Тема1. Валютний курс у системі міжнародних кредитно-розрахункових та валютних операцій. Конвертованість валют.

ЗМІСТ

Тема1. Валютний курс у системі міжнародних кредитно-розрахункових та валютних операцій. Конвертованість валют. 5

1.1. Курси валют. Теорії валютних курсів. 5

1.2. Основні групи факторів, що впливають на валютний курс. 8

1.3. Державні методи регулювання валютного курсу. Девальвація. Ревальвація. Валютні інтервенції. 11

1.4. Cтупень конвертованості валюти та його ефективність. Шкала конвертованості  

валют. 16

Тема 2. Платіжний баланс країни. 19

2.1. Визначення платіжного балансу країни. 19

2.2. Структура статей балансу згідно з методикою МВФ. 20

Тема 3.Еволюція розвитку валютних систем. 24

3.1. Національна та світова валютні системи, їх вплив на стабільність міжнародних кредитно-розрахункових та валютних операцій. 24

3.2. Становлення світової валютної системи. 26

3.3. Причини утворення та механізм функціонування Європейської валютної системи. 27

Тема 4. Валютні операції „спот”. Форвардні валютні операції. Валютні операції „своп”. 31

4.1. Сутність валютних операцій. Види та класифікація валютних операцій. Визначення курсу „спот”. 31

4.2. Міжбанківський валютний ринок України. 33

4.3. Форвардні валютні угоди. Дата розрахунку. Термін виконання форвардної валютної угоди. 36

4.4. Визначення операції „своп”. Валютний „своп” „купив-продав”, валютний „своп” „продав-купив”. Техніка здійснення „свопу ” для базової валюти та валюти котирування. 40

4.5. Сутність та завдання валютного ділингу. Організаційна підтримка проведення ділингових операцій. 43

Тема 5.Операції – валютні ф’ючерси та валютні опціони. 44

5.1.Визначення валютного ф’ючерсу. Закриття валютної позиції при здійсненні операції з валютними ф’ючерсами. Система гарантій при здійснені операцій з валютними ф’ючерсами. Порівняння ф’ючерсних та форвардних угод. 44

5.2. Визначення валютного опціону. Методика прийняття рішень за валютним опціо-

ном.. 49

Тема 6.Фінансування та кредитування експортно-імпортних операцій. 52

6.1. Традиційні способи банківського кредитування. 52

6.2. Нетрадиційні способи банківського та поза банківського кредитування. Факторинг. Форфейтинг. Міжнародний лізинг. 59

Тема 7.Система валютних рахунків. 63

7.1. Відкриття та ведення валютних рахунків юридичних та фізичних осіб. 63

7.2. Сутність кореспондентських відносин між банками. Форми та типи кореспондентських відносин. Рахунки „лоро” та „ностро”. 66

Тема 8.Сутність та технологія здійснення міжнародних розрахунків. 69

8.1. Способи платежу: готівковий, авансовий, платіж у кредит. 69

8.2. Основні форми міжнародних розрахунків: відкритий рахунок, інкасо, акредитив, авансовий платіж. Ризики при здійсненні міжнародних розрахунків. 71

8.3. Форми банківського переказу. Перекази через систему СВІФТ. 80

Тема 9.Страхування валютного ризику. 81

9.1.Ризики в міжнародному економічному співробітництві: загальна характеристика та основні види 81

9.2. Методи управління валютним ризиком. Хеджування валютного ризику. 83

ЛІТЕРАТУРА.. 86

Тема1. Валютний курс у системі міжнародних кредитно-розрахункових та валютних операцій. Конвертованість валют.

1.1. Курси валют. Теорії валютних курсів.

1.2. Основні групи факторів, що впливають на валютний курс.

1.3. Державні методи регулювання валютного курсу. Девальвація. Ревальвація. Валютні інтервенції.

1.4. Cтупень конвертованості валюти та його ефективність. Шкала конвертованості валют.

Тема 2. Платіжний баланс країни.

2.1. Визначення платіжного балансу країни.

2.2. Структура статей балансу згідно з методикою МВФ.

2.3. Стан платіжного балансу України.

 

Тема 3.Еволюція розвитку валютних систем.

3.1. Національна та світова валютні системи, їх вплив на стабільність міжнародних кредитно-розрахункових та валютних операцій.

3.2. Становлення світової валютної системи.

3.3. Причини утворення та механізм функціонування Європейської валютної системи.

