Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Техника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ? Влияние общества на человека Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления	Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Контроль за цільовим витрачанням аліментів Стр 1 из 16Следующая ⇒ Контроль за цільовим витрачанням аліментів     Звільнення батьків від сплати аліментів Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дити­ну, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби (ст. 188 СКУ).   Зміна розміру аліментів (ст. 192 СКУ)   Розмір аліментів може бути зменшено, якщо дитина перебу­ває на утриманні: Ø держави; Ø територіальної громади; Ø юридичної особи. Припинення права на аліменти. Порядок визначення Заборгованості за аліментами   Припинення права на аліменти   Припинення права на аліменти може мати місце з дозволу ор­гану опіки та піклування у зв'язку із укладенням між батьками договору про припинення права на аліменти шляхом передачі права власності на нерухоме майно (житловий будинок, кварти­ру, земельну ділянку тощо) (ст. 190 СКУ). На майно, одержане за договором, не може бути звернено стягнення (ч. 4 ст. 190 СКУ). Майно, одержане дитиною за договором, може бути відчуже­не до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування (ч. 5 ст. 190 СКУ). У разі визнання договору недійсним (на підставі виключення імені відчужувача як батька з актового запису про народження дитини) у відчужувача відновлюється право власності на неру­хоме майно (ч. 6 ст. 190 СКУ).   За позовом відчужувача нерухомого майна договір, укладе­ний відповідно до частини першої цієї статті, може бути розірва­ний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов'язку по її утриманню (ч. 7 ст. 190 СКУ). Заборгованість за аліментами Якщо заборгованість виникла з вини платника аліментів, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення: виходячи із матеріального та сімейного стану платника алі­ментів, розмір неустойки може бути зменшено. якщо платник аліментів є неповнолітнім, неустойка не опла­чується взагалі. Підстави звільнення від сплати заборгованості за аліментами: Ø якщо заборгованість виникла у зв'язку із тяжкою хворобою платника аліментів або іншою обставиною, що має істотне зна­чення (суд може звільнити повністю або частково); Ø якщо заборгованість виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти (суд може звільнити від спла­ти заборгованості). 100 ТЕМА 16   ОБОВ'ЯЗОК БАТЬКІВ УТРИМУВАТИ ПОВНОЛІТНІХ ДОЧКУ, СИНА ТА ЙОГО ВИКОНАННЯ   Підстави виникнення обов’язку батьків утримувати дочку або сина: • непрацездатність дочки або сина, які потребують матеріальної допомоги (ст. 198 СК України); • якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги (ст. 199 СК України)   Підстави виникнення аліментного зобов'язання між батька­ ми та їх повнолітніми непрацездатними дочкою, сином, які по­ требують матеріальної допомоги: Ø правовідносини, що складаються із сукупності юридичних фактів: • родинний зв'язок батьків і дітей або усиновлення (глави 12 та 18 СК України); • непрацездатність повнолітніх дочки, сина (непрацездатність встановлюється за медичними критеріями - визнання особи ін­валідом І, II або III групи; або за віковими ознаками - досягнен­ня встановленого законом пенсійного віку); • потреба зазначених осіб у матеріальній допомозі,- отриман­ні аліментів (якщо заробітна плата, пенсія, доходи від викорис­тання майна, інші доходи не відповідають прожитковому мініму­му, встановленому законом); • наявність у батьків можливості надавати матеріальну допо­могу: Ø за злісне ухилення від сплати грошових сум, встановлених рішенням суду, призначених для утримання повнолітніх дітей, які перебувають на утриманні батьків, винні притягаються до кримінальної відповідальності (ст. 164 КК України). Підстави виникнення аліментного зобов'язання між батька­ ми та їх повнолітніми непрацездатними дочкою, сином, які продовжують навчання після досягнення повноліття і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги: 101 Ø правовідносини, що складаються із сукупності юридичних фактів: • продовження навчання дочкою, сином після досягнення ни­ми повноліття; • недосягнення дочкою, сином встановленого законом віку -23 років; • потреба дочки, сина у матеріальній допомозі у зв'язку з на­вчанням; • наявність у батьків можливості надавати матеріальну допо­могу. Це право на утримання припиняється у разі припинення на­вчання (припинення навчання до 23-го віку: відрахування з на­вчального закладу за певними обставинами, академічна відпуст­ка та ін.).     