опадів (Р) за вегетаційний період для огірка:

- травень 46 мм: 31 х 16 = 23,7 мм

- червень 55 мм

- липень 52 мм

- серпень 43 мм: 31 х 10 = 13,9 мм

Р = 23,7 + 55 + 52 + 13,9 = 144,6 мм або 1446 м³/га

2) W₀ = 246 мм або 2460 м³/га

3) Розрахуємо запаси продуктивної вологи в ґрунті:

W = W₀ + 0,8 х Р

W = 2460 + (0,8 х 1446) = 3617 м³/га

4) Визначимо необхідну кількість води, для отримання потенційно можливої урожайності 278,8 т/га, за формулою:

Е = У_пм х k_в,

де Е – кількість води, яка необхідна для отримання потенційно можливої урожайності, м³/га;

У_пм – потенційно можлива урожайність, т/га;

k_в – коефіцієнт водоспоживання, м³/т;

Е = 99,8 х 88 = 8782,4 м³/га

5) Розрахуємо коефіцієнт сприятливості клімату Луганської області для огірка за формулою:

k_м = W: Е,

де k_м – коефіцієнт сприятливості клімату;

W – запаси продуктивної вологи в грунті, м³/га;

Е - кількість води, яка необхідна для отримання потенційно можливої урожайності, м³/га;

k_м = 3617: 8782,4 = 0,41

6) Визначимо кліматично забезпечену врожайність:

У_к = 99,8 х 0,41 = 40,9 т/га

Отже, кліматично забезпечена врожайність огірка у Луганській області становить 40,9 т/га.

 

Визначення технологічно та ресурсозабезпеченої врожайності огірка

Ресурсозабезпечена врожайність розраховується за формулою:

РЗУ = У_к х К_н х К_ф х К_п,

де РЗУ – ресурсозабезпечена врожайність, т/га;

У_к – кліматично забезпечена урожайність, т/га;

К_н – коефіцієнт несприятливих умов ґрунту;

К_ф – коефіцієнт фондооснащення господарства;

К_п – поправочний коефіцієнт можливостей своєчасного виконання технологічних процесів;

У_пм = 99,8 т/га;

У_к = 17,5 т/га;

РЗУ = 17,5 х 1,0 х 0,7 х 0,75 = 21,5 т/га

Таким чином, сонячна енергія через фотосинтетично активну радіацію (ФАР) дає змогу одержати в умовах Луганської області на чорноземі типовому середньо гумусному глинистому до 99,8 т/га плодів огірка, але враховуючи природну забезпеченість вологою і ресурсами господарства урожайність плодів буде становити лише 21,5 т/га. Одержання вищої врожайності можливе лише за умови використання добрив і зрошення.

 

 

 

РОЗДІЛ 3. АНАІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЗАПРОГРАМОВАНОГО ВРОЖАЮ

 

Місце у сівозміні

Для одержання високих і сталих врожаїв велике значення має правильний вибір площ і відповідних попередників. Кращими ґрунтами є супіщані, легкі або середні суглинки, добре заправлені органічними та мінеральними добривами. Важкі за гранулометричним складом ґрунти менш придатні для огірків. Вони можуть бути використані за умови внесення великої кількості органічних та мінеральних добрив. Не придатні для вирощування огірка ґрунти із близьким заляганням ґрунтових вод і високим рівнем рH (понад 7,6).

В овочевій сівозміні відмінними попередниками для цієї культури є багаторічні трави,озима пшениця, томати. Хорошими попередниками є також цибуля, морква, перець, капуста. Не рекомендується використовувати як попередник гарбузові культури (огірок, кабачок). У сівозміні огірки повертають на колишнє місце через 4-5 років, щоб уникнути масового поширення хвороб, особливо фузаріозного зів’янення, антракнозу, бактеріозу.

