Структура програми навчальної дисципліни

Структура програми навчальної дисципліни

„Естетика”

Опис предмета навчальної дисципліни

Курс: 2, 3                                 Напрям, спеціальність,      Характеристика навчального

Підготовка бакалаврів     освітньо - кваліфікаційний                        курсу

                                                          рівень

                                                  

Кількість кредитів:            Шифр та назва напряму          Обов’язковий

національних –    4               6.0200301- філософія 

ECTS -             6                                                                       Рік підготовки: 2, 3

                                                                                                       Семестри: 4, 5

                         

Модулів: 4                       Освітньо - кваліфікаційний        Лекції -                    44 Змістових модулів: 4               рівень бакалавр                    Семінари -              44

                                                                                                      Самостійна робота - 130

Загальна кількість

годин: 218                                                                                            

                                                                                                       Види підсумкового

Тижневих годин:                                                                          контролю: залік, екзамен                                                

 

 

Пояснювальна записка.

Навчальна і робоча програма з естетики складена відповідно до вимог фахової підготовки студентів за спеціальністю 6.030100-“Філософія”. Вивчення даного курсу має на меті цілісне опанування предметного поля естетичної науки, історії її становлення, а також її місця в системі психології та інших загальногуманітарних та спеціальних дисциплін.

Досягненню навчальної мети слугує вирішення низки завдань, які визначають змістдисципліни і в своїй послідовності утворюють її структуру. Завершуючи вивчення дисципліни студенти мають знати теоретико-методологічних засади конституювання естетики як відносно самостійної галузі філософського знання, історію естетичної думки, її основні етапи та головний зміст провідних естетичних вчень, категорії естетики, теорії мистецтва, художньої творчості та естетичного переживання.

В ході викладання дисципліни застосовуються пошуковий, дослідницький, продуктивно – пізнавальний, репродуктивний та інформаційно – продуктивний методи. Знання студентів оцінюються шляхом опитування на семінарських заняттях, перевірки контрольних робіт та опитування на екзамені.

Методичне забезпечення: навчальні посібники, підручники, монографії, наукові статті, опорні конспекти лекцій.

Ресурси: наукова бібліотека ЧНУ, обласна наукова бібліотека ім. Т.Г. Шевченка, Інтернет.

 

 

Змістовий модуль 1.

 

Тема 1. Естетика як наука.

 

Сфера естетичного і основні підходи до визначення  предмета, проблемного поля  та завдань естетичної науки.

Співвідношення предмета та методу естетичного пізнання. Плюралізм методів і проблема методологічного синтезу. Ідіографічний та номотетичний методи. Філософські методи в естетиці. Конкретно – наукові методи, експеримент. 

 Естетика в системі міждисциплінарних зв’язків. Естетика і філософія, мистецтвознавство, історія мистецтв, психологія, соціологія.

 

 

Тема 2. Антична естетика доби ранньої класики.

Естетичні аспекти космології та психології досократиків. Поняття Космосу та формування уявлень про прекрасне, піднесене та низьке, ритм, гармонію. Принцип тотожності макро - та мікрокосму, його естетичне значення. Вчення про душу: онтологічні засади та специфіка естетичного переживання. Поняття калокагатії.

Філософсько-естетичне вчення піфагорійців. Вчення про числа та космологічна естетика піфагорійців. “Музика небесних сфер”. Акустика Архіта. Вчення про душу. Роль музики в душевному очищенні, вдосконаленні людини та у гармонізації суспільних відносин. Вплив естетики піфагорійців на античне мистецтво.

Космологічна естетика Геракліта. Поняття гармонії, її діалектична природа. Художня творчість як наслідування об’єктивної діалектики космічної гармонії. “Прихована” та “явна” гармонія. Відносність прекрасного.

Естетичні погляди Демокріта. Міметична природа та суспільна обумовленість мистецтва. Природа художньої творчості.

 

Тема 3. Антична естетика класичної доби.

Естетичні погляди софістів. Поняття діяльності та її естетичні аспекти, “техне” як мистецтво. Риторика як загальна модель діяльності та художньої творчості. Релятивістське та суб’єктивістське тлумачення мистецтва та естетичного смаку. Ілюзорний характер мистецтва та ігрова природа естетичного сприйняття, їх гедоністична спрямованість.