Загальні правила ви­значення судом розмі­ру аліментів на повно­літніх дочку, сина: • розмір аліментів суд визначає у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, враховуючи стан здоров'я, матеріальне становище одержувача і платника аліментів, наявність інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дітей та ін.; • визначаючи розмір аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, другим з подружжя, а також їх повнолітніми дітьми; • у деяких випадках утримання малолітних дочки, сина, може здійснюватися за ініціативою платника аліментів, а також шляхом укладення між батьками договору про сплату аліментів на дитину (ст. 189 СК України)     Застосування норм Сімейного кодексу щодо обов'язку утримувати повнолітніх дочку, сина: • ст. 187 СК України - відрахування аліментів на дитину за ініціативою платника; • ст. 189 СК України - договір між батьками про сплату алі­ ментів на дитину; • ст. 190 СК України - припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно; 102   • ст. 191 СК України - час, з якого присуджуються аліменти на дитину; • ст. 192 СК України - зміна розміру аліментів; • ст. 194 СК України - стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами; • ст. 195 СК України - визначення заборгованості за алімен­тами, присудження у частці від заробітку (доходу); • ст. 196 СК України - відповідальність за прострочення сплати аліментів; • ст. 197 СК України - встановлення строку сплати заборго­ ваності. Звільнення від сплати заборгованості за аліментами.   103 ТЕМА 17   ТЕМА 18   УСИНОВЛЕННЯ   Згода дитини на усиновлення   Відповідно до ч. 1 ст. 218 СКУ для усиновлення дитини по­ трібна її згода. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відпові­дає її вікові. Дитина повинна бути ознайомлена із правовими наслідками усиновлення. Усиновлення може бути проведено без згоди дитини, якщо вона у зв'язку з віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення. Припинення усиновлення   Усиновлення може бути припинено шляхом визнання його недійсним (ст. 236 СКУ) або шляхом скасування (ст. 238 СКУ). Особами, яким надано право на звернення з позовом про скасування або визнання усиновлення недійсним, є: 1. Батьки. 2. Усиновлювач. 3. Опікун. 4. Піклувальник. 5. Орган опіки та піклування. 6. Прокурор. 7. Дитина, яка досягла 14 років. ПРИПИНЕННЯ УСИНОВЛЕННЯ
Підстави визнання усиновлення недійсним	Підстави скасування усиновлення
Якщо усиновлення було проведене без згоди дитини та батьків. Згода батьків не потрібна, якщо вони: Ø невідомі; Ø визнані безвісно відсутніми; Ø визнані недієздатними; Ø позбавлені батьківських прав; Ø якщо судом буде встановлено, що вони, не проживаючи з дитиною понад шість міся ­ ців без поважних причин, не проявляють що­ до неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її. Якщо усиновлювач не бажав настання прав та обов'язків, які виникають у резуль­таті усиновлення (фіктивне усиновлення). Якщо воно було проведене на підставі підроблених документів.  Якщо було проведено без згоди другого із подружжя, опікуна, піклувальника, ор­гану опіки та піклування, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, в яко­му перебуває дитина. Якщо буде встановлено, що на момент уси­новлення другий із подружжя не мав намі­ру продовжувати з ним шлюбні відносини	Якщо воно суперечить інтере­сам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання. Якщо дитина страждає на не­доумство, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на. час усинов­лення. Якщо між уси новлювачем і усиновленим склалися, неза­лежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять немож­ливими їхнє спільне проживан­ня і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків. Усиновлення може бути скасо­ване після досягнення дити­ною 18-річного в і ку, якщо про­типравна поведінка усиновле­ного, усиновлювача загрожує життю, здоров'кз усиновлюва­ча, усиновленого або інших членів сім'ї