Під літні висіви, які застосовують на півдні в умовах зрошувального землеробства, рекомендується відводити поля, що звільнилися від ранніх овочевих культур (рання картопля, горох на зелений горошок, рання капуста). Огірки – хороший попередник для більшості овочевих культур.

 

Система обробітку ґрунту

Підготовку ґрунту під посів насіння огірків проводять з урахуванням типу ґрунту, ступеня засміченості бур’янами й попередників. Якщо попередник збирається рано (озимі зернові, цибуля розсадна), то після їх збирання на полі проводять дискування на глибину 8-10 см. На засмічених кореневищними бур’янами ділянках застосовують пошарове (8-10, 12-14, 14-16 см) лущення лемішними лущильниками. Кожне наступне лущення проводять у міру проростання бур’янів, але не раніше ніж через 12-14 днів. Оранку проводять на глибину 20-25 см (залежно від ґрунтових умов) ярусними оборотними плугами в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками. На ґрунтах, які зазнали ерозії, доцільно оранку замінити основною обробкою комбінованими знаряддями плоско різного типу. Відразу після оранки роблять планування. Після планування необхідно внести добрива й зробити чизелювання на глибину 20 см.

При обробці огірків на рівній поверхні навесні, у міру дозрівання ґрунту, проводять боронування в два сліди упоперек оранки або по діагоналі до неї.

 

Сорти та гібриди огірка

1. Льоша F₁ – гібрид універсального використання. До початку плодоношення 42-46 днів.

Плід видовженоовальний, невеликий, масою 46 г, зелений з чіткими світло-зеленими смугами до ^½ його довжини. Поверхня вкрита рідкими великими горбиками. Вміст сухої речовини – 3,92%, загального цукру – 2,04%, вітаміну С – 10,62 мг%. Смакові якості свіжих плодів – 4,1, консервованих – 4,4 бала.

Рекомендується вирощувати без фунгіцидного захисту рослин в усіх зонах України, в тому числі і посушливих.

2. Лялюк – сорт для відкритого грунту. До першого збору 40-45 днів.

Плід видовженоовальний, довжиною 10-11 см, масою 85-90 г. Поверхня горбкувата. Вміст сухої речовини 4,6%, загального цукру – 2,8%, вітаміну С – 13 мг%. Смакові якості свіжих плодів – 4,5 бала, солоних – 4,7; консервованих – 4,8 бала.

Рекомендується для вирощування в усіх зонах України.

3. Самородок F₁ – гібрид універсального використання. До початку плодоношення 42-45 днів.

Плід видовженоовальний, з тупим кінцем, довжиною 10-14 см, діаметром 2,5-3,0 см, масою 80 г, зелений, зі смугами середньої довжини і строкатістю середньої інтенсивності. Поверхня великогорбкувата, опушення чорне, середньої щільності. М’якуш щільний, ніжний. Вміст сухої речовини 4,7%, загального цукру – 2,3. Смакові якості свіжих плодів 5 балів, солоних – 4,5.

Рекомендується для вирощування в усіх зонах України.

 

3.4. Розрахунок норм органічних та мінеральних добрив на заплановану врожайність

Показники	Огірок
азот	Р2О5	К2О
1. Винос поживних речовин основною і побічною продукцією, кг	2,0	0,1	3,1
2. Винос поживних речовин запланованим врожаєм, кг/га	299,4	9,98	309,38
3. Вміст поживних речовин в ґрунті, мг/100г
4. Вміст в орному шарі (0-30 см), кг/га
5. Коефіцієнт використання поживних речовин з ґрунту, %
6. Буде використано поживних речовин з ґрунту, кг/га
7. Вміст поживних речовин в 1 т гною, кг		2,5
8. Вміст поживних речовин, що було внесено з 1 т гною, кг/га (40т/га)
9. Коефіцієнт використання поживних речовин з гною, %
10. Буде використано поживних речовин з гною, кг/га
11. Всього буде використано поживних речовин з ґрунту і гною, кг/га
12. Необхідно довнести поживних речовин у вигляді мінеральних добрив, кг/га	179,4	-	123,38
13. Коефіцієнт використання поживних речовин з мінеральних добрив, %
14. Необхідно внести поживних речовин з мінеральними добривами з урахуванням їх використання, кг/га		-	205,6
15. Вміст поживних речовин в мінеральних добривах, %
16. Необхідно внести мінеральних добрив у фізичній величині на запланований врожай, кг/га		-	501,5