Визначення валютного ф’ючерсу. Закриття валютної позиції при здійсненні операції з валютними ф’ючерсами. Система гарантій при здійснені операцій з валютними ф’ючерсами. Порівняння ф’ючерсних та форвардних угод.

Ф’ючерсна угода — це стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати (продати) кошти у визначений час і на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов’язань сторонами контракту.

Валютний ф’ючерс — це контракт на купівлю-продаж валюти в майбутньому, за який продавець приймає зобов’язання продати, а покупець — купити визначену кількість за встановленим курсом у зазначений строк.

Особливості ф’ючерсів:

- торгуються тільки централізовано на біржах з додержанням певних правил за допомогою відкритої пропозиції цін голосом;

- стандартизовані, торгівля здійснюється на чітко і жорстко визначені інструменти з постачанням у суворо визначені місяці;

- якщо виконуються, то постачання фінансових інструментів здійснюється через розрахункову палату, яка гарантує виконання зобов’язань за контрактами всіма сторонами. Проте реальної поставки фінансових інструментів по фінансових ф’ючерсах, як правило, не відбувається;

- просто анулюються, тобто якщо ліквідність ринку того чи іншого ф’ючерса замала, то ф’ючерс просто перестає існувати;

- вважаються недорогими, оскільки витрати на здійснення торгівлі ф’ючерсами відносно невеликі (торговці ф’ючерсами повинні виплатити грошову маржу дилерам біржі, щоб гарантувати виконання ф’ючерсних зобов’язань).

Ф’ючерсні угоди мають ряд особливостей:

- будь-яка сторона ф’ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту;

- покупець ф’ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту;

- стандартизована форма валютних контрактів зі спеціально обумовленою сумою валюти та стандартизованими датами валютування;

- правила випуску та обігу валютних деривативів поширюються також на ф’ючерсні валютні контракти;

- торгівля ними здійснюється тільки на біржовому ринку.

Ф’ючерсні угоди дають змогу інвесторам застрахуватися від несприятливих змін цін на ринку спот у майбутньому (операції хеджерів); дозволяють спекулянтам відкривати позиції на великі суми під незначне забезпечення. Чим значніше коливаються ціни на фінансові інструменти, які покладені в основу ф’ючерсного контракту, тим більший обсяг попиту на ці ф’ючерси з боку хеджерів.

В міжнародної практиці учасниками ф’ючерсних ринків виступають: клієнти, брокер, біржва, уповноважена особа, клірингова палата, торговельно-комерційний центр, банк,розрахункова фірма. На вітчизняному ринку ф’ючерсів кількість учасників невелика, складає: клієнти, банк(дилер), біржа.

Клієнт — громадянин або підприємець, зацікавлений в укладанні ф’ючерсних контрактів.

Брокер — особа, яка допущений до участі в торгах розрахунковою фірмою і виконує вимоги біржі в рамках Правил торгів.

Розрахункова фірма, яка допустила брокера до торгів, несе відповідальність за його дії на торгах у встановленому законодавством порядку.

Клієнти і брокери виступають учасниками угоди. Вони самостійно несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями, які випливають з умов угоди, і не несуть відповідальності за зобов’язан­нями один одного перед третіми особами. Прибуток від діяльності за договором отримується учасниками самостійно або в порядку взаємозаліків, обумовлених додатковими двосторонніми угодами. Угода регламентує порядок і розмір отримання прибутків по ряду операцій.

Розміри прибутків за операціями, не регламентованими угодою, не потребують погодження з учасниками угоди.

Біржа — організує діяльність за укладення і виконання ф’ючерсних контрактів та опціонів.

Уповноважена особа — виступає другою стороною в укладених контрактах. Її обов’язки за контрактами мають місце лише за умови виконання вимог до гарантійного забезпечення обов’язків з боку клієнта і розрахункової фірми, яка його обслуговує.

Клірингова палата — надає приміщення для проведення торгів, приймає організаційні рішення, вирішує адміністративно-господар­ські питання, пов’язані з функціонуванням та розвитком ринку. З метою впорядкування діяльності за договором клірингова палата здійснює реорганізацію своєї діяльності, за результатами якої учасники договору стають акціонерами клірингової палати і вона набуває прав правонаступника уповноваженої особи. Правонаступником Ради ринку є Спільні збори акціонерів.