Поняття мистецтва в філософії Сократа. Мистецтво як доцільна діяльність, її структура та діалектика. Благо як мета та системоутворюючий принцип мистецтва. Поняття калокагатії. Краса як організуючий принцип та мета діяльності. Релятивізм утилітарного тлумачення краси. Міметичний характер художньої творчості. Моральна спрямованість наслідування. Змістовний та формальний критерії досконалості твору мистецтва.

Філософсько-естетичне вчення Платона. Природа та активно-перетворюючий характер мистецтва. Краса та благо. Ідея загального блага як критерій краси одиничного та його естетичної оцінки.

Природа та суть поезії. Поняття мімезису в контексті платонівського вчення про ідеї. Критика мистецтва.

Задоволення як принцип естетичного переживання. Розрізнення розумного та нерозумного задоволення і критика гедоністичної настанови в естетичному переживанні. Морально-етична альтернатива гедонізму. Естетичне виховання.

Метафізичні засади естетики Арістотеля.

Природа та сутність мистецтва. Антропологічні чинники виникнення мистецтва. Природа та мистецтво: спільне та відмінне. Мистецтво як вдосконалення природи.

Вчення Арістотеля про мімезис. Здатність до наслідування як психологічний корелят дієвої та цільової причини – форми. Психологічні засади художньої творчості. Актуалізація здатності до наслідування, її основні етапи. Генезис художніх узагальнень та співвідношення видів художніх мистецтв. Трагедія як вищий рівень художнього наслідування. Розрізнення платонівської та арістотелівської концепції мімезису.

Арістотель про естетичне переживання. Реципієнт як психофізична єдність. Естетичне задоволення як етично визначене переживання. Види задоволення та їх функціональне розрізнення. Поняття катарсису, його суть та механізм дії. Естетичне переживання як розумна насолода. Розрізнення видів мистецтв за їх відношенням до естетичного переживання.

Морально-етичні та соціальні функції мистецтва.

 

 

Змістовий модуль 2.

 

 

          Тема 5. Естетика Середніх віків.

 

Особливості естетики Середньовіччя.

Критика мистецтва з позицій початкового християнства та його подальше виправдання. 

Проблема естетичних властивостей матеріального світу. Онтологічне спростування      предметно-чуттєвої реальності та теологічні передумови переосмислення відношення до        матеріального світу та його естетичних властивостей.

Категорія прекрасного в естетиці Середніх віків. Прекрасне як трансцендентне. Пропорційність, симетрія, гармонія як суттєві визначення прекрасного. Число як естетичний принцип. Естетика та метафізика світла та кольору. Проблема потворного.

Аналіз естетичного сприйняття. Реабілітація чуттєвого досвіду в контексті християнського теоцентризму. Гармонія як принцип естетичного переживання.

 

Тема 6. Еволюція естетичної думки епохи Відродження.

 

Естетичні уявлення Середньовіччя і художня свідомість Відродження. Співвідношення мистецтва та теології. Мистецтво як вид релігійного досвіду. Краса та благо.

Ренесансний пантеїзм та ідея мистецтва як відзеркалення природи. Об’єкт відзеркалення та його відношення до емпіричної реальності. Відзеркалення як активний пошук божественної форми. Поняття гармонії. Становлення уявлень про сутність та завдання поезії. Від наслідування природи до створення “другої природи”. Поезія та наука. Поезія як філософія моралі. Розрізнення поезії, етики, історії та історичного живопису. Моральний образ та життєвий досвід людини. Поезія як чисте задоволення.

Секуляризація, гуманізм та титанізм художньо-естетичної діяльності: від пошуку досконалої форми до її створення, ідея свободи творчості. Науково-раціоналістичні основи художньої творчості. Освіченість, майстерність і складність як критерії художнього та естетичної оцінки. Художній геній. “Проект” як основа художньої творчості.

 

 

Змістовий модуль 3.

 

Змістовий модуль 4.

 

ВСТУП

 

 

Робочу програму укладено відповідно до навчального плану спеціальності 6030100 Філософія, спеціалізації 6.020301 Філософія.

Робочу програму складено на підставі навчальної програми з дисципліни „Естетика” і затверджено на засіданні кафедри філософії Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, протокол № 1 від 06 вересня 2011  року.

