ТОП 10:

Зведена відомість інформації для виконання курсової роботи



КУРСОВА РОБОТА

на тему:

ПРОГРАМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ОГІРКА В УМОВАХ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Виконала: студентка 5к., 4гр.

агрономічного факультету

БОНДАРЕНКО Аліна

Перевірив: Романов О.В.

 

 

Харків – 2011

Зведена відомість інформації для виконання курсової роботи

1. Область Луганська

2. Район Троїцький

3. Господарство «Елітне»

4. Овочева рослина Огірок

5. Сорт Самородок

6. Попередник Бобові

7. Площа, га 10

8. Урожайність, т/га 111,5

9. Тип грунту (бонітет, ціна бала) чорнозем типовий середньо гумусний глинистий, бонітет 72 бала, ціна бала - 323

10. Вміст гумусу, % 6,1

11. Глибина розрахункового шару ґрунту для визначення вмісту NPK, см 0-30

12. Вміст у грунті: гідролізованого азоту, рухомого фосфору, обмінного калію, мг/100г грунту N 10; P2О5 31; K2О 14

13. Глибина залягання грунтової води, см 300

14. Річні опади, мм 228,77

15. Коефіцінт використання опадів 0,8

16. Тривалість вегетаційного періду, діб 87

17. Кількість опадів за вегетаційний період, мм 144,6

18. Сума активних температур t>10 0C 2880-3037

19. Надходження ФАР за вегетацію кДж/см2 99,0

20. Коефіцієнт використання ФАР, % 1,0

 

ПЛАН ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. МОРФОЛОГІЧНІ І БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ УМОВИ ВИРОЩУВАННЯ ОГІРКА

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА РІВНЯ ВРОЖАЙНОСТІ ОГІРКА ОГІРКА ЗА РІЗНИХ УМОВ

2.1. Визначення потенційно можливості врожайності огірка

2.2. Визначення дійсно можливої врожайності огірка за вологозабезпеченістю

2.3. Визначення дійсно можливої врожайності огірка за бонітетом ґрунтів

2.4. Визначення дійсно можливої врожайності огірка балансовим методом

2.5. Визначення кліматично забезпеченої врожайності огірка

2.6. Визначення технологічно та ресурсозабезпеченої врожайності огірка

РОЗДІЛ 3. АНАІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЗАПРОГРАМОВАНОГО ВРОЖАЮ

3.1. Місце у сівозміні

3.2. Система обробітку ґрунту

3.3. Сорти та гібриди огірка

3.4. Розрахунок норм органічних та мінеральних добрив на заплановану врожайність

3.5. Підготовка (обробка) насіння до сівби, строки, способи сівби (висадки), схеми розміщення, густота рослин та норма висіву

3.6. Визначення зрошувальної і поливної норми

3.7. Збирання врожаю

РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ВИРОЩУВАННЯ ОГІРКА

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Огірок – (Cucumis sativus L.) належить до родини гарбузових (Cucurbitaceae).

Походить з тропічної та субтропічної Південно-Східної Азії. В Індії та Китаї він був поширений за 3 тис. років до н.е.

Із Азії в III-IV ст. до н.е. ця рослина через Персію та Афганістан і Малу Азію проникла до Греції та інші європейські країни. Стародавні римляни цілий рік вирощували огірок у відкритому ґрунті і парниках та солили їх в кадках. В ті часи огірок вирощували в ящиках на колесах, щоб легко і швидко повертати рослини до сонця.

На слов’янську землю огірок завезений із Візантії. На Русі найстародавнішим місцем виробництва огірків був Суздальський, де зародилися в Х –ХІ ст. найстаріші місцеві сорти Муролівський та В`язниковський.

Однак широке розповсюдження огірок отримав в Росії та Україні лише в XVI-XVII ст. Петро І видав в 70-ті роки XVI ст. наказ, в якому відмічалось про створення двох крупних овочівницьких господарств в підмосковному селі Ізмайлово.

