Буржуазні революції й створення передумов виникнення індустріального суспільства як основи західноєвропейської цивілізації сучасного типу( XVII –

XIX ст.).

Становлення та розвиток індустріального суспільства (XIX ст).

Світові війни і криза індустріального суспільства (перш. пол. ХХ ст.).

Буржуазні революції й створення передумов виникнення індустріального суспільства як основи західноєвропейської цивілізації сучасного типу (XVII–XIX ст.)

Після Відродження і Реформації наступним духовним переворотом стало Просвітництво. Переважним умонастроєм ставав оптимізм, віра в прогрес, в те, що історія розвивається від несправедливого устрою суспільства до справедливого. Мислителі Просвітництва (Дж. Локк, Ж. Ж. Руссо, Д. Дідро, Ш. Монтеск 'є) стверджували, що люди від природи наділені природним правом на життя, свободу і рівність, що наявні в суспільстві відмінності між людьми встановлені не Богом, не природою, а самими людьми. І тому люди можуть змінювати те, що створили самі. Суспльство справедливе і моральне, якщо воно дотримується права людини, бо тільки таке суспільство розвивається за природними законами. Просвітителі вважали, що зробити людину щасливою можна, забезпечивши її природні права.

Був зроблений значний крок і в секуляризації свідомості. За своїм світоглядом багато просвітителів були деїстами або атеїстамі. Релігію вони вважали корисною лише тому, що вона містить звід моральних правил, які допомагають підтримувати громадський порядок.

Франція XVIII ст. дала Європі та світові цілу плеяду блискучих умів і ідей, які руйнували підвалини старого порядку, зміцнювали настрої необхідності переходу до громадянського суспільства. Авторитет цих просвітителів вийшов далеко за межі Франції.

Французький просвітитель Шарль Луї Монтеск'є (1689-1755 рр.). Виділив три гілки влади: законодавчу, що належить народу і реалізує себе через виборних депутатів; виконавчу, передану королю, який призначає членів уряду, і судову, яку здійснює незалежне стан суддів.

Шарль Луї де Монтеск'є (1689 – 1755)

Вольтер (1694–1778). Вважав, що французькому суспільству необхідно забезпечити свободу слова та віросповідання, дати всім людям рівні права, реформувати судочинство, скасувати катування, знищити залишки феодальної залежності селян і феодальних привілеїв.

Вольтер (1694 – 1778; справжнє ім'я – Марі Франсуа Аруе)

Жан-Жак Руссо (1712–1778). Обгрунтовував право народу на демократично-республіканську державу, де кожен буде брати участь в управлінні, законодавстві та суді, де буде досягнуто громадянської рівності, створив теорію народного суверенітету.

Жан-Жак Руссо (1712–1778)

В епоху Просвітництва з'являється і новий потужний фактор впливу на життя суспільства – громадська думка. Вона формувалася освіченими людьми, перш за все, через газети. З XVIII ст. вже виходить щоденна лондонська газета “Таймс”, стрімко зростає кількість видань газет і журналів.