       Робоча програма розрахована на студентів 2 та 3 курсів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр.

       Програма побудована за вимогами кредитно – модульної (модульно – рейтингової) системи організації навчального процесу у вищих закладах освіти.

 

                                               

                                               Трудомісткість курсу

     

Семестр	Кількість навч. годин	Кількість годин на тиждень	Кількість кредитів	Кількість кредитів за ECTS	Розподіл годин
					Разом	Лекц	Семін	Контр	Конс	Сам. роб.
4,5	252		4	5	252	52	50			150

 

Знання та вміння

 

Студенти повинні знати:

- предмет, метод та проблемне поле естетики, її дисциплінарний статус;

-  основні етапи формування дисципліни в історії філософської думки;

- категорії естетики;

- проблематику та основні положення теорії мистецтва;

- основні підходи до аналізу художньої творчості;

- сутність, детермінації та перебіг естетичного переживання;

- будову та зміст естетичної свідомості;

- закони буття;

 

Студенти повинні вміти:

- послідовно і аргументовано викладати зміст навчального матеріалу;

- самостійно застосовувати засвоєний матеріал при вивченні наступних тем курсу;

- виявляти методологічний та евристичний потенціал опрацьованого матеріалу, застосовувати його при осмислені проблем, що належать до предметного поля інших філософських та соціогуманітарних дисциплін.

 

Тематичний план курсу.

 

№	Тема	Лекції	Семінари	Самостійна робота
1	Естетика як наука.	2	2	8
2	Антична естетика доби ранньої    класики.	2	2	8
3	Антична естетика класичної доби.	4	4	10
4	Естетична думка еллінсько-римської доби.	2	2	8
5	Естетика Середніх віків.	2	2	8
6	Еволюція естетичної думки епохи Відродження.	2	2	8
7	Естетика Нового часу.	2	2	8
8	Естетика Просвітництва в Німеччині в другій половині ХVІІІ століття.	2	2	8
9	Класична Німецька естетика.	4	4	10
10	Некласична естетика ХІХ     століття.	4	4	10
11	Естетика в ХХ столітті.	4	4	10
12	Категорії естетики.	4	4	10
13	Естетика як загальна теорія мистецтва.	4	4	10
14	Естетичний аналіз художньої творчості.	4	4	8
15	Естетичне сприйняття.	2	2	4
Разом:	218	44	44	130

 

       Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання з дисципліни

„Естетика”

 

Змістові модулі Семестр 3	ЗМ 1	ЗМ 2	Залік		Загальна кількість балів
Кількість балів	50	50	-		100
Змістові модулі Семестр 4	ЗМ 3	ЗМ 4	Реферат	Екзамен	Загальна кількість балів
Кількість балів	30	30	15	25	100

 

За видами роботи. Семестр 3
Семінари	8/ 8/ 8/ 8/ 8	7/ 7/ 7/ 7/ 7  / 5			80
Модульна контрольна	10	10			20
Семестр 4
Семінари	4/ 4/ 4/ 4/ 4	3/ 3/ 3/ 3/ 3/5			40
Модульна контрольна	10	10			20
Реферат			15		15
Екзамен				25	25

 

                                              Шкала оцінювання

             

ВНЗ	1 - 34	35 - 59	60 - 67	68 - 74	75 - 81	82 - 89	90 – 100
ECTS	F	FX	E	D	C	B	A
Національна	незараховано		зараховано		зараховано		зараховано
	незадовільно		задовільно		добре		відмінно

                                                                                

                             

 

Тематика та зміст лекцій.

Змістовий модуль 1.

 

Тема 1. Естетика як наука.

                                                                                                Лекції  - 2

                                                                                                 Семінари  -  2

                                                                                                Самостійна робота  – 8

 

Логіка викладу.

1. Сфера естетичного. Предмет, проблемне поле і завдання естетики.

2. Методи естетичного пізнання.

 

 

Тема 2. Антична естетика доби ранньої класики.

                                                                                                Лекції  - 2

                                                                                                Семінари  - 2

                                                                                                 Самостійна робота  - 8

 

Логіка викладу.

 

1. Естетичні аспекти космології та психології досократиків.

2. Філософсько - естетичне вчення піфагорійців.

3. Космологічна естетика Геракліта.

