Розділ 4. Значення юридичних фактів у вивченні предмету теорії держави та права

Значення юридичних фактів - це узагальнена характеристика їх ролі і задач в механізмі правового регулювання. Правове регулювання - складна, багатопланова система, відповідно, неоднакові і функції, які виконують в ній юридичні факти. Залежно від зв'язку з елементами правової системи можна виділити основну і додаткові функції юридичних фактів.

Головна задача, виконувана юридичними фактами в правовому регулюванні - забезпечення виникнення, зміни, припинення правових відносин. Кожен юридичний факт викликає або правотвірні, або право-змінюючі, або правоприпиняючі правові наслідки.

Правильно зрозуміти і оцінити значення юридичних фактів можна лише в ширшому контексті, у зв'язку з функціями інших елементів механізму правового регулювання. Відправним, провідним елементом механізму правового регулювання виступають юридичні норми. Саме норма права містить загальну (абстрактну) програму (модель) поведінки суб'єктів, розраховану на невизначеного коло і невизначеного числа випадків реалізації осіб.

Іншим елементом механізму правового регулювання виступає правовідношення - конкретна модель поведінки для конкретних суб'єктів, програма дій в певній соціально-юридичній ситуації.[8,c.98-99]

Юридичні факти забезпечують перехід від загальної моделі прав і обов'язків до конкретної. У цьому - основна задача, головна функція юридичних фактів в механізмі правового регулювання. Забезпечуючи надійне виникнення, зміну, припинення правових відносин, юридичні факти сприяють тим самим стабільному і надійному функціонуванню всієї системи правового регулювання.

Крім своєї основної задачі, юридичні факти можуть бути "навантажені" рядом додаткових задач. Так, в деяких випадках юридичні факти виконують функцію гарантії законності.

Існують юридичні факти, які пов'язані з особливо важливими ділянками правового регулювання, на яких покоїться підвищена відповідальність за стан законності. Маються на увазі, наприклад, підстави для відмови в прийомі позовної заяви, підстави для збудження і припинення кримінальної справи, обставини, що виключають злочинність діяння.

Ці юридичні факти - свого роду "ключові точки" правового регулювання. Законне ухвалення позовної заяви, збудження або припинення кримінальної справи зумовлює правомірність всіх подальших дій. Тому закріплення даних юридичних фактів виступає як важлива гарантія законності.

Додаткове значення юридичних фактів пов'язане з попередньою дією норм права на суспільні відносини. У області права люди не тільки орієнтуються на правові наслідки, але і враховують юридичні факти, які ці наслідки обумовлюють.

Поява одних юридичних фактів відповідає інтересам суб'єктів, і вони роблять необхідні кроки до того, щоб ці факти виникли (підстави для преміювання, заохочення, надання відстрочень і пільг), появи інших юридичних фактів прагнуть уникнути (підстави для застосування заходів відповідальності, пропуск термінів позовної давності і т. д.).

Юридичні факти, таким чином - не пасивний елемент механізму правового регулювання. Встановлення тих або інших юридичних фактів може використовуватися і реально використовується законодавством як засіб дії на поведінку суб'єктів.

Віддзеркалення в праві суспільних відносин - далеко не простий процес. Конкретна соціальна ситуація є часом переплетенням елементів об'єктивного і суб'єктивного, закономірного і випадкового.

Тому як юридичні факти виступають не тільки прості фрагменти соціальної дійсності, але і досить складні її "зрізи". В результаті в правовому регулюванні з'являються складні юридичні факти - такі фактичні обставини, які складаються (складаються) з декількох юридично значущих сторін (ознак). Наприклад, факт дієздатності (недієздатності) громадянина включає як суб'єктивний елемент - "здатність громадянина своїми діями придбавати і здійснювати цивільні права, створювати для себе громадянські обов'язки і виконувати їх", так і об'єктивний елемент - вік.

Типовий приклад складних по складу юридичних фактів - факти-правопорушення, які складаються, як правило, з декількох елементів як суб'єктивного, так і об'єктивного характеру.

Висновки

Правовідносини - явище динамічне. Вони виникають, змінюються, припиняються, їх динаміка пов'язана з реальними життєвими обстави­нами, що мають певні юридичні наслідки, тобто з юридичними фактами. В житті є безліч обставин, але не кожна з них набуває юридичного характеру.

