Поняття, значення та умови усиновлення

 

Усиновлення - це юридичний факт, в результаті якого між усиновлювачем та його родичами, з одного боку, та усиновле­ним,- з другого, виникають такі ж права та обов'язки, як між батьками і дітьми, іншими родичами за походженням.

 

усиновленням визнається (ст. 207 Сімейного кодексу України)	прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійс­нене на підставі рішення суду
	Усиновлення громадянином Ук­раїни дитини, яка є громадяни­ном України, але проживає за межами України, здійснюється в консульській установі або дип­ломатичному представництві України (ст. 282 СКУ)
Мета усиновлення	забезпечити належні умови виховання дитині, яка внаслідок тих чи інших обста­вин залишилась без батьківського піклу­вання
	Усиновлення дитини провадить­ся у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гар­монійних умов її життя (ст. 207 СКУ)

 

106

Діти, які підлягають усиновленню

Підстави для усиновлення дитини

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам (пост. КМУ№ 775 від 20.07.96), уси­новлення дитини здійснюється, якщо єдиний або обидва батьки: Ø померли; Ø невідомі; Ø позбавлені батьківських прав; Ø визнані в судовому порядку не­ дієздатними, безвісно відсутніми чи оголошені померлими; Ø дали згоду на усиновлення дитини в письмовій формі; Ø понад шість місяців не прожива­ ють разом з дитиною та без по­ важних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не вияв­ ляють щодо дитини батьківської уваги і турботи. В окрему категорію винесені: Ø підкинуті (залишені) діти; Ø хворі діти

Ø свідоцтво про смерть одного або обох батьків; Ø копія рішення суду про позбавлення батьківських прав одного або обох батьків; Ø рішення суду про визнання батьків недієздатними, безвісно відсутні­ ми або оголошення їх померлими; Ø письмова згода батьків на усиновлення дитини; Ø документи, які підтверджують, що батьки ухиляються без поважних причин від участі в їх вихованні та утриманні; Ø якщо дитина хвора — висновок лікувально-профілактичної установи про те, що перебіг хвороби не потребує в подальшому довічного перебування і лікування в спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах

 

Особи, які можуть бути усинов - лювачами (ст. 211 СКУ)

Особи, які не можуть бути уси­новлювачами (ст. 212 СКУ)

1. Повнолітня дієздатна особа 2. Різниця у віці між усиновлювачем та усиновленим повинна станови­ ти не менше 15 років, якщо уси- новлюється повнолітня особа — не менше 18 років. 3. Усиновлювачами можуть бути по­ дружжя. 4. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть уси­ новити одну і ту ж дитину. Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рі­ шення про усиновлення ними ди­ тини

1. Обмежені у дієздатності. 2. Визнані недієздатними. 3. Позбавлені батьківських прав і не поновлені у батьківських правах. 4. Були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини. 5. Перебувають на обліку або на лі­ куванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері. 6. Зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами. 7. Не мають постійного місця проживан­ ня та постійного заробітку (доходу). 8. Страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров'я України

 

107

5. Якщо дитина має лише матір або батька, які у зв'язку з усиновлен­ням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка

9. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі (ч. 3 ст. 211). 10. Інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини

 

Відповідно до вимог чинного законодавства однією з умов усиновлення є необхідність отримання згоди певних осіб на здійснення усиновлення. До таких осіб, в першу чергу, віднесено батьків, дитина яких усиновлюється (ст. 217 СК України). В де­яких випадках необхідна згода самої дитини (ст. 218 СК Украї­ни) та деяких інших осіб.

 

У разі неповнолітності батька чи матері дитини, крім їхньої згоди на усиновлення, потрібна згода їхніх батьків. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усинов­лення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Усиновлення може бути проведено без згоди батьків, якщо вони:

Ø невідомі;

Ø визнані недієздатними;

Ø визнані безвісно відсутніми;

Ø позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється;

Ø якщо судом буде встановлено, що вони не проживаючи з дитиною понад 6 місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її (ст. 219 СКУ).

 

Згода дитини на усиновлення

 

Відповідно до ч. 1 ст. 218 СКУ для усиновлення дитини по­ трібна її згода.

Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відпові­дає її вікові.

Дитина повинна бути ознайомлена із правовими наслідками усиновлення.

Усиновлення може бути проведено без згоди дитини, якщо вона у зв'язку з віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення.