Реконструкція будинків і споруд; загальні визначення, мета і завдання.

Реконструкція будинків і споруд; загальні визначення, мета і завдання.

Реконструкція будівель передбачає надання наявним будинкам і спо­рудам нових функціональних та естетичних якостей відповідно до зміни потреб суспільства. Прийняття рішення про реконструкцію будівлі визначається економічною доцільністю її здійснення та вимогами збе­реження архітектурних якостей забудівлі на основі врахування вели­чини зносу.

Тривалий термін існування будівель призводить до їх старіння: втрати будівлями та їхніми елементами початкових експлуатаційних якостей (міцності, стійкості тощо),що характеризується поняттям фізичного зносу будівель та їх конструкцій. Під час експлуатації будівель проведенням ремонтних робіт певною мірою запобігають збільшенню зносу конструк­цій і елементів будівлі, але процес зношення безперервний і настає мо­мент, коли витрати на ремонт стають недоцільними. Для забезпечення подальшої нормальної експлуатації будівлі потрібно виконати її ре­конструкцію із заміною чи підсиленням несівних конструкцій.

Крім фізичного визначають також поняття морального зносу будин­ку чи споруди.

Моральний знос будівлі характеризується втратами нею технологіч­них, санітарно-гігієнічних якостей відповідно до чинних будівельних норм і потреб суспільства.

Порівняно з новим будівництвом проведення реконструкції характе­ризується наявністю деяких специфічних чинників, що впливають на виконання будівельних робіт. Вони спричинюються:

• наявною територією майданчика реконструкції та її забудовою;

• об'ємно-планувальними рішеннями об'єкта реконструкції;

• новими видами реконструктивних робіт;

• специфічним навколишнім середовищем;

• вимогами норм експлуатації будівель, які реконструюють.
Будівельний майданчик реконструкції визначається обмеженими

умовами для складування конструкцій та розміщення будівельних ма­шин і механізмів; наявністю поблизу будинків і споруд доріг, проходів, підземних та наземних інженерних мереж, які експлуатуються. Обме­жені умови складування матеріалів і розміщення машин ускладнюють постачання та застосування будівельних конструкцій і машин з великими габаритами.

Будинки, споруди, дороги, проходи й інженерні мережі, розміщені поряд із майданчиком реконструкції, потрібно позбавити від руйнівного та небезпечного впливу реконструктивних робіт, вживши заходи спеці­ального захисту чи застосувавши відповідні безпечні технології.

Об'ємно-планувальні параметри об'єкта і конструктивні рішення реконструкції значно обмежуютьможливість застосування певних техно­логічних методів та засобів їх механізації. Невеликі параметри робочих зон виконання реконструктивних робіт всередині приміщень, зокрема за висотою, необхідність проведення робіт на перекриттях зі зниженою несівною здатністю потребують застосування малогабаритної техніки і ручних машин.

Реконструкція будинків потребує виконання робіт, які зазвичай не застосовуються у новому будівництві: це роботи зі знесення та розбиран­ня будинків і конструкцій методами руйнування, зламу, різання, роботи з тимчасового або постійного підсилення конструкцій.

Реконструкція промислових підприємств здебільшого здійснюється в умовах специфічного навколишнього середовища, зумовленого їхнім технологічним процесом.

Підвищена температура повітря, його загазованість, запиленість, підви­щений рівень шуму основного виробництва значною мірою впливають па терміни виконання реконструкції та якість робіт, оскільки ці чинни­ки спричинюють підвищену втомлюваність будівельників і їх потребу в засобах індивідуального захисту, а іноді й неможливість застосуван­ня певних будівельних технологій.

Під час проведення реконструктивних робіт у будинках, Ідо експлуату­ються, ставляться вимоги щодо забезпечення безпечної та комфортної експлуатації будинків і умов безперешкодного проведення в них основ­ного технологічного процесу. При цьому виконання будівельних робіт ие повинно спричинювати підвищений рівень шуму, загазованості, запи­леності, вібрацій. Реконструкцію потрібно виконувати в максимально короткі терміни.

