Тема 2: Спеціальні технології. Пропаганда

Тема 1. Вступна Лекція

    Пропаганда (від лат. propaganda -поширюю, propage - поширення) – форма ком-ї, спрямована на поширення фактів, аргументів, чуток та ін. відомостей для впливу на сусп. думку, на користь певної сусп. справи чи громад. позиції.

    Пропаганда – це безкоштовне поширення і-ї, тоді як реклама має комерційні цілі.

    Біла П. загалом походить з відкритого доступного джерела, мякі методи переконання – стандартні методи PR та однобічне подання документів.

    Чорна П. подається ніби з одного джерела, проте насправді з ін., маскування правдивого джерела є поширеним, коли це П. ворожої країни чи організації з негат. іміджем.

    Сіра П. – це П. без визначеного джерела і-ї чи автора, її призначення- змусити ворога повірити в брехню, використовуючи т. з. «солом’яні аргументи»:

- Перша фаза – щоб змусити когось повірити в «А», запускається сіра пропаганда «В», яка протилежна до «А».

- Друга фаза – «В» дискредитується, використовуючи «опудало», тоді ворог приходить до висновку, що «А» це правда.

Методи пропаганди:

§ Апелювання до авторитету

§ Апел. до страху

§ Апел. до народу (підтримка з боку більшості(всі так роблять)

§ Брехня

§ Фальшива дилема («вибір без вибору») – презентування 2х виборів, кращим з яких є ідея чи продукт, які пропагуються (напр.: ти з нами чи проти нас)

§ Умовний рефлекс – якщо об’єкт А завжди присутній, коли присутній об’єкт В, та об’єкт В породжує потужну фізичну реакцію (задоволення або ж огида), адже коли бачимо об’єкт А без В ми переживаємо ті самі відчуття.

§ Когнітивний дисонанс – припустимо, інтерв’юер з’ясовує, що певна група людей ненавидить кандидата в президенти, але любить актора А. Він використав схвалення актора їхнього кандидата, щоб змінити думку людей, бо вони не люблять непослідовності. Тому вони змушені перестати любити актора або почати любити кандидата.

§ Прості люди – пропагандист грає роль тієї людини на кого спрямована мета пропаганди.

§ Культ особи – ідеалізується певний героїчний публ. образ за рахунок похвал. Використов при цьому мас-медіа. відбувається ідеалізація певної особи.

§ Демонізація ворога – зображення ворогів як нелюдей (а аморальних негідників)

§ Диктант – спростити процес прийняття рішення, використовуючи образи і слова, щоб донести аудиторії які конкретно дії варто здійснити, обмежуючи б-який інший можливий вибір

§ Дезінформування – створ чи видалення інф з публ. док з метою створ неправильного документування події або дії особи чи організації, включаючи новинну фальсифікацію кінокритик, трансляцій і звукозаписів подібно до друк. док.

§ Захлопування дверей – для збільшення діапазону сприйняття особи (напр.: різні акції та знижки)

§ Ейфорія – викор подія, що викликає ейфорію чи щастя, або викор відповідна подія для підняття бойового духу

§ Блискуче узагальнення – емоційно наповнені слова, що додаються до продукту чи ідеї, але не передбачають ніяких конкретних аргументів чи аналізу.

§ Бомбардування любов’ю – викор для залучення членів до культу чи ідеології шляхом викор групи індивідів для «відрізання» особи від існуючої соц. підтримки та її повної заміни членами групи, які зумисно бомбардують особу любов’ю з наміром ізолювати особу від попередніх вірувань та системи цінностей.

 

Тема 2: Спеціальні технології. Пропаганда

Роль ЗМІ в маніпулювання суспільною свідомістю

Маніпулювання сусп. свідомістю розглядається як складно організована діяльн-ть, як правило, групи людей, або особистостей з метою впливу на громадську думку, бажання і потреби певної соц. групи.

Засоби, якими досягається маніпулювання сусп. свідомістю:

1. Переконання, що мета влади – говорити тільки правду.

2. Вирощування в народі почуття власної величі.

3. Придушення інакодумства.

4. Безмежне вихвалення керівника країни, авторитет якого визнається незаперечним.

5. Твердження і повторення.

Механізми впливу

- коментар

- констатація факту

- ефект присутності

- емоційний резонанс

- інформаційна блокада(позбавлення опонента публічно виголошувати промови)

- буденна розповідь

- заговорювання (зниження актуальності)

- голодування (буквально)

- класифікатор (слово-приправа)

- використання медіаторів

- хибна аналогія

- зворотній зв'язок

- обхід з флангу (дозована передача достовірних відомостей, точність яких наперед відома і може бути легко перевірена, і в цьому потоці приховують потрібну пропаг.інфу)

- відволікання уваги.