Клірингова палата забезпечує охорону та безвідмовність учасників ринку під час здійснення операцій з предмета діяльності.

Торговельно-комерційний центр — забезпечує супроводження та обслуговування документального і програмного забезпечення системи торгів і розрахунків; здійснює діяльність для створення інфраструктури ринку та залучення уваги клієнтів; за дорученням біржі проводить торгові сесії та обробляє інформацію за результатами реєстрації контрактів; у разі необхідності виступає в ролі довіреної особи угоди.

Банк організує діяльність пункту обміну валюти в місці проведення торгів і розрахунків; здійснює операції купівлі-про­дажу за ціною реалізації контракту готівкової валюти для клієнтів, які мають відкриті позиції щодо індексу курсу готівкової валюти на день виконання контракту.

Розрахункова палата перевіряє та оформляє, реєструє і підтверджує всі угоди, які здійснюються на біржі протягом дня; виступає протилежною стороною за будь-якою угодою, що здійснюється на біржі.

Учасників ф’ючерсних ринків залежно від мети, яку вони ставлять перед собою поділяють на хедерів та спекулянтів.

Хеджери, метою яких є зниження впливу несприятливих змін валютних курсів шляхом відкриття позиції на ф’ючерсній біржі у протилежний бік від тієї позиції, що є або планується на ринку спот:

- роздрібні торговці, які прагнуть отримати максимальний процентний дохід від сезонного надлишку коштів; корпорації, які прагнуть отримати максимальний процентний дохід від тимчасового можливого надлишку коштів або мінімізації процентних витрат по залученню коштів у майбутньому;

- експортери, яким необхідне фіксування у національній валюті сум майбутніх надходжень в іноземній валюті;

- інвестиційні банки, яким необхідно продати великий обсяг короткострокових активів за одним рівнем цін, що мало б сильний вплив на зниження рівня цін на ринку спот у разі їх продажу на споті.

Спекулянти, метою яких є отримання прибутку шляхом відкриття позиції в тому або іншому ф’ючерсному контракті в очікуванні сприятливої для спекулянта зміни цін цього контракту в майбутньому: фізичні або юридичні особи, які торгують ф’ючерсними контрактами тільки для отримання прибутку, а не для страхування своєї поточної або майбутньої позиції на ринку спот даного товару.

Розглянемо механізм торгівлі ф’ючерсами.

Клієнт, який бажає купити або продати валюту, звертається до брокера біржі та укладає з ним договір-доручення на брокерське обслуговування.

Для гарантії виконання взятих на себе зобов’язань з учасників угоди біржа бере заставу — певну суму від розміру ф’ючерсного контракту.

Розмір застави коливається від 10 до 20 %.

Наявність застави означає, що учасник відкриває позицію, яка має поточну і розрахункову ціни.

Поточна ціна позиції — ціна її відкриття, якщо вона відкрита у поточний торговий день, або ціна останнього перерахунку ціни відкритої позиції, якщо вона відкрита в попередні торгові дні.

Розрахункова ціна позиції — це вартість ф’ючерса на кінець торгової сесії, яка визначається котирувальною комісією.

Права та обов’язки клієнта-продавця — поставка валюти за ціною контракту, якщо контракт завершується реалізацією, або відшкодування витрат внаслідок зростання ціни (отримання цінової компенсації через падіння ціни) в розмірі різниці цін відкриття та закриття позиції, якщо вона завершується офсетною угодою.

Зустрічні зобов’язання банку — прийняття поставки або виплата компенсації в розмірі різниці цін відкриття та закриття позиції.

Права та обов’язки клієнта-покупця — приймання поставки валюти за ціною контракту, якщо контракт завершується реалізацією, або відшкодування втрат внаслідок падіння ціни (отримання цінової компенсації через зростання ціни) в розмірі різниці відкриття та закриття позиції, якщо вона завершується офсетною угодою.

Застава (депозит) повертається клієнту у разі виграшу чи після покупки або продажу валюти, тобто після виконання своїх зобов’язань, або в разі укладення нової угоди з протилежної сторони, тобто закриття позиції.

У разі програшу клієнту повертається різниця між заставою та збитком.

Якщо витрати перевищують заставу, клієнт повинен її погасити.

Заставні кошти клієнта можуть бути реалізовані, якщо: закінчився строк дії заставних коштів; втрати клієнта перевищують встановлений процент від ціни заставних коштів; виникає загроза різкого знецінення заставних коштів.