Специфічні чинники реконструкції обмежують застосування сучас­них технологій виконання будівельних робіт, знижують виробіток і підви­щують собівартість реконструкції. Значна кількість специфічних умов реконструкції визначає: її відмінність від нового будівництва і потребу врахування їх при виборі конструктивних рішень реконструкції та тех­нологічнихметодів виконання робіт.

Підвищення ефективності реконструкції досягається узгодженням проектних рішень і технологічних методів виконання реконструктив­них робіт на стадії розроблення проекту, для чого створюють проектно-будівельні організації.

Реконструкція цивільних об’єктів; мета, основні завдання та основні особливості

Цель реконструкции жилого фонда заключается в его переустройстве для улучшения планировочного решения, повышения степени благоустройства инженерного обо­рудования зданий, создания квартир для посемейного заселения, отвечающих современным социологическим и демографическим требованиям.

При реконструкции жилой застройки всесторонне учи­тываются социальные и градостроительные ее задачи, а также экономическая и техническая эффективность ее осуществления.

Социальные задачи реконструкции заключаются в коренном обновлении застройки и планировочной струк­туры жилого фонда. Эти задачи предусматривают улуч­шение и постепенное выравнивание условий жизни насе­ления в старых и новых городских районах, которые должны удовлетворять современным и перспективным требованиям.

Градостроительные задачи реконструкции заключа­ются в улучшении планировочной структуры города, оз­доровлении городской среды, повышении архитектурно-пространственных качеств застройки, совершенствова­нии сети магистралей улиц, площадей, транспортных и пешеходных связей, а также в упорядочении систем ин­женерного оборудования и коммунального хозяйства.

Характерными и самыми массовыми объектами реконструкции являются: жилые здания. Прослужившие от 50 до 100 лет и более. Чрезвычайно существенны в градостроительном отношении их архитектурные и эстетические качества. Вместе с тем старые жилые здания в большинстве своем имеют значительный моральный и физический износ. Их реконструкция представляет собой важную градостроительную, арх-ую и сложную техническую задачу. Практика реконструкции общественных зданий менее обширна, а главное, менее единообразно. Последнее обстоятельство обусловлено двумя причинами: во-первых, большой номенклатурой весьма отличных друг от друга общественных зданий различного профиля и разных масштабов, а во-вторых, разнообразием функционального назначения здания. Среди реконструируемых общественных зданий имеются специально построенные для этой цели, а есть приспособленные. Основной объем работ по реконструкции общественных зданий приходится на старые районы города. Большинство из находящихся здесь зданий построено уже давно и подверглось физическому и моральному износу.

конструкций, изделий и материалов; осуществляет календар­ное планирование производства работ и обеспечения рекон­струкции материально-техническими и трудовыми ресурса­ми; разрабатывает, согласовывает и утверждает проекты производства подготовительных и основных СМР.

Догляд за бетоном

Мероприятия по уходу за бетоном в условиях реконструкции должны обеспечить решение двух основ­ных задач: создание необходимых влажностных условий для набора прочности забетонированными и усиливаемы­ми конструкциями; предохранение свежеуложенного бе­тона от механических повреждений.

Решение обеих задач при реконструкции представляет сложность, так как бетонная смесь во многих случаях укла­дывается тонкими слоями, легко отдающими содержащую­ся в ней влагу (усиление колонн, перекрытий, полов, уст­ройство набетонок на покрытиях дорог, площадок); забето­нированные и усиливаемые конструкции находятся в усло­виях высоких температур действующих цехов со значитель­ными скоростями движения воздуха от систем вентиляции; движение людей и средств транспорта более интенсивно при работе на действующем производстве.