4. Естетичні погляди Демокріта.

 

  

 

        Тема 3. Антична естетика класичної доби.

                                                                                                Лекції  - 4

                                                                                                Семінари  - 4

                                                                                                 Самостійна робота  – 10

 

Лекція 1.

Логіка викладу.

 

1. Естетичні погляди софістів.

2. Поняття мистецтва в філософії Сократа.

3. Філософсько-естетичне вчення Платона:

а) природа та суть мистецтва;

б) поняття мімезису та критика поезії;

в) аналіз естетичного переживання.

 

 

Лекція 2.

Логіка викладу.

1. Арістотель про природу та сутність мистецтва.

2. Вчення про мімезис. Трагедія як вищий рівень художнього наслідування.

3. Естетичне переживання. Катарсис та розумна насолода.

 

 

Логіка викладу.

1. Естетичні погляди та художня практика ІV ст. до н. е.- ІІІ ст. н.е.

2. Естетика Плотіна:

а) метафізичні засади естетики Плотіна;

б) критичний аналіз понять мімезису та гармонії;

             в) природа та суть художньої творчості та естетичного переживання.

 

 

Змістовий модуль 2.

 

 

 Тема 5. Естетика Середніх віків.

                                                                                                Лекції  - 2

                                                                                                Семінари  - 2

                                                                                                 Самостійна робота  – 8

 

 

Логіка викладу.

        1.   Критика мистецтва початковим  християнством та його подальше виправдання.

        2.  Категорія прекрасного в естетиці Середніх віків.

        3.  Аналіз естетичного переживання в Середньовічній естетиці.

 

 Тема 6. Еволюція естетичної думки епохи Відродження.

                                                                                                Лекції  - 2

                                                                                                 Семінари  - 2

                                                                                                Самостійна робота  – 8

 

 

Логіка викладу.

 

  1.Художня свідомість Відродження і естетичні уявлення Середньовіччя.

               2. Ренесансний пантеїзм і ідея мистецтва як відзеркалення природи.

            3. Становлення уявлень про сутність та завдання поезії.

            4. Секуляризація художньо-естетичної діяльності та принцип свободи творчості.            

Основи та джерела художньої творчості.

 

 

Тема 7. Естетика Нового часу.

                                                                                                Лекції  - 2

                                                                                                Семінари  - 2

                                                                                                 Самостійна робота  – 8

 

 

Логіка викладу.

1.Філософський раціоналізм та художня свідомість Нового часу.

2. Нормативна естетика класицизму.

3. Сенсуалістична естетика в Англії.

4. Новочасна естетика у Франції.

 

 

Логіка викладу.

 

1. Філософська естетика О. Баумгартена.

2. Естетичні аспекти німецького мистецтвознавства: Вінкельман, Лессінг.

3. Натуралістична естетика Гейнзе.

4. Естетична феноменологія Гердера.

 

Лекція 1.

Логіка викладу.

 

1. Естетика І.Канта.:

а) трансцендентальний аналіз судження смаку;

б) аналітика прекрасного і піднесеного;

в) вчення про генія.

2. Проблематика художньої творчості та мистецтва в естетиці Гете.

3. Естетика Шіллера.

 

Лекція 2.

Логіка викладу.

 

1. Естетика романтизму:

      а) поетична реальність;

      б) поетична уява та її вираз;

      в) романтична іронія.

2. Філософія мистецтва Шеллінга.

3. Естетика Гегеля:

а) мистецтво як прояв ідеалу в чуттєвій формі;

б) історія мистецтв;

          в) видова специфіка мистецтва.

 

 

Змістовий модуль 3.

 

Лекція 1.

Логіка викладу.

 

1. Естетика позитивізму.

2. Естетична метафізика А.Шопенгауера.

3. Естетика Ф.Ніцше.

 

 

Лекція 2.

Логіка викладу.

 

4. Психологічна  естетика.

5. Естетичні погляди К.Маркса і Ф.Енгельса.

 

Лекція 1.

Логіка викладу.

 

1. Інтуїтивістська естетика.

2. Психоаналітична естетика.

3. Феноменологічна естетика.

 

 

Лекція 2.

Логіка викладу.

 

4. Структуралістська естетика.

5. Екзистенціалістська естетика.

6. Естетика неотомізму.