В наш час огірок як овочева рослина доволі широко поширений у світі. Північна межа вирощування огірка у відкритому ґрунті досягає середньої частини Швеції і Норвегії, південних районів Канади. Теплична ж рослина огірка практично поширена всюди.

Найбільше у світі огірок вирощують в Російській Федерації та Україні, під посіви якого відводиться біля 120 тис. га землі (10-12% загальної площі посіву овочевих). В захищеному ґрунті він займає 70% площі.

Огірки являються продуктом масового споживання. Харчова цінність їх невелика. Однак вони в свіжому і переробленому вигляді мають не лише високі смакові якості, але і багатьма харчовими і лікувальними якостями.

Огірки здатні накопичувати рідину. По кількості органічної води (95-97%) вони на першому місці. В мілких плодах (пікулях) води менше і відносно більше сухої речовини, тому вони смачніші.

Плоди містять від 3 до 5% сухої речовини, в тому числі 2-2,3% цукрів, 0,8-1% азотистих речовин (в основному 65% білків), 0,1% жирів, 0,5-0,7% харчових волокон. Глюкоза та фруктоза складають половину сухої речовини, сахароза – в дуже невеликій кількості або зовсім відсутня.

Середня кількість енергії, яке отримує організм при споживанні 100г огірків, складає 63кДж.

Вітамінів у плодах огірка небагато. Аскорбінова кислота сконцентрована насамперед в зеленій шкірочці плодів (до 40-60мг). Присутні також провітамін А, вітаміни В1, В2, Р, В6, РР, В3 та В9. Каротин знаходиться головним чином у шкірочці, поряд з ксантофілом та хлорофілом. Із овочевих рослин огірок найбільш багатий біотином і бідний на фолієву кислоту. Остання міститься лише у свіжих плодах.

Огірки відносяться до харчових продуктів із групи «мінімум енергії – максимум біологічної цінності». Споживання їх визнано необхідним у раціональному харчуванні.

 

РОЗДІЛ 1. МОРФОЛОГІЧНІ І БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ УМОВИ ВИРОЩУВАННЯ ОГІРКА

 

Огірок – рослина однорічна, трав’яниста з довгим (до 200см), полеглим, гіллястим, чотирьох-п`ятигранним опушеним стеблом і багатьма пагонами першого порядку. На стеблах огірків знаходяться прості вусики, життєва форма його – ліана.

Корінь огірка – стрижневий і розгалужений, основна маса якого розміщена в орному шарі ґрунту (до 30см). На зрошуваних землях – до 60см і в діаметрі – до 80см.

Сім’ядолі огірка еліпсовидної форми , зеленого забарвлення. Листя черешкове, серцеподібне, цільні, великі, трьох - та п’яти лопатні, розміщені почергово, п’ятикутної форми.

Огірок відноситься до перехреснозапильних рослин. На одній і тій же рослині, але в різних вузлах знаходяться чоловічі та жіночі квіти. Чоловічі квіти зібрані в суцвіття– щиток, що розміщується в листкових пазухах.

Якщо на рослині з’являються лише чоловічі квіти (пустоцвіти), це значить, що посів був проведений свіжим непрогрітим насінням або огірок розміщений у затіненому місці, або посіви сильно загущені, або у ґрунті надлишок азоту.

Плід у огірка – ягода з трьома – п’ятьма насіннєвими камерами, споживається в їжу недозрілими.

Форма і розмір плоду дуже різноманітні. Більшість районованих сортів мають зеленці овальної і видовженої яйцевидної форми. Довжина плоду огірка коливається в технічній стиглості від 3 до 18см, а в біологічній – до 25см.

В плоді огірка міститься від 100 до 400шт. і більше насіння. Воно крупне, продовгувате, плоске, яйцеподібні з гострими краями, жовтувато-білі. Довжина насіння коливається від 7 до 16мм.

Рослина огірка – скоростигла. При сприятливих умовах сходи з’являються на п’ятий-сьомий день після посіву, перший справжній листок – на п’яту-шосту добу після з’явлення сходів. Через 8-10діб після першого з’являється листок. Цвітіння ранньостиглих сортів починається через 30-40діб після появи сходів, у середньо – та пізньостиглих – 45-70діб. Технічна стиглість плодів з часу запліднення квітів у скоростиглих сортів наступає через 8-10діб, у середньо – та пізньостиглих – через 11-12діб.

