Офіційно кріпосне право на укр. Землях було запроваджене постановою сейму речі посполитої 1573р. І ііі литовським статутом 1588р.

Посилення соціально-економічного гніту, національного гніту і релігійного гніту стали основними причинами виникнення селянських, а згодом селянсько-козацьких повстань.

Одним із перших селянських виступів проти феодального гніту був рух фурів – це знедолені безземельні селяни, які об’єднувалися в загони для боротьби проти феодалів (Прикарпаття).

Згодом, у Сх. Прикарпатті виник рух опришків, перша згадка про яких датуєть-ся 1529р.

Найвищого піднесення селянський рух здобув під час селянського повстання під проводом Мухи та Андрія Борули, яке проходило у 1490-1492рр. на Галичині, Зх. Поділля і Пн. Буковині.

Учасниками повстання були селяни (укр. і молдавські – близько 10 тис чоловік). Вони захопили міста: Снятин, Коломию і Галич, визволили багато сіл, але під містом Рогатином полякам вдалося розбити повстанців (вересень 1490р.).

У 1491р. повстання відродилося на чолі із А. Борулею. Повстанці виступили із Пн. Буковини до Галичини.

Але в кінці листопада його загони теж були розгромлені поляками.

Влітку 1492р. повстання відродилось, та ненадовго, бо під Коломиєю поляки розгромили повстанців, Муха і Борула були заарештовані і скарані.

Це повстання було одним з найбільших селянських виступів ХІV-ХV ст. і мало соціальний та визвольний характер.

 

Культура України

В 2-ій пол. XIV ст. – 1-ій пол. XVI ст.

 

Умови розвитку культури:

 

1) Відсутність української державності і встановлення польсько-литовського панування на укр. землях.

2) Постійні набіги кримських татар і турків.

3) Початок масового ополячення і покатоличення, внаслідок встановлення панування Польщі; зневажливе ставлення до українських звичаїв, культури, православної церкви.

4) Масове переселення іноземців на укр. землі, які приносили власні культурні традиції.

5) Втрата укр. нації своєї еліти, внаслідок покатоличення і сполячення укр. шляхти.

6) Визначальна роль у національно-культурному житті міщанства

7) Розвиток культури у XIV ст. – XVI ст. можна поділити на 2 періоди:

 

1) Литовсько-руський, коли Литва через культурно-політичне відставання від Русі перейняла значну частину її культури.

2) Польсько-литовський, коли почалось масове переслідування і нищення укр. культури, що привело до культурно-релігійної кризи в Україні.

8) На розвиток української, як і європейської культури, значний вплив мали реформація і гуманізм – напрям суспільної думки, яка визнавала вищу цінність людини, як особистості і її право на всебічний розвиток. В Україні гуманізм поширюється з початку XVI ст.

 

Етапи встановлення української мови

1) Кінець 3ст. – поч. 2ст. до н.е. – розмежування Західних і Сх. слов’янських племен і їхніх мов.

2) 1ст. – 5 ст. н.е. – формування єдиної східнослов’янської мови, виникнення ознак укр. мови, через велику протяжність Київської Русі і різні впливи на її населення.

3) VI ст. – розпад єдиної східнослов’янської мови на окремі діалекти. Формування національних мов.

4) XI ст. – XIV ст. – завершення формування української нації і мови.

Українська культура XII ст. – XVII ст.

 

Усна народна творчість

 

Існувала у формі обрядової поезії (русальські, купальські, обжинкові, голосільні).

Зароджується епічна поезія (історичні думи і пісні).

 

Освіта

Українські школи і дальше існували при монастирях, церквах і маєтках феодалів.

Вчителями були дяки. Заможні люди вчили дітей вдома. Грамоту вчили по богослужебних книжках. Основним підручником був Псалтир.

Власних українських вищих навчальних закладів в Україні не було, тому заможні люди вчили своїх дітей у європейських університетах (Краківський, Болонський, Празький тощо). В історії збереглись імена кількох видатних українців, які здобули європейське визнання: Юрій Котермак (Дрогобич) – був професором медицини у Болонському і Краківському університетах, був ректором у Болонському університеті, написав працю «Прогностична оцінка поточного 1483 року».

Магістром Краківського у-ту був поет Павло Русин, якого вважають зачинателем гуманізму в Україні.

Великий вплив на розвиток укр. культури мав білоруський вчений і першодрукар Франциск Скорина, який довго жив в Україні і втілював ідеї відродження.

 

Література

 

Головне місце в літературі належить церковнійлітературі. Великий вплив на її розвиток мали Південні слов’яни, зокрема митрополити Купріян і Григорій Цамблаки.

 

1483р. в Україні вийшов збірник «Приточник», в якому були уривки багатьох європейських релігійних легенд.

Було створено нові редакції Києво-Печерського Патерика (збірник життєписів святих).

З’являються і світські твори: «Троянська історія», «Сказання про індійське царство» та збірник «Ізмарагд» (XIV – XV ст.), в якому прославляється книжна мудрість, доброчинність та інші етичні норми.

 

1401р. – Євангеліє створене Станіславом«Граматиком- Многогрішним» у с. Королеве на Закарпатті.

1489р. – збірка «Четьі-Мінеї».

1556-1561рр. – Пересопницьке Євангеліє, перше євангеліє на укр. мові.

У XIV ст. - XV ст. вийшов твір єпископа Серапіона «Слова».

Зроблено переклад повісті «Гаудала» (розповідь про ірландського лицаря, який побував у світі мертвих (XV ст.)

Історичні пісні і думи «Втеча трьох братів із Азова», «Маруся Богуславка», «Дума про Самійла Кішку», «Дума про козака Голоту», «Дума про Байду» та ін. Саме в цей час з’являються українські балади, які стали укр. народними піснями.

Літописання

З’являються нові центри літописання міста: Холм, Луцьк, Кам'янець-Подільський, Острог.

Створено Короткий київський літопис (містить події XIV-XV ст., але завершено написання в XVI ст.).

З’являється багато литовсько-руських літописів.

 

Книгодрукування

Перша українська друкарня виникла лише в кінці XV ст. у Кракові (1491р.), де німець Швайпольд Фіоль надрукував 1-шу книжку кирилицею, яка була написана церковнослов’янською мовою. Вона складалася із: «Тріодь пісна», «Тріодь цвітна», «Часословець», «Октоїх» - всі вони мали релігійний зміст.

На поч. XVI ст. з’явилися 1-ші книги надруковані білорусом Франциском Скориною, які були дуже популярні в Україні, зокрема 1517р. у Празі надрукував Псалтир, в 1519р. – «Біблію Руську».

Образотворче мистецтво

1) Укр. живопис протягом XIV-XV ст. поступово відходить від візантійських традицій, для яких характерна статичність і уривчастість.

 

2) Живопис крім релігійної тематики починає звертатися і до світських тем. Більшу увагу художники приділяють пейзажу, побутовим і військовим сценам.

 

3) Швидко поширюється портретний живопис.

 

4) До сер. XVI ст. ще розвивалося фрескове мистецтво. Багато фресок, створених укр. художниками,є у польських храмах і у Вавельському королівському замку у Кракові, бо польський король Ягайло запросив їх розмалювати собори у Сандомирі, Кракові, королівську спальню тощо.

 

5) Продовжує розвиватись іконопис. Головним сюжетомє зображення Богородиці (Красилівська Богоматір, кін. XV ст.).

Популярним є образ Юрія Змієборця (Юрій Змієборець на чорному коні із села Станилів біля Дрогобича, кінець XIV ст.).

 

6) У XV ст. сформувався укр. іконостас – перегородка із образами, яка відокремлює вівтар від решти приміщень де знаходяться віруючі.

7) Книжкова мініатюра (графіка). Найбільше книжковихмініатюр є у Київському Псалтирі, написаному на замовлення єпископа дяком з Спиридонієм у 1397р. Уньому є 301 малюнок-мініатюра.

Багато мініатюр є у Євангелії 1393р.

 

Архітектура

Поширені 2 групи архітектурних споруд:

1) оборонні;

2) церковні;

Будуються замки та укріплення не лише з дерева (Наддніпрянщина: Київ, Житомир, Черкаси), але і з каменю та цегли (Високий замок(XIV-XVІ ст.), Крем'янецький, Острозький (XV- поч. XVIІ ст.), Олеський, Мукачівський (кін. XІV ст.), Хустський, Хотинський (XV ст.).

В оборонних спорудах з’являється новий елемент – башти – донжони.

На поч. XVІ ст. в архітектурі і живописі розвивається ренесансний стиль та укр. бароко.

У міській забудові спостерігаються ознаки регулярної забудови.

Ренесансний стиль

 

Церква у с. Сутківці на Поділлі (мала ознаки фортеці) – XV ст.; церква в Рогатині - XV ст.; оборонні споруди Києво-Печерської лаври.

В XIV-XV ст. в Україні існував перехідний стиль, який поєднував в собі візантійський стиль і європейську готику: Лаврський монастир (XIV-XV ст.) і церква Різдва Христового (XIV ст.).

 

Особливості становища церкви у XIV-XVІ ст.