Такий характер надає їм держава, закріплюючи у правових нормах (а саме, в гіпотезах правових норм) ті обставини, які тягнуть за собою певні юридичні наслідки [6. c. 154].

Юридичний факт - конкретна життєва обставина, з якою норма права пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Юридичні факти займають певне місце в механізмі правового регулювання. Головне завдання юридичних фактів у процесі правового регулювання — юридично забезпечити виникнення, зміну або припинення правових відносин. Юридичні факти забезпечують перехід від загальної моделі поведінки, закріпленої в юридичній нормі, до конкретних правових відносин.

Юридичні факти в кількісному і якісному розумінні являють собою надзвичайно складне явище, і тому наукова їх класифікація має не лише теоретичне, але й практичне значення. Всі вони можуть бути класифіковані:

• за юридичними наслідками - правоутворюючі (обумовлюють виникнення правовідносин та появу прав і обов'язків, наприклад, укладання договору, досягнення повноліття), правозмінюючі (змінюють зміст правовідносин, наприклад, переведення на іншу роботу), правоприпиняючі (обумовлюють припинення правовід­носин, наприклад, реалізація суб'єктивного права і виконання юридичного обов'язку, смерть людини тощо);

• за складом - прості (є один факт, якого досить для настання юри­дичних наслідків - укладання договору) і складні (необхідно кілька фактів - для призначення пенсії: досягнення віку, наяв­ність трудового стажу, рішення органів соціального забезпечення про призначення пенсії);

• за тривалістю в часі - одноактні (купівля-продаж) та тривалі (пе­ребування у шлюбі);

• за відношенням до волі суб'єкта правовідносин - події (настання цих юридичних фактів не залежить від волі суб'єкта: стихійні лиха, що унеможливлюють виконання договірних зобов'язань, природна смерть людини, закінчення певного строку тощо), та діяння, які по­діляються на дії (вольові акти поведінки людей, які носять свідомо-вольовий характер) та бездіяльність (пасивна поведінка суб'єктів). Дії поділяються на правомірні (здійснюються в межах правових норм), і протиправні (здійснюються з порушенням правових норм). Бездіяльність (пасивна поведінка, що не має зовнішнього вираження) теж може бути як правомірною (дотримання заборон), так і неправомірною (невиконання обов'язку). Правомірні дії можуть також поділятися на юридичні акти (дії, спрямовані на досягнення певного юридичного результату — одруження або договору купівлі-продажу) та юридичні вчинки (дії, що безпосередньо не переслідують юридичної мети, але все одно породжують правові наслідки — створення літературного або музичного твору породжує відносини по реалізації авторського права);

• особливий вид юридичних фактів - презумпція. Це припущення про наявність або відсутність певних фактів, що спирається на зв'язок між фактами, які припускаються, та фактами, що існують, і це підтверджується життєвим досвідом. Вона не є достовірним фактом, а є фактом, що припускається з великою мірою ймовірності і застосовується в юридичній практиці як засіб, який полег­шує досягнення істини у вирішенні справи. Ті, що не можуть бути спростовані (презумпція недієздатності душевнохворого) та ті, що можуть бути спростовані (презумпція невинності, презумпція смерті в цивільному праві для осіб, які в судовому порядку виз­нані померлими);

• позитивні і негативні. Нерідко норми права пов'язують юридичні наслідки не тільки з наявністю тієї чи іншої обставини, але й з її відсутністю. Факти, що свідчать про відсутність будь-яких обставин або дій, в юридичній науці називають негативними фактами. Наприклад, невиконання обов'язку боржником за договором є підставою для виникнення у кредитора права звернутись з позовом до суду; неперебування в іншому зареєстрованому шлюбі є тим фактом, що дозволяє зареєструвати шлюб. Нерідко для виникнення (зміни або припинення) правовідносин потрібен не один юридичний факт, а певна їх кількість. Таке сполу­чення називається юридичним складом.

Для отримання пенсії необ­хідна сукупність фактів (досягнення віку - юридична подія, наяв­ність трудового стажу - юридичний стан, рішення уповноваженого органу держави - юридичний акт). Для реалізації права на вищу освіту необхідні такі факти: атестат про середню освіту, складання вступних іспитів, прохідний бал за конкурсом, наказ ректора про зарахування на навчання.