Розділ 7. Вимоги до оформлення курсової роботи

Оформлення ‑ одна з найважливіших стадій роботи. Надання відповідної форми текстові має принципове значення, а її оформлення має відповідати загальноприйнятим вимогам. Курсову роботу друкують з використанням комп'ютерної техніки на одній стороні стандартного листа білого папера (А 4, 210 х 297 мм). Великі таблиці й ілюстрації можуть бути подані в Додатках. Обсяг курсової роботи має бути не менш, ніж 40-45 сторінок. У зазначений обсяг не входять список використаної літератури і додатки. При друкуванні роботи роблять наступні береги: лівий –30 мм, правий –15 мм, верхній – 20 мм, нижній – 20 мм.

Робота має значний обсяг і переплітається у палітурку. Гарнітура шрифту роботи ‑ Times New Roman, кегль ‑ 14, колір друку ‑ чорний, міжрядковий інтервал ‑ 1,5. Щільність тексту має бути рівномірною (без розріджень і ущільнень). Назви структурних частин роботи друкують тим же кеглем, але великими буквами, наприклад: РЕФЕРАТ, ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ, і вирівнюють за центром сторінки. Заголовки підпунктів друкують з абзацного відступу з великої букви звичайним шрифтом. За умови набору на комп'ютері прийнято виділяти структурні частини і заголовки жирним шрифтом. Відстань між заголовком і підзаголовком має бути 3-4 інтервали, що відповідає одному пропущеному рядку при наборі на комп'ютері. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Після кожного розділу повинні бути ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ (наприклад, Висновки до розділу 1), який починається з нової сторінки. Кожний розділ курсової роботи починається з нової сторінки, а кожний підрозділ ‑ розташовується на відстані 2-3 інтервали від попереднього.

Усі сторінки роботи повинні бути пронумеровані. Нумерація сторінок починається зі вступу; порядковий номер сторінки проставляється у правому верхньому куті без крапки в кінці. Вступ ‑ це 5 сторінка.

При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали тощо. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

Таблиці, формули, рисунки і підпункти нумеруються усередині кожного розділу. Наприклад, рисунок 1.1., таблиця 2.3., формула 3.2. і т.д. При цьому слово "таблиця" пишеться без скорочень, а слово «рисунок» скорочується «Рис.» (але не "мал."). Слово «Таблиця» пишеться праворуч угорі таблиці. Рядком нижче по центру пишеться її назва. Ілюстрації і таблиці варто розміщати нижче по тексту відразу після згадування або на наступній сторінці. Громіздкі таблиці і рисунки краще розміщати в додатках. Використання формул у роботі також підпорядковується існуючим правилам. Формули, на які доведеться посилатися надалі, варто пронумерувати, а ті, на які посилань не буде, нумерувати необов'язково. Порядкові номери формул позначають арабськими цифрами в круглих дужках у правому куті сторінки. Якщо номер не уміщається в одному рядку з формулою, його розташовують у наступному рядку нижче формули. Формули набираються в спеціальній комп'ютерній програмі. Прописні і малі літери, надрядкові і підрядкові індекси у формулах повинні позначатися чітко. Рекомендуються наступні розміри знаків для формул: прописні букви і цифри 7-8 мм, рядкові 4 мм, показники ступенів і індекси не менше 2 мм. Кількісні числівники записуються цифрами, якщо вони є багатозначними, і словами, якщо вони однозначні (наприклад: десять автомобілів). Якщо при числівнику даються в скороченому позначенні одиниці величини, то такий числівник завжди записується цифрами (наприклад: 28 кг, 5 л тощо). Порядкові числівники пишуться словами (наприклад: сьомий, двадцять п'ятий, сто сорок перший). Порядкові числівники, позначені арабськими цифрами, не мають відмінкових закінчень, якщо вони стоять після іменника, до якого відносяться (наприклад: у розділі 2, на рис. 2.9., у таблиці 2.6.), і мають відмінкові закінчення, якщо вони стоять перед іменником (наприклад: 3-й раунд). Записані римськими цифрами порядкові числівники відмінкових закінчень не мають (наприклад: IV курс, XX століття).

До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаної літератури, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць подають арабськими цифрами (наприклад: Таблиця 2.1).

Порядок розташування перших листів курсової роботи наступний: титульний лист з підписами студента, керівника, завідувача кафедри; реферат; зміст та вступ.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць (див. табл. 7.1).

Таблиця 7.1

________________

(назва таблиці)

Головка				Заголовки граф
				Підзаголовки граф
Рядки
	Боковик (заголовки рядків)	Графи (колонки)

 

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.

Розміщують таблицю таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, наведених у додатку.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 1.2 – друга таблиця першого розділу.

Якщо у роботі одна таблиця, її не нумерують.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу за порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на іншу сторінку. При перенесенні таблиці на іншу сторінку назву містять тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в іншому випадку – боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками, якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід, якщо цифрові або інші дані в будь-якому рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово «Таблиця» і її номер (наприклад: Таблиця 1.1) вказують один раз праворуч над верхньою частиною таблиці. Якщо ця таблиця має продовження на наступній сторінці, то вказується про її продовження (наприклад: «Продовження таблиці 1.1»).

Рисунки рівномірно розміщуються по всьому аркуші. Нумерація ставиться також, як й у випадку з таблицями. Назви рисунків вказуються під ними. До рисунків відносяться: схеми, графіки, діаграми, гістограми, сегментограми тощо (див. рис. 7.1- 7.3).

 

 

Рис. 7.2. Сегментограма частоти вибору стратегій адаптивної поведінки респондентами

 

Рис. 7.3. Діаграма ваги стратегій адаптивної поведінки

 

Формули, які наводяться в роботі, слід нумерувати арабськими цифрами. Формули вирівнюються по центру сторінки відносно рядків тексту. Порядковий номер наводиться в круглих дужках праворуч від формули, з вирівнюванням по правому краю тексту роботи. Він повинен складатися з номера розділу і порядкового номера формули, що розділені крапкою. Наприклад: (1.3) – третя формула першого розділу, до якого вона відноситься.

Пояснення умовних позначень наводиться після слова «де» списком, кожен елемент якого розташовується з абзацу з вирівнюванням по ширині сторінки.

Між текстом і формулою, формулою і поясненням до неї необхідно залишати по одному вільному рядку 14 пт. Наприклад:

е_вТФі=ц_вТФі×і_Ті- ∑ З-д,х (7.1),

де…….