Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

ВИЩА ШКОЛА ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ

КАФЕДРА «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛIК ТА АУДИТ»

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з нормативної навчальної дисципліни циклу професійної та практичної підготовки

 БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

для студентів усіх форм навчання

Галузь знань: 0305 Економіка і підприємництво»

Напрям(и) підготовки:  

6.030501 Економічна теорія 

6.030502 Економічна кібернетика

6.030503 Міжнародна економіка

6.030504 Економіка підприємства

6.030505 Управління персоналом та економіка праці

6.030507 Маркетинг

6.030508 Фінанси і кредит 

Галузь знань:  0306 «Менеджмент і адміністрування»

Напрями підготовки:

6.030601 Менеджмент  

                                                           Донецьк, 2012

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

       ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

 ВИЩА ШКОЛА ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ

КАФЕДРА «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛIК ТА АУДИТ»

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з нормативної навчальної дисципліни циклу професійної та практичної підготовки

 БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

для студентів усіх форм навчання

Галузь знань: 0305 Економіка і підприємництво»

Напрям(и) підготовки: 

6.030501 Економічна теорія 

6.030502 Економічна кібернетика

6.030503 Міжнародна економіка

6.030504 Економіка підприємства

6.030505 Управління персоналом та економіка праці

6.030507 Маркетинг

6.030508 Фінанси і кредит 

Галузь знань:  0306 «Менеджмент і адміністрування»

Напрями підготовки:

6.030601 Менеджмент  

                                                                 Розглянуто на засіданні кафедри

                                                             «Бухгалтерський облік і аудит»                                                            протокол № 10

                                                              від «05» червня 2012 р.                                      

Затверджено на засіданні

навчально-видавничої

ради Дон НТУ

протокол № _4__

 від «04» жовтня 2012 р. 

                                                       Донецьк, 2012

УДК- 657 (______)

Конспект лекцій з нормативної навчальної дисципліни циклу професійної та практичної підготовки «Бухгалтерський облік» розроблено для студентів всіх форм навчання галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» напрямів підготовки 6.030501 Економічна теорія, 6.030502 Економічна кібернетика, 6.030503 Міжнародна економіка, 6.030504 Економіка підприємства, 6.030505 Управління персоналом та економіка праці, 6.030507 Маркетинг, 6.030508 Фінанси і кредит, галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» напряму підготовки 6.030601 Менеджмент – відповідних спеціалізацій  / Укл. О.М. Кравцова. - Донецьк: ДонНТУ, 2012. - 229 с.

Конспект лекцій містить теоретичний матеріал згідно вимогам освітньо-професійної програми підготовки спеціалістів галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво, галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»

                Укладачі:

             О.М. Кравцова, к.е.н., доцент

            Відповідальний за випуск

            В.А. Гавриленко, д.е.н., професор

ЗМІСТ

                                                                                                            стор.

ВСТУП

В умовах становлення та розвитку ринкової економіки в Україні підвищується роль бухгалтерського обліку господарської діяльності підприємств усіх форм власності, як складової частини системи економічної інформації та управління. Основними джерелами інформації про господарські процеси відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» є дані бухгалтерського обліку.

Дисципліна «Бухгалтерський облік» є нормативною навчальною дисципліною циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки бакалаврів за напрямами підготовки: 6.030501 «Економічна теорія», 6.030502 «Економічна кібернетика», 6.030503 «Міжнародна економіка», 6.030504 «Економіка підприємства», 6.030505 «Управління персоналом та економіка праці», 6.030507 «Маркетинг», 6.030508 «Фінанси і кредит» галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво».

Метою лекцій є озброєння студентів фаховими теоретичними знаннями.

Лекції з нормативної навчальної дисципліни циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки «Бухгалтерський облік» викладено у рамках освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів за відповідними напрямами галузі та освітньо-кваліфікаційними характеристиками бакалаврів  за відповідними напрямами підготовки галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» та 0306 «Менеджмент і адміністрування».

ТЕМА 1

ТЕМА 4

ОЦІНЮВАННЯ ТА КАЛЬКУЛЯЦІЯ

Питання до теми:

Надлишки цінностей.

Надлишки товарно-матеріальних цінностей підлягають оприбутковуванню.

Наприклад, виявлено надлишок товарів:

Дебет 28 «Товари»

Кредит 719 «Інші доходи від операційної діяльності» на суму надлишків товарів за справедливою вартістю.

* У податковому обліку оприбуткована сума надлишків, встановлених при інвентаризації, підлягає включенню до складу доходів, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку згідно з пп. 135.5.14 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу (інші доходи платника податку за звітний податковий період), якщо підприємство є платником податку на прибуток [7].

Нестача цінностей.

Головними причинами виявлених нестач можуть бути природні втрати (розпилювання, випаровування, всихання тощо), помилки під час приймання та відпускання цінностей, зловживання (розкрадання).