Огірок – рослина дуже тепло вимоглива, ростові процеси проходять при температурі +14,5…+42оС. Оптимальною для росту та розвитку рослин є денна температура +25…+30оС, а нічна - +15…+18оС. Насіння проростає при температурі +10…+12оС, ріст листя та плодів при температурі +15…+16оС. При падінні температури нижче +10оС сходи зупиняються в рості, жовтіють і загнивають.

Найбільш інтенсивно ріст огірка спостерігається в інтервалі температур повітря від +20 до +30оС. Огірок краще росте, якщо температура ґрунту дещо вище за температуру повітря.

Огірок – надзвичайно вологовимоглива рослина. Його плоди містять до 96% води. Критичні періоди у вологозабезпеченні огірка наступають при проростанні насіння, появі сходів, появі 2-3 листків і плодоношенні. Розміщення основних коренів у швидко всихаю чому верхньому шарі ґрунту (до 30см), висока вимогливість огірка до вологості повітря і ґрунту вимагають частих поливів, особливо в період формування плодів плодоношення рослин.

Огірок – світло вимоглива рослина, позитивно реагує на підвищення освітленості до рівня і за походженням відноситься до рослин короткого дня. При вирощуванні рослин на вкороченому дні (10-12год) у більшості традиційних сортів збільшується врожай, прискорюється розвиток. При подовженні світлового дня до 16год затримується початок плодоношення і врожай знижується.

Великий вплив на активність фотосинтезу огірка (поряд з температурою повітря і інтенсивністю радіації) має рівень споживання листя діоксидом вуглецю. Вуглець являється однією з основних частин сухої речовини рослини, який споживається із повітря у вигляді вуглекислоти (СО2). Оптимальна концентрація діоксиду вуглецю в повітрі для огірка складає 0,3-0,6%. Процес фотосинтезу при такій концентрації протікає більш інтенсивно.

Огірок добре росте на окультурених, багатих гумусом, легких і середніх суглинках з високим вмістом поживних речовин в легкозасвоюваній формі. Такими ґрунтами можуть бути окультурені дерново-підзолисті, нейтральні дерново-лугові ґрунти, сірі лісові, вилугувані чорноземи.

Найбільш сприятлива кількість гумусу в ґрунті для огірка 3,4%. Огірок краще за все розвивається при слабокислій або нейтральній реакції середовища, яка на мінеральних ґрунтах складає рН 6,4-7. Надлишкова кислотність ґрунту негативно впливає на ріст огірка. Рівень ґрунтових вод не повинен бути високим (не менше 2,5-3м від поверхні). Холодні ґрунти затримують ріст коренів, споживання води і поживних речовин. У зв’язку з цим технологія вирощування суттєво змінюється. На холодних ґрунтах огірок вирощують на утеплених грядках, а на теплих (піщаних) – в борознах.

Районовані сорти і гібриди

1.Льоша F1. Селекції Донецької дослідної станції ІОБ УААН. Гібрид зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2003 р. Стійкий проти пероноспорозу і бактеріозу, не уражується звичайною мозаїкою. Плоди не схильні до пожовтіння навіть при переростанні, довго зберігають товарність, високо транспортабельні. Урожайність без обробки фунгіцидами 271-449 ц/га.

2.Лялюк F1. Селекції Інституту овочівництва і баштанництва УААН. Сорт зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1995 р. Універсального використання. Відзначається інтенсивною віддачею урожаю і встигає сформувати його до масового поширення переноспорозу. Протягом 7-10 днів зберігає високу товарність плодів (85-90%). Урожайність 300-380 ц/га (за першу декаду плодоношення – 100 ц/га). Товарність 95-98%.

