Ліцензування, види ліцензій. Квотування, види квот

Ліцензування - це надання державними установами дозволу на експорт або імпорт товарів у певному обсязі.

 

Види ліцензій:

 

- генеральна ліцензія - це відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції щодо певного товару або з певною країною (групою країн) упродовж періоду дії режиму ліцензування цього товару;

 

- разова ліцензія (індивідуальна) - це разовий дозвіл, який має іменний характер. Його видають для виконання кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоторговельної діяльності на період, потрібний для виконання цієї операції;

 

- відкрита ліцензія (індивідуальна) - це дозвіл на експорт (імпорт) товару впродовж певного періоду часу (однак не менше 1 місяця) із зазначенням його загального обсягу.

 

Механізми розподілу ліцензій різні, зокрема:

 

- аукціон - продаж ліцензій на конкурсній основі. Вважається економічно найефективнішим способом розподілу ліцензій, здатним принести доходи державній скарбниці;

 

- система явних переваг - закріплення урядом ліцензій за певними фірмами пропорційно розмірам їхнього імпорту за попередній період чи пропорційно структурі попиту з боку національних імпортерів;

 

- розподіл ліцензій на позаціновій основі - видача урядом ліцензій тим фірмам, що продемонстрували свою здатність здійснити імпорт чи експорт найбільш ефективним чином.

 

Квотування (контингентування) - це кількісне чи вартісне обмеження експорту або імпорту, що вводиться на певний термін на окремі товари і послуги визначених країн.

 

Види квот:

 

а) за напрямом дії:

 

- імпортні - кількісні обмеження імпортованої продукції;

 

- експортні - частка кожної країни в сукупному експорті товару;

 

б) за масштабом дії:

 

- глобальні - частка товару в обсязі світової торгівлі незалежно від того, яка країна його імпортує або експортує;

 

-індивідуальні - визначаються в межах глобальної квоти для кожної країни, що імпортує або експортує товар.

 

Демпінг. Види демпінгу. Експортні субсидії

Демпінг є поширеною формою конкурентної боротьби на світовому ринку.

 

Демпінг - ввіз на митну територію країни імпортного товару за ціною, нижчою від порівняльної ціни на подібний товар у країні експорту, що завдає шкоди національному виробнику; необгрунтоване зменшення ціни нижче від рівня світової.

 

Види демпінгу:

 

- ціновий демпінг - продаж на експортному ринку товару за ціною, нижчою його ціни на національному ринку;

 

- вартісний демпінг - продаж товару на експортному ринку за ціною, нижчою його вартості.

 

Демпінг може здійснюватися як за рахунок ресурсів окремих фірм, що хочуть заволодіти зовнішнім ринком своєї продукції, так і за рахунок державних субсидій експортерам.

 

У комерційній практиці демпінг може приймати одну з таких форм:

 

- спорадичний демпінг - епізодичний продаж зайвих запасів товарів на зовнішній ринок за заниженими цінами;

 

- навмисний демпінг - тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і подальшого встановлення монопольних цін;

 

- постійний демпінг - постійний експорт товарів за ціною нижче справедливої;

 

- зворотний демпінг - завищення цін на експорт порівняно з цінами продажу тих же товарів на внутрішньому ринку;

 

- взаємний демпінг - зустрічна торгівля двох країн за заниженими цінами товарів.

 

Для захисту від демпінгу держава-імпортер може впроваджувати антидемпінгове мито, що сприяє підвищенню внутрішніх цін на товар.

Для захисту національних виробників держава може не тільки обмежувати імпорт, але і стимулювати експорт. Однією з форм стимулювання вітчизняних експортних галузей є експортні субсидії (рис. 7.5), тобто пільги фінансового характеру (безоплатні дотації, експортні премії), що надаються державою експортерам для розширення вивозу товарів за кордон.