І.І. Навчальна програма з курсу філософії.

 

 

Програма навчального курсу

“Філософія”

(за вимогами-модульної системи)

для студентів факультету психології та соціології

 

 

             Викладач: Грицай О.М., кандидат філософських наук, доцент.

 

 

I. Структура програми навчального курсу “філософія”.

 

Опис предмета навчального курсу.

 

Курс: II (3-4 сем.) Підготовка бакалаврів	Напрям, Спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів відповідних ECTS: 3.   Кількість модулів: 5.   Навчальний проект: реферат.   Змістових модулів: 14   Загальна кількість годин: 108.   Годин на тиждень: 4 (з них: 2 год.– аудиторних; 2 год. – індивідуальна і самостійна робота).	Шифр та назва напряму: 0101 “Педагогічна освіта”.   Усі спеціальності ХНПУ.   Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр.	Обов’язковий рік підготовки: 1.   Семестр: 4-5.   Лекції: 16 год.   Семінари: 38 год.   Самостійна робота: 38 год.   Індивідуальна робота: 16 год.   Види контролю: · поточний – індивідуальна контрольна співбесіда, тест, письмова контрольна робота; · підсумковий – іспит.

 

II.  Мета вивчення курсу.

 

Вивчаючи курс “філософія”, студент повинен засвоїти:

- Основний зміст усіх розділів курсу (історії філософії, онтології, гносеології, соціальної філософії, філософської антропології).

1. Головні філософські принципи, поняття і категорії вітчизняної та світової філософії, які є необхідними для сучасного універсального способу мислення.

2. Основні ідеї видатних мислителів вітчизняної та світової філософії, зміст та головну суть рекомендованих першоджерел.

 

Студент, який оволодів даною дисципліною, повинен уміти:

1. Аналізувати соціально-політичні позиції, практику суспільного розвитку на основі знання понять, принципів, законів і категорій.

2. Орієнтуватися у сукупності різних думок, концепцій, вірувань та цінностей, вести діалог і полілог, дискутувати про засади життєдіяльності людини, а також формувати і аргументувати власну світоглядну позицію при вирішенні складних суспільних проблем.

3. Використовувати досвід видатних мислителів минулої та сучасної філософії для ретельного аналізу закономірностей людського буття, більш глибокого розуміння особливостей розвитку природничого та соціального світу й на цьому підґрунті краще розібратись з власним внутрішнім світом та стосунками з зовнішнім середовищем.

 

III. Програма

 

Вступ.

Сучасне людство живе в умовах якісних змін у соціально-політичному, економічному, культурному, духовному житті. Значно ускладнилося життя суспільства, структурно і функціонально змінилося обличчя світу, загострилися глобальні проблеми. Соціальні трансформації, інноваційні тенденції в культурі та освіті, складність прийняття політичних рішень у суспільстві ризику спонукають до філософського осмислення людиною свого ставлення до дійсності, усвідомлення нею свого місця і ролі в суспільстві. Філософія має багатовіковий досвід критично-рефлексивного аналізу суспільно значущих цінностей і життєвих орієнтацій. Вона ґрунтується на досвіді теорії та практики кожної національної філософії. Загальнолюдські пріоритети та цінності є ідейною основою сучасної філософії. Тому однією з фундаментальних передумов вивчення філософії стає входження кожної молодої людини в загальнокультурний світогляд. Філософія – сфера духовної свободи, якій притаманне різноманіття підходів, методологій, теоретичних побудов, що знаходить плюралістичне відображення і в навчальному курсі. Навчальний курс “філософія” – це не сукупність готових істин, а лише загальні підходи до них, що склалися в світовій філософії. Істину студент має осягнути сам, осмислити тернистий шлях до неї власним розумом. Освоєння основ філософських знань допомагає студенту стати не просто вузьким спеціалістом у певній галузі, а фахівцем, який уміє мислити і діяти самостійно.

Програмою передбачається такий порядок вивчення теоретичних основ філософії: теми: Предмет філософії та її роль у житті людини та суспільства; історія філософії; онтологія (вчення про буття); гносеологія (вчення про пізнання світу); соціальна філософія, філософська антропологія.

Вивчення філософії на всіх спеціальностях здійснюється протягом року на засадах інтеграції теоретичних та практичних знань, отриманих студентами в навчальних закладах, та з життєвого досвіду.

Серед дисциплін, що вивчаються в університеті, безпосередньо зв’язані з філософією: логіка, педагогіка, етика, естетика.

Згідно з навчальним планом, вивчення філософії здійснюється у 3-му та 4-му семестрах.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

 

Програма з філософії містить п’ять модулів, які, в свою чергу, поділяються на 14 змістових модулів:

 

Модуль І.

Історія філософії.

Змістові модулі.