 

 

Лекція 1.

Логіка викладу.

1.” Прекрасне” і „потворне”.

2. „Піднесене”, ” героїчне”, „ низьке”.

 

 

Лекція 2.

Логіка викладу.

 

3. „Трагічне” і „комічне”.

4. Категорія „естетичне”.

 

 

Змістовий модуль 4.

 

 

Лекція 1.

Логіка викладу.

1. Естетика в системі наукових знань про мистецтво. Методологічні основи естетичного аналізу мистецтва.

 2. Сутність,природа та функції мистецтва.

 

 

Лекція 2.

Логіка викладу.

3. Твір мистецтва як об’єкт естетичного аналізу.

       4. Семіологія мистецтва.

 

Тема 14. Естетичний аналіз художньої творчості.  

                                                                                                Лекції  - 4

                                                                                                 Семінари  - 4

                                                                                                         Самостійна робота  – 8

 

Лекція 1.

 

 

Логіка викладу.

 

1. Філософсько – естетична і наукова думка про природу та джерела художньої творчості.

2. Особа митця в творчому процесі.

 

Лекція 2.

Логіка викладу.

 

3. Діяльнісна специфіка художньої творчості.

4. Проблематика художньої творчості в ситуації постмодерну.

 

 

Логіка викладу.

 

1. Комунікативна природа та діалогічність художнього сприйняття.

2. Психологічний механізм і перебіг художнього сприйняття.

 

 

 

 

Список літератури.

1. Аристотель. Поэтика. // Соч: в 4 Т. – М., 1983. – Т. 4.

2. Аристотель. Метафизика. // Соч: в 4 Т. – М., 1976. – Т. 1.

3. Аристотель. О душе.// Соч: в 4 Т. – М.,

4. Аристотель. Политика. // Соч: в 4 Т. – М.,

5. Платон. Гиппий Больший. // Cочинения в 3-х т., Т.1.М.,1990.

6. Платон. Ион // Сочинения в 3-х т. Т.1. М.,1990.

7. Платон. Пир.// Сочинения в 3-х т. Т.2. М., 1970.

8. Платон. Федр.// Сочинения в 3-х т.Т.2. М., 1970.

9. Платон. Государство. Кн. ІІІ, VII //Сочинения в 3-х т.Т.3. Ч.1.М.,1971.

10. Платон. Законы, кн.ІІ //Сочинения в 3-х т. Т.3 ч.2. М.,1972.

11. Античная музыкальная эстетика. М.,1960.

12. Гилберт К. Кун Г. История эстетики. М., 1960

13. История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли. Т.1-5.М.1962-1970.

14. История эстетической мысли. В 6-ти т. Ред. кол.: Овсянников М.Ф. и др.М.1987,т.1.

15. Лекции по истории эстетики. Под ред. М.С.Кагана. Л.1973-1976.

16. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Высокая классика. М.,1974.

17. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Аристотель и поздняя классика. М.: 1975.

18. Татаркевич В. Античная эстетика. М.,1972.

19. Татаркевич В. Історія шести понять. К.,2001.

 

 

Список літератури.

 

          1. Гилберт К. Кун Г. История эстетики. М., 1960.

          2. Лосев А. Ф. История античной эстетики. Ранний эллинизм. М., 1979.

          3. Лосев А. Ф. Эллинистически – римская эстетика І – ІІ вв. М., 1979.

          4. Т.Лукреций Карр. О природе вещей.

          5. Плотин. Энеады.

    6. Татаркевич В. Античная эстетика. М.,1972.

          7. История эстетической мысли в 6-ти томах. Ин-т философии АН СССР;  Ред.кол.: Овсянников М.Ф. и др.-М,1987,т.1.

         8. Цицерон. Эстетика. Трактаты. Речи. Письма. М.,1994.

 

 

    Тема 5. Естетика Середніх віків.

Мета. Розкрити культурно – історичну специфіку естетики Середніх віків, її відношення до теоретичних надбань та художнього досвіду Античності. Розглянути проблематику мистецтва, прекрасного та естетичного переживання у вченнях цієї епохи.

Список літератури.

 

1. Альберти Л.Б. Десять книг о зодчестве. М.,1935-1937. Т.1-2.

2. Вазари. Жизнеописания. М.,1963.

