Форми бухгалтерського обліку

Формою бухгалтерського обліку називається комплекс облікових регістрів різної побудови та взаємозв'язку з певною послідовністю і порядком заповнення. Виділяють дві форми:

- меморіально-ордерну (використовують частіше всього на невеликих, бюджетних підприємствах і в кредитних установах);

- журнально-ордерну (найбільш поширена на підприємствах).

При ручній обробці бухгалтерської інформації на підприємствах використовують журнально-ордерну форму бухгалтерського обліку, при механізованій обробці інформації використовується таблично-автоматизована форма бухгалтерського обліку.

В основі журнально-ордерної форми лежить принцип накопичення даних первинних документів шляхом використовування накопичувальних відомостей. Журнально-ордерна форма включає облікові регістри: журнали-ордери, відомості, розробочні таблиці, Головну книгу. Схема журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку надана на рис. 5.1

 

Рис. 5.1. Схема журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку

 

Відповідно до Методичних рекомендацій по застосуванню облікових регістрів бухгалтерського обліку використовуються наступні регістри:

Облік грошових коштів і грошових документів. Журнал 1 по кредиту рахунків 30, 31, 33 і три відомості до нього 1.1, 1.2, 1.3 по дебету рахунків 30, 31, 33 відповідно.

Облік довгострокових і короткострокових позик. Журнал 2 по кредиту рахунків 50,60.

Облік розрахунків, довгострокових і поточних зобов'язань.

Журнал 3. Розділ 1 «Облік розрахунків за товари, роботи, послуги, інших розрахунків і резерву сумнівних боргів (по кредиту рахунків 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68)».

Журнал 3. Розділ 2 «Облік розрахунків з бюджетом, облік довгострокових і поточних зобов'язань (по кредиту рахунків 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69)». Шість відомостей до Журналу 3:

3.1. Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками.

1.2. Відомість аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами.

1.3. Відомість аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками.

1.4.  Відомість аналітичного обліку виданих і отриманих векселів.

1.5. Відомість аналітичного обліку розрахунків по інших операціях.

1.6. Відомість аналітичного обліку розрахунків з бюджетом.

 

Облік необоротних активів і фінансових інвестицій. Журнал 4. Журнал 4. Розділ 1 «Облік основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і зносу необоротних активів (по кредиту рахунків 10, 11, 12, 13, 19)».

Журнал 4. Розділ 2 «Облік капітальних і фінансових інвестицій і інших необоротних активів (по кредиту рахунків 14, 15, 18,35)».

4.1. Відомість аналітичного обліку капітальних інвестицій.

4.2. Відомість аналітичного обліку фінансових інвестицій.

4.3. Відомість аналітичного обліку нематеріальних активів.

 

Облік витрат. Журнали 5, 5А містять розділи 1 «З кредиту рахунків 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99...», 2 «Витрати з податку на прибуток, витрати фінансової та інвестиційної діяльності, інші витрати», 3 «Витрати діяльності», 4 «Аналітичні дані до рахунку 28 «Товари».

Відомість 5.1 аналітичного обліку запасів.

Облік доходів і результатів діяльності. Журнал 6 по кредиту рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 79. Розділ 2 Аналітичні дані про доходи.

 

Облік власного капіталу і забезпечення зобов'язань. Журнал 7 по кредиту рахунків 40, 41, 42, 43, 4, 45, 46, 47, 48, 49 і три відомості.

Відомість 7.1 аналітичних даних рахунку 42 «Додатковий капітал»

Відомість 7.2 аналітичних даних рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»

Відомість 7.3 аналітичних даних рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»

 

Відомість 8 забалансового обліку.

 

ТЕМА 6

ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

 

Питання до теми:

Облік основних засобів

Облік нематеріальних активів

Облік основних засобів

Поняття про основні засоби. Класифікація та оцінка основних засобів. П(С)БО № 7 «Основні засоби». Первинні документи з обліку основних засобів. Облік та порядок придбання, вибуття, ремонту основних засобів. Методи розрахунку амортизації. Переоцінка основних засобів.

 

Нормативна база для обліку основних засобів міститься в П(С)БУ № 7 «Основні засоби». Норми стандарту застосовуються підприємствами, організаціями і іншими юридичними особами всіх форм власності, окрім бюджетних установ.

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використовування у виробництві або для поставки товарів, надання послуг, для здачі в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, термін корисного використовування (експлуатації) яких більше 1 року (або 1 операційного циклу, якщо його тривалість більше одного року).

Об'єктами основних засобів є: завершений пристрій зі всіма пристосуваннями і оснащенням до нього; окремий конструктивно відособлений предмет, призначений для виконання самостійних функцій; відособлений комплекс конструктивно об’єднаних предметів, які є єдиним цілим і спільно виконують певну роботу.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, що мають різний термін корисної експлуатації, то кожна з цих частин в бухгалтерському обліку може визнаватися окремим об'єктом основних засобів.

 

Термін корисної експлуатації об’єкту основних засобів визначається підприємством самостійно з урахуванням наступних чинників:

- очікуваної потужності або фактичної продуктивності об'єкту;

- очікуваного фізичного зносу;

- морального зносу;

- правових або аналогічних обмежень по використовуванні продукту (термін оренди, передбачені угоди, нормативний акт, визначальний термін експлуатації даного об'єкту).