3.Самородок F1. Селекції Інституту овочівництва і баштанництва УААН. Гібрид зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2002 р. Універсального використання. Стійкі проти пероноспорозу, бактеріозу, борошнистої роси. Урожайність 280-290 ц/га, за першу декаду плодоношення 65-85. Товарність 94%. Плоди транспортабельні. Протягом 5-7 днів зберігають товарність.

4. Сєвєрянин. Селекції Інституту овочівництва і баштанництва УААН. Сорт зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1996 р. Універсального використання. Посухостійкі. Урожайність до 400 ц/га. Віддача раннього врожаю інтенсивна (за першу декаду плодоношення – 80-100 ц/га). Плоди більше тижня зберігають товарність. Відносно стійкий проти бактеріозу і нестійкий – проти пероноспорозу.

5. Смак F1. Селекції Інституту овочівництва і баштанництва УААН. Гібрид зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2002 р. Стійкий проти пероноспорозу, бактеріозу, борошнистої роси. Товарність 91%. Урожайність 330-340, за першу декаду плодоношення – 110 ц/га. Тривалість зберігання зеленця – до 10 днів. Плоди транспортабельні.

6. Джерело. Селекції Інституту овочівництва і баштанництва УААН. Сорт зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1999 р. Універсального походження. Сорт інтенсивного типу, стійкий проти пероноспорозу і бактеріозу, порівняно холодостійкий. Урожайність 300-350 ц/га при вирощуванні без застосування фунгіцидів, за першу декаду плодоношення – 60-80 ц/га.

7. Водограй F1. Селекції Донецької дослідної станції ІОБ УААН. Гібрид зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2001 р. Універсального використання. Стійкий проти пероноспорозу і бактеріозу, не уражується звичайною мозаїкою. Плоди не схильні до пожовтіння навіть при переростанні. Урожайність без обробки фунгіцидами 330-390 ц/га, рання – 160 ц/га.

8. Гладківський. Селекції Донецької дослідної станції ІОБ УААН. Сорт зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2000 р. Стійкий проти огіркової мозаїки, середньостійкий проти пероноспорозу та бактеріозу. Потребує частих збирань. Урожайність 220-240 ц/га при вирощуванні без застосування фунгіцидів.

 

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА РІВНЯ ВРОЖАЙНОСТІ ОГІРКА ОГІРКА ЗА РІЗНИХ УМОВ

 

Місце у сівозміні

Для одержання високих і сталих врожаїв велике значення має правильний вибір площ і відповідних попередників. Кращими ґрунтами є супіщані, легкі або середні суглинки, добре заправлені органічними та мінеральними добривами. Важкі за гранулометричним складом ґрунти менш придатні для огірків. Вони можуть бути використані за умови внесення великої кількості органічних та мінеральних добрив. Не придатні для вирощування огірка ґрунти із близьким заляганням ґрунтових вод і високим рівнем рH (понад 7,6).

В овочевій сівозміні відмінними попередниками для цієї культури є багаторічні трави,озима пшениця, томати. Хорошими попередниками є також цибуля, морква, перець, капуста. Не рекомендується використовувати як попередник гарбузові культури (огірок, кабачок). У сівозміні огірки повертають на колишнє місце через 4-5 років, щоб уникнути масового поширення хвороб, особливо фузаріозного зів’янення, антракнозу, бактеріозу.

Під літні висіви, які застосовують на півдні в умовах зрошувального землеробства, рекомендується відводити поля, що звільнилися від ранніх овочевих культур (рання картопля, горох на зелений горошок, рання капуста). Огірки – хороший попередник для більшості овочевих культур.

 

Система обробітку ґрунту

Підготовку ґрунту під посів насіння огірків проводять з урахуванням типу ґрунту, ступеня засміченості бур’янами й попередників. Якщо попередник збирається рано (озимі зернові, цибуля розсадна), то після їх збирання на полі проводять дискування на глибину 8-10 см. На засмічених кореневищними бур’янами ділянках застосовують пошарове (8-10, 12-14, 14-16 см) лущення лемішними лущильниками. Кожне наступне лущення проводять у міру проростання бур’янів, але не раніше ніж через 12-14 днів. Оранку проводять на глибину 20-25 см (залежно від ґрунтових умов) ярусними оборотними плугами в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками. На ґрунтах, які зазнали ерозії, доцільно оранку замінити основною обробкою комбінованими знаряддями плоско різного типу. Відразу після оранки роблять планування. Після планування необхідно внести добрива й зробити чизелювання на глибину 20 см.

