Робоча програма навчальної дисципліни

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Основи генетики

Напрям підготовки 6.010102 Початкова освіта

                                 6.010101 Дошкільна освіта

спеціалізація     Логопедія

(назва спеціалізації)

факультет                        дошкільної та початкової освіти

 

2013 - 2014 навчальний рік

 ЗМІСТОВІ МОДУЛІ КУРСУ „ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ”

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. «МОЛЕКУЛЯРНІ ОСНОВИ СПАДКОВОСТІ. МЕНДЕЛЕВСЬКЕ УСПАДКУВАННЯ»

Лекційний модуль 1„Молекулярні основи спадковості.Менделевське успадкування(8).

Лекція 1. Предмет та завдання генетики.Молекулярна генетика (2год.)

Лекція 2. Організація хромосом. Реплікація