3. Дюрер А. Дневники, письма, трактаты. М.,1957.Т.1-2.

4. Л.да Винчи. Избранное. М.,1952.

5. Мастера об искусстве. М.,1966.Т.2.

6. Петрарака Франческо. Эстетические фрагменты. М.,1982.

7. Фиренцуола. Сочинения. М.-Л.,1934.

8. Эстетика Ренессанса. Антология, М.1981.Т.1-2.

9. Алпатов М.В. Художественные проблемы итальянского Возрождения. М., 1976.

10. История эстетической мысли в 6-ти т./Редакция Овсянникова М.Ф.

11. Античное наследие в культуре Возрождения. М.,1984.

12. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. М., 1978.

13. Виппер Б.Р. Итальянский Ренессанс. М.,1977.т.1-2.

14. Данилова. От средних веков к Возрождению. М.,1975.

15. Пинский Л.Е. Реализм эпохи Возрождения. М., 1961.

16. Ренессанс. Барокко. Классицизм. М.,1966.

 

 

Список літератури.

 

 1. Берк. Философское исследование происхождение наших идей возвышенного и прекрасного.        М.,1978.

2. Буало. Поэтическое искусство. М.,1957.

3. Винкельман. История искусств древности. М.,!933.

4.Вольтер.Ф.М.А. Эстетика. М.,1974.

5. Дидро Д. Эстетика и литературная критика. М.,1980

6. Дидро Д. Об искусстве. В 2 т. М. – Л. 1936.

7. Руссо Ж.-Ж. Об искусстве. М.-Л.,1959.

8. Хатчесон Ф., Юм Д., Смит А. Эстетика. М.,1973.

9. Хоум. Основание критики. М.,1977.

10. Шефтсбери. Эстетические опыты. М.,1975.

11.Западноевропейская культура ХVІІІ века.М.,1980.

 12.Ренессанс. Барокко. Классицизм. М.,1966.

 

Список літератури.

 

   Винкельман И.И. История искусств древности. Л., 1933.

Гилберт К. Кун Г. История эстетики. М., 1960.

 

1. Лессінг. Лаокоон або про межі живопису та поезії //Лессінг Г.Е. Мінна фон Барнгельм. Емілія Галотті. Лаокоон. К.,1975.

2. Аникст  А.А. Теория драмы от Аристотеля до Лессинга. М.,1967.

3. Асмус В.Ф. Немецкая эстетика ХVІІІ века.М.,1968.

4. Ингарден Р.”Лаокоон” Лессинга // Исследования по эстетике.М.,1962.

5. История европейского искусствознания. От античности до конца ХVІІІ века.М.,1963.

6. История эстетической мысли в 6-ти томах./ Редакция Овсянникова М.Ф.

 

 

Список літератури.

1. Байрон Дж. Г. Дневники. Письма. М.,1963.

2. Вагнер Р. Избранные работы. М.,1978.

3. Ваккенродер В.Г. Фантазии об искусстве. М.,1977.

4. Гёте И.В., Шиллер Ф. Переписка. Т.1-2. М.,1988.

5. Гёте И.В. Об искусстве. М.,1975.

6. Гегель Г.В.Ф. Эстетика. Т. 1-4. М.,1968-1973.

7. Гофман Э.Т.А. Письма, высказывания, документы. М.,1987.

8. Жан-Поль. Приготовительная школа эстетики. М.,1981.

9. Кант И. Критика способности суждения // Собр. соч. в 6-ти т. М.,1964. Т.5.

10. Леопарди. Этика и эстетика. М.,1978.

11. Шеллинг Ф.В.И. Система трансцендентального идеализма // Соч. в 2-х т. М.,1987,Т.1.

12. Шеллинг Ф.В.И. Об отношении изобразительных искусств к природе. Соч. в 2-х т. М.,1989, Т.2.

13. Шеллинг Ф.В.И. Философия искусства. М.,1999.

14. Шелли П.Б. Письма. Статьи. Фрагменты. М.,1972.

15. Шиллер Ф. О наивной и сентиментальной поэзии. Письма об эстетическом воспитании.  //  Собр. Соч. в 6-ти т. М.,1959, Т.6.

16. Шиллер Ф. Статьи по эстетике. М.-Л.,1935.