Правові наслідки визнання усиновлення недійсним (ст. 237):

Ø анулюється з моменту здійснення;

Ø припиняються права та обов'язки, які виникли і встановлені законом для усиновлювача, його родичів та усиновленої дитини;

Ø відновлюються права та обов'язки між дитиною, її батьками та їхніми родичами за походженням;

Ø дитина, яка не досягла 14 років, за бажанням батьків або ін­ших родичів передається їм, а якщо це неможливо - передається на піклування органові опіки та піклування;

Ø відновлюються прізвище, ім'я та по батькові дитини, які во­на мала до усиновлення;

Ø суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, на строк не більш як два роки, якщо дитина не має батьків або батьки не мають змоги її утримувати, за умови, що усиновлювач може надавати матері­альну допомогу.

Правові наслідки скасування усиновлення (ст. 239):

Ø припиняються на майбутнє права та обов'язки, що виникли у зв'язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами;

Ø відновлюються права та обов'язки між дитиною та її батька­ми, іншими родичами за походженням;

Ø дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо - вона передається на піклування орга­нові опіки та піклування;

Ø якщо дитина не передається батькам, за нею зберігається право проживання у житловому приміщенні, в якому вона про­живала після усиновлення;

Ø дитина має право на збереження прізвища, імені, по батько­ві, які вона одержала у зв'язку із усиновленням;

Ø якщо дитина не передається батькам, суд може постанови­ти рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, за умови, що останній може надавати матері­альну допомогу.

 

 

116

Дітей

	ЦЕНТР З УСИНОВЛЕННЯ ДІТЕЙ Є державною установою, яка сприяє влаштуванню дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України та іноземців шляхом усиновлення

 

 

Правовою основою діяльності Центру є:

Ø Міжнародна конвенція ООН про права дитини;

Ø Конституція України;

Ø закони України;

Ø постанови Верховної Ради України;

Ø укази та розпорядження Президента України;

Ø декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України;

Ø нормативні документи Міносвіти України;

Ø Положення про Центр по усиновленню дітей при Мініс­терстві освіти і науки України.

Завдання Центру:

• координація діяльності відповідних органів і служб з питань усиновлення, опіки та піклування, охорони дитинства;

• формування банку даних про дітей-сиріт і дітей, позбавле­них батьківського піклування, а також банку даних про осіб, які бажають усиновити дітей, створення механізму їх централізова­ного обліку;

• забезпечення переважного права передачі дітей на усинов­лення громадянам України;

• сприяння виконанню Україною зобов'язань, передбачених Конвенцією ООН про права дитини та іншими міжнародними договорами України з питань усиновлення, опіки та піклування;

• підготовка для подання Верховній Раді України, Уряду ін­формації про стан додержання законодавства щодо опіки та пік­лування, усиновлення дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків, громадянами України та інозем­цями.

Повноваження Центру:

• надає громадянам України та іноземцям необхідну інформа­цію про дітей, щодо яких виникли підстави для усиновлення;

 

117

• веде облік іноземців, які виявили бажання усиновити дити­ну, перевіряє повноту і правильність оформлення поданих ними документів;

• організовує періодичне друкування інформаційних матеріа­лів про дітей, які підлягають усиновленню;

• видає громадянам України та іноземним громадянам, які ви­явили бажання усиновити дитину, направлення в органи опіки та піклування для підбору дитини і знайомства з нею за місцем її проживання;

• надає органам опіки та піклування дозвіл на проведення в установленому порядку усиновлення дитини іноземцями;

• веде облік дітей, усиновлених іноземцями;

• інформує відповідні органи про порушення законодавства України з питань прав дитини;

• бере участь у розробленні концепцій, актів законодавства та інших нормативних документів з питань усиновлення, опіки та піклування;

• взаємодіє у процесі виконання покладених на нього завдань з центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами АРК, органами місцевого самоврядування;

• подає на розгляд колегії Міністерства освіти і науки Украї­ни інформацію щодо стану додержання законодавства про опіку та піклування, усиновлення;

• надає методичну допомогу органам опіки та піклування з питань охорони дитинства;

• вивчає роботу управлінь освіти обласних, районних, міських (районних у містах) відділів державної адміністрації з питань охорони дитинства;

• бере участь в організації (у разі необхідності) вивчення на місці матеріального становища та умов життя сімей або окремих осіб на території України, які виявили бажання усиновити ди­тину;

• сприяє забезпеченню нагляду за умовами виховання, на­вчання, лікування усиновлених дітей в державі і за її межами;

• підтримує зв'язок з Міністерством закордонних справ Ук­раїни та МВС України з метою отримання інформації про дітей, усиновлених іноземцями;

• сприяє вирішенню інших питань, пов'язаних із захистом ін­тересів дітей.

