Розкрийте сутність і дайте характеристику технологічного процесу виробництва різних видів кулінарної продукції. Наведіть приклади.

Розкрийте сутність і дайте характеристику технологічного процесу виробництва різних видів кулінарної продукції. Наведіть приклади.

В основі будь-якого промислового виробництва лежить технологічний процес, який є частиною виробничого процесу. Одночасно технологічний процес складається з окремих елементів (окремих частин).

Виробничий процес – це сукупність технологічних процесів (дій), в результаті яких вихідні матеріали і напівфабрикати перетворюються в готові вироби.

Технологічний процес – це послідовна зміна форми, розмірів, властивостей матеріалів і напівфабрикатів з метою отримання деталі або виробу у відповідності з Зініними технічними вимогами. Технологічні процеси складаються з ряду фізичних, хімічних, механічних явищ, які відрізняються характером якісних змін і перетворень. Часто самі процеси називають фізичними, хімічними, механічними або фізико-хімічними тощо.

Виробництво кулінарної продукції на сучасному підприємстві хар­чування — складний технологічний процес. Його здійснюють у певній послідовності, починаючи від забезпечення сировиною, обладнанням, інвентарем та енергією, і закінчуючи реалізацією готової продукції.

Ряд послідовних операцій, які потрібно провести з продуктами, щоб довести їх до стану, придатного для споживання, називається техноло­гічним процесом (перетворення сировини в готову продукцію).

На підприємствах масового харчування, які працюють на сировині, технологічний процес складається з таких стадій: а) приймання і збе­рігання сировини; б) механічна обробка сировини і виготовлення на­півфабрикатів в заготівельних цехах (м’ясному, рибному, овочевому); в) теплова обробка (приготування продукції в [гарячому цеху); г) офор­млення; д) реалізація готової продукції в торгових залах, буфетах та ін.

 

Охарактеризуйте сутність, цілі та значення механічної кулінарної обробки харчових продуктів, як однієї з початкових стадій технологічного процесу виробництва кулінарної продукції.

Механічні способи: сортування, миття, обчищання, нарізування, відбивання, панірування та ін.

Сортування дає можливість раціонально використовувати сирови­ну. Так, одні частини м’яса краще смажити, інші — тушкувати; з м’я­ких помідорів краще готувати соуси, а з твердих — салати тощо.

Миття звільняє продукти від механічних забруднень і знижує бак­теріальні.

Під час обчищання видаляють неїстівні частини, сторонні домішки. Рибу обчищають від луски, нутрощів, голів і плавників; м’ясо — від кісток, плівок і грубих сухожиль; овочі — від шкіри, бадилля та ін.

Нарізування використовують для виготовлення напівфабрикатів і надання їм відповідної форми залежно від виду страви.

Відбивання пом’якшує підготовлені напівфабрикати (грубі частини м’яса, потовщені частини листя капусти для голубців та ін.), а також надає їм необхідної форми.

Паніруванням називають обкатування напівфабрикатів у борошні, сухарях або іншій паніровці. В результаті панірування зменшується витікання соку і випаровування води під час смаження, а готові кулі­нарні вироби мають гарну підсмажену кірочку.

Щоб паніровка краще трималася, інколи напівфабрикати поперед­ньо змочують в льєзоні (суміш молока і яєць). Використовують також подвійне панірування (у борошні, льєзоні і в сухарях).

Перемішування застосовують для одержання однорідної маси, коли замішують тісто та під час приготування січеної або котлетної маси та ін.

Протирання використовують для подрібнення продукту (через сита, грохоти, протиральні машини).

Дозування і формування — процеси приготування страв згідно з нор­мами вкладення сировини і виходу готової страви, визначеними у Збірнику рецептур страв і кулінарних виробів для підприємств гро­мадського харчування. Дозування — це процес поділу продукту на порції, а формування — надання їм відповідної форми.

Збивання —- це процес, коли одержують вироби з піною різної пиш­ності (білкові креми, збиті вершки, муси).

Залежно від виду продукту використовують ще просіювання (дрібнікрупи,борошно),замочування (сушенігриби,овочі,фрук­ти).

Наведіть класифікацію борошняних кулінарних виробів за сукупними ознаками.

Види тіста:

1) Дріжджове (розпушується дріжджами)

- опарне (традиційним способом); асортимент: пиріжки, пироги, пампушки, пончики, кулеб’яки, чебуреки, біляші)

- безопарне (традиційним та прискореним способом); асортимент: млинці, оладки, вареники

2) Бездріжджове (без розпушування)

- заварне: вареники, пельмені, равіолі, млинці, оладки, млинчики, налисники, галушки, локшина, профіт ролі, валовини, тарталетки

- прісне (листкове та здобне)

Охарактеризуйте асортимент універсальної кулінарної продукції закладів ресторанного господарства.

