II. Актуалізація опорних знань і вмінь

III. Мотивація навчальної діяльності

• Визирнімо у вікно! Що ми побачимо? (Небо блакитне, травичка зелена...)

• Уявімо світ, у якому все навпаки. Світ, у якому небо може бути будь-яким: жовтим у цяточку, зеленим у смужечку, фіолетовим у квіточку, але ніколи не буває блакитним. А земля в цьому світі блакитна, малинова, синя в клітинку і лінієчку — будь-яка, лише не зелена і не коричнева. Уночі в цьому дивовижному світі світить сонце, а вдень на небі сяють місяць і зорі.

• З картатого неба

Блакитнеє сонце

Вночі заглядає

Тихенько в віконце.

Будиночки, хмарки

Не зможеш впізнати,

Коли почнемо

Ті дива малювати.

Н. Горошко

IV. Вивчення нового матеріалу

• Розповідь учителя

• Як ви гадаєте, якого кольору в цьому світі будуть стіни будин-ків, дахи,дерева?

• Намалюймо світ, де все навпаки. У робочому зошиті художник намалював елементи для нашого малюнка: будинки, дерева, 'паркани, місяць і сонце. На малюнках, виконаних лініями, вони такі самі, як за вікном. А ви маєте за допомогою фарб зробити їх неможливими, неймовірними, небувалими.

• Ми вирушаємо в подорож Райдугою-дугою.

• Цікаво, куди вона нас приведе?

• Ми прямуємо далеко на південь, де між горами Знань і морем Невідомості розташована дивовижна долина. Там завжди світить сонце, цвітуть і плодоносять сади та ніколи не буває війни.

• Це казкова країна Фантазія.

• Але нещодавно країну Фантазію спіткало лихо — з-за моря Невідомості налетів буревій Неподобств. Він буяв цілий тиждень, а коли нарешті вщух, жителі не впізнали свій дивовижний кразі! Як спотворив буревій чудові будинки і палаци королівства! Були цями бігли каламутні брудні річки, а стіни будинків були вкриті бридкими плямами.

• Це жахливо! — вигукнула королева Райдуга.— Любі мої фарби, що ж нам робити?

• Ми все виправимо! — хором відповіли фарби.— Але ми не вміємо ані ремонтувати, ані будувати...

• Не хвилюйтеся,— заспокоїла їх королева Райдуга,— аджі наша країна — чарівна! Варто лише намалювати будинок, і в ньо му можна жити! Але пам’ятайте: у королівстві Фантазії все ма< бути незвичайним: небо, наприклад, ніколи не буває блакитним ви можете зробити його жовтим, зеленим або фіолетовим. Зро зуміло?

• Зрозуміло! Зрозуміло! — весело закричали фарби і дружно побігли ремонтувати та відновлювати зруйноване королівство.

• Але роботи виявилося так багато, що вона, здавалося, ніколи не скінчиться. Було від чого зажуритися.

• Нам терміново потрібні помічники! — рішуче заявила се-страм Червона фарба.

• Покличмо наших друзів — дівчаток і хлопчиків! Вони так добре допомогли нам подружитися,— згадала Жовта фар ба.— Якщо кожен із них намалює лише один будиночок — разом утвориться ціле місто.

• Ну що, діти, допоможемо фарбам?

• Тоді починаймо!

V. Узагальнення набутих знань і вмінь:

1. Творче завдання

• Спочатку візьмемо чистий аркуш паперу і проведемо трохи нижче середини лінію горизонту. Усе, що ми намалюємо вище цієї лінії, буде небом, а все, що нижче,— землею.

• Тепер намалюємо в центрі нашого аркуша великий прямокутник — це стіни нашого будинку. Тільки будьте уважні: якщо ми розташуємо наш прямокутник близько від верхнього краю аркуша (вище лінії горизонту) — наш будиночок висітиме в повітрі, і його зрушить вітер, а якщо ми опустимо його занадто близько

• Положення об’єкта на площині аркуша: а, б, в — неправильно; г — правильно до нижнього краю — мешканці змушені будуть робити підкоп, щоб потрапити додому.

• Стіни в нас уже є, додамо згори трикутник, нижня сторона якого трохи довша, ніж стіни,— це дах. Домалюймо вікна й двері — і наш будиночок готовий.