 

 

СІО: ретроспективний аналіз

Пропаганда – це будь-яка інформація, ідеї,фактори або спеціальні методи впливу та думки, емоції, установки чи поведінка будь-якої групи з метою отримання прямих чи непрямих переваг (головний статут FM 33-1, офіційна доктрина міністерства оборони США).

СІО – наперед сплановані психологічні дії у мирний і воєнний час на ворожу, дружню або нейтральну аудиторію шляхом впливу на постанови та поведінку з метою досягнення політичних чи воєнних переваг.

Роботи з проблематики СІО

1) теоретико-наукові дослідження (Чаноро, Мак-корнік)

2) мемуари та роздуми колишніх співробітників спецслужб (Гален «Служба», Н.Руне «Розвідка і спецрозвідка»).

3) прикладні розробки фахівців та ухвалені на основі них доктрини державних установ.

Теоретичні засади СІО

Нова доктрина Петагона «ІНфо війни» включає проблематику впливу на масову та індивідуальну свідомість.

Напрями впливу

1. Вплив на форму повідомлення, механізм їх передачі, зберігання і обробки даних.

2.Блокування предачі повідомлення.

3. Вплив на зміст повідомлення.

                        Статут дає кілька класифікацій СІО

За цілями

- Стратегічні (МЕТА- сприяти досягненню цілей політики країни, забезпечення її інтерсів. Х-на риса – системне застосування можливостей збройних сил інших держав та недержавних установ)

- Оперативні ( МЕТА – сприяти здійсненню операцій, що мають обмежені цілі)

- Тактичні ( МЕТА – забезпечити тактичні потреби військ командування країни або зовнішньополітичних відомств у країнах, що є об’єктами її інтересу )

За видами

- З підтримки воєнних дій( підтримка духу і подолання негативного ставлення до війська місцевого населення, деморалізація армії ворога та збільшення протиріччя між нею і населенням )

- Дезінформування противника

- В конфліктах низької інтенсивності

- Спеціальні операції (зміна точки зору людей, що ухвалюють рішення за допомогою ЗМІ)

                    ЦІЛІ СІО

У мириний час

· Політична дестабілізація у державі-ворогові.

· Деморалізація народу та армії

· Створення образу всемогутності сторони, що проводить операцію

· Поглиблення розбрату між політичними силами.

· Формування інформаційних передумов соціального вибуху.

  У воєнний час

· Підрив морального духу армії противника.

· Внесення різноголосся між армією і народом

· Дезінформування противника

· Підбурювання населення до непокори влади

· Підтримка політичної опозиції

· Забезпечення дружнього ставлення до армії сторони, що здійснює операцію.

У післявоєнний час

· Забезпечення процесу формування влади, яка має дружнє ставлення до сторони, що здійснює операцію.

· Виявлення осередків опору

· Боротьба з шкідливими чутками.

· Сприяння програмам гуманітарної допомоги

Розробка сценарію СІО.

Види сценаріїв

А. впливу на особу, що ухвалює рішення – об’єкт є особа авторитетна, є справжнім лідером, тому може особисто ухв рішення. У кризових ситуаціях спирається на власні почуття, а не на поради.

Етапи

1. підготовчий – ств політ та псих портрету об’єкта, на якого спрямована операція. Єгорова: аналіз слід здійсн за напрямами (я-концепція, с-ма політ переконань, стиль ухв політ рішень, стиль міжособ відносин, стійкість до стресу)

2. дестабілізуючий – виведення об’єкт з операції зі стану псих рівноваги (слід викликати гнів, агресію, роздратування, неспокій). Важливо постійно звертатися до 1 больової точки, використ приховані / відкриті вади, манії

- у свідомість отримувача вкладають готове рішення за доп методів, підходів (прогноз, бачення, оцінка ситуації)

- закріплення результатів, поступовий вихід із ситуації (хвалити об’єкт)

Б. впливу на великі маси людей за умов дестаб ситуації. Сфера використ – під час страйків, непокори; х-ться як провокуючі

Умови здійсн

- дестаб ситуація

- група протестуючих, що висувають б/я вимоги до центр влади

- можл протестуючих контролювати життєво важливий для сусп. І держави ресурс

- група провокуючих

- контроль провокуючими потужних ЗМІ до ауд, до якої входять протестуючі (бажано ел ЗМІ)