1. Що таке філософія та особливості її розвитку у Стародавньому світі.

2. Філософія Середньовіччя, Відродження, Нового часу та Просвітництва.

3. Класична і посткласична європейська філософія ХІХ – ХХ ст.

4. Українська філософія.

 

Модуль ІІ.

Онтологія.

Змістові модулі.

5. Філософський смисл проблеми буття.

6. Свідомість як філософська проблема.

7. Філософська теорія розвитку.

 

Модуль ІІІ.

Гносеологія.

Змістові модулі.

8. Проблема пізнання в філософії.

9. Методологія наукового пізнання.

 

Модуль ІV.

Соціальна філософія.

Змістові модулі.

10. Філософський аналіз суспільства.

11.    Матеріальні та духовні основи життя суспільства.

12.    Філософія історії.

 

Модуль V.

Філософська антропологія.

Змістові модулі.

13.  Проблема людини в історії філософії.

14.    Особистість у вимірах філософського аналізу.

 

 

Тематичний план модулю І. Історія філософії.
№ з/п	Тема	Кількість годин
		лекції	семінари
1.	Предмет філософії та її роль у життєдіяльності людини та суспільства.	1	4
2.	Стародавня філософія.	1	2
3.	Філософія Середньовіччя та Відродження.	1	2
4.	Західноєвропейська філософія ХVІІ- ХVІІІ ст.	1	2
5.	Німецька класична філософія.	1	2
6.	Посткласична філософія.	1	2
7.	Українська філософія.	2	4
Разом		8	18
Тематичний план модулю ІІ. Онтологія.
8.	Буття і форми його існування.	1	2
9.	Філософія свідомості.	0,5	2
10.	Філософська теорія розвитку.	0,5	2
Разом		2	6
Тематичний план модулю ІІІ. Гносеологія.
11.	Філософське вчення про пізнання.	1	2
12.	Методологія наукового пізнання.	1	2
Разом		2	4
Тематичний план модулю IV. Соціальна філософія.
13.	Філософія суспільства.	0,5	2
14.	Матеріальні та духовні основи життя суспільства.	0,5	2
15.	Філософія історії.	1	2
Разом		2	6
Тематичний план модулю V. Філософська антропологія.
16.	Проблема людини в історії філософії.	1	2
17.	Особистість у вимірах філософського аналізу.	1	2
Разом		2	4
Всього по курсу		16	38

 

 

Згідно з навчальним планом, видами навчальних занять є: лекції, семінарські заняття, індивідуальна та самостійна робота студентів, а також консультації.

Засвоєння теми (поточний контроль) контролюється на семінарських заняттях, відповідно до конкретних цілей, засвоєння змістових модулів (проміжний контроль) – на семінарських підсумкових заняттях. Рекомендується застосовувати наступні засоби діагностики рівня підготовки студентів: фронтальне опитування, письмові тести, розв’язання філософських задач, співбесіда тощо.

Контроль засвоєння модулів здійснюється на підсумкових контрольних заняттях. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок за засвоєння окремих модулів.

Для тих студентів, які бажають поліпшити оцінку з дисципліни, по завершенню її вивчення, навчальним планом передбачено термін для складання іспитів.

 

Структурований план вивчення дисципліни “філософія” для всіх спеціальностей університету.

 

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин/кредитів, з них					Рік навчання	Види контролю
	Всього годин/ кредитів	Аудиторні		Самостійна робота студентів	Індивідуальна робота
		лекції	семінари
Всього	108/3	16	38	38	16	1
Модуль І. Змістових модулів-4	46/1,3	8	18	15	5	1	Поточний контроль, тестові завдання,письмові роботи, модульний контроль
Модуль ІІ. Змістових модулів-3	15/0,4	2	6	4	3	1	Поточний контроль, тестові завдання,письмові роботи, модульний контроль
Модуль ІІІ. Змістових модулів-2	15/0,4	2	4	6	3	1	Поточний контроль, письмові роботи,   тестові завдання, модульний контроль
Модуль ІV. Змістових модулів-3	18/0,5	2	6	7	3	1	Поточний контроль, тестові завдання, письмові роботи, модульний контроль
Модуль V. Змістових модулів-2	14/0,4	2	4	6	2	1	Поточний контроль Письмові роботи, тестові завдання, модульний контроль
Підсумкови й тестовий контроль засвоєння змісту модулів з філософії	4		4

 

 

IV. Зміст програми.

Модуль І.

Історія філософії.

Змістовий модуль1.

Що таке філософія та особливості її розвитку у Стародавньому світі.

Тема 1. Предмет філософії та її роль у житті людини та суспільства.

 

1.1.  Поняття світогляду та його структура.

1.2.  Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія.

1.3. Предмет, методи та функції філософії.