За асортиментом продукції, що випускається, підприємства ресторанного господарства поділяються на універсальні і спеціалізовані. Універсальні підприємства випускають різноманітні страви з багатьох видів сировини, спеціалізовані здійснюють виробництво і реалізацію продукції з певного виду сировини - кафе-молочні, кафе-кондитерські; рибні кафе, ресторани; здійснюють виробництво однорідної продукції- ресторани, кафе з національною кухнею, дієтичні їдальні.Вузькоспеціалізовані підприємства випускають продукцію вузького асортименту - шашличні, піцерії, вареничні, чебуречні і т. д.

Охарактеризуйте технологічні властивості плодоовочевої сировини (хімічний склад, морфологічну будову, харчова, біологічна та енергетична цінність).

Щоденне споживання овочів має сягати 500 г. Овочі посилюють виділення шлункового соку і поліпшують процес травлення, підтримують кислотно- лужну рівновагу і рідинний обмін. Овочі хар- ся простими і складними сахарами, містять вітаміни С (капуста, картопля, перець, петрушка, зелена і ріпчаста цибуля). Деякі овочі (часник, хрін, редька) містять бактерицидні речовини- фітонциди, які знищують хвороботворні мікроби. Овочі- основне джерело каротину (морква, помідори), вітамінів К, Е (зелені листяні овочі) і В (бобові), а також мін речовин (0,2- 2%), зокрема солей кальцію, натрію, фосфору, заліза.Овочі багаті на вуглеводи, що містяться у вигляді цукрі, крохмаль, клітковина, інулін. Ефірні олії надають овочам приємного аромату, барвники- привабливого виду. Азотисті речовини у вигляді білків і сполук небілкового азоту. Високим вмістом азотистих речовин відрізняються бобові, капустяні і шпинатові. Свіжі овочі містять 70- 90 % води. Найбільша кількість води в огірках, томатах, салаті, капусті.

Наведіть класифікацію кулінарної продукції з овочів, плодів та грибів за сукупними ознаками.

1) За технологічним призначенням (страви, гарніри: прості 150 г, складні та додаткові100- 125 г, кулінарні вироби)

2) За видом теплової обробки (відварені, смажені, запечені, тушковані, припущені)

3) За видом овочевої сировини (з картоплі, з капустяних овочів, з гарбузових овочів, з томатних)

 

Проаналізуйте технологічний процес виробництва кулінарної продукції з припущених і тушкованих овочів, плодів та грибів.

Окремі види овочів (моркву, гарбуз, кабачки, капусту, томати, шпи­нат, щавель, ріпу) або їх суміш припускають у власному соку (без ріди­ни) або в невеликій кількості рідини (води, бульйону, молока) з дода­ванням жиру. У власному соку припускають ті овочі, які містять вели­ку кількість рідини — гарбуз, томати, кабачки.

Перед припусканням овочі нарізають таким чином: капусту — шаш­ками або часточками, моркву, ріпу, гарбуз, кабачки, брукву — кубика­ми або часточками. Припускають у посуді з товстим дном із закритою кришкою. Нарізані овочі кладуть у посуд шаром не більш як 20 см. На кг овочів використовують 0,2—0,3 л бульйону або води і 20—30 гжиру. Втрати поживних речовин під час припускання значно менші, ніж під час варіння.

Припущені овочі заправляють вершковим маслом, молочним со­усом і подають як самостійну страву і як гарнір, а також використову­ють як напівфабрикати для приготування перших страв, начинок, хо­лодних страв.

Капуста тушкована Картопля тушкована Картопля тушкована з грибами Рагу з овочів Буряки тушковані в сметані Баклажани тушковані з картоплею Гриби в сметанному соусі Перець фарширований Голубці з рисом і грибами

Капуста тушкована Картопля тушкована Картопля тушкована з грибами Рагу з овочів Буряки тушковані в сметані Баклажани тушковані з картоплею Гриби в сметанному соусі Перець фарширований Голубці з рисом і грибами.

Страви із запечених овочів поділяють на три групи: овочі, запечені в соусі; запіканки; фар­шировані овочі. Перед запіканням пудинги, запіканки змащують яй­цем або сметаною, а овочі для запікання в соусі посипають тертим твер­дим сиром або меленими сухарями і збризкують маслом.