3.5. Підготовка (обробка) насіння до сівби, строки, способи сівби (висадки), схеми розміщення, густота рослин та норма висіву

Для висіву використовують тільки кондиційний насіннєвий матеріал, що пройшов спеціальні перевірки, дослідження й обробку та одержав сертифікат відповідності якості. Насіння вітчизняних виробників, які не пройшли спеціальної обробки в компаніях-виробниках, до висіву готують безпосередньо в господарстві.

Для знищення збудників вірусних захворювань насіння прогрівають протягом двох діб при температурі 50-52 ⁰С і одну добу – при 78-80 ⁰С.

При зберіганні насіння має дуже низьку вологість. Щоб проростити, йому треба добрати води до своєї повної вологоємності. Для цього насіння замочують у чистій, без хлору, воді. Замочування насіння поєднують із термічною обробкою. Насіння замочують у теплій воді й витримують при температурі 40-50 ⁰С протягом 4-5 годин (при остиганні воду міняють). Таке штучне прогрівання сприяє дозріванню насіння, котре сформувалося при несприятливих умовах. Згодом прогріте насіння 17-18 годин витримують у воді кімнатної температури. Замочені насінини закладають в 3-5 % розчин столової солі. Насіння, що спливло на поверхню, викидають, а ті, що осіли – ретельно промивають проточною водою. Після цієї обробки насіння вміщують на 20 хвилин до 1% розчини марганцевокислого калію (100 г марганцівки розводять у 10 л теплої води). Після обробки його промивають проточною водою доти, доки вода не стане чистою. Таким чином знищують грибкові та бактеріальні інфекції на поверхні насіння.

Після проведення всіх заходів насіння заправляють поживними речовинами й мінеральними елементами, а для посилення ростових процесів замочують у розчинах регуляторів росту, які водночас підвищують стійкість рослин за захворювань, на ранній стадії вирощування.

Для районів з імовірним пониженням температури проводять загартовування насіння. Його загортають у вологу тканину, вкладають у таці і ставлять у холодильник при температурі 0 … +2 ⁰С на дві доби. Тканина має залишатися вологою. Після цього насіння або висівають, або обробляють стимуляторами росту.

Рослина огірка, що швидко росте, потребує якісного підживлення. Це обумовлене, головним чином, її слабо розвинутою кореневою системою. Тому дуже важливо забезпечити огірки достатньою кількістю засвоюваних елементів живлення.

Для формування 1т продукції огірки, залежно від сорту (гібрида), споживають 2,7-3 кг азоту, 1,5-2 кг Р₂О₅, 4,2-4,5 кг К₂О. На початку вегетації рослини інтенсивніше від інших елементів засвоюють азот, а під час утворення пагонів і плодоношення – калій. У зв’язку з цим ґрунти на ділянках, відведених під огірки, повинні містити достатню кількість усіх елементів живлення у доступній формі. Навіть у структурні родючі ґрунти необхідно вносити добрива, насамперед, органічні: 40-50 т/га органіки як хороший постачальник не тільки азоту фосфору й калію, а й інших макро- та мікроелементів, це одночасно поліпшує тепловий і повітряний режим ґрунту, збагачує його необхідною для розвитку огіркових рослин вуглекислотою.

Незважаючи на незначне споживання культурою огірка елементів живлення, засвоєння їх залежить від концентрації солей у ґрунтовому розчині. Особливо чутливі рослини до надлишку хлору й високого рівня рН, оптимальне значення якого перебуває в межах 6,5 – 7,4.

