Дослідження лінійно-суспільного об’єкту

Населений пункт: Тернівка

Район: Павлоградський

Область: Дніпропетровська

 

Загальні відомості про вулицю

 

1.1 Назва вулиці:

1.1.1. Сучасна назва: Перемоги

1.1.2. Історична назва ______________________

1.1.3. Рік і причина перейменування: _________________________________________________________________________________________________________________________________________

1.2 Тип вулиці: а) проспект, б) вулиця, в) бульвар, г) набережна, д) шосе, є) інше_________

1.3 Тип вулиці за функціональним призначенням: а) магістральна, б) загаль­ного значення, в) районного значення, місцевого значення, г) між квар­тальна, д) житлова, є) пішохідна, ж) інше __________________

1.4 Рік початку забудови: 1976р.

1.5 Рік початку реконструкції:____________ р.

1.6 Орієнтація відносно:

1.6.1 сторін горизонту: 2,3 км

1.6.2 центру населеного пункту: 1,1 км

 

Морфометричні характеристики

Морфомтричні показники	Парна сто­рона	Не­парна сто­рона
Протяжність, км
Кількість кварталів, од.
Кількість будинків (номерів), од., з них: – Житлових: п’ять будинків – адміністративних – промислових: один – торгівельних: два магазини – освітніх – медичних – культури – банківських (фінансових, кредитних) – інші (вказати): Поштове відділення №1

 

Характеристика благоустрою центральної частини

3.1. Ландшафтна характеристика

3.1.1 Зелена зона: а) парк___км², б) сквер_____,. км², в) міні-сквери _______од., г) клумби ____ од.

3.1.2 Тип озеленення: а) окремі дерева, б) розподільчі смуги, в) га­зони, г) окремі алеї, д) бульвари, є) самозаростання.

3.1.3 Характер рослинного покриву: а) деревна, б) травяниста, в) газонна, г) квіткова, д) сорна рослинність.

3.1.4. Ярусність: кількість ярусів: два яруси.

3.1.5 Види дерев: плодові

3.1.6 Види чагарників:

3.2 Елементи благоустрою:

3.2.1 Наявність лавок, од. 11 лавок

3.2.2 Сміттєві бачки, од. 6

3.2.3 Туалети, од____________________________

3.3 Спортивні майданчики, знаряддя _______________________

 

Характеристика транспортної зони

4.1. Наявність транспортних маршрутів: а) автобусні, б) трамвайні, в) тролейбусні, г) метро, д) велосипедні доріжки, є) інші (вка­зати)_________________________

4.2. Автомобільна магістраль (вказати значення) ____________________________4.3. Характер проїзної частини: а) одно­стороння, б) двостороння, в) з трамвайною лінією, г) з тролейбусною лінією

4.4 Ширина проїзної частини, м 25 м

4.5 Кількість світлофорів ___________________

4.6 Кількість пішохідних переходів: наземних ____________ підземних ________________

6. Соцільно-економічна зона:

6.1. Промислові підприємства, од.: Шахта «Тернівська»

Діючі: 1, спеціалізація: Добування та обробка вугілля

не діючі______, сучасне використання території_________________________________

6.2. Магазини, од.: промтоварів_______, з них одягу_______, побутової хімії_______,

автотоварів________, садово-паркові________, комплексні (супермар­кети)_________, харчові: «Асорті», «Гарбуз» інші (вка­зати)________________________________________________

 

 

7. Характеристика внутрішньої (дворової) частини вулиці:

7.1. Кількість дворів: 2, з них в задовільному стані: Обоє в гарному стані

7.2. Благоустрій дворових зон, од.:

дитячі майданчики __2___, рекреаційні зони _____, лавочки __11___, сміттєві баки ___6__

Рис. 11.1 Вид на шахту «Тернівська» із вулиці Перемоги 1

 

Окомірна зйомка

Еталон — це стала точна міра. Ними можуть бути різні частини людського тіла і дані вимірювань різних предметів, що мають стандартні розміри.

Вимірюючи кути за еталонами. Потрібно витягнути руку та зігнути вказівний палець. Між кінцем вказівного пальця і його згином, утворюється кут, який дорівнює 10°. Якщо витягнемо руку прямо на рівні ока, то кут між кінцем великого пальця та мізинця станови­тиме 22.5°.

 

Види еталонів	Розміри в м
Повний зріст	168 см
Висота із піднятою рукою	2 м
Відстань від підлоги до очей	143 см
Відстань від підлоги до поясу	1 м
Довжина вказівного пальця	10 c м
Відстань між кінцями мізинця і великого пальця	15 см
Ширина долоні	9 см
Ширина долоні без великого пальця	8 см
Довжина двох останніх суглобів вказівного пальця	5 см
Довжина другого суглоба вказівного пальця	3 см
Ширина великого пальця	2 см
Ширина мізинця	1 см
Довжина кроків / довжина пари кроків	0.7 м
Відстань від очей до витягнутої руки	71 см
Відстань між зіницями	7 см