При обробці огірків на рівній поверхні навесні, у міру дозрівання ґрунту, проводять боронування в два сліди упоперек оранки або по діагоналі до неї.

 

Сорти та гібриди огірка

1. Льоша F1 – гібрид універсального використання. До початку плодоношення 42-46 днів.

Плід видовженоовальний, невеликий, масою 46 г, зелений з чіткими світло-зеленими смугами до ½ його довжини. Поверхня вкрита рідкими великими горбиками. Вміст сухої речовини – 3,92%, загального цукру – 2,04%, вітаміну С – 10,62 мг%. Смакові якості свіжих плодів – 4,1, консервованих – 4,4 бала.

Рекомендується вирощувати без фунгіцидного захисту рослин в усіх зонах України, в тому числі і посушливих.

2. Лялюк – сорт для відкритого грунту. До першого збору 40-45 днів.

Плід видовженоовальний, довжиною 10-11 см, масою 85-90 г. Поверхня горбкувата. Вміст сухої речовини 4,6%, загального цукру – 2,8%, вітаміну С – 13 мг%. Смакові якості свіжих плодів – 4,5 бала, солоних – 4,7; консервованих – 4,8 бала.

Рекомендується для вирощування в усіх зонах України.

3. Самородок F1 – гібрид універсального використання. До початку плодоношення 42-45 днів.

Плід видовженоовальний, з тупим кінцем, довжиною 10-14 см, діаметром 2,5-3,0 см, масою 80 г, зелений, зі смугами середньої довжини і строкатістю середньої інтенсивності. Поверхня великогорбкувата, опушення чорне, середньої щільності. М’якуш щільний, ніжний. Вміст сухої речовини 4,7%, загального цукру – 2,3. Смакові якості свіжих плодів 5 балів, солоних – 4,5.

Рекомендується для вирощування в усіх зонах України.

 

3.4. Розрахунок норм органічних та мінеральних добрив на заплановану врожайність

Показники Огірок
азот Р2О5 К2О
1. Винос поживних речовин основною і побічною продукцією, кг 2,0 0,1 3,1
2. Винос поживних речовин запланованим врожаєм, кг/га 299,4 9,98 309,38
3. Вміст поживних речовин в ґрунті, мг/100г
4. Вміст в орному шарі (0-30 см), кг/га
5. Коефіцієнт використання поживних речовин з ґрунту, %
6. Буде використано поживних речовин з ґрунту, кг/га
7. Вміст поживних речовин в 1 т гною, кг 2,5
8. Вміст поживних речовин, що було внесено з 1 т гною, кг/га (40т/га)
9. Коефіцієнт використання поживних речовин з гною, %
10. Буде використано поживних речовин з гною, кг/га
11. Всього буде використано поживних речовин з ґрунту і гною, кг/га
12. Необхідно довнести поживних речовин у вигляді мінеральних добрив, кг/га   179,4   -   123,38
13. Коефіцієнт використання поживних речовин з мінеральних добрив, %      
14. Необхідно внести поживних речовин з мінеральними добривами з урахуванням їх використання, кг/га     -   205,6
15. Вміст поживних речовин в мінеральних добривах, %
16. Необхідно внести мінеральних добрив у фізичній величині на запланований врожай, кг/га     -   501,5

3.5. Підготовка (обробка) насіння до сівби, строки, способи сівби (висадки), схеми розміщення, густота рослин та норма висіву

Для висіву використовують тільки кондиційний насіннєвий матеріал, що пройшов спеціальні перевірки, дослідження й обробку та одержав сертифікат відповідності якості. Насіння вітчизняних виробників, які не пройшли спеціальної обробки в компаніях-виробниках, до висіву готують безпосередньо в господарстві.

