Бромування 1-(N-аліл)-6-метилурацилу

2.2.1. Бромування 1-(N-аліл)-6-метилурацилу

Було здійснено циклізацію 1-(N-аліл)-6-метилурацилу (3) з бромом у співвідношенні 1:2, що відбувалась в оцтовій кислоті при постійному енергійному перемішуванні за кімнатної температури (схема 2.2.1.1.). Синтез тривав 3 години. Після закінчення реакції за допомогою методу ТШХ було встановлено утворення нового продукту. Після того, як випарували оцтову кислоту, було одержано осад триброміду 2-бромметил-5-метил-2,3-дигідрооксазоло-8H-[3,2-b]піримідинію (5) ангулярної будови. Його вихід 0,44 г, що становить 50 %.

Схема 2.2.1.1.

Утворення оксазольного циклу в сполуці (5) доведене даними ЯМР ¹H спектроскопії. У спектрі наявні такі характерні сигнали: дублет двох протонів групи NCH₂ при 3,82 м. ч., мультиплет двох протонів групи CH₂Br при 4,26 м. ч.

2.2.2. Йодування 1-(N-аліл)-6-метилурацилу

Сполуку (3), одержану в результаті алкілювання, піддали реакції електрофільної внутрішньомолекулярної циклізації під дією йоду. Реакцію проводили в етанолі у співвідношенні 1-(N-аліл)-6-метилурацил : І₂ = 1:2. Синтез проводили протягом 1 години, реакційна суміш постійно перемішувалась (схема 2.2.2.1.). Після закінчення реакції розчин випарували. Результати ТШХ підтвердили утворення нової сполуки.

Утворився осад трийодиду 2-йодметил-5-метил-2,3-дигідрооксазоло-8H-[3,2-b]піримідинію (6), маса якого 0,64 г, а вихід – 39,5 %.

Схема 2.2.2.1.

    Підтвердженням утворення сполуки (6) є наявність у ПМР спектрі дублету двох протонів групи NCH₂ при 3,80 м. ч. та мультиплету двох протонів групи CH₂І при 3,96 м. ч.

Отже, приєднання галогену до алкенільного замісника відбувається за механізмом A_E2 з утворенням проміжного онієвого катіона і подальшою циклізацією по нуклеофільному центру (атом О). Розмір утвореного циклу визначається довжиною алкенільного замісника. Оскільки замісником є алільний замісник, то циклізація відбувається з утворенням п’ятичленного (оксазольного) циклу.

Рис. 4. ПМР спектр сполуки (6)