Філософія і світогляд. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу, як форма визначення людини. Структура світогляду та його історичні типи: міфологія, релігія і філософія. Філософія як теоретична основа світогляду. Філософія як світоглядне знання. Філософія як “поліфонія”, плюралізм концепцій і точок зору. Філософія і життя.

Об’єкт та предмет філософії. Специфіка філософського освоєння дійсності. Повсякденне та філософське мислення. Основні типи, способи філософування. Коло філософських роздумів: людина і світ; мислення і буття; духовне і тілесне.

Функції філософії: світоглядна, гносеологічна, інтегративна, критична, аксіологічна, соціальна, прогностична.

 

Тема 2. Стародавня філософія.

 

2.1. Давньоіндійська та давньокитайська філософія.

2.2. Антична філософія:

2.2.1.Докласична філософія: VII – V ст.. до н.е.

2.2.2.Класична доба: V – ІV ст.. до н.е.

2.2.3.Елліністичний період ІV ст. до н.е. – V ст. н.е.

 

Особливості виникнення та розвитку філософії Сходу. Ведичні джерела давньоіндійської філософії. Філософський зміст Упанішад. Проблема буття, людини та суспільства у філософії чарвака-локаята. Онтологія і гносеологія буддійської філософії. Філософія спасіння, духовного єднання

(йога Патанджалі). Учення про карму і сансару.

Виникнення і періодизація давньокитайської філософії. Онтологічні, моральні та соціальні погляди конфуціанців. Учення даосів про “Дао” і “Де”. Особливості поглядів Легістів, номіналістів та моїстів.

Загальна характеристика античної філософії. Досократична філософія, її універсалістські орієнтації: мілетська школа, Геракліт, піфагореїзм, елейська школа, Левкіпп, Демокріт.

Класична грецька філософія. Звернення софістів до людини. Предмет філософських роздумів Сократа. Учення Платона про буття, матерію, пізнання, суспільство. Метафізика Арістотеля. Онтологічні, гносеологічні, логічні та соціальні погляди філософа.

Своєрідність елліністичного періоду у розвитку античної філософії: епікуреїзм, скептицизм та стоїцизм. Римська антична філософія: неоплатонізм.

 

Змістовий модуль2.

Філософія Середньовіччя, Відродження, Нового часу та Просвітництва.

Тема 3. Філософія Середньовіччя та Відродження.

 

3.1. Філософія Середньовіччя:

3.1.1.Апологетика і патристика (ІІІ – VIII ст..)

3.1.2.Схоластика (IX - ХIV ст..)

3.2. Філософія доби Відродження (ХIV – ХVІ ст..)

 

Своєрідність філософії Середньовіччя: монотеїзм. Геоцентричний характер мислення доби Середньовіччя. Основні риси філософії Середньовіччя: креаціонізм, провіденціалізм, ірраціоналізм, філософський формалізм. Головні ідеї апологетики і патристики: Августин Блаженний. Схоластика: Фома Аквінський. Номіналізм і реалізм.

Соціально-історичний зміст філософії доби Відродження.Формування гуманізму: Ф.Петрарка. Антропоцентричний характер філософії Відродження. Раціоналізм, пантеїзм і натурфілософія доби Відродження: М.Коперник, Дж.Бруно, Г.Галілей. Напрямки в філософії Відродження: гуманістичний (ХІV – ХV ст.:Л.Валла); неоплатонізм (ХV – ХVІ ст.: М.Кузанский); реформаційний (ХVІ – ХVІІ ст..: М.Лютер, Е.Роттердамський).Т.Мор, Т.Кампанелла.

 

Тема 4. Західноєвропейська філософія ХVІІ – ХVІІІ ст..

 

4.1. Західноєвропейська філософія ХVІІ ст..

4.2. Західноєвропейська філософія ХVІІІ ст..

 

Соціально-економічні підстави нового типу філософствування. Питання методології та теорії пізнання у центрі уваги філософії. Емпіризм, раціоналізм.

Френсіс Бекон – родоначальник методології науки. Ідея великого відновлення наук: розробка індуктивного методу дослідження.

Рене Декарт про предмет філософії. Декартівський принцип сумніву – спроба обгрунтування і організації знання. Учення Декарта про метод: правила філософського методу дослідження.

Людина – центральне поняття філософії Томаса Гоббса. Зміщення проблематики у бік гносеології – головна своєрідність філософії Дж.Локка.

Раціоналістична традиція у філософії Нового часу: Б.Спіноза, Г.Лейбніц.

Система суб’єктивного ідеалізму: Дж.Берклі, Д.Юм.

Філософія Просвітництва: Монтеск’є, Вольтер, Кондільяк, Руссо, Ламетрі, Гольбах, Дідро, Гельвецій.

 

Змістовий модуль 3.

Класична і посткласична європейська філософія ХІХ – ХХ ст..