 

 

118

Права Центру:

1. Здійснювати в межах своїх повноважень контроль за дотри­
манням законодавства України про усиновлення, опіку та піклу­
вання.

2. Одержувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів АРК, органів місце­вого самоврядування інформацію і документи, а від органів ста­тистики - безоплатно статистичні дані для виконання покладе­них на нього завдань.

3. Скликати в установленому порядку наради, проводити се­мінари, науково-практичні конференції з питань соціальних, психологічних та юридичних аспектів усиновлення.

4. Організовувати навчання із підвищення кваліфікації спе­ціалістів управлінь освіти обласних, районних, міських (район­них у містах) відділів держадміністрації з питань охорони прав дітей.

 

119

ТЕМА 19

Піклування

 

Звільнення опікунів (піклувальників) від виконання ними обов'язків опікуна (піклувальника):

Ø за заявою опікуна (піклувальника), якщо орган опіки та пік­лування визнає, що обставини, викладені в заяві, є поважними;

Ø за ініціативою органу опіки та піклування, за клопотанням підопічних, державних або громадських організацій;

Ø за обґрунтованою заявою будь-якої особи, якщо буде вста­новлено, що опікун (піклувальник) не відповідає своєму призна­ченню або неналежно виконує свої обов'язки.

ТЕМА 20

ПАТРОНАТ НАД ДІТЬМИ

Сімейного типу

 

Дитячий будинок сі­мейного типу	Окрема сім'я, що створюється за бажанням по­дружжя (або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі), які беруть на виховання та спільне про­живання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбав­лених батьківського піклування
Мета створення дитя­чого будинку сімей­ного типу	Забезпечити належні умови для виховання в сі­мейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавле­них батьківського піклування
Батьки - вихователі	Особи, які беруть на виховання та спільне про­живання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьків­ського піклування
Термін перебування дітей у дитячому бу­динку сімейного типу	До досягнення 18 років, у разі продовження на­вчання у професійно-технічному, вищому на­вчальному закладі І—IV рівнів акредитації — до його закінчення
Загальна кількість ді­тей	Не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних
Підстава створення дитячого будинку сі­мейного типу	Угода, яка укладається між органом, який при­йняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, та батьками-вихователями

 

 

Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається:

Ø районною держадміністрацією;

Ø районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією;

Ø виконавчим комітетом міської ради (міст республікансько­го АРК і міст обласного значення).

Батьками-вихователями можуть бути повнолітні особи, за винятком:

Ø осіб, цивільна дієздатність яких обмежена;

Ø осіб, визнаних у судовому порядку недієздатними;

Ø осіб, позбавлених батьківських прав;

Ø осіб, звільнених від обов'язків опікунів (піклувальників, усиновлювачів) за неналежне виконання покладених на них обов'язків;

Ø осіб, які за станом здоров'я не можуть виконувати обов'язки

129

щодо виховання дітей (інваліди І та II груп; особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну (токсичну) залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно за­реєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства).

Не можуть бути батьками-вихователями також особи, з яки­ми проживають члени сім'ї, які мають глибокі органічні уражен­ня нервової системи, алкогольну та наркотичну (токсичну) за­лежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психо­тичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства.

 

Обов'язки

 