Картопля, запечена в сметанному соусіКартопля, запечена в сметанному соусі з грибамиКартопляні котлети, запечені в соусіКапуста, запечена в соусіКабачки, запечені в соусіРулет або запіканка картоплянаСолянка овочеваГолубці овочевіПерець, фарширований овочамиКабачки, фаршировані овочамиПомідори фаршировані

Охарактеризуйте вимоги до якості різних видів кулінарної продукції з овочів, плодів та грибів, умови та терміни зберігання і реалізації їх. Фактори, що впливають на якість. Шляхи усунення різних видів дефектів.

Вимоги до якості страв з варених овочів

Варені овочі зберігають форму, картопля однакової величини, на­різана часточками або обточена бочечками. Допускається незначне розварювання бульб.

Картопля добре обчищена, без вічок і темних плям, не допускаються потемнілі бульби.

Капуста білоголова нарізана шашками, цвітна—розібрана на суцві­ття. Не допускається смак пареної капусти. Зварені овочі мають м’яку, ніжну консистенцію. Колір вареної картоплі — від білого до світло-кре­мового, капусти і гороху овочевого — від світло-зеленого до зеленого.

Смак — характерний для кожного виду овочів.

Картопляне пюре густої, пухкої, однорідної консистенції, без гру­док непротертої картоплі. Смак — ніжний, з ароматом молока і верш­кового масла. Колір — від білого до кремового. Укладене на тарілку, на поверхні написаний візерунок.

Пюре зі шпинату темно-зеленого кольору, маса однорідна, густа, пухка. Смак трохи солонуватий, ніжний, запах — з ароматом молока.

Зварену картоплю і картопляне пюре зберігають на марміті не більше 2 год., цвітну, білоголову варену капусту — не більше як 60 хв., оскільки при тривалому зберіганні погіршується їхня якість і руйнуєть­ся вітамін С.

Енергетична цінність і якість готових овочевих страв при тривало­му зберіганні знижується. Особливо зменшується кількість вітаміну С під час нагрівання під дією кисню. Тому їх, як правило, готують неве­ликими партіями.

Вимоги до якості страв і гарнірів з припущених овочів

Овочі мають однакову форму нарізання, яка зберігається, заправ­лені соусом. Смак трохи солонуватий, запах — з ароматом овочів і мо­лока, без запаху підгорілих молока й овочів. Колір — властивий ово­чам, з яких приготовлена страва. Консистенція — м’яка, соковита. До­пускається часткове розварювання овочів.

Овочі у соусі або маслі зберігають у посуді під кришкою не більш як 1год.

Вимоги до якості страв і гарнірів з тушкованих овочів

У разі бракеражу тушкованих овочів окремо тушкують овочі і соус. Овочі після тушкування зберігають форму. Смак тушкованої капусти

— кисло-солодкий, з ароматом спецій і томату, без запаху пареної ка­пусти і сирого борошна. Колір — від світло- до темно-коричневого, для тушкованих буряків — темно-вишневий. Консистенція — соковита.

Зберігають тушковані овочі гарячими не більше як 2 год.

Вимоги до якості смажених овочевих страв

Смажені овочі однакової форми нарізання, м’якої консистенції з рівномірно підсмаженою кірочкою.

Смажена у фритюрі картопля повинна бути хрумкою, жовтого ко­льору, інші овочі — світло-коричневого, на переломі — натурального кольору, властивого овочам. Котлети, зрази, шніцель — правильної форми, без тріщин, на поверхні — рівномірна рум’яна кірочка. Конси­стенція — пухка, нетягуча, без грудочок непротертої картоплі.

Морквяні котлети на розрізі світло-оранжевого кольору, капустяні

— світло-кремового. Смак трохи солодкуватий. Консистенція — пух­ка, однорідна, без великих шматочків моркви і грудочок манної крупи.

Крупи

Рис – найпоширеніша крупа. Рисові крупи відзначається високими кулінарними властивостями, використовуються в дитячому і дієтичному харчуванні і легко засвоюється організмом людини. За способом обробки рис буває шліфований, полірований і подріблений шліфований.

Рис полірований і шліфований поділяють на вищий, І і ІІ сорти.

Гречана крупа – ціниться вмістом повноцінних білків. За способом обробки розрізняють гречану крупу у вигляді цілого зерна – ядрицю і подрібленого – проділ.

Пшоно – шліфоване містить: крохмаль -64,8%, білки – 12%, жири – 2,9%, клітковину – 0,7%. У кулінарії пшоно використовують для приготування запіканок, каш, бабок, начинок. Воно вариться 40-50 хв. Збільшується в об’ємі 6-7 р.

Манну крупу дістають при помелі пшениці на борошно шляхом відсіювання. Манну крупу використовують у дієтичному харчуванні.