Содержание забетонированных и усиливаемых конструк­ций во влажном состоянии предохраняет уложенную бетонную смесь и затвердевающий бетон от потери воды, введенной при затворении, в течение 7—10 сут. Потеря 10— 15 % воды из незащищенных слоев конструкций ведет к снижению прочности, понижению морозостойкости, повы­шению коррозии арматуры конструкций, в особенности в среде с агрессивными примесями. Поэтому необходимо содержать бетонную смесь во влажном состоянии. Характер мероприятий по увлажнению конструкций за­висит от их вида и среды, в которой они находятся. При выполнении бетонных работ в горячих цехах, а так­же в условиях сухого жаркого климата следует пользовать­ся Руководством по производству бетонных работ в усло­виях сухого жаркого климата.

Основными путями ускорения возведения конструкций в условиях реконструкции являются ин­тенсификация набора прочности бетона и применение сбор­но-монолитных конструкций.

Способы ускорения твердения бетона назначаются в за­висимости от вида бетонируемых конструкций, наличия электроэнергии и пара, оборудования для обогрева, техни­ко-экономических показателей различных способов, а так­же с учетом безопасного производства работ в условиях действующего предприятия.

В условиях реконструкции предприятий для тепловой об­работки бетона применяются в основном следующие спо­собы:

при бетонировании фундаментов под колонны и оборудо­вание, свайных ростверков, фундаментных плит, конструк­ций подвалов, тоннелей, колонн, стен при толщине более 0,3 м — обогрев в греющей опалубке или периферийный электропрогрев в деревянной опалубке с закрепленными на ней полосовыми электродами;

при бетонировании полов, днищ, покрытий площадок, междуэтажных перекрытий, набетонок — обогрев с приме­нением термоактивных гибких покрытий (матов) или пери­ферийный электропрогрев с применением полосовых элек­тродов, закрепленных на деревянных накладных щитах или на деревянной подвесной опалубке;

при усилении колонн — периферийный прогрев с под­ключением арматурного каркаса усиления к нулевой фазе, а металлической опалубки или пластинчатых (или полосо­вых) электродов, укрепленных на деревянной опалубке,— к одной из фаз понижающего трансформатора;

при небольших объемах работ — электропрогрев с помо­щью стержневых электродов, устанавливаемых (забивае­мых) в свежеуложенный бетон;

при замоноличивании стыков могут применяться греющие провода, устанавливаемые в полости стыка, греющая опалубка, стержневые или полосовые электроды.

При электротермообработке для питания используют многоступенчатые понижающие трансформаторы, а также передвижные автоматизированные установки па основе по­нижающих трансформаторов. В условиях реконструкции сетевое напряжение для этого не применяется.

При отсутствии электрических мощностей интенсифика­ция твердения может происходить при использовании пара, подаваемого под брезент или легкие переносные колпаки, которыми укрывают забетонированные конструкции. При этом необходимо предусмотреть отвод конденсата.

Обогрев можно осуществлять также с помощью горячего воздуха, получаемого от теплогенераторов, работающих на жидком топливе, а также газовых горелок инфракрасного излучения, работающих на газе из сети или из баллонов.

При интенсификации твердения бетона в течение 0,5— 1,5 сут может быть получена прочность 40—75 % проект­ной. При необходимости достижения бетоном в течение 1 — 1,5 сут 100 %-й проектной прочности повышают класс (мар­ку) бетона.

Догляд за бетоном

Реконструкція будинків і споруд; загальні визначення, мета і завдання.

Реконструкція будівель передбачає надання наявним будинкам і спо­рудам нових функціональних та естетичних якостей відповідно до зміни потреб суспільства. Прийняття рішення про реконструкцію будівлі визначається економічною доцільністю її здійснення та вимогами збе­реження архітектурних якостей забудівлі на основі врахування вели­чини зносу.