17. Шлегель Ф. Эстетика. Философия. Критика. Т. 1-2, М.,1989.

18. Литературные манифесты западноевропейских романтиков. М.,1980.

19. Асмус В.Ф. Иммануил Кант. М.,1973.

20. Афасижев М.Н. Эстетика Канта. М.,1975.

21. Берковский Н.Я. Романтизм в Германии. Л.,1974.

22. Ванслов В.В. Эстетика романтизма. М.,1966.

23. Габитова Р.М. Философия немецкого романтизма. М.,1987.

24. Гулыга А.В. Кант. М.1981.

25. Гулыга А.В. Шеллинг. М.,1982.

26. Овсянников М.Ф. Гегель М.,1971.

27. Философия Гегеля и современность. М.,1973.

28. Шалагинов Б.Б. Естетика Гете. К.,2002.

29. Эккерман И.Г. Разгворы с Гёте в последние годы жизни. М.,1981.

30. Эстетика американского романтизма. С.,1977.

31. Эстетика раннего французского романтизма. М.,1982.

 

Список літератури.

Гилберт К. Кун Г. История эстетики. М., 1960.

1. Ницше Ф. Рождение трагедии из духа музыки // Стихотворения.Философская проза. СПб.,1993.

         2.Фресс П., Пиаже Ж. Экспериментальная психология. М.,1966.

3.Шопенгауэр А. Мир как воля и представление // Собр. соч.: В 5 т. Т.1. М.,1992.

4. История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли. В 6-ти т.М.,1967. Т.3.

5. История эстетической мысли в 6-ти т. Т.4. / Редкол.: Овсянников М.Ф.(пред.) и др.-М.:1987.

6. Левчук Л.Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття. К.,1997.

7. Маркс К., Энгельс Ф., Об искусстве: В 2т. М., 1957.

8. Прозерский В.В. Позитивизм и эстетика. Л.,1983.

9. Тен И.А. История английской литературы. Введение // Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ-ХХ в.в. М.,1987.

10. Тен Ипполит. Философия искусства. М., 1996.

11. Ярошевский М.Г. История психологии. М.,1966

 

Список літератури.

1. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. М.,1989.

2. Барт Р. Драма, поэма, роман. // Называть вещи своими именами. М.,1986.

3. Бергсон А. Материя и память // Собр. соч.М.,1992. Т.1.

4. Бергсон А. Опыт о непосредственных данных // Там же.

5. Гадамер Г.-Г. Герменевтика і поетика.К.,2001.

6. Дюфрен М. Кризис искусства // Западноевропейская эстетика ХХ ст.М.,1991.

7. Ингарден Р. Исследования по эстетике. М.,1962.

8. Ингарден Р. Лекции по истории эстетики. М., 1977.

9. Кроче Б. Эстетика как наука о выражении и общая лингвистика. М., 2000.

10. Левчук Л.Т. Психоанализ: от бессознательного к «усталости сознания». К.,1989.

11. Левчук Л.Т. Західноєвропейська естетика ХХ ст. К.,1997.

12. Левчук Л.Т. Эстетика интуитивизма и абсолютизация формально-технических поисков в искусстве.// Эстетика. К.,1991.

13. Левчук Л.Т. Психоанализ и художественное творчество. К.,1990.

14. Лиотар Ф. Заметки о смыслах «пост» //Иностранная литература.!994, №1.

15. Маритен Ж. Ответственность художника // Самосознание европейской культуры ХХ века. М.,1991.

16. Мамардашвили М.К. Лекции о Прусте. М.,1995.

17. Мерло-Понти. Око и дух. М.,1992.

18. Молчанов В.И. Парадигмы сознания и структура опыта // Логос,1992,№3.

19. Руткевич А.М. От Фрейда к Хайдеггеру. М.,1995.

20. Сартр Ж.- П. Что такое литература? Слова. Мн., 1999.

21. Сваньян К.А. Эстетическая сущность философии Бергсона. Ереван,1978.

22. Фрейд З. Достоевский и отцеубийство // «Я» и «Оно». Труды разных лет; в 2 кн. Тбилиси,1991. Кн.2

23. Фрейд З. Остроумие и его отношение к бессознательному.// «Я» и «Оно». Труды разных лет; в 2 кн. Тбилиси,1991. Кн.2

24. Фрейд З. «Я» и «Оно». Труды разных лет; в 2 кн. Тбилиси,1991. Кн.2

25. Хайдеггер М. Исток художественного творения // Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ-ХХ в.в.М.,1989.