Для знищення збудників вірусних захворювань насіння прогрівають протягом двох діб при температурі 50-52 0С і одну добу – при 78-80 0С.

При зберіганні насіння має дуже низьку вологість. Щоб проростити, йому треба добрати води до своєї повної вологоємності. Для цього насіння замочують у чистій, без хлору, воді. Замочування насіння поєднують із термічною обробкою. Насіння замочують у теплій воді й витримують при температурі 40-50 0С протягом 4-5 годин (при остиганні воду міняють). Таке штучне прогрівання сприяє дозріванню насіння, котре сформувалося при несприятливих умовах. Згодом прогріте насіння 17-18 годин витримують у воді кімнатної температури. Замочені насінини закладають в 3-5 % розчин столової солі. Насіння, що спливло на поверхню, викидають, а ті, що осіли – ретельно промивають проточною водою. Після цієї обробки насіння вміщують на 20 хвилин до 1% розчини марганцевокислого калію (100 г марганцівки розводять у 10 л теплої води). Після обробки його промивають проточною водою доти, доки вода не стане чистою. Таким чином знищують грибкові та бактеріальні інфекції на поверхні насіння.

Після проведення всіх заходів насіння заправляють поживними речовинами й мінеральними елементами, а для посилення ростових процесів замочують у розчинах регуляторів росту, які водночас підвищують стійкість рослин за захворювань, на ранній стадії вирощування.

Для районів з імовірним пониженням температури проводять загартовування насіння. Його загортають у вологу тканину, вкладають у таці і ставлять у холодильник при температурі 0 … +2 0С на дві доби. Тканина має залишатися вологою. Після цього насіння або висівають, або обробляють стимуляторами росту.

Рослина огірка, що швидко росте, потребує якісного підживлення. Це обумовлене, головним чином, її слабо розвинутою кореневою системою. Тому дуже важливо забезпечити огірки достатньою кількістю засвоюваних елементів живлення.

Для формування 1т продукції огірки, залежно від сорту (гібрида), споживають 2,7-3 кг азоту, 1,5-2 кг Р2О5, 4,2-4,5 кг К2О. На початку вегетації рослини інтенсивніше від інших елементів засвоюють азот, а під час утворення пагонів і плодоношення – калій. У зв’язку з цим ґрунти на ділянках, відведених під огірки, повинні містити достатню кількість усіх елементів живлення у доступній формі. Навіть у структурні родючі ґрунти необхідно вносити добрива, насамперед, органічні: 40-50 т/га органіки як хороший постачальник не тільки азоту фосфору й калію, а й інших макро- та мікроелементів, це одночасно поліпшує тепловий і повітряний режим ґрунту, збагачує його необхідною для розвитку огіркових рослин вуглекислотою.

Незважаючи на незначне споживання культурою огірка елементів живлення, засвоєння їх залежить від концентрації солей у ґрунтовому розчині. Особливо чутливі рослини до надлишку хлору й високого рівня рН, оптимальне значення якого перебуває в межах 6,5 – 7,4.

Надходження поживних речовин у прикореневий розчин має бути поступовим, у міру використання їх рослиною. Дози мінеральних добрив визначаються, виходячи з аналізу результатів агрохімічних досліджень ґрунтів ділянки, з урахуванням використання рослинами елементів живлення з ґрунту, органічних добрив, післядії внесених під попередник добрив.

Важливе місце в системі збалансованого живлення займають мікроелементи. Їх краще вносити через систему краплинного зрошення, або методом позакореневих підживлень, які не тільки доповнюють кореневе живлення, а й коригують живлення, коли ґрунтово-кліматичні умови заважають достатньому поглинанню поживних речовин через кореневу систему, або коли потрібна швидка дія добрив. Позакореневі підживлення й застосування регуляторів росту – хороші засоби для стимуляції фізіологічних процесів: формування зав’язі, розвитку плодів, підвищення стійкості до захворювань. Застосування позакореневих підживлень й обробіток регуляторами росту можна сполучити з обробітком засобами захисту рослин.