Полтавську крупу виготовляють із пшениці. Використовують для приготування каш, перших страв. Розварюються ці крупи протягом однієї години, збільшується в об’ємі в 4-5 разів.

Крупу „Артек” дістають шляхом подрібнення твердих сортів пшениці. Знеї готують в’язкі каші, бабки. Крупа розварюється за 60 хв. Збільшується в об’ємі в 4-6 разів.

Ячні крупи мають крупинки різної форми і величини з гострими гранями. Вони розварюються за 40-45 хв. З них готують каші.

Кукурудзяна крупа погано набрякає, довго розварюється і протягом 60 хв., збільшується в об’ємі в 3-4 рази.Каші такої крупи тверді, мають специфічний присмак.

Бобові

До бобових належать горох, квасоля, сочевиця.

Горох надходить цілим, половинками, колотим у вигляді горохового борошна і зеленого висушеного гороху.

Квасоля надходить у вигляді цілих зерен, вона буває біла, кольорова і ряба, квасоля має лікувальні властивості. Кольорова квасоля містить токсичні речовини, тому відвари з кольорової квасолі рідко використовують у їжу.

Сочевиця має плоскі зерна з різним забарвленням, легко розварюється і добре засвоюється організмом.

Макаронні вироби

Макаронні вироби виготовляють із пшеничного спеціального помелу. При приготуванні тіста макаронних виробів використовують збагачувачі: яйця, яєчний порошок, меланж, молочні продукти, овочеве пюре, томат-продукти.

Вони мають високу харчову цінність, добре засвоюються, швидко розварюються.

Макаронні вироби поділяються на такі види: трубчасті (макарони, ріжки, пір’я), ниткоподібні (вермішель), стрічкоподібні (локшина) і фігурні (алфавіт, зірочки, черепашки)).

Залежно від сорту борошна, з якого виготовлені, макаронні вироби ділять на сорти – вищий, І, ІІ.

Значення страв із крупів, бобових і макаронних виробів. Процеси, що відбуваються при тепловій обробці.

Страви з крупів – найкалорійніші, вони містять вітаміни В і РР. Їх використовують як гарнір до м’ясних і рибних страв і як самостійні страви. Для приготування кулінарних виробів готують в’язкі каші – рисову, гречану, манну, перлову, ячну, вівсяну, пшоняну, кукурудзяну та ін.

Страви з бобових не менш калорійні, ніж круп’яні, за вмістом білків перевищують їх (23%) страви з бобових багаті на мінеральні солі, вітаміни групи В, РР, С і провітамін А.

Варені макарони також є важливим джерелом вуглеводів і білків.

Добираючи гарніри з цих продуктів, слід врахувати не тільки їхній хімічний склад, а й те як вони поєднуються за смаком. Так, гарніри з крупів погано поєднуються з рибою, крім гречаної каші, яку подають як гарнір до смаженої риби; гарніри з рису краще подавати до страв з баранини, відвареної курки і не рекомендується до страв з качки і гуски. Горох рідко використовують як гарнір, квасоля добре поєднується зі стравами з баранини. Макарони – універсальний гарнір, але погано поєднується із стравами з качки і гуски.

До складних гарнірів, які подають до м’ясних страв, не входять макарони і крупи, крім рису.

Для приготування страв і гарнірів із крупів, бобових і макаронних виробів використовують казани на плитні, каструлі різної місткості, котломір, грохот, друшляк, сита, лопатки кухарські, виделки, шумівки, черпаки та інший посуд і інвентар.

Перед варінням каші крупу просіюють, перебивають і промивають. Особливо ретельно промивають пшоно для видалення з нього жиру, який надає крупі гіркого смаку.

Манну, гречану, крупи із розколотих зерен, а також плющені крупи промивати не рекомендується, оскільки це негативно впливає на смак каші.

Страви можна варити, з будь-якого виду крупи на воді, молоці або суміші води з молоком, а також на бульйоні.

 

16. Наведіть класифікацію кулінарної продукції з круп, бобових і макаронних виробів за сукупними ознаками.

Бобові з жиром і цибулею

Варені бобові заправляють сіллю, перцем, пасерованою цибулею. Для цього цибулю дрібно нарізають, пасерують на свинячому салі і поливають розтопленим маргарином. Подаючи, посипають зеленню.

Бобові в соусі

Відварні бобові з’єднують з соусом червоним або томатним, по­мішуючи, нагрівають до кипіння, заправляють сіллю, перцем, марга­рином. Можна покласти ріпчасту цибулю і часник. Перед подаванням заправляють зеленню.

Бобові з соусом і шпиком

Відварні бобові заправляють червоним або томатним соусом і про­грівають. Перед подаванням додають нарізаний маленькими кубика­ми підсмажений шпик.