Тому суми виявлених нестач матеріальних цінностей слід поділяти на дві групи, а саме:

нестачі у межах установлених норм природних втрат;

наднормативні нестачі.

Нестача цінностей в межах встановлених норм природного убутку списується на витрати виробництва і обігу. Застосування норм убутку провадиться тільки при виявлені фактичних нестач.
Убуток цінностей у межах установлених норм визначається після покриття нестач за рахунок лишків з пересортиці. Якщо після зарахування лишків з пересортиці все-таки виявилася нестача цінностей, то норми природного убутку повинні застосовуватися тільки до цінностей, з яких встановлено нестачу.
При відсутності норм убуток розглядається як наднормативна нестача.

Облік нестач грошових коштів та інших цінностей і втрат від псування цінностей, що виявлені в процесі заготовлення, переробки, збереження та реалізації, ведеться на субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». Виявлені при інвентаризації нестачі запасів в межах встановлених норм природного убутку, а також наднормативні нестачі визнаються витратами звітного періоду з відображенням їх фактичної собівартості (з урахуванням транспортно-заготівельних витрат) за дебетом субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». При цьому списання з балансу відповідних запасів відображається за кредитом відповідних рахунків класу 2 «Запаси». Водночас, якщо облік запасів ведеться за цінами продажу, то списанню підлягає також відповідна сума торговельної націнки, що за розрахунком відноситься до вартості запасів, що виявилися у нестачі. Одночасно суми нестач і втрат від псування цінностей понад норми природного убутку до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Слід зазначити, якщо винні особи не встановлені, суми списаних цінностей обліковуються на позабалансовому субрахунку 072 не менше строку позовної давності (3 роки) з моменту встановлення факт  нестачі.

Наприклад, списано у межах норм природного убутку нестачу виробничих запасів за обліковою вартістю:

Дебет 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»

Кредит 20 «Виробничі запаси»

І одночасно: Дебет 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей»

Наднормативна нестача цінностей, а також втрати від їх псування відшкодовуються у встановленому порядку винними особами відповідно до оцінки, встановленої для обчислення шкоди від розкрадання, нестачі, знищення та псування матеріальних цінностей.

Розрахунок суми відшкодувань завданих збитків здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.96 р. «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» [8]. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України. При цьому, відповідно до п. 10 цієї постанови, із стягнутих сум здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, а решта коштів перераховуються до Державного бюджету України.

Після вирішення питання про винуватців згідно із здійсненими розрахунками проводяться такі записи:

за дебетом субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» з кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» - в сумі, що належить до відшкодування винуватцями;

за дебетом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» з кредитом субрахунку 642 «Розрахунки по обов'язкових платежах» –  на суму коштів, необхідних для перерахування до Державного бюджету України.

Також після встановлення винуватців сума нестач цінностей, що обліковується на субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей», підлягає зменшенню.

При відшкодуванні винуватцями визначеної суми здійснюється запис за дебетом субрахунку 301 «Каса в національній валюті» (або субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті», якщо кошти вносяться на банківський рахунок, чи субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою», якщо керівником прийнято рішення про утримання вартості збитку із заробітної плати винуватця) та кредитом субрахунку 375. Сума, що підлягає перерахуванню до бюджету, відображається записом за дебетом субрахунку 716 з кредитом субрахунку 642.

Якщо встановлено, що нестачі та втрати виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом 5 днів після встановлення нестач і втрат підлягають передачі органам попереднього слідства, а на суму виявлених нестач і втрат подається цивільний позов;

Наднормативні нестачі цінностей та втрати від їх псування (включаючи готову продукцію) у разі, коли винних не встановлено або відшкодування відмовлено судом, списуються на результати господарської діяльності.

Згідно з п. 11.12 Інструкції № 69 вартість нестачі для стягнення з винних визначається відповідно до Закону про визначення розміру збитків (якщо виявлено нестачу дорогоцінних металів, каміння тощо) та постанови № 116 (якщо виявлено нестачу інших цінностей). Переважно визначена за цими нормативними документами сума збитку більша за фактичний збиток підприємства. Тому стягнена з винної особи сума збитку йде на погашення фактичного збитку підприємства, а перевищення над цією сумою перераховується до бюджету.

Якщо нестачу виявлено за підакцизними товарами, потрібно нараховувати акцизний податок.

На рахунках бухгалтерського обліку операцій за результатами інвентаризації відображені в табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій за результатами інвентаризації

Продовження табл. 5.1

Продовження табл. 5.1

Окрім нестачі та надлишку може бути такий вид інвентаризаційних різниць, як пересортиця.

Пересортиця – це виявлений інвентаризацією надлишок цінностей одного найменування відповідного сорту, розміру, кольору тощо та нестача цінностей цього самого найменування, але іншого сорту тощо, які утворилися за один і той самий період, що перевіряється, у однієї і тієї самої особи, яка перевіряється.

