Основи ймовірнісної математичної  статистики в психологічних дослідженнях

 

Виршення психологом переважної більшості психодіагностичних завдань пов'язане з кількісним описом психічнх, явищ, тобто з вимірюванням. У зв'язку з цим він має чітко усвідомлювати, що будь-який вимірювальний інструмент (метод або методика) грунтується на принципі ізоморфізму (встановленому зв'язку) між емпіричною системою (досліджуваним об’єктом або явищем) і відповідною числовою системою та по суті являє собою певний тип шкали.

У 1951 poці С.Стівенсом було запропоновано чотири типи числових систем і відповідо чотири типи вимірювальних шкал:

1) номінативна шкала (шкала найменувань);

2) порядкова шкала (ординальна шкала);

3) інтервальна шкала;

4) шкала відошень.

При номінальному виімірюванні дослідник, оперуючи номінативною шкалою, має розподілити отримані дані в певну кількість "диз'юнктивних" класів, причому кожний результат повинен бути представлений лише в одному класі. Загалом таких класів може бути від 2-х і більше (дихотомічна номінальна шкала,). У дихотомічній номінативній шкалі класифікація здійснюється за принципом "ознака проявилася - ознака не проявилася" (наприклад, "чоловік - жінка", "виконав тест - не виконав тест" і т.д.). У другому випадку дослщник класифікує об’єкти у три або більше блоки (наприклад, "холерик - флегматик - меланхолік - сангвінік").

Певний клас об'еднаних спільною ознакою об’єктів може позначатися числом, яке в даному випадку реалізує виключно ноншативну функцію, тобто дозволяє відрізнити один клас відіншого.

Ординальне вмірювання полягає у ранжуванш об’єктів у порядку збільшення або зменшення величини певної спільної для об’єктів ознаки. інакше кажучи, класифікаційні блоки в порядковій шкалі утворюють послідовність від блоку "найменше значения" до блоку "найбільше значения" (або навпаки). Це дозволяє перейти від класів до чисел: вищий клас позначаеться 1-м рангом, середній - 2-м, а нижчий - 3-м рангом.

Порядкові (ординальні) шкали є найпоширенішими у психології пізнавальних процесів, експериментальній психосемантиці, соціальній психології.

При інтервалъному виімірюванні елементи впорядковуються за принципом "більше на певну кількість одиниць — менше на певну кількість одиниць". На відміну від порядкової шкали, кожне з можливих значень ознаки розташовується на pіній  відcтані від інших (наприклад, шкали Т-балів, стенів тощо).

Виімірювання відношень характеризується класифікаціею об’єктів пропорційно ступеню вираженості властивості, що вимірюється. За її допомогою отримують такі дані про вираженість властивостей об’єктів, які дозволяють сказати у скільки разів один об’єкт більше або менше іншого. У шкалі відношень класи позначаються числами, які є пропорційними один одному: 2/4 = 4/8. Це означає(на віджміну від шкали інтервалів) наявність абсолютної нульової точки. Дозволяються всі математичні операції. Прикладом цих шкал у психології є шкали порогів абсолютної чутливості, показники яких ще називають параметричними даними.

Дані, виміряні за допомогою номітативної або ординальної шкали, називаються якісними (неметричними, описовими, непараметричними), а за допомогою інтервальної та відношень – кількісними (метричними, параметричними). Найчастіше в психології вимірювання здійснюються за допомогою перших трьох шкал, що накладає певні обмеження на припустимість здійснення конкретних статистичних операцій.

Таким чином, застосування певного типу вимірювальної шкали є ключовим моментом збору діагностичного матеріалу, що багато в чому визначає стратегію подальшого статистичного аналізу отриманих даних. Тому досліднику необхідно розуміти, з яким типом шкали він працює (див. табл.1).

 

 

Таблиця 1