Батьків-вихователів	Органу, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу
за угодою про організацію діяльності   дитячого будинку сімейного типу
Створювати належні умови для все­бічного розвитку вихованців, одер­жання ними освіти, підготовки до самостійного життя та праці. Організовувати двічі на рік медич­ний огляд вихованців. Повідомляти місцевий відділ у спра­вах сім'ї та молоді, орган опіки та піклування про виникнення у дитя­чому будинку сімейного типу не­сприятливих умов для утримання, виховання та навчання вихованців	У межах видатків, передбачених у місцевому бюджеті на утримання дитячого будинку сімейного типу, перераховувати щомісяця, що на­стає за звітним, на особистий раху­нок одного з батьків-вихователів, відкритий в установі банку, кошти на харчування вихованців, на придбан­ня для них одягу, взуття, м'якого ін­вентарю, лікарських засобів, пред­метів особистої гігієни, іграшок, книжок, на господарське обслугову­вання приміщення, оплату тепло-, електро- і водопостачання, побуто­вих послуг і послуг зв'язку. Щомісяця виплачувати грошове утримання батькам-вихователям. Надати батькам-вихователям жит­лове приміщення (індивідуальний житловий будинок або багатокім­натну квартиру) за нормами, перед­баченими чинним законодавством, виходячи із кількості осіб, що бу­дуть у ньому проживати

 

130

Батьків-вихователів	Органу, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу
за угодою про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу
	Надати у користування земельну ді­лянку для ведення садівництва, го­родництва. Надати у користування транспорт­ний засіб. Здійснювати координацію діяльнос­ті відповідних районних (міських) установ та організацій, пов'язаної із захистом прав дітей. Нести відповідальність за діяльність дитячого будинку сімейного типу

 

 

Крім того:

Ø Батьки-вихователі в обов'язковому порядку проходять курс навчання попередньої та періодичної (раз на 5 років) підго­товки, проведення якого забезпечують місцеві відділи у справах сім'ї та молоді.

Ø Батьки-вихователі є законними представниками вихован­ців і захисниками їх прав та інтересів у всіх органах, установах та організаціях без спеціальних на те повноважень.

Ø Батьки-вихователі несуть відповідальність за життя, здо­ров'я, фізичний і психічний розвиток вихованців.

Ø Період, протягом якого особи вважалися батьками-вихова-телями у дитячому будинку сімейного типу, зараховується до їх загального трудового стажу.

Контроль за умовами проживання вихованців здійснюють ор­гани опіки та піклування і відділи у справах сім'ї та молоді ра­йонних, районних у містах Києві та Севастополі держадмініст­рацій, виконавчих комітетів міських рад міст республіканського АРК і міст обласного значення.

 

131

 

 

 

У разі припинення дії угоди питання про подальше влашту­вання дітей вирішується органом опіки та піклування.

 

ПРИЙОМНИМИ БАТЬКАМИ

можуть бути не можуть бути Особи, які перебува­ють у шлюбі Подружжя (або один із них), які не пройшли курсу підготовки кандидатів у прийомні батьки Особи, визнані в судовому порядку недієздатними або обмежено дієздатними Особи, позбавлені обов'язків опікуна (піклувальни­ка) внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків або зловживання опікунськими правами Особи, позбавлені батьківських прав Особи, стосовно яких усиновлення скасоване або визнане недійсним Особи, які за станом здоров'я не можуть виконува­ти обов'язки щодо виховання дітей: • інваліди 1 та II групи; • хворі на туберкульоз (активний і хронічний) всіх форм локалізації у хворих 1, II, V груп диспансер­ ного обліку; • захворювання внутрішніх органів, нервової системи, опорно-рухового апарату в стадії декомпенсації; • злоякісні онкологічні захворювання всіх локалізацій; • наркоманія, токсикоманія, алкоголізм; • хворі на СНІД; • психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства Особи, з якими на спільній житловій площі прожи­вають члени сім'ї, які мають глибокі органічні ура­ження нервової системи, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади

 

 

134

Порядок утворення прийомної сім’ї

 

 

 

               

 

 

 

 

136

ТЕМА 21

ТА РОДИЧІВ

Види особистих немайнових прав інших членів сім'ї

Та родичів

 

Вихователем і вихованцем

 

 

 

Право на виховання інших членів сім'ї та родичів

Особи, наділені правом на виховання	Особи, щодо яких здійснюється виховання	Умова реалізації даного права
дід, баба (прадід, пра­баба)	внуки (правнуки)	незалежно від місця їх проживання
повнолітні брати і сестри	менші брати і сестри	незалежно від місця їх проживання
мачуха, вітчим	пасинок, падчерка	у разі проживання од­нією сім'єю
фактичний вихователь	фактичний вихованець	у разі проживання од­нією сім'єю

 

