Мед — Меl. Маточкове молочко — Laс Apis

 Мед — Меl

Мед — це нектар, зібраний і перероблений бджолами. Щоб виробити 100 г меду, бджола має відвідати приблизно мільйон квіток. Хоботком вона збирає з квіток нектар і наповнює ним медовий шлуночок, а потім летить у свій вулик. У вулику бджолу зустрічають інші бджоли — приймальниці нектару, які звільнюють бджолу від нектару і деякий час зберігають його у своєму медовому шлуночку. Тут нектар проходить складне оброблення і збагачується ферментами, органічними кислотами та іншими речовинами. Мед, що визрів, містить 18—20 % води.

Фізичні властивості. Густа, майже прозора сиропоподібна рідина, яка згодом перетворюється на непрозору зернисту масу. Запах, колір і смак залежать від сорту меду. Колір може бути світло-жовтий, жовтий, темно-жовтий, із червонуватим відтінком, світло-коричневий і навіть темно-коричневий. Запах специфічний, ароматний, залежить від квіток, із яких був зібраний нектар. Смак специфічний, солодкий. Мед не повинен пінитись, мати кислий смак і запах. Мед легко розчиняється у воді та 96 % спирті.

Хімічний склад. Моноцукри, що легко засвоюються організмом (глюкоза, фруктоза тощо), дицукри, ферменти (амілаза, каталаза, ліпаза тощо); вітаміни групи В, Е, К, С, каротин; органічні кислоти (яблучна, винна, лимонна, молочна, щавлева тощо); білки; ксантофіл; біогенні стимулятори; солі кальцію, натрію, калію, магнію, заліза, хлору, фосфору, сірки, йоду. Деякі сорти меду містять радій і мікроелементи (марганець, кремній, алюміній, бор, хром, мідь, нікель, свинець, титан та багато інших). Кількість мінеральних речовин, які містяться в меді, майже однакова з їх вмістом у сироватці крові людини.

Застосування. Мед здавна використовують у народній медицині майже всі народи. Прискорює процес загоєння ран, має бактерицидні властивості. Застосовується як загально зміцнювальний засіб, сприятливо діє на міокард, покращує коронарний кровообіг. Рекомендується при туберкульозі легень, виразковій хворобі шлунка, при захворюваннях печінки. Справляє заспокійливу та снодійну дію. Зовнішньо застосовують при карбункулах, фурункулах і опіках. Мед використовують як дієтичний і харчовий продукт.

 

 

Маточкове молочко виробляється глотковими та верхньощелепними залозами бджіл-годувальниць віком 7—12 діб і використовується для годування всіх молодих бджіл. Бджоли - годувальниці харчуються квітковим пилком. Матка, яка харчується тільки маточковим молочком. Із кожного маточника можна отримати 0,3—0,4 г молочка. Маточкове молочко збирають спеціальними ложечками в широкі пляшки, які заповнюють на 9/10 об’єму, закупорюють та заливають парафіном.

Фізичні властивості. Маточкове молочко — це желеподібна маса жовтувато-білого кольору з перламутровим відтінком. Запах специфічний. Смак кислуватий, пекучий. Водні розчини неоднорідні, дають опалесценцію і містять незначну кількість нерозчинених у воді речовин. За кімнатної температури під дією світла маточкове молочко висихає і жовтіє. Зберігають його за температури 0 °С.

Хімічний склад. Білки, жири, цукри, вітаміни (B₁, В₂, В₆, РР, В₃,

Н, D, фолієва і пантотенова кислоти, біотин тощо), мінеральні речовини (солі кальцію, натрію, магнію, заліза, хрому, нікелю та ін.), ензими (амілаза, каталаза, інвертаза тощо), ацетилхолін, органічні кислоти тощо.

Застосування. Маточкове молочко має різні фармакологічні властивості. Знижує рівень холестерину в крові, регулює артеріальний тиск, справляє протимікробну дію. Застосовують при гіпотрофії і розладах травлення у дітей, при бронхіальній астмі, для поліпшення загального стану у людей похилого та середнього піку, а також для лікування атеросклерозу, астенічного неврозу мозку й серця. У дерматології маточковим молочком лікують себорейну екзему.

Лікарські препарати. “Апілак” (суха речовина маточкового молочка) — у вигляді пористих плиток кремового кольору, порошку, таблеток, супозиторій, мазей.

Маточкове молочко