В ідстань		Що можна побачити?
50	м	Очі, ніс і рот на обличчі людини
100	>>	Обличчя здається білою плямою; добре вирізняється лінія, де закінчується лоб і починається волосся
120	>>	Черепицю на дахах
150	>>	Лінію очей людини, ґудзики
200	>>	Обриси голови і плечей; вони здаються темним силуетом, розрізняються листя на деревах
300	>>	Віконні рами, загальний овал обличчя людини, колір і частина одягу
500	>>	Загальні форми людей, тварин
1	км	Стовбури дерев, кілометрові стовпи і стовпи лінії зв’язку
2	>>	Великі окремі кущі
3	>>	Димар на даху
4	>>	Окремий невеликий будинок

Далекомір - прилад для вимірювання відстаней до об'єктів. Його можна створити в домашніх умовах та із звичайного картонного паперу. Для цього потрібно в картоні вирізати прямокутний три­кутник з висотою 17 мм та основою 80 мм. Основу ділимо на сан­тиметри та підписуємо (50, 58, 67, 80, 100, 133, 200, 400).

Рис. 13.1 Далекомір зроблений мною власноруч

Кутомір - прилад для вимірювання контактним методом кутів між будь-якими двома площинами. Для його виготовлення потрібні такі матеріали, як транспортир, нитка, соломинка та тягарець.

Беремо транспортир та приклеюємо соломинку до прямолінійного краю. Через отвір на 90-градусній лінії протягуємо нитку, а на кінець вішаємо тягарець.

                         Рис.13.2 Саморобний кутомір

Є декілька способів вимірювання відстані.

1) Врахуємо кроки під одну ногу, наприклад праву.

2) Визначення відстані на око за ступенем видимості місцевих пред­метів.

3) Далекомірний спосіб. Використовується за допомогою далеко­міра. Коли користуються далекомірами, треба наперед знати роз­міри того предмета, до якого визначають відстань. За допомогою такого нескладного приладу можна визначити відстань до лю­дини або якогось предмета. Для цього потрібен далекомір, три­маючи його за 50 см від очей, пересувайте праворуч або ліворуч так, щоб фігура людини (або предмета), до якої потрібно визна­чити відстань, точно вмістилася між сторонами трикутника. Від­лік на основі трикутника проти фігури людини (предмета) покаже відстань до неї в метрах.

Визначення висот предметів. Для цього нам потрібно вийти у соня­чну погоду та порахувати тіні від даного предмета та власну тінь. Після цього виконати такі обчислення: (зріст >> тінь предмета) або власна тінь.

Для наступного способу потрібний помічник та олівець.

Спочатку візируємо олівець так, щоб кінець олівця співпадав з вер­хівкою, а початок із землею. Після того поверніть олівець на 90° та попросіть товариша відійти поки він не зрівняється з кінцем олівця. Після цього виміряйте відстань від дерева до товариша і це буде ви­сота дерева.

Після тренувань визначення відстані, висоти тощо можна починати виконувати окомірну зйомку.

Окомірна зйомка – одна з найпростіших у геодезичній практиці. Під час окомірного знімання відстані вимірюються кроками, орі­єнтуються по компасу, а напрям на предмети та точки контурів, що їх знімають, прокреслюють за допомогою візирної лінійки. Визначаємо точки (станції), з яких буде проводитися зйомка.

Перед зйомкою потрібно визначитися із масштабом. Для цього пот­рібно порахувати приблизні значення довжини та ширини та розра­хувати масштаб.

Для цього беремо довжину аркушу так, щоб можна було зробити рамку та довжину описової ділянки та складаємо пропорцію.

См – 280 (м)

См – х (м)

Звідси: х = (1 * 280) / 28 = 10. Отримуємо масштаб 1:1 000.

Перевіримо чи вміщається ширина ділянки.

1 см - 200 м, х см - 20 м, х = (1 * 200) / 20 = 10 см, тобто, в аркуш зображення уміститься, якщо взяти масштаб 1:1 000.

Після того, як визначили масштаб можна виходити на ділянку та виконувати роботу.

Спочатку на першій станції зарисовуємо на планшеті рельєф, на­прямки схилів тощо.

Далі починаємо наносити об’єкти. Існує декілька способів.

1) Полярний - беремо точку з якої почнемо вимірювання і за допо­могою компаса орієнтуємо точки на аркуш.

2) Обхідний - цей спосіб застосовується при вимірюванні контурів, кордонів, доріг та інших більш-менш прямолінійних ділянок місце­вості.

3) Перпендикулярний - положення окремих точок місцевості визна­чається щодо допоміжної лінії за допомогою перпендикулярів, без­посередньо вимірюваних на ділянці.

4) Засічний - заснований на тому геометричному правилі, що для вирішення трикутника досить визначити довжину однієї з його сто­рін і величини прилеглих кутів.

Ділянка для виконання завдань з навчальної загальногеографічної практики розташована на вул. Лермонтова. Межі ділянки - 280х200.

Ширина - 350 кроків від паркану на схід, довжина - 450 кроків на південь. Я використала полярний метод. Від точки свого місця по­ложення я відміряла відстань до вибраних мною об’єктів за допомо­гою компасу на телефоні.

За даними еталонів та компасу: