Система захисту інф. простору.

Інф. безпека України – стан захищеності життєво важливих інф. інтересів особи, сусп. та держави від внутр. та зовн загроз.

Способи подолання систем безпеки: посилити тиск за напрямами; знайти і створити загрози, проти яких с-ма безпеки не працює; змінити с-му інтересів і комплекс загроз, щоб нейтралізувати дії с-ми безпеки.

Форми держ контролю:

· прямий (цензура у вузькому значенні):

- попередній – цензор перегляд преси до її виходу у світ; дозволяють / не дозволяють публікуватися

- наступний – використ засобів переслідування у багатьох сучасних країнах

· опосередкований – застосув ек важелів щодо ЗМІ з метою коригування їх політ лінії.

    Тема 6. Роль соціально-перцептивних характеристик особистості у перцептивній діяльності.

    Соц. перцепція – це сприйняття людиною соц. об’єктів та інтерпретація на цій основі її висновків та поведінки.

    Соц. перцепція фахівців в сфері мас. к-й – процесуальна характеристика психічного відображення, узагальнення і перетворення і-ї, що реалізується у самосприйнятті, міжособистісному і груповому сприйнятті, і є важливою умовою ефективної професійної діяльності.

    Механізми соц.-перцеп. процесів:

1. «Схеми першого враження»;

2. Стереотипізація (дозволяє швидко та на визначеному рівні категоризувати та спрощувати соц. середовище людини);

3. «Фізіологічна редукція» (спроба судити про внутрішні психологічні особливості людини, її вчинки і прогнозувати її поведінку на основі типових для її групи рис зовнішності)

4. «Внутрішньогруповий фаворитизм» (тенденція сприяти в оцінці членам своєї групи у порівнянні з представниками інших груп).

5. «Ідентифікація» (уподібнення себе іншому, спроба зрозуміти стан, настрій людини, її ставлення до світу і до себе).

6. Емпатія (співпереживання, досягнення емоційного стану, який допомагає відчувати іншу людину).

7. «Соціальна рефлексія» (внутрішнє представлення іншого суб’єкта у внутрішньому світі людини).

8. Атракція (механізм розуміння партнера зі спілкування на основі глибокого почуття до нього).

9. Казуальна атрибуція.

    До псих. структури проф. діяльності фахівця мас. комунікацій входить:

- мотиви – потреба якісно, професійно виконувати свою роботу;

- мета – майстерне виготовлення інф. матеріалів, проведення рек. та PR-кампаній.

- смисл діяльності – очікуванні зміни завдяки результатам своєї роботи своєї роботи, які передбачають забезпечення ефективності впливу інф. матеріалу на громадськість, владу, особу, досягнення серед громадськості реакцій виконання та втягнення, вплив на них таким чином, щоб вони результативно зреагували на зміст інф. матеріалу.

- ситуація – врахування пропагандистом соц. контексту, без якого інф. матеріал може бути сприйнятий масовою аудиторією неадекватно і суперечитиме очікуванням комуніканта.

- засоби діяльності – оперативна обробка вел. к-сті і-ї, ерудиція, мобільність.

-   дії фахівця – створення і розповсюдження інф. матеріалу на цільову ау-ю, проведення конкретних інф. заходів, реагування інф. матеріалів відповідно до поставленої мети і поширення через відповідні ЗМК.

 

                                                                 

 

Концептуальна модель соц.перцепції ФМК.(за О.М. Костюченко)

    Залежно від специфіки проф. завдань, що виконує ФМК параметри соцю перцепції проявляються через механізми міжособистісного сприйняття, які впливають на кожен компонент структури проф.. діяльності зокрема і загалом. соц перцепція, яка проявляється у самосприйнятті, міжособистісному та груповому сприйнятті суттєво впливає на продуктивність проф. діяльності ФМК за допомогою механізмів соц. перцепції. У свою чергу специфіка проф. діяльності, традицій і норм ЗМК значною мірою визначають і формують рівень соц. перцепції як важливої фахової характеристики спеціалістів інф. діяльності. 

                                                                                    

Тема 7: Основи теорії інформаційної війни

1. Інформаційна війна та інформаційна боротьба: основні поняття

Інф. війна – всеохоплююча і цілісна стратегія обумовлена зростаючою значущістю та цілісністю інф. в питаннях політики, економіки, оборони та безпеки держави.

Інф. війна складається з дій, які здійснюються для досягнення інф. переваги в забезпеченні нац. безпеки з використ. впливу на інформацію та інформаційну систему противника і одночасним захистом своєї інф. та інф. системи.

Інф. війну розглядають у двох аспектах:

1. У широкому розумінні – нова форма геополітичного суперництва сторін – інформаційне протиборство.

2. У вужчому розумінні – стосовно сфери збройної боротьби – інформаційна боротьба.

Інф. протиборство – спрямоване на досягнення цілей держ. політики у мирний та воєнний час. Воно є закономірним об’єктивний процесом який завжди був і буде у стосунках між державами незалежно від розвитку співпраці між ними.

Інф. боротьба має на меті завоювання й отримання інф. переваги над противником під час підготовки та проведення операцій (бойових дій). Це припускає забезпеченість більш повною точною достовірною інф. про обстановку та можливості системи управління реалізувати цю перевагу під час проведення операцій.

Зміст інформаційної боротьби:

За мирного часу інф. боротьба має потаємний характер основним її змістом ведення розвідувальних та політико-псих. дій стосовно противника, а також здійснення заходів, щодо забезпечення своєї інф. безпеки.

У загрозливий період до названих завдань додаються такі, що виконуються в інтересах забезпечення потрібної ефективності запланованих операцій.

До особливостей ведення інф. боротьби в цей період належить:

· Крайня обмеженість у використ. сил, засобів і способів інф. впливу на противника.

· Дотримання існуючих норм міжнародного права

· Тісна взаємодія різних силових відомств та держ. структур заходів інф. боротьби.

З початком воєнних дій сили та засоби інф. боротьби виконуються такі основні завдання:

· Масовий вплив на інф. ресурси противника і запобігання зниженню бойових можливостей своїх військ та ефективного застосування ними озброєнь та військ. техніки при використанні противником аналогічних засобів.

· Проведення заходів із зниження рівня морально-псих. стійкості військ противника та забезпечення нейтралізації інф. яка впливає на морально-псих. стан свого особистого складу.

· Ведення інф. розвідувальної діяльності та забезпечення таємності важливих заходів своїх військ у ході підготовки та проведення операції.

Функції інф. впливу під час інф. боротьби:

ü Виявляти воєнний, екон., політ., культурний потенціал

ü Протидіяти будь-яким видам розвідки противника

ü Ств., руйнувати, нейтралізувати, знищувати та захищати інф.

ü Забезпечувати комп’ютерне відтворення реальної чи віртуальної неадекватної обстановки та візуалізації поля бою

ü Здійснювати інф.-псих. легальний чи нелегальний вплив на особовий склад, об’єкти бойову техніку, зброю, лінії зв’язку й управління

ü Концентруватись на демонстративних діях і введені в оману

ü Використ. радіоелектр. придушення

ü Знижувати помітність об’єктів бойової техніки та зброї

ü Захищати особовий склад, об’єкти, бойову техніку, зброю органи управління та різні радіоелектр. засоби від впливу на них електромагнітної чи іншої спрямованої енергії.

ü Відводити самонавідну зброю від найбільш важливих цілей.

Особливості інф. боротьби:

1. Простий доступ до неї

2. Розмитість кордонів, міжконтинентальних характер і як наслідок практична неможливість чіткого розмежування внутрішніх та зовнішніх джерел загрози для безпеки країни

3. Можливість маніпуляцією інф. та управління її сприйняттям

4. Недостатність інф. щодо реальних та потенційних загроз нац.. інтересах та каналам їх реалізації

5. Надзвичайна складність оперативного запобігання інф. впливу та оцінювання реального та ймовірного збитку

6. Невизначеність зумовлена тим, що події зовні схожі з наслідками ведення інф. проти держ. можуть бути лише наслідками дій «хакера - одинака» або несприятливого збігу обставин.