В. масованої інф операції стратег х-ру – зміна політ курсу держави, масових політ та інф вплив, багато залуч ресів

Етапи:

- підготовчий – має бути латентним, створити кишенькову опозицію («5-та колона», залучити 2-3 заг-нац діячів; час – 2-3 місяці

- нагнітання / розкруч – інф розкруч опозиції

- дестаб – масові крадіжки грошей, блокув транспортних телекомун мереж

- оксамитова революція – орг масових демонстрацій, бажано залучити молодь. Ворог не конкретний, а абстрактна страшна влада

Методи дослідження СІО.

Класичний пропаг аналіз Ласуела:

- пряме визн ідентифікації джерела ворога

- паралелізм визн наявних зв’язків з цілями пропаг ворога

- презентація визн балансу + та – щодо використ символів сторін

- перекручув на користь ворога

- джерела визн співвідн із посиланнями на матеріали сторін

- приховане джерело визн балансу між меседжом без посилань та з ними

- своєрідність визн стилістики текстів, їх близькість до стилістики ворога

 

Модель аналізу за Сміттом:

А. модель зміни джерела (пропагандист --> джерело -- > отримувач)

Завд пропаг – зміна джерела меседжа на сприятливіше для ауд

Мета дослідника – знайти першоджерело

Б. модель легітимізації джерела (пропагандист <--> джерело + пропагандист -- > отримувач)

Завд пропаг – зміна піднесення статусу джерела

Мета дослідника – визн методи, якими корист пропаганда

SCAME

Source – вивч х-ки джерела пропаг,його зв’язку з ворогом, достовірність інтенсивність використ

Content – за попередньо розробленою схемою оцінити х-ки повід

Audience – визн цільову ауд, оцінити її х-ки

Media – визн сутність повід (що, як, чому) було використ для передачі цього повід, ідей пропагандиста

Effect – визн можл наслідки пропаг повід, до яких змін у масовій свідомості це може призвести

Катц каже, що використ радіо у пропаг кампанії потребує аналізу:

- к-сть і типи приймачів, що є в ауд

- звичний час слухання радіо

- потужність станцій

- заборони та обмеження щодо слухання ворожих передач

- х-ки техніки глушіння

- програми, що цікавлять ауд

- тривалість програми

- реакція владних прошарків та цільових груп

Групи способів:

· Наступальні (блокування, відволікання, дезінф., залякування)

· Оборони (деблокування, ототожнення)

Основні прийоми НЛП

Прийоми НЛП:

А ) Нелінгвістичні технології:

- механізм експлуатації аудіопатернів: створення шляхом підлаштовування до дихання модуляційної гри додаткового образу, який ніби увиразнює, відтіняє, а за потреби спростовує та перекреслює той образ, що формується вербально

- прийом використання візуальних архетипів

- прийом маркування тексту: виділення потібного тексту шрифтом, кольором..

- прийом застосування субмодальностей: використання особливостей і характеристик зображення або звуку для створення необхідного позит чи негат емоційного фону, формування певних схильностей до актичностіабо пасивності на підсвідомому рівні

- використання каталепсії: завмирання людини в певній пустелі

- прийом вікової регресії: «легкий транс ностальгії»

- прийом руйнації (підміни) шаблону: досягнення необхідних змін у світобаченні й діях людини шляхом зміни/підміни звичних відпрацьованих алгоритмів (шаблонів, стереотипів) та нав’язування інших моделей поведінки

- прийом оцінювання поведінки як результат позитивного наміру: проведення чіткої межі визнання різниці між намірами, які на думку класика НЛП В.Сатіра, завжди є позитивними і реально. Поведінкою, яка може не відповідати нормам моралі

- прийом гри на асоціації чи дисоціації

- прийом підлаштовування: реалізується за формулою: підлаштовування – входження в довіру - проникнння у підсвідомість – ведення.

Б) ЛІНГВІСТИЧНІ технології

- зміна фокусу уваги у часовому просторі

- імперативна персеверація: неодноразове повторення гіпнотичним голосом певного твердження

- прийом зв’язки: штучна демонстрація необхідного відеоряду з позит чи негат контексту залежно від мети

- прийом розкручування

- прийом рефреймінгу: зміна контексту

- прийом рівності

- прийом псевдовибору

- прийом припущення, імплікації

- прийом труїзму

- прийом конкретного образу

- прийом використання цитат

- застосування метафор і притч

- прийом штучного підпорядкування: ств штучного порядку

- прийом використання контрастів

- прийом потрійної спіралі Мільтона-Еріксона: послідовне переповідання трьох істрій, які зацікавлюють аудиторію. Перша і друга перериваються при цьому, а третя, що містить найважливіше для нлп - нав’язування установки – розповідається до кінця. Після цого закінчують першу і другу, та пояснюють логіку зв’язку між ними.

- прийом утраченого перформатива: висловлення оцінної думки без зазначення його суб’єкта або джерела інформації. Невизначена оцінна думка підлаштовує до дії

- прийом неповних порівнянь

- прийом колапсування якорів: одночасна активізація позитивних і негативних якорів

- прийом деноміналізації: лексичне та сутнісне відновлення у зворотному порядку ланцюжка результат-дія-намір

- прийом використання та зміни мета програм.

 

                                     

 

 

        

 

 

      

Тема 1. Вступна Лекція

    Пропаганда (від лат. propaganda -поширюю, propage - поширення) – форма ком-ї, спрямована на поширення фактів, аргументів, чуток та ін. відомостей для впливу на сусп. думку, на користь певної сусп. справи чи громад. позиції.

    Пропаганда – це безкоштовне поширення і-ї, тоді як реклама має комерційні цілі.

    Біла П. загалом походить з відкритого доступного джерела, мякі методи переконання – стандартні методи PR та однобічне подання документів.

    Чорна П. подається ніби з одного джерела, проте насправді з ін., маскування правдивого джерела є поширеним, коли це П. ворожої країни чи організації з негат. іміджем.

    Сіра П. – це П. без визначеного джерела і-ї чи автора, її призначення- змусити ворога повірити в брехню, використовуючи т. з. «солом’яні аргументи»:

- Перша фаза – щоб змусити когось повірити в «А», запускається сіра пропаганда «В», яка протилежна до «А».

- Друга фаза – «В» дискредитується, використовуючи «опудало», тоді ворог приходить до висновку, що «А» це правда.

Методи пропаганди:

§ Апелювання до авторитету

§ Апел. до страху

§ Апел. до народу (підтримка з боку більшості(всі так роблять)

§ Брехня

§ Фальшива дилема («вибір без вибору») – презентування 2х виборів, кращим з яких є ідея чи продукт, які пропагуються (напр.: ти з нами чи проти нас)

§ Умовний рефлекс – якщо об’єкт А завжди присутній, коли присутній об’єкт В, та об’єкт В породжує потужну фізичну реакцію (задоволення або ж огида), адже коли бачимо об’єкт А без В ми переживаємо ті самі відчуття.

§ Когнітивний дисонанс – припустимо, інтерв’юер з’ясовує, що певна група людей ненавидить кандидата в президенти, але любить актора А. Він використав схвалення актора їхнього кандидата, щоб змінити думку людей, бо вони не люблять непослідовності. Тому вони змушені перестати любити актора або почати любити кандидата.

§ Прості люди – пропагандист грає роль тієї людини на кого спрямована мета пропаганди.

§ Культ особи – ідеалізується певний героїчний публ. образ за рахунок похвал. Використов при цьому мас-медіа. відбувається ідеалізація певної особи.

§ Демонізація ворога – зображення ворогів як нелюдей (а аморальних негідників)

§ Диктант – спростити процес прийняття рішення, використовуючи образи і слова, щоб донести аудиторії які конкретно дії варто здійснити, обмежуючи б-який інший можливий вибір

§ Дезінформування – створ чи видалення інф з публ. док з метою створ неправильного документування події або дії особи чи організації, включаючи новинну фальсифікацію кінокритик, трансляцій і звукозаписів подібно до друк. док.

§ Захлопування дверей – для збільшення діапазону сприйняття особи (напр.: різні акції та знижки)

§ Ейфорія – викор подія, що викликає ейфорію чи щастя, або викор відповідна подія для підняття бойового духу

§ Блискуче узагальнення – емоційно наповнені слова, що додаються до продукту чи ідеї, але не передбачають ніяких конкретних аргументів чи аналізу.

§ Бомбардування любов’ю – викор для залучення членів до культу чи ідеології шляхом викор групи індивідів для «відрізання» особи від існуючої соц. підтримки та її повної заміни членами групи, які зумисно бомбардують особу любов’ю з наміром ізолювати особу від попередніх вірувань та системи цінностей.

 

Тема 2: Спеціальні технології. Пропаганда