Пюре з бобових

Бобові варять, відвар зливають, а бобові протирають. В одержану масу додають сіль і масло. Використовують як гарнір і як самостійну страву, в цьому випадку до пюре додають нарізані дрібними кубиками варену грудинку або корейку, можна заправити пасерованою на жирі або шпику ріпчастою цибулею.

Макарони відварні з овочами

Моркву, цибулю, петрушку нарізають соломкою і пасерують на жирі. Наприкінці пасерування додають томатне пюре. Відварні мака­рони, приготовлені зливним способом, з’єднують з пасерованими овочами і томатним пюре. Перед подаванням посипають зеленню.

Макарони з грибами

Ріпчасту цибулю нарізають соломкою і пасерують, додають нарізані соломкою варені гриби і смажать 5—6 хв.

Макарони варять зливним способом, змішують з підготовленими грибами з цибулею.

МакаронникМакарони, зварені в суміші молока і води незливним способом, охолоджують до 60° С, додають сирі яйця, збиті з цукром, і перемішу­ють. Масу викладають на змащений жиром і посиланий сухарями лист, вирівнюють поверхню, збризкують маслом і запікають у жаровій шафі. Готовий макаронник розрізають на порції і подають з вершковим мас­лом.Макарони, запечені з сиромМакарони відварюють незливним способом, заправляють марга­рином, кладуть на змащену жиром і посипану сухарями порційну ско­ворідку, зверху посипають тертим твердим сиром, збризкують маслом і запікають в жаровій шафі до утворення добре підсмаженої кірочки.

Подають на порційній сковороді, поливають маслом вершковим.

Макарони, запечені з яйцем

Сирі яйця змішують з холодним молоком і солять. Цією сумішшю заливають зварені незливним способом макарони, кладуть на сково­роду або лист, змазані жиром, і запікають 10 хв. При подаванні залива­ють жиром.

Макарони по-флотськи

М ’ясо перемелюють через м’ясорубку, обсмажують на сковороді або листі з жиром, періодично помішуючи.Потім додають бульйон, дрібно нарізану пасеровану ріпчасту ци­булю і тушкують до готовності м’яса.

Макарони варять у підсоленій воді, проціджують і змішують з го­товим м’ясом, заправляють сіллю, перцем. Можна використати і варе­не м’ясо.

При відпусканні посипають зеленню.

Вимоги до якості страв з макаронних виробів

Відварні макаронні вироби легко відокремлюються один від одно­го, зберігають форму, запечені можуть бути з’єднані між собою. Колір відварних макаронів — білий, запечених - золотистий. Смак і запах — властиві макаронним виробам.

Страви з макаронних виробів реалізують протягом 2 год. після їх приготування.

Охарактеризуйте вимоги до якості різних видів кулінарної продукції з круп, бобових і макаронних виробів, умови і терміни зберігання і реалізації їх. Фактори, що впливають на якість. Шляхи усунення різних видів дефектів.

Вимоги до якості страв із бобових

Бобові зберегли свою форму. Смак і запах відповідають смаку і за­паху бобових, з яких приготовлена страва. Зерна добре зварені, по­вністю набухли. Строк реалізації — 3 год.

Вимоги до якості страв з макаронних виробів

Відварні макаронні вироби легко відокремлюються один від одно­го, зберігають форму, запечені можуть бути з’єднані між собою. Колір відварних макаронів — білий, запечених - золотистий. Смак і запах — властиві макаронним виробам.

Страви з макаронних виробів реалізують протягом 2 год. після їх приготування.

Заходи запобігання дефектів:

- дотримання умов проведення технологічного процесу

- дотримання параметрів теплової обробки; використання стандартизованої сировини

- дотримання умов зберігання

-використання крупяної сировини з новими технологічними властивостями

- використання крупяної сировини підвищеної харчової цінності з + сухого молока, яєчного білку, вітамінних та мін речовин

- замочування бобових

- подрібнення відварених бобових здійснюється за температури вище 70 град С, введення до страви інгредієнтів, що передбачені рецептурою

 

Обробка кроликів.

М'ясо кроликів ніжне, дрібноволокнисте, з невеликим вмістом сполучної тканини. В ньому міститься 65,3 % води, 20,7 — білків, 12 — жиру, 1,1 — мінеральних, 3,5 % — екстрактивних речовин. Енергетична цінність 100 г м'яса 833 кДж.