Тема 5. Німецька класична філософія.

 

5.1. Коперніканський переворот І.Канта у філософії.

5.2. Діалектичний ідеалізм І.Фіхте.

5.3. Концепція абсолютного духу Г.Гегеля.

5.4. Антропологічний принцип філософії Л.Фейєрбаха.

 

Місце німецької класичної філософії в історії світової філософської думки.

 І.Кант – засновник німецької класичної філософії. Особливості докритичного та критичного станів еволюції філософської творчості Канта. Людина як “громадянин двох світів”: природа і свобода. Категоричний моральний імператив. Теоретичний і практичний розум.

Діяльно-творча основа у філософії Г.Фіхте. Суб’єктивна діалектика.

Філософія тотожності Ф.В.Шеллінга.

Філософська система і метод Г.Гегеля. Людина як суб’єкт духовної діяльності. Тотожність буття і свідомості. Діалектика Гегеля.

Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

 

Тема 6. Посткласична філософія.

 

6.0. Філософія К.Маркса.

6.1.  Ірраціоналізм у філософії як нова духовна орієнтація: А.Шопенгауер, Ф.Ніцше.

6.2. Психоаналіз З.Фрейда. Інтуїтивізм А.Бергсона.

6.3. Концепція істини у філософії прагматизму: Г.Пірс, Д.Джемс, Д.Дьюї.

6.4. Сутність і методи філософської герменевтики: Д.Шлейєрмахер, Г.Гадамер, П.Рікьор.

6.5. Особливості сучасного екзистенціалізму: К’єркегор, Ж.-П.Сартр, К.Ясперс, А.Камю.

6.6. Феноменологічна філософія Е.Гуссерля.

6.7. Аналітична філософія.

 

Основні риси посткласичної філософії. Основні ідеї філософії марксизму.

Антираціоналістична установка філософії життя. Людина як суб’єкт ведіння, світ як воля і уявлення (А.Шопенгауер). Ідея надлюдини у філософії Ф.Ніцше.

Людське життя як культурно-історичний процес (В.Дільтей). Концепція еволюції органічного світу А.Бергсона..

Ідея несвідомого і психоаналіз З.Фрейда. Феноменологія несвідомого. Неофрейдизм. Структура і архетипи колективного несвідомого у філософії Е.Фромма.

Особливості філософії прагматизму: Ч.Пірс, Д.Джемс, Д.Дьюї. Учення прагматистів про істину.

Герменевика як теорія і практика тлумачення текстів.Сутність герменевтичної методології, умови трансформації її в онтологію, сутність “герменевтичного” кола (Гадамер).

Абсолютна ідея і людина у філософії С.К’єркегора. Німецький екзистенціалізм (М.Гайдеггер, К.Ясперс), французький екзистенціалізм (Ж.-П. Сартр, А.Камю). Людина в структурі буття, сенс існування, свобода.

Феноменологія Е.Гуссерля. Життєвий світ як основа суб’єктивності. Антропологічна філософія М.Шелера про природу та її місце у Всесвіті.

Неопозитивізм. Умови та джерела виникнення аналітичної філософії; підстави класифікації аналітичних концепцій та її основні характеристики: редукціоністські, фундаменталістські, контекстуальні. Головні ідеї Віденського гуртка (М.Шлік, Р.Карнап, О.Нейрат).

Постпозитивізм: К.Поппер,Т.Кун,П.Фейєрабенд, І.Лакатос. Принцип фальсифікації К.Поппера.

 

Змістовий модуль 4.

Українська філософія.

Тема 7. Українська філософія.

 

7.1. Філософія у Київо-Могилянській академії: Ф.Прокопович.

7.2. Г.Сковорода – засновник української класичної філософії.

7.3. Академічна філософія ХІХ ст.: кордіогносія П.Юркевича.

7.4. Українська філософія ХХ – ХХІ ст..

 

Джерела української філософської культури. Особливості типу української філософської парадигми. Становлення українського неоплатонізму Х – ХІV ст..:агіографія, ісихазм, ареопагітизм. Братські школи. Острозький культурно-освітний центр. Українські полемісти. Києво-Могилянська академія, її вплив на філософську думку українського народу: Ф.Прокопович, Г.Кониський.

Г.С.Сковорода – засновник української класичної філософії. Антитетичний метод. “Філософія серця”, “внутрішня людина”, концепція “сродної праці”.

Український романтизм: М.Гоголь, Т.Шевченко. Академічна філософія в Україні ХІХ ст.: П.Юркевич.

Філософські ідеї в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст.: М.Драгоманов, О.Потебня, І.Франко, М.Грушевський. Філософія української діаспори ХХ ст.: Д.Чижевський, Д.Донцов.

Українське філософське Відродження 60-х років ХХ ст.