Надходження поживних речовин у прикореневий розчин має бути поступовим, у міру використання їх рослиною. Дози мінеральних добрив визначаються, виходячи з аналізу результатів агрохімічних досліджень ґрунтів ділянки, з урахуванням використання рослинами елементів живлення з ґрунту, органічних добрив, післядії внесених під попередник добрив.

Важливе місце в системі збалансованого живлення займають мікроелементи. Їх краще вносити через систему краплинного зрошення, або методом позакореневих підживлень, які не тільки доповнюють кореневе живлення, а й коригують живлення, коли ґрунтово-кліматичні умови заважають достатньому поглинанню поживних речовин через кореневу систему, або коли потрібна швидка дія добрив. Позакореневі підживлення й застосування регуляторів росту – хороші засоби для стимуляції фізіологічних процесів: формування зав’язі, розвитку плодів, підвищення стійкості до захворювань. Застосування позакореневих підживлень й обробіток регуляторами росту можна сполучити з обробітком засобами захисту рослин.

Для розвитку сильної кореневої системи рекомендується протягом усього вегетаційного періоду один раз на 10 днів проливати рослини через систему краплинного зрошення (СКЗ) розчином перекису водню (12 л/га на 4000 л води). За 10 днів до входження у плодоношення провести зрошення рослин через СКЗ розчином винної кислоти 40 г/га на 4000 л води, або ж розчином бурштинової кислоти 60-120 г/га на 4000 л води. При температурі ґрунту вищій +22⁰С рекомендується зрошення розчином щавлевої кислоти 1,2 кг/га на 4000 л води.

Для нарощування вегетативної маси доцільно провести позакореневе підживлення рослин (1-2 обробки через 7-10 днів): Еколист або Цеоліт макро 1,75 л + Цеоліт мікро універсал 0,25 л + 1 кг Карбамід на 100 л води, або Поліфід 0,5 % концентрації, або подібні комплексні добрива.

Для стимуляції цвітіння й зав’язування плодів застосовують добрива на 1 га: Еколист РК 3 л, або Цеовіт макро 0,75 л + Цеовіт мікро універсал 0,25 л + Цеовіт бор 0,25 л + Карбамід 1 кг на 100 л води, або Поліфід 0,5% концентрації 2-3 обробки через 7-10 днів, або подібні добрива.

Для запобігання захворювання (борошниста роса, пероноспороз) вносять: Еколист, або Цеовіт макро плодоношення 1,75 л + Цеовіт мікро універсал 0,5 л +Цеовіт мідь 0,25 л + Полісульфід натрію 0,5 л + карбамід 1 кг на 100 л води.

Дружні сходи огірка дуже залежать від температури ґрунту. Висівати огірки треба після того, як ґрунт добре прогріється й мине небезпека загибелі сходів від заморозків. Якщо температура ґрунту в момент висіву менша + 12-13 ⁰С, для появи сходів потрібно буде більше часу, паростки з’являються слабкими й чутливішими до грибних захворювань. Мінімальна температура ґрунту для посіву огірка +15 ⁰С.

Норма висіву змінюється залежно від його засобу, стану ґрунту, сорту огірка. Висів зазвичай проводять овочевими сівалками. В останні роки усе ширшого застосування одержали сівалки з висівним апаратом для нормованого висіву насіння. Сівалки такої конструкції дозволяють розподілити насіння на рядку на однаковій відстані з хорошим закладанням. При цьому скорочується норма висіву насіння і майже повністю відпадає необхідність згодом проріджувати сходи. Норма висіву насіння коливається від 1 до 1,5 кг/га (35-45 тис. насінин).

Глибина закладання насіння – 2-3 см. Схема висіву може бути різною в залежності від багатьох чинників. Насіння висівають переважно широкорядним способом з шириною міжрядь від 70 до 120 см.