За вгодованістю тушки кроликів поділяють на І і II категорії. Кролики І ка -те горі ї мають добре розвинені м'язи, відкладення жиру на чубку і у вигляді товстих смугу паховій порожнині; нирки вкриті жиром наполовину; остисті відрост­ки спинних хребців не виступають. Тушки кроликів ІІ категорії мають задовіль­но розвинені м'язи, сліди жиру на чубку і незначне відкладення його біля нирок.

На підприємства масового харчування тушки кроликів надходять охолодже­ними і замороженими, без шкіри, голови, передніх ніг, нутрощів (за винятком нирок). Дуже рідко вони надходять з печінкою, легенями, серцем (лівер). Тушки мають бути без крові, синяків, залишків шкіри.

Тушки кроликів, які мають темний колір м'яса, двічі заморожувалися і за вгодованістю нижче II категорії, не використовуються для приготування страв. Заморожені тушки кроликів розморожуються на повітрі. Потім видаляють лівер, зрізують клеймо, промивають і використовують цілими або розбирають: відок­ремлюють лопатки, відрубують передню і поперекову частини, окісточки. Окісточки, лопатки і слинна частина містять невелику кількість сполучної тканини, тому їх смажать, грудну частину — тушкують.

Обробка м'яса диких тварин.

На підприємства масового харчування надходять туші диких тварин (оленя, лося, дикої кози, кабана, ведмедя, зайців). У м'ясі диких тварин багато грубої сполучної тканини, воно має специфічний запах, тому його треба попередньо маринувати, а потім використовувати для приготування смажених і тушкованих страв. Щоб м'ясо дикої кози, лося, оленя було сокови­тим, його після маринування шпигують охолодженими брусочками сала шпик.

Туші диких тварин розбирають так само, як і домашніх: оленя, лося — як туші великої рогатої худоби, дикої кози — як баранячу, кабана й ведмедя — як свинячу.

Тушки зайців надходять без шкурок, випотрошеними, але часто з лівером, їх розморожують на повітрі, видаляють лівер, відрубують лапки і шийний хребець біля місця зрізу. Тушки розрубують на дві частини по останньому поперековому хребцю. Задню частину використовують для смаження, передню — для тушкуван­ня, м'якоть усієї тушки — для виготовлення січених виробів. Тушки зайця вимо­чують в 0,5-1 % розчині оцту, щоб зник специфічний запах. Перед маринуванням тушки рекомендується вимочувати у воді 3-5 год. при температурі 10 °С для зник­нення гіркості і їх знекровлювання.

Запіканка картопляна або рулет картопляний з м’ясомМакаронник з м’ясомЯловичина, запечена у цибулевому соусіБаранина, телятина, запечена в молочному соусіСолянка м’ясна збірна на сковородіГолубці з м’ясом і рисомКабачки, баклажани, перець або помідори, фаршировані м’ясом і рисом

Біфштекс січенийШніцель натуральний січенийБиточки по-селянськомуЛюля-кебабКотлети полтавськіКотлети, биточки, шніцеліЗрази січеніТюфтелькиРулет з макаронамиБиточки, запечені під сметанним соусом з рисом (по-козацьки)

Вимоги до якості страв з січеної та котлетної мас

Страви з січеної маси мають рум’яну кірочку, поверхня і краї рівні, без тріщин. Смак —у міру солоний, із запахом спецій. Колір на розрізісвітло — або темно-сірий. Консистенція — соковита, однорідна, без грубої сполучної тканини і сухожилків.

Страви з котлетної маси зберегли форму, поверхня не розтріскала­ся, з добре підсмаженою коричневою кірочкою, колір на розрізі — сірий.

Вироби зі свинини на розрізі світло-сірі. Смак — у міру солоний, запах — смаженого м’яса, допускається присмак цибулі і перцю. Не повинно бути присмаку і запаху хліба. Консистенція — соковита, пух­ка, кірочка хрумка, маса однорідна без шматків м’яса і хліба, сухо­жилків.

Страви з котлетної маси слід смажити перед подаванням, допус­кається зберігання їх не більше 30 хв.

Охарактеризуйте вимоги до якості кулінарних виробів і страв з м'яса і м'ясопродуктів, умови та терміни зберігання і реалізації їх. Фактори, що впливають на якість. Шляхи усунення різних видів дефектів.

Вимоги до якості

М’ясні продукти нарізані упоперек волокон на тоненькі шматоч­ки, поверхня необвітрена. Колір м’яса — від світло-сірого до темного, консистенція — м’яка, соковита, смак — у міру солоний, з ароматом, властивим певному виду м’яса. Сосиски і сардельки варені подають цілими. Колір — від світло-червоного до темно-червоного, консистен­ція — ніжна, соковита, смак і запах повинні відповідати виробу.