ТЕМА 6

ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

Питання до теми:

Облік основних засобів

Облік основних засобів

Поняття про основні засоби. Класифікація та оцінка основних засобів. П(С)БО № 7 «Основні засоби». Первинні документи з обліку основних засобів. Облік та порядок придбання, вибуття, ремонту основних засобів. Методи розрахунку амортизації. Переоцінка основних засобів.

Нормативна база для обліку основних засобів міститься в П(С)БУ № 7 «Основні засоби». Норми стандарту застосовуються підприємствами, організаціями і іншими юридичними особами всіх форм власності, окрім бюджетних установ.

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використовування у виробництві або для поставки товарів, надання послуг, для здачі в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, термін корисного використовування (експлуатації) яких більше 1 року (або 1 операційного циклу, якщо його тривалість більше одного року).

Об'єктами основних засобів є: завершений пристрій зі всіма пристосуваннями і оснащенням до нього; окремий конструктивно відособлений предмет, призначений для виконання самостійних функцій; відособлений комплекс конструктивно об’єднаних предметів, які є єдиним цілим і спільно виконують певну роботу.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, що мають різний термін корисної експлуатації, то кожна з цих частин в бухгалтерському обліку може визнаватися окремим об'єктом основних засобів.

Термін корисної експлуатації об’єкту основних засобів визначається підприємством самостійно з урахуванням наступних чинників:

- очікуваної потужності або фактичної продуктивності об'єкту;

- очікуваного фізичного зносу;

- морального зносу;

- правових або аналогічних обмежень по використовуванні продукту (термін оренди, передбачені угоди, нормативний акт, визначальний термін експлуатації даного об'єкту).

Додаткова інформація.

Класифікація за КОФ

З 01.01.1998 р. згідно Державному класифікатору України (КОФ) виділяли 3 групи основних засобів, до яких відносили:

1 група - будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої. Річна норма амортизації об'єктів 1-й групи основних засобів складала 5% (квартальна - 1,25%).

2 група - машини і устаткування, автотранспорт і вузли до нього, меблі, побутові, електронні, оптичні, електромеханічні пристосування і інструменти, включаючи ЕОМ, інші машини для автоматизованої обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони, рація, офісне устаткування. Річна норма амортизації - 25%, квартальна - 6,25%.

3 група - інше, що не увійшло до 1 і 2 груп. Річна норма амортизації - 15%, квартальна - 3,75%.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з 1 січня 2003 року основні фонди підприємства були поділені на 4 групи:

1 група - квартальна норма амортизації з 1 січня 2004 року складає 2%

2 група - квартальна норма амортизації 10%

3 група - квартальна норма амортизації 6%

4 група, в яку виділено окремо ЕОМ, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, інформаційні системи, телефони (у тому числі і стільникові), мікрофони і рації, квартальна норма амортизації 15%.

Методи амортизації

  Вартість основних засобів, що підлягає амортизації, розраховується як різниця між балансовою вартістю об'єкту і його ліквідаційною вартістю. Зазвичай ліквідаційну вартість приймають рівній нулю, оскільки на практиці, у момент надходження об'єкту, важко передбачити ліквідаційну вартість.

Об'єктом амортизації є основні засоби, що мають обмежений термін корисної експлуатації.

Терміном корисної експлуатації основних засобів є період, протягом якого підприємство припускає використовувати відповідний об'єкт, або кількість одиниць продукції (послуг), яке підприємство чекає отримати від його використовування.

Термін корисної експлуатації визначається підприємством з урахуванням наступних чинників: очікуваної потужності або фізичної продуктивності об'єкту; очікуваного фізичного зносу; морального зносу; правових або аналогічних обмежень по використовуванню об'єкту. 

Таким чином, термін корисної експлуатації визначається, виходячи з корисності об'єкту, і відображає наміри керівництва підприємства щодо використовування даного об'єкту основних засобів з урахуванням накопиченого досвіду і оцінки ринкової ситуації. Нарахування амортизації об'єкту основних засобів припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання і консервації. Термін корисного використовування об'єкту основних засобів переглядається у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використовування.

Класифікація методів амортизації основних засобів (МСБО 16 «Основні засоби»):

1. Методи, які ґрунтуються на часі використовування основних засобів.

1.1 Метод рівномірної амортизації – прямолінійного списання.

1.2 Метод дегресивної (прискореної) амортизації –

1.2.1. Кумулятивний (суми цифр років)

1.2.2. Зниження залишку

1.3. Метод прогресивної (уповільненої) амортизації –

1.3.1. Амортизаційного фонду

1.3.2. Ануїтету

2. Методи, засновані на кількості одиниць продукції, отриманих від використовування об'єкту основних засобів – виробничий метод.

Річна норма амортизації