Заставні кошти реалізуються за ринковим курсом, про що складається акт за підписом посадової особи біржі.

Отримані від реалізації застави грошові кошти надходять на особистий рахунок клієнта за мінусом накладних затрат біржі. Клієнта повідомляють про можливість реалізації заставних коштів не менш як за два дні. Кількість відкритих позицій кожного учасника торгів дорівнює абсолютній величині різниці між числом проданих і куплених ним ф’ючерсних контрактів.

Ефективність угоди визначається за принципом «купити дешевше, продати дорожче». Виграшем або програшем учасника угоди є маржа від угоди.

Курс валюти на день виконання ф’ючерсного контракту на біржі приймається той, який котирується в цей день на Українській або Кримській міжбанківській валютній біржі. На деяких біржах курс виконання контракту приймається той, який діє на даній біржі.При відкритті позиції маржа кожного учасника ф’ючерсної торгівлі дорівнює різниці між цінами контрактів в угоді, де він був продавцем, та в угоді, де він був покупцем.

Маржа (різниця між курсами валют на день відкриття і закриття позиції або на день укладення і день виконання контракту) нараховується і в тому разі, якщо учасник ф’ючерсних торгів не здійснив угод на поточній торговій сесії, але мав відкриття позиції на її початок.

Торги на ф’ючерсних валютних біржах в основному проводяться усно, тобто з «голосу», що підвищує пропускну можливість торгів. У зв’язку з цим ті біржі, які раніше проводили торги через письмові заявки і комп’ютер, зараз відмовилися від такої процедури.

Торги проводяться за електронною технологією з «голосу». Це виключає прийом заявок з помилковими даними, усуває необхідність оформлення поданих заявок у письмовій формі протягом торгів та одночасно дозволяє вводити всі наявні на поточний момент заявки.

Торги проводяться на базі локальної мережі персональних комп’ютерів. У мережі, в якій об’єднані автоматичні робочі місця (АРМ) брокерів, маклера, адміністратора та робоча станція розрахункового комплексу, застосовується парольний захист від несанкціонованого доступу з АРМ брокера.

Торги валютними ф’ючерсами ведуться на біржі в торговому колі під керівництвом розпорядника торгів. Ним може бути посадова особа біржі, спеціально призначена для організації проведення та керівництва рухом торгів. В його обов’язки входить про­ведення торгів, накладання штрафів на брокерів, фіксація угод та інші обов’язки згідно з його посадовою інструкцією. У розпо­рядника торгів можуть бути помічники, які за відсутності остан­нього виконують його обов’язки.

Для реєстрації угод призначається реєстратор — посадова особа банку або особа, яка має довіреність банку. У реєстратора угод також можуть бути помічники, які за відсутності останнього виконують його обов’язки.

До торгів допускаються брокери, які зареєстровані на біржі і сплатили визначений членський внесок за поточний місяць.

Торги проводяться по одній позиції.

Тривалість торгів за однією позицією може бути, наприклад, такою:

- торги по ф’ючерсних позиціях проводяться на початку за індексом готівкового долара, потім — за індексом безготівкового в порядку дат постачання;

- між окремими позиціями оголошується п’ятихвилинна перерва для здачі торгової квитанції;

- за одну хвилину до закінчення торгів розпорядник торгів оголошує: «Остання хвилина», а по закінченні часу — «Торги по позиціях закінчені»;

- торги по позиціях закінчуються, якщо протягом перших 2-х або 3-х хвилин після останньої угоди не буде укладено жодної угоди;

- за одну хвилину до можливого закінчення торгів розпорядник торгів оголошує: «Хвилина». Якщо протягом хвилини укладається угода, то торги продовжуються.

За порушення регламенту торгів біржа несе матеріальну відповідальність.

Одночасно торгується один вид контрактів з одним строком поставки.

Початок, закінчення, призупинення торгів і перехід до іншого виду ф’ючерсного контракту та іншого строку поставки виникають по команді розпорядника торгів. Він повинен оголосити про наближення закінчення торгів.