Варені м’ясні продукти зберігають у невеликій кількості бульйону в посуді з закритою кришкою при температурі 50—60°С, не більш як З год. Для тривалого зберігання м’ясо охолоджують і зберігають у холо­дильнику не більше як 48 год.

М’ясні страви, смажені великими шматками, зберігають 3 год. га­рячими, для тривалого зберігання їх охолоджують і зберігають у холо­дильнику протягом 48 год. Натуральні порційні і паніровані порційні вироби слід смажити перед подаванням, допускається зберігання їх не більше ЗО хв.

Вимоги до якості запечених м’ясних страв

Запечені м’ясні страви під соусом мають рум’яну кірочку, консис­тенція — м’яка, не допускається висихання соусу, колір — світло-ко­ричневий.

Смак і запах — властиві запеченим продуктами, з ароматом соусу і спецій.

Запечені м’ясні страви зберігають не більш як 2 год

Вимоги до якості страв з січеної та котлетної мас

Страви з січеної маси мають рум’яну кірочку, поверхня і краї рівні, без тріщин. Смак —у міру солоний, із запахом спецій. Колір на розрізісвітло — або темно-сірий. Консистенція — соковита, однорідна, без грубої сполучної тканини і сухожилків.

Страви з котлетної маси зберегли форму, поверхня не розтріскала­ся, з добре підсмаженою коричневою кірочкою, колір на розрізі — сірий.

Вироби зі свинини на розрізі світло-сірі. Смак — у міру солоний, запах — смаженого м’яса, допускається присмак цибулі і перцю. Не повинно бути присмаку і запаху хліба. Консистенція — соковита, пух­ка, кірочка хрумка, маса однорідна без шматків м’яса і хліба, сухо­жилків.

Страви з котлетної маси слід смажити перед подаванням, допус­кається зберігання їх не більше 30 хв.

Охарактеризуйте вимоги до якості кулінарної продукції із сільськогосподарської птиці, пернатої дичини і кролика, умови та терміни зберігання і реалізації їх. Фактори, що впливають на якість. Шляхи усунення різних видів дефектів.

Вимочування солоної риби

У підприємства масового харчування надходить солона риба, в якій вміст солі становить 6—20%. В рибі, яку використовують для варіння, не повинно бути більше ніж 5% солі, для смаження — 2%. Тому рибу

вимочують. Перед вимочуванням її частково обробляють, чистять лус­ку, відтинають голови, зрізають плавники.

Рибу вимочують двома способами — в змінній і проточній воді. При першому способі рибу кладуть у ванну і заливають холодною водою, температура якої 10—12°С. Води беруть у два рази більше, ніж риби. Воду періодично міняють через 1,2,3,6 год.

При другому способі рибу кладуть на решітку в спеціальну ван­ну, в нижню частину якої надходить холодна вода, а з верхньої частини ванни вона виливається через трубу. Солону рибу вимочують від 6 до 12 год.

Дуже солоні оселедці вимочують у холодній воді, а найкраще — в добре завареному чаї, оскільки він містить дубильні речовини, які при­дають їм хорошу консистенцію. Для поліпшення смаку оселедці мож­на вимочувати у молоці.

Вміст солі в рибі визначають методом пробного варіння.

Обробляють рибу вручну. Для цього організовують робоче місце, де встановлюють виробничий стіл, на якому розміщують обробну дош­ку з маркуванням «PC» (риба сира), шкребки для обчищання луски або рибочистку РО-1, ножі кухарської трійки (середній —для видалення плавників, малий —для потрошіння, великий і середній —для відок­ремлення голів).

Напівфабрикати готують на окремих робочих місцях. Для приго­тування порційних напівфабрикатів встановлюють виробничий стіл, на якому розміщують ваги настільні циферблатні, обробну дошку, ножі кухарської трійки, тару для риби, напівфабрикатів, спецій, паніровок.

На робочому місці для приготування рибної січеної маси (натураль­ної'! котлетної) і напівфабрикатів з них має бути м'ясорубка, ванна і ви­робничий стіл. На столі розміщують ваги, обробну дошку, паніруваль-ний ніж, тару для січеної маси, напівфабрикатів, спецій, паніровок, води.

Охарактеризуйте вимоги до якості кулінарних виробів і страв з яєць та яйцепродуктів, умови та терміни зберігання і реалізації їх. Фактори, що впливають на якість. Шляхи усунення різних видів дефектів.

Зварені рідко яйця мають рідкий жовток, напіврідкий білок, обчищати яйце не слід, оскільки воно не зберігає форму.