Для розвитку сильної кореневої системи рекомендується протягом усього вегетаційного періоду один раз на 10 днів проливати рослини через систему краплинного зрошення (СКЗ) розчином перекису водню (12 л/га на 4000 л води). За 10 днів до входження у плодоношення провести зрошення рослин через СКЗ розчином винної кислоти 40 г/га на 4000 л води, або ж розчином бурштинової кислоти 60-120 г/га на 4000 л води. При температурі ґрунту вищій +220С рекомендується зрошення розчином щавлевої кислоти 1,2 кг/га на 4000 л води.

Для нарощування вегетативної маси доцільно провести позакореневе підживлення рослин (1-2 обробки через 7-10 днів): Еколист або Цеоліт макро 1,75 л + Цеоліт мікро універсал 0,25 л + 1 кг Карбамід на 100 л води, або Поліфід 0,5 % концентрації, або подібні комплексні добрива.

Для стимуляції цвітіння й зав’язування плодів застосовують добрива на 1 га: Еколист РК 3 л, або Цеовіт макро 0,75 л + Цеовіт мікро універсал 0,25 л + Цеовіт бор 0,25 л + Карбамід 1 кг на 100 л води, або Поліфід 0,5% концентрації 2-3 обробки через 7-10 днів, або подібні добрива.

Для запобігання захворювання (борошниста роса, пероноспороз) вносять: Еколист, або Цеовіт макро плодоношення 1,75 л + Цеовіт мікро універсал 0,5 л +Цеовіт мідь 0,25 л + Полісульфід натрію 0,5 л + карбамід 1 кг на 100 л води.

Дружні сходи огірка дуже залежать від температури ґрунту. Висівати огірки треба після того, як ґрунт добре прогріється й мине небезпека загибелі сходів від заморозків. Якщо температура ґрунту в момент висіву менша + 12-13 0С, для появи сходів потрібно буде більше часу, паростки з’являються слабкими й чутливішими до грибних захворювань. Мінімальна температура ґрунту для посіву огірка +15 0С.

Норма висіву змінюється залежно від його засобу, стану ґрунту, сорту огірка. Висів зазвичай проводять овочевими сівалками. В останні роки усе ширшого застосування одержали сівалки з висівним апаратом для нормованого висіву насіння. Сівалки такої конструкції дозволяють розподілити насіння на рядку на однаковій відстані з хорошим закладанням. При цьому скорочується норма висіву насіння і майже повністю відпадає необхідність згодом проріджувати сходи. Норма висіву насіння коливається від 1 до 1,5 кг/га (35-45 тис. насінин).

Глибина закладання насіння – 2-3 см. Схема висіву може бути різною в залежності від багатьох чинників. Насіння висівають переважно широкорядним способом з шириною міжрядь від 70 до 120 см.

 

Збирання врожаю

Збирають огірки через кожні 1-3 дні. У цей період, для продовження плодоношення, огірки можна підживити. Поживний розчин виготовляють із 10 л води, в якій розчиняють 1 кг коров’яку або 0,75 кг пташиного посліду і 30 г аміачної селітри. Під час збирання огірків необхідно оберігати огудину від пересування і обертання.

Наприкінці вегетації огірки часто уражаються борошнистою росою, антракнозом, бактеріозом. Для боротьби з бактеріозом огірки обприскують хлористим оксидом міді або купрозаном. У боротьбі з борошнистою росою та антракнозом використовують такі фунгіциди, як бордоська рідина, ридоміл, байлетон, колоїдна сірка.

 


 

РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ВИРОЩУВАННЯ ОГІРКА

Площа – 10 га Попередник – бобові

Норма внесення добрив: Урожайність, т/га 99,8

органічних, т/га 40 Сорт (гібрид) Самородок

мінеральних, кг д.р., 879 – азоту, 501,5 – К2О Норма висіву, кг/га 1,5

Схема розміщення рослин, см (50+90) х 15

Густота рослин, тис.шт/га 90

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-20; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.234.214.113 (0.018 с.)