26. Юнг К.Г. Архетип и символ. М.,1991.

27. Юнг К.Г. Проблемы нашего времени. М.,1994.

28. Юнг К.Г. Психология и поэтическое творчество // Самосознание европейской культуры ХХ века. М.,1991.

Список літератури.

 

Бергсон А. Сміх (Нарис про значення комічного). К., 1994.

1.Берк. Философское исследование происхождение наших идей возвышенного и прекрасного. М.,1978.

 Борев Ю. О трагическом. М., 1961.

 

1. Борев Ю. Б. Эстетика. Ростов н/ Д., 2004.

2. Ванслов В. В. Проблема прекрасного. М., 1957.

3. Гадамер Г.-Г. Герменевтика і поетика.К.,2001.

4. Гегель Г.В.Ф. Эстетика. Т. 1-4. М.,1968-1973.

5. Дземидок Б. О комическом. М., 1974.

6. Естетика: Підручник. За заг. Ред. Л. Т. Левчук. К., 2005.

7. Зольгер К.В.Ф. Четыре диалога о прекрасном и об искусстве. М.,1978.

8. Кант И. Критика способности суждения // Собр. соч. в 6-ти т. М.,1964. Т.5.

9. Кучинская А. Прекрасное (Миф и действительность). М., 1977.

10. Лосев А. Ф., Шестаков В. П. История эстетических категорий. М., 1965.

11. Лук А.Н. Юмор, остроумие, творчество. М., 1977.

12. Лукач Д. Своеобразие эстетического. М.,1963.

13. Любимова Т.Б. Трагическое как эстетическая категория. М., 1985.

14. Мещеряков В.Т. Гармония и гармоническое развитие. Л., 1976.

15. Мовчан В.С. Героическое в системе эстетических категорий. Л., 1986.

16. О возвышенном. М., 1960

17. Савилова Т.А. Эстетические категории. Киев – Одесса, 1977.

18. Средний Д. Д. Основные эстетические категории. М., 1974.

19. Столович Л. Н Красота. Добро. Истина. М., 1994.

20. Татаркевич В. Історія шести понять. К., 2001.

21. Шестаков В.П. Гармония как эстетическая категория. М., 1973.

22. Шестаков В.П. Эстетические категории. Опыт систематического и исторического исследования. М., 1983.

23. Яковлев Е. Г. Эстетика: Учебное пособие. – М., 2003.

 

Список літератури.

Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. М.,1989.

Бахтин М. М. Проблема содержания, материала и формы в словесном

художественном творчестве. Работы 20-х годов. К., 1994.

Борев Ю. Б. Эстетика. Ростов н/ Д., 2004.

 Волкова Е.В. Художественное произведение как предмет эстетического анализа. М., 1976.

Гадамер Г.-Г. Мистецтво і наслідування. // Герменевтика і поетика. К., 2001.

                  Гегель Г.В.Ф. Эстетика. Т. 1-4. М.,1968-1973.

                   Дидро Д. Об искусстве. В 2 т. М. – Л. 1936.

                 Естетика: Підручник. За заг. Ред. Л. Т. Левчук. К., 2005.

    Иванов В.П. Человеческая деятельность – познание – искусство.- К.,1977.

                  Коллингвуд Дж. Р. Принципы искусства. М., 1992.

                   Кормин Н. А. Онтология  эстетического. М.,1992.

                   Кривцун О.А. Эстетика. М., 2003.

Кроче Б. Эстетика как наука о выражении и общая лингвистика. М., 2000.

                   Лосев А. Ф. Знак, символ, миф. М., 1982.

             Лосев А. Ф. Проблема символа и реалистическое искусство. М., 1976.

                   Лосев А. Ф. Форма Стиль. Выражение. М.,1995.

                   Потебня А. А. Эстетика и поэтика. М.. 1976.

                   Силичев Д. А. Семиотика и искусство: анализ западных концепций. М.,1991.

                   Соколов А. Н. Теория стиля. М., 1968.

      Тен Ипполит. Философия искусства. М., 1996.

             Теория метафоры. М., 1990.