Процес купівлі-продажу:

У середині торгового кола знаходяться розпорядник торгів, оператор табло, годинник і табло, за колом розміщуються брокери, кожен брокер має право вигукнути пропозицію із зазначенням виду та ціни угоди. Наприклад, «Куплю по 3,52». Пропозиції, що виходять за денний ліміт ціни, завертаються розпорядником торгів. Пропозиція не має обов’язкової сили з часом, тобто вона відміняється іншою пропозицією. Якщо пропозиція знайшла інтерес, то лунає вигук «Тут». Тоді розпорядник торгів зупиняє торги, уточнює у контрагента угоди кількість контрактів та оголошує про фіксацію умов угоди із зазначенням часу. На табло відображаються ціна пропозиції купівлі, продажу, ціна останньої угоди і кількість контрактів останньої угоди.  У разі виникнення конфліктної ситуації, коли кілька учасників вигукнули «Тут» на одну пропозицію, суперечка вирішується розпорядником торгів.

Час торгів обмежений встановленим регламентом.

На біржі допускається узгодження умов і фіксації угоди поза торговельним часом, яке не впливає на котирування.

Останнім днем торгів по ф’ючерсному контракту є останній торговий день біржі перед днем поставки.

Після узгодження умов угоди кожен її учасник заповнює торгові квитанції (торговельні картки), вписуючи в них вид контракту, строк поставки, кількість контрактів, ціну угоди, свій реєстраційний номер і номер контрагента, час фіксації угоди, який оголошує розпорядник торгів, номер клієнта, на ім’я якого виконується угода, та ставить підпис. Одночасно угода фіксується в протоколі торгів оператором табло.

По завершенні торгів зафіксовані угоди реєструються реєстратором угод за торговими квитанціями.

По закінченні реєстрації оформлюється список зареєстрованих угод.

Реєстратор протягом 15—20 хвилин приймає претензії по незареєстрованих угодах і розглядає питання про їх реєстрацію.

Розглянемо відмінності та спільні риси форвардних та фючесних угод, зведено до табл.5.2.                                        

Таблиця 5.2

Особливості ф’ючерсних і форвардних угоди

Критерій	Форвардні угоди	Ф’ючерсні угоди
Місце обігу	Позабіржові	Біржові
Умови виконання	Обов’язковий і нерозривний	Легко анулюється
Суми контракту	Різні	Стандартизована та фіксована суми валюти
Дата валютування	Різні	Стандартизована
Виплата грошей	При виконанні угоди	Попередня сплата маржі
Фіксація цін продажу	Під час укладення	На момент виконання зобов’язань сторонами контракту
Гарантія виконання зобов’язань	Немає	Надає розрахункова палата біржі
Розрахунки по прибутках і збитках	У кінці строку дії контракту	Щодня

 

ЛІТЕРАТУРА

 

Основна література

1. Міжнародні кредитно-розрахункові відносини та валютні операції: навч.посіб. для студ./ З.В.Михалів, З.П. Гаталяк, Н.І. Горбаль. – Л.: Нац. Ун-т „Львів. політехніка”, 2004. – 244 с.

2. Руденко Л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції: підруч. для студ. вищ. навч.закл./ Л.В. Руденко. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 616 с.

3. Міжнародні розрахунки та валютні операції: навч.посіб / О.І. Бореславська, О.М. Наконечний, М.Г. Пясецька, та ін. – К.: Вид-во КНЕУ, 2002. – 390 с.

4. Бутук О.І. Валютно-фінансові відносини: навч.посіб. / О.І. Бутук. – К.: Вид-во Знання, 2006. – 349 с.

5. Шемет Т.С. Теорія і практика валютного курсу: навч.посіб. / Т.С. Шемет. – К.: Вид-во Либідь, 2006. – 360 с.

6. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Валютне регулювання: навч.посіб / В.А. Ющенко, М.І. Міщенко. – К.: Вид-во Знання, 1999. – 359 с.

7. Менеджмент зовнішньоекономічної та інноваційної діяльності для магістрів: навч.посіб./ С.С. Шаповал, М.А. Заєць, Ю.Г. Козак та ін.– К.: Фенікс, 2009 – 588 с.

 

Додаткова література

8. Петрашко Л.П. Валютні операції: навч.посіб / Л.П. Петрашко. – К.: Вид-во КНЕУ, 2001. – 204 с.

9. Петрашко Л.П. Міжнародні фінанси: навч.-метод. посіб / Л.П. Петрашко. – К.: Вид-во  КНЕУ, 2003. – 221 с.

10.Менеджмент для магістрів навч.посіб./ С.С. Шаповал, М.А. Заєць, Ю.Г. Козак та ін.– К.:

Фенікс, 2008 – 596 с.