Тривалий термін існування будівель призводить до їх старіння: втрати будівлями та їхніми елементами початкових експлуатаційних якостей (міцності, стійкості тощо),що характеризується поняттям фізичного зносу будівель та їх конструкцій. Під час експлуатації будівель проведенням ремонтних робіт певною мірою запобігають збільшенню зносу конструк­цій і елементів будівлі, але процес зношення безперервний і настає мо­мент, коли витрати на ремонт стають недоцільними. Для забезпечення подальшої нормальної експлуатації будівлі потрібно виконати її ре­конструкцію із заміною чи підсиленням несівних конструкцій.

Крім фізичного визначають також поняття морального зносу будин­ку чи споруди.

Моральний знос будівлі характеризується втратами нею технологіч­них, санітарно-гігієнічних якостей відповідно до чинних будівельних норм і потреб суспільства.

Порівняно з новим будівництвом проведення реконструкції характе­ризується наявністю деяких специфічних чинників, що впливають на виконання будівельних робіт. Вони спричинюються:

• наявною територією майданчика реконструкції та її забудовою;

• об'ємно-планувальними рішеннями об'єкта реконструкції;

• новими видами реконструктивних робіт;

• специфічним навколишнім середовищем;

• вимогами норм експлуатації будівель, які реконструюють.
Будівельний майданчик реконструкції визначається обмеженими

умовами для складування конструкцій та розміщення будівельних ма­шин і механізмів; наявністю поблизу будинків і споруд доріг, проходів, підземних та наземних інженерних мереж, які експлуатуються. Обме­жені умови складування матеріалів і розміщення машин ускладнюють постачання та застосування будівельних конструкцій і машин з великими габаритами.

Будинки, споруди, дороги, проходи й інженерні мережі, розміщені поряд із майданчиком реконструкції, потрібно позбавити від руйнівного та небезпечного впливу реконструктивних робіт, вживши заходи спеці­ального захисту чи застосувавши відповідні безпечні технології.

Об'ємно-планувальні параметри об'єкта і конструктивні рішення реконструкції значно обмежуютьможливість застосування певних техно­логічних методів та засобів їх механізації. Невеликі параметри робочих зон виконання реконструктивних робіт всередині приміщень, зокрема за висотою, необхідність проведення робіт на перекриттях зі зниженою несівною здатністю потребують застосування малогабаритної техніки і ручних машин.

Реконструкція будинків потребує виконання робіт, які зазвичай не застосовуються у новому будівництві: це роботи зі знесення та розбиран­ня будинків і конструкцій методами руйнування, зламу, різання, роботи з тимчасового або постійного підсилення конструкцій.

Реконструкція промислових підприємств здебільшого здійснюється в умовах специфічного навколишнього середовища, зумовленого їхнім технологічним процесом.

Підвищена температура повітря, його загазованість, запиленість, підви­щений рівень шуму основного виробництва значною мірою впливають па терміни виконання реконструкції та якість робіт, оскільки ці чинни­ки спричинюють підвищену втомлюваність будівельників і їх потребу в засобах індивідуального захисту, а іноді й неможливість застосуван­ня певних будівельних технологій.

Під час проведення реконструктивних робіт у будинках, Ідо експлуату­ються, ставляться вимоги щодо забезпечення безпечної та комфортної експлуатації будинків і умов безперешкодного проведення в них основ­ного технологічного процесу. При цьому виконання будівельних робіт ие повинно спричинювати підвищений рівень шуму, загазованості, запи­леності, вібрацій. Реконструкцію потрібно виконувати в максимально короткі терміни.

Специфічні чинники реконструкції обмежують застосування сучас­них технологій виконання будівельних робіт, знижують виробіток і підви­щують собівартість реконструкції. Значна кількість специфічних умов реконструкції визначає: її відмінність від нового будівництва і потребу врахування їх при виборі конструктивних рішень реконструкції та тех­нологічнихметодів виконання робіт.

Підвищення ефективності реконструкції досягається узгодженням проектних рішень і технологічних методів виконання реконструктив­них робіт на стадії розроблення проекту, для чого створюють проектно-будівельні організації.