Яйця, зварені «в мішечок», мають щільний білок зверху, ближче доцентру — напіврідкий, жовток напіврідкий. Обчищене від шкаралупияйце зберігає форму, проте трохи деформується.Яйця, зварені круто, мають у міру щільний білок та жовток. Недопустимими вадами яєць є забруднення і тріщини шкаралупи або вилив.Яєчня зберігає форму і має напіврідкий жовток. Краї яєчні не підсушені. Небажані білі плями на жовтку від солі, неправильна форма жовтка.Омлет, підсмажений у формі пиріжка, має світложовтий колір,хвилясту поверхню, пухку, соковиту консистенцію. Не допускаютьсявідокремлення рідини, ознаки псування яєць, наявність шкаралупи.Драчена щільна, добре запечена, смак і запах — яєчної страви. Поверхня не підгоріла, виріб не пересолений.Яйця запечені мають щільний білок, рідкий жовток. Смак яєць кислуватий, соусу — ніжний, трохи гострий від сиру, консистенція круто

ну — хрустка.Страви з яєць не підлягають зберіганню, готують їх за попитом,подають негайно, оскільки при зберіганні вони швидко втрачають свійзовнішній вигляд, твердіють, погіршується їх смак.Яйця, зварені круто, після промивання холодною водою зберігають сухими. Холодні вироби з яєць зберігають при температурі 0—6°С.

Сироп для змочування

Цукор з’єднують з водою в рівних пропорціях, доводять до кипіння, знімають піну й охолоджують до 20°С. Сироп ароматизують вином, есенціями, ваніліном, коньяком, лікером, фруктовими соками. Інколи сиропи підкислюють харчовими кислотами.Сироп для виробів повинен бути не дуже рідким і не дуже густим,прозорим, з запахом есенції і вина.

Сироп для глазурування

Цукор з’єднують з водою (800 г цукру і 300 г води), доводять до кипіння, знімають піну і кип’ятять. Потім охолоджують до 80°С, додаютьесенцію. Гарячим сиропом глазурують пряники та ін.

Помадка

У гарячу воду (300 г) кладуть цукор (800 г) і, безперервно помішуючи, доводять до кипіння, знімають піну, додають підігріту патоку або харчову кислоту і продовжують варити при температурі 107°С 25—30 хв.Готовність помадки визначають таким способом: у склянку з холодною водою вливають кілька крапель звареної помадки. Крапельки готової помадки згортаються у вигляді кульок, якщо крапельки розпливаються — помадку необхідно ще варити.Готову помадку швидко охолоджують до 30—40°С. Потім її збивають до білого кольору у збивальній машині або вручну. Збиту помадкузберігають в лотках 12—15 год. Щоб не утворювалась кірочка, її накривають вологою тканиною. Перед використанням помадку подрібнюють і розігрівають на водяній бані до 40—45°С, безперервно помішуючи. Інколи додають воду (10% маси помадки) й ароматичні речовини

(вино, есенції, соки).Помадка шоколадна готується так само, як і основна, але перед гла

зуруванням виробів у розігріту помадку додають какаопорошок.

Розкрийте сутність і дайте характеристику технологічного процесу виробництва різних видів кулінарної продукції. Наведіть приклади.

В основі будь-якого промислового виробництва лежить технологічний процес, який є частиною виробничого процесу. Одночасно технологічний процес складається з окремих елементів (окремих частин).

Виробничий процес – це сукупність технологічних процесів (дій), в результаті яких вихідні матеріали і напівфабрикати перетворюються в готові вироби.

Технологічний процес – це послідовна зміна форми, розмірів, властивостей матеріалів і напівфабрикатів з метою отримання деталі або виробу у відповідності з Зініними технічними вимогами. Технологічні процеси складаються з ряду фізичних, хімічних, механічних явищ, які відрізняються характером якісних змін і перетворень. Часто самі процеси називають фізичними, хімічними, механічними або фізико-хімічними тощо.

Виробництво кулінарної продукції на сучасному підприємстві хар­чування — складний технологічний процес. Його здійснюють у певній послідовності, починаючи від забезпечення сировиною, обладнанням, інвентарем та енергією, і закінчуючи реалізацією готової продукції.

Ряд послідовних операцій, які потрібно провести з продуктами, щоб довести їх до стану, придатного для споживання, називається техноло­гічним процесом (перетворення сировини в готову продукцію).

На підприємствах масового харчування, які працюють на сировині, технологічний процес складається з таких стадій: а) приймання і збе­рігання сировини; б) механічна обробка сировини і виготовлення на­півфабрикатів в заготівельних цехах (м’ясному, рибному, овочевому); в) теплова обробка (приготування продукції в [гарячому цеху); г) офор­млення; д) реалізація готової продукції в торгових залах, буфетах та ін.