Право на виховання передбачає можливість здійснення як свідомого, так і несвідомого впливу на дитину в процесі спілку­вання. Свідомий вплив на дитину має здійснюватися, зокрема, у таких напрямах: повага до прав і свобод інших людей, любов до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини (ч. 1 ст. 150 СК України). Суб'єктам, які мають право брати участь у вихованні дитини, дозволяється на власний розсуд обирати фор­ми і методи виховання, окрім тих, що суперечать закону, мораль­ним засадам суспільства (ч. З ст. 151 СК України), зокрема, забо­роняється жорстоке поводження з дитиною, застосування до неї тілесних покарань, примушування до бродяжництва та жебраку­вання та ін. Для особи, яка взяла у свою сім'ю дитину, позбавле­ну батьківського піклування, виховання цієї дитини є не лише правом, а й обов'язком, адже вона фактично заміняє дитині бать­ків. Слід пам'ятати, що виховання неможливе без спілкування, а тому право на виховання тісно пов'язано з правом на спілку­вання.

 

Право на самозахист

 

Хто має право на самозахист	Щодо кого може здійснюватися самозахист
баба, дід (прабаба, прадід)	внуків (правнуків)
повнолітні брати, сестри	малолітніх, неповнолітніх, повноліт­ніх непрацездатних братів, сестер
мачуха, вітчим	малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних, пасинків, падчерок

 

Відповідно до ст. 19 ЦК України самозахистом є застосуван­ня засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства, власними діями, без звернення до суду, органу опіки і піклування або іншого державного орга­ну, уповноваженого здійснювати захист порушеного права. Дане положення повністю стосується самозахисту сімейних прав, хо­ча це прямо сімейним законодавством не передбачено.

 

Право на захист прав та інтересів родичів та інших членів сім'ї

Уповноважена особа	Особи, щодо прав і інтересів яких може здійснюватися самозахист
баба, дід (прабаба, прадід)	малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні внуки (правнуки)
повнолітні брат, сестра	малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні брати, сестри
мачуха, вітчим	малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні пасинок, падчерка

 

СК України наділяє бабу, діда (прабабу, прадіда), повнолітніх братів і сестер, мачуху або вітчима повноваженнями законного

 

 

143

представника своїх малолітніх, неповнолітніх відповідно внуків, братів і сестер, пасинка, падчерки. Зазначені особи можуть здійс­нювати захист без спеціальних на те повноважень шляхом звер­нення до органу опіки і піклування або до суду.

 

Суб'єктний склад зобов'язань з піклування про інших членів сім’ї родичів

Піклувальник	Підопічний
внук(правнук)	баба, дід (прабаба, прадід)
повнолітні брати, сестри	брат, сестра, які виховували їх та на­давали їм матеріальну допомогу
повнолітні пасинки, падчерки	мачуха, вітчим, які виховували їх та надавали їм матеріальну допомогу
повнолітній фактичний вихованець	фактичний вихователь

 

Піклування є правовідносинами, що виникають між зо­бов'язаними суб'єктами (піклувальниками) і уповноваженими особами, які потребують піклування (підопічними), щодо надан­ня останнім матеріальної та іншої допомоги, проявлення турбо­ти тощо. Брати, сестри, пасинки, падчерки, фактичні вихованці набувають даного обов'язку з 18-річного віку. На внуків обов'язок піклуватися покладається незалежно від їх віку, а та­кож віку чи стану здоров'я діда і баби. Однак неповнолітніх вну­ків не можна юридичними засобами примусити виконувати вка­заний обов'язок.

 

ТЕМА 22

145

Без громадянства в Україні

 

 

За кордоном

 

_______________

* На умовах взаємності, якщо жінка і (або) чоловік у момент реєстрації шлюбу були громадянами держави, яка призначила посла або консула.