 

Ресурси мережі Internet

Бібліотеки України

1. Національна бібліотека України ім.. В.І. Вернадського

http://www.nbuv.gov.ua/

2. Національна парламентська бібліотека України

http://www.nplu.kiev.ua/

3. Одеська національна наукова бібліотека ім. М. Горького

http://www.odnb.odessa.ua/

4. Електронна бібліотека ОНПУ

http://library.opu.ua

Законодавство України

1. http://www.rada.kiev.ua/

2. http://www.nau.kiev.ua/

3. http://www.liga.kiev.ua/

4. http://www.ukrpravo.kiev.com

 

 

 

 

ЗМІСТ

Тема1. Валютний курс у системі міжнародних кредитно-розрахункових та валютних операцій. Конвертованість валют. 5

1.1. Курси валют. Теорії валютних курсів. 5

1.2. Основні групи факторів, що впливають на валютний курс. 8

1.3. Державні методи регулювання валютного курсу. Девальвація. Ревальвація. Валютні інтервенції. 11

1.4. Cтупень конвертованості валюти та його ефективність. Шкала конвертованості  

валют. 16

Тема 2. Платіжний баланс країни. 19

2.1. Визначення платіжного балансу країни. 19

2.2. Структура статей балансу згідно з методикою МВФ. 20

Тема 3.Еволюція розвитку валютних систем. 24

3.1. Національна та світова валютні системи, їх вплив на стабільність міжнародних кредитно-розрахункових та валютних операцій. 24

3.2. Становлення світової валютної системи. 26

3.3. Причини утворення та механізм функціонування Європейської валютної системи. 27

Тема 4. Валютні операції „спот”. Форвардні валютні операції. Валютні операції „своп”. 31

4.1. Сутність валютних операцій. Види та класифікація валютних операцій. Визначення курсу „спот”. 31

4.2. Міжбанківський валютний ринок України. 33

4.3. Форвардні валютні угоди. Дата розрахунку. Термін виконання форвардної валютної угоди. 36

4.4. Визначення операції „своп”. Валютний „своп” „купив-продав”, валютний „своп” „продав-купив”. Техніка здійснення „свопу ” для базової валюти та валюти котирування. 40

4.5. Сутність та завдання валютного ділингу. Організаційна підтримка проведення ділингових операцій. 43

Тема 5.Операції – валютні ф’ючерси та валютні опціони. 44

5.1.Визначення валютного ф’ючерсу. Закриття валютної позиції при здійсненні операції з валютними ф’ючерсами. Система гарантій при здійснені операцій з валютними ф’ючерсами. Порівняння ф’ючерсних та форвардних угод. 44

5.2. Визначення валютного опціону. Методика прийняття рішень за валютним опціо-

ном.. 49

Тема 6.Фінансування та кредитування експортно-імпортних операцій. 52

6.1. Традиційні способи банківського кредитування. 52

6.2. Нетрадиційні способи банківського та поза банківського кредитування. Факторинг. Форфейтинг. Міжнародний лізинг. 59

Тема 7.Система валютних рахунків. 63

7.1. Відкриття та ведення валютних рахунків юридичних та фізичних осіб. 63

7.2. Сутність кореспондентських відносин між банками. Форми та типи кореспондентських відносин. Рахунки „лоро” та „ностро”. 66

Тема 8.Сутність та технологія здійснення міжнародних розрахунків. 69

8.1. Способи платежу: готівковий, авансовий, платіж у кредит. 69

8.2. Основні форми міжнародних розрахунків: відкритий рахунок, інкасо, акредитив, авансовий платіж. Ризики при здійсненні міжнародних розрахунків. 71

8.3. Форми банківського переказу. Перекази через систему СВІФТ. 80

Тема 9.Страхування валютного ризику. 81

9.1.Ризики в міжнародному економічному співробітництві: загальна характеристика та основні види 81

9.2. Методи управління валютним ризиком. Хеджування валютного ризику. 83

ЛІТЕРАТУРА.. 86

Тема1. Валютний курс у системі міжнародних кредитно-розрахункових та валютних операцій. Конвертованість валют.

1.1. Курси валют. Теорії валютних курсів.

1.2. Основні групи факторів, що впливають на валютний курс.

1.3. Державні методи регулювання валютного курсу. Девальвація. Ревальвація. Валютні інтервенції.

1.4. Cтупень конвертованості валюти та його ефективність. Шкала конвертованості валют.