• Подивіться: він розташувався саме посередині аркуша паперу. Це місце називається центром композиції. (Учитель малює на дошці етапи виконання роботи.)

• Якось нудно виходить,— зітхнула Синя фарба,— Ані кві-точки, ані стежинки, ані деревця...

• Так нехай діти намалюють навколо своїх будиночків усе, що їм заманеться,— запропонувала королева Райдуга. — Тоді всі будинки різнитимуться і мешканці їх не переплутають і не заблукають.

• А я пропоную пограти в «Відгадай-но»! — запропонував дідусь Пензлик. — Нехай кожен сам вигадає мешканців свого чарівного будиночка і намалює все, що вони люблять (малину — для ведмедя, моркву, капусту — для зайця). А ми подивимося на малюнок і відгадаємо, хто мешкає в цьому будинку. Це називається сюжетом. Поглянувши на картину, ми завжди зможемо дізнатися без слів, що хотів повідомити її автор.

• Правила роботи і техніка безпеки

• Головне зображення на малюнку не приховують по кутках аркуша, а розташовують посередині.

• Головне зображення на малюнку не повинне бути занадто великим (як слон у коробці з-під взуття) або занадто малень ким (як мишеня в басейні).

• Малюємо чистими фарбами і ретельно вимиваємо пензлик, коли переходимо від одного кольору до іншого.

• Не використовуємо під час малювання фарби безпосередньо з банки, а змішуємо їх на палітрі.

• Під час роботи не розмахуємо пензлями й олівцями.

• Обережно поводимося з водою і фарбами.

VI. Підбиття підсумків

• Обговорення учнівських робіт

(Учитель повинен зазначити яскравість і незвичайність утворених малюнків.)

• Королева Райдуга розглядала малюнки і диву- їлася: ці хлопчики і дівчатка такі вигадники! Такий малюнок художники називають декоративним.

• Повісимо на стіну наші малюнки! Бачите, ви відбудували цілу вулицю! Та яку гарну!

•

 

Урок № 10

Тема: Поняття про лінію горизонту. Розміщення елементів зображення з дотриманням їх просторового взаєморозташування (біля, над, під, зліва, справа, вгорі, внизу). «Осіннє дерево».

Мета: розкривати поняття «лінія зламу земля — небо», «лінія горизонту»; ознайомлювати дітей із ускладненням палітри, правильною побудовою композиції на аркуші паперу; навчати уміння передавати настрій за допомогою ліній; навчати учнів розподіляти площини на горизонтальні й вертикальні; активізувати спостережливість, фантазію, сенсорні уміння і навички; розвивати дрібну моторику руки; естетичне сприйняття учнями навколишнього світу; стимулювати розвиток допитливості й уяву; виховувати розуміння понять «дружба», «колективізм».

Обладнання: репродукції картин відомих художників, аудіозапис (П. Чайковський «Цикл «Пори року. Жовтень»), альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

• Бесіда:

• Де в природі ми зустрічаємо основні кольори?

• Які кольори у природі ми зустрічаємо часто, а які — рідко?

• Які кольори художники називають похідними або змішаними? Чи можемо ми побачити їх у природі?

• Що називають центром композиції? Для чого художники використовують центр композиції?

• Який малюнок називають декоративним?

• Правила роботи і техніка безпеки:

• Головне зображення на малюнку не приховують по кутках ар-куша, а розташовують посередині.

• Головне зображення на малюнку не повинне бути занадто великим (як слон у коробці з-під взуття) або занадто маленьким (як мишеня в басейні).

• Малюємо чистими фарбами і ретельно вимиваємо пензлик, ко-ли переходимо від одного кольору до іншого.

• Не використовуємо під час малювання фарби безпосередньо з банки, а змішуємо їх на палітрі.

• Під час роботи не розмахуємо пензлями й олівцями.

• Обережно поводимося з водою і фарбами.

III. Вивчення нового матеріалу:

• Розповідь:

(Розповідь супроводжує аудіозаписом п’єси П. Чайковського «Пори року. Жовтень»).

• Уявімо, що кожний із нас — маленьке дерево, і потягнемося до сонечка.

(Учні виконують указівки вчителя.)

• Ми тягнемося до сонечка і намагаємося дістати його пальчиками. Але раптом налетіла хмара, пішов холодний осінній дощ. Який холодний вітер! Він згинає дерево, зриває з нього жовте листя.

(Учитель пропонує учням відтворити настрій дерева за допомогою рухів.) 

• Творче завдання:

• Подумаймо, де росте наше дерево. Подивіться на ілюстрації. На одному малюнку дерев багато, а на іншому — одиноке дерево стоїть на відкритому місці.

• Якщо ми хочемо намалювати дерево, якому самотньо і холодно, то який малюнок ми оберемо? (Одиноке дерево.)

• Чому? (На самоті завжди важче, ніж із друзями.)

• Спробуймо намалювати осіннє дерево під вітром так, щоб передати ці почуття.

• Наше дерево росте на землі і тягнеться гілками до неба. Щоб зобразити це на плоскому аркуші паперу, художники вирішили проводити лінію, що відокремлює небо від землі, і назвали її лінією горизонту.

• Якщо ми вийдемо на вулицю, то ніколи не побачимо цю лінію накресленою на землі. Вона існує лише в нашій уяві. Тому її називають умовною.

• Просто ми з вами домовимося, що все, що розташоване вище лінії горизонту,— це небо, а все, що розташоване нижче,— земля. Художники намагаються не проводити лінію горизонту точно посередині аркуша — малюнок виходить нудним.

• Лінію слід розташовувати або вище, або нижче середини аркуша паперу. Лінія горизонту дуже рідко є ідеально рівною. Вона піднімається, збігаючи на пагорби, і спускається в низини та яри.

• Наше дерево має рости на землі. І нам необхідно знайти для нього точне місце. Якщо намалюємо дерево на лінії горизонту чи трохи вище за неї, можна подумати, що наше дерево літає, як птах.

• Якщо ми, навпаки, опустимо його дуже низько і почнемо малювати біля самого обрізу аркуша, здаватиметься, що дерево випадає» з малюнка. Тому слід розташувати початок стовбура приблизно посередині тієї ділянки, яку ми відокремили лінією горизонту як землю.

• Бесіда:

• Згадаймо, з яких частин складається берізка? (Гілки, стовбур, листя.) Ці складові є у будь-якого дерева — великого чи маленького. І стовбур завжди товстий біля землі й тоненький біля верхівки.

• Гілки товщі біля стовбура, а на кінцях — тоненькі. Дерево тягнеться до неба і сонечка своїми гілочками, немов руками. (Учитель показує послідовність виконання малюнка на дошці)

• Які кольори нам необхідно взяти, щоб викликати почуття су му та холоду? (Синій, фіолетовий, болотний, бежевий, жовто коричневий, блакитний, білий, сірий, чорний.)

• Ми вже знаємо, що лінії можуть мати різні характери. Рух пензлика також може допомогти нам передати характер. (Учитель демонструє прийоми роботи пензлем «за формою».) На ділянках неба пензлик рухається по діагоналі, підкреслюючи пориви вітру. На ділянках землі пензлик повторює вигини лінії горизонту.

• Дерево малюємо лініями знизу вгору з поступовим зменшен ням натиску від широкої лінії до дуже тонкої.

• Осіннє листя наносимо окремими мазками. Декілька мазків листочків слід розташувати на ділянці неба вздовж ліній, що умовно позначають пориви вітру.

IV. Підбиття підсумків

1. Перегляд і виправлення помилок у малюнках учнів.

2. Демонстрування дитячих робіт.

3. Бесіда:

• Що нового ви дізналися на уроці?

• Чому навчилися?

• Кому подаруєте свій малюнок.

•

Урок № 11

Тема: Поняття про основні (жовтий, червоний, синій) та похідні (жовтогарячий, зелений, фіолетовий) кольори. Способи утворення похідних кольорів. Ознайомлення з прийомами користування гуашевими та акварельними фарбами, пензлями, палітрою. «Танок кольорів».

Мета: ознайомлювати учнів із трьома основними кольорами та їх похідними; ознайомлювати з поняттями «спектральне коло», «основний колір», «змішаний колір»; навчати відтворювати необхідний колір змішуванням основних кольорів; формувати у дітей уміння сприймати, розрізняти й аналізувати кольори; розвивати дрібну моторику руки; стимулювати розвиток допитливості; виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу; забезпечувати доброзичливу атмосферу.

Обладнання: репродукції картин відомих художників, альбом для малювання; простий олівець; гумка; фарби — гуаш або акварель; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Хід уроку

I. Організаційний момент