Визнання шлюбу з іноземцем

 

В Україні є дійсним шлюб	між інозем­цями	зареєстрований у посольстві або консульстві іноземної дер­жави в Україні	на умовах взаємності, якщо жінка і (або) чоловік у мо­мент реєстрації шлюбу були громадянами держави, яка призначила посла або кон­сула
		зареєстрований за межами Ук­раїни	за законами держави — міс­ця його реєстрації
	між громадянами України	зареєстрований за межами Ук­раїни	з додержанням форми шлю­бу, встановленої законом держави — місця його реєст­рації, якщо немає перешкод, встановлених для укладання шлюбу СК України
	громадянина України з іноземцем

 

В Україні чи за кордоном

Громадянство			Місце уси­новлення	Установа, яка здійснює усиновлення
усиновлювача	дитини, яку уси­новляють
громадянин України		громадянин Ук­раїни	за кордо­ном	консульська установа або дипломатичне пред­ставництво України
іноземець*		громадянин Ук­раїни	за кордо­ном	відповідні органи дер­жави, на території якої проживає дитина****
іноземець*		громадянин Ук­раїни	в Україні	суд України**
громадянин України або іноземець*		іноземець, який проживає в Ук­раїні	в Україні	суд України**
іноземець або особа без гро­мадянства*		іноземець або особа без гро­мадянства	в Україні	суд України***

 

 

За кордоном

 

 

Консульські установи або дипломатичні представництва Ук­раїни здійснюють реєстрацію актів цивільного стану лише щодо громадян України, застосовуючи законодавство України (ст. 289 СК України).

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Конституція України / Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 року.- Київ: Велес- 2003.- 63 с.

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 р. № 565 «Про затвердження Положення про прийомну сім'ю» // Офіційний вісник України.- 2002.- № 18.- Ст. 926.

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 р. № 564 «Про затвердження Положення про дитячий будинок сі­мейного типу» // Офіційний вісник України.- 2002.- № 18.-Ст. 925.

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. № 146 із змінами і доповненнями від 01.07.2002 р. № 869 «Про перелік ви­дів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» // Офіційний вісник України.- 2002.- № 27.- Ст. 1254.

5. Наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2003 р. № 140/5 «Про внесення змін та доповнень до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні» // Офіційний вісник України.- 2003.-№ 48.- Ст. 2538.

6. Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти Укра­їни, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 р. «Про затвердження Правил опіки та піклування» №34/166/131/88 // Офіційний вісник України.- 1999.- №26.-Ст. 1252.

7. Наказ Міністерства освіти України від 30.03.1996 р. «Про за­
твердження Положення про Центр по усиновленню дітей при Мініс­терстві освіти і науки України» № 98 (зміни і доп. від 03.08.2000 р.
№ 366) // Офіційний вісник України.- 2000.- № 34.- Ст. 1464.

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.08.2003 р.
№ 1377 «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей, які
можуть бути усиновлені, осіб, які бажають усиновити дитину, та
здійснення нагляду за дотриманням прав дітей після усиновлен­ня» // Офіційний вісник України.- 2003.- № 36.- Ст. 1944.

9. Перелік захворювань, які дають право на усиновлення хворих
дітей без дотримання строків їх перебування на обліку в Центрі з
усиновлення дітей, затверджений наказом МОЗ України від
04.01.1997 р. // Офіційний вісник України.- 1997.- № 16.

10. Порядок ведення обліку дітей, які можуть бути усиновлені,

 

 

154

осіб, які бажають усиновити дитину, та здійснення нагляду за до­триманням прав дітей після усиновлення, затверджений постано­вою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2003 р. № 1377 // Офіційний вісник України.- 2003.- № 36.- Ст. 1944.

11. Правила ведення обліку громадян України, які постійно про­живають або тимчасово перебувають за кордоном, та дітей грома­дян України, які всиновлені іноземцями, затверджені наказом Мі­ністра закордонних справ України від 29.11.1999 р. № 207-а // Офі­ційний вісник України.- 1999.- № 52.

12. Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є. О. Ха-ритонова, О. М, Калітенко.- X.: ТОВ «Одіссей», 2003.- 856 с.

13. Комментарий к Семейному кодексу Российской Федера-ции / Под ред. И. М. Кузнецовой.- М., 1996.

14. Комментарий к Семейному кодексу Российской Федера-ции / Под ред. П. В. Крашенинникова и П. И. Седугина.- М., 1999.

15. Комп'ютерні правові бази: законодавство України. Судова та господарська практика. Юрист-плюс- К, 2004.