Новоград-Волинський промислово-економічний

Технікум

Електрообладнання піднімальних

Машин

 

(Частина перша: «Кранові механізми»)

 

Методичні рекомендації до виконання курсових і дипломних проектів

для студентів денної та заочної форми навчання за спеціальністю 5.05070104 «Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств та цивільних споруд».

 

 

 

м. Новоград – Волинський

2012р.

 

Передмова

Метою даної методичної розробки є надання допомоги студентам, що виконують курсове і дипломне проектування за тематикою «Електрообладнання вантажопіднімальних машин».

До цієї групи машин належать різноманітні типи кранів, електричні талі, кран-балки, навантажувачі, штабелери та інші машини, які виконують функції підіймання і переміщення вантажів, з метою виконання технологічних і монтажних операцій в умовах цехового виробництва, складальних та транспортувальних операцій на складальних та будівельних майданчиках.

У зв'язку з тим, що режими роботи електроустаткування є типовими, то розрахунки навантажень електродвигунів механізмів цих машин можна розглянути для відповідних розрахунків для електроприводів механізмів мостового крану: механізмів підіймання і переміщення.

В даній розробці також звертається увага на особливості електропостачання даної групи машин, а також розглянуті питання, що пов'язані із вибором апаратури захисту, апаратури керування електроприводами та інших апаратів.

До методичної розробки включено довідниковий матеріал, що необхідний для виконання розрахункової частини і вибору апаратів і матеріалів. Довідникові дані приведені у вигляді таблиць, а також безпосередньо в тексті при розгляді відповідних питань.

Методична розробка також вміщує необхідні дані з ЕСКД.

 

 

Загальні положення по оформленню курсового (дипломного)

Проекту.

Курсове та дипломне проектування по предмету “Електроустаткування промислових підприємств та цивільних споруд” має своєю метою систематизувати, розширити і поглибити теоретичні знання студентів, а також розвиток навиків самостійної праці з нормативною, довідниковою, методичною та навчальною літературою. Крім цього, при виконанні курсового та дипломного проектування студенти повинні ознайомитись з сучасними досягненнями в області проектування електроустаткування та застосовувати ці досягнення в своїх розробках.

В методичних рекомендаціях дані методика основних розрахунків і необхідні довідникові дані.

Курсовий проект виконується у відповідності з індивідуальним завданням, і складається з двох частин:

1. Пояснювальна записка в обсязі 20…30 листів формату А4 (297 х 210);

2. Графічна частина – 2 листа формату А1 (594 х 841)

Пояснювальна записка є технічним документом курсового проекту і повинна оформлюватись у відповідності до вимог єдиної системи конструкторської документації (ЕСКД).

На кожному листі викреслюється рамка що утворює поля:

Ліворуч – 20 мм;

Зверху, знизу та праворуч – 5 мм.

Відстань від тексту до рамки повинна бути не менше:

на початку і в кінці рамки – 5 і 3 мм відповідно

10 мм зверху та знизу.

Послідовність викладення матеріалу у пояснювальній записці повинно відповідати заданому змісту курсового проекту. Всі розділи записки повинні викладатись грамотно і по можливості коротко. Скорочувати слова в тексті і надписах не дозволяється, за винятком (табл., мал.).

Кожен розділ повинен починатись з нового листа. Заголовки розділів та підрозділів необхідно виділяти у червоний рядок. Відстань між заголовком і подальшим текстом повинна бути 10 – 15 мм., а між підзаголовком та останнім рядком попереднього тексту – 25 мм.

В процесі розрахунків необхідно приводити розрахункову формулу в буквених позначеннях, підставляти в неї числові значення буквених позначень і записувати готову відповідь без проміжних розрахунків. Буквені позначення величин, які входять у формулу необхідно розшифровувати.

При багатократних повторюючих однотипних розрахунках потрібно привести розрахункову формулу, привести один приклад розрахунку, а результати наступних розрахунків звести в таблицю.

Всі розрахунки необхідно виконувати в міжнародній системі одиниць СІ.

Посилатись на літературу, яка вміщує загально прийняті методи розрахунків або загальновідомі навчальні і довідникові дані – не обов’язково. Посилатись на літературу необхідно тільки в тих випадках, коли в літературі є оригінальні відомості, нові методи розрахунків, нові нормативи, спеціальні формули і т. д. При посиланні на літературу в квадратних дужках необхідно вказати той порядковий номер, який література займає в списку літератури, який розташовують в кінці записки. Література у списку розташовується в алфавітному порядку.

Титульний лист є першим листом пояснювальної записки. Завдання на курсовий проект вкладається в пояснювальну записку після титульного листа. Всі таблиці і ілюстрації нумеруються в межах розділу. Номер ілюстрації складається з порядкового номера розділу і порядкового номера ілюстрації (наприклад Табл. 2.3., Рис. 4.2.). Найменування розташовують над ілюстрацією, пояснюючі дані – під нею.

Закінчену пояснювальну записку необхідно сброшуровати та переплести, прошивши її з лівої сторони на відстані 10 мм. від краю. Всі листки записки повинні бути пронумеровані.

Графічна частина проекту ілюструє текст розрахунково – пояснювальної записки. Об’єм та зміст графічної частини визначається завданням на проектування. Всі креслення необхідно виконувати у відповідності з єдиною системою конструкторської документації (ЄСКД) олівцем або тушшю, або з використанням комп’ютерних програм.

Закінчений проект викладач перевіряє і при правильному виконанні підписує його і допускає до захисту. Якщо проект в цілому або частково виконаний неправильно, викладач повертає його з зауваженнями на доопрацювання.

На захисті студент розповідає про свою роботу: доводить тему завдання, дає коротку характеристику об’єкту проектування, повідомляє основні технічні рішення, які він застосовував. Під час захисту КП студенту можуть бути задані питання, як по проекту, так і по всьому курсу.

При оцінці КП враховується його зміст, обґрунтованість прийнятих рішень, якість та послідовність викладення матеріалу та розрахунків, наявність оригінальних розробок, зовнішнє оформлення та якість відповідей на питання викладача під час захисту. Після захисту виставляється диференційована оцінка.

 

1. Вимоги до електроустаткування кранів

Якість і надійність електрообладнання кранів значно впливає на продуктивність і маневрові якості цих машин, а також на безпеку у виконанні робіт по переміщенню вантажів. У зв'язку із цим до електроустаткування кранів висуваються спеціальні вимоги:

а) до схем керування:

- заборона самозапуску електродвигунів після відновлення напруги в мережі живлення крана;

- пуск електродвигунів не по заданій схемі прискорення;

- пуск електродвигунів контактами запобіжних і блокуючих пристроїв;

- наявність і надійність сигналізації;

- тролейні проводки ремонтних загонів повинні відключатися від загальної лінії і мати можливість встановлення заземлюючих перемичок;

- електрообігрівачі кабін повинні бути приєднані до електромережі крана після ввідного пристрою, що подає напругу на кран, до контактора захисної панелі через власний вимикач.

б) до електроприводу:

- забезпечення необхідного діапазону регулювання швидкості обертання;

- обмеження прискорень (плавність пуску двигунів);

- забезпечення необхідних механічних характеристик двигунів;

- наявність механічних гальмівних пристроїв.

Спеціальні вимоги:

а) Посадні швидкості:

- для монтажних кранів

- для будівельних кранів:

з вантажністю 10-25 тонн - ;

з вантажністю 5-8 тонн - ;

б) номінальні швидкості руху:

- вантажу 90-120, мхв;

- візка 40-60 мхв;

- моста 120-140 мхв;

в)діапазони регулювання швидкості обертання двигунів:

- підіймальних механізмів від 4:1 до 50:1;

- механізмів переміщення від 4:1 до 70:1;

г) допустимі експлуатаційні прискорення кранових механізмів:

- для механізмів підіймання: кранів загального призначення 0.2, м/с²;монтажних кранів 0.15 м/с²; перевантажувальних кранів 0.8, м/с²;

- для механізмів пересування моста і візка: кранів загального призначення 0.2, м/с²; монтажних кранів 0.15, м/с²; козлових кранів 0.1, м/с²;грейферних візків 0.8, м/с².

Під час гальмування прискорення може бути більшим у 1,3-1,6 рази, ніж під час пуску, щоб забезпечити ці обмеження прискорень, тривалість пуску типових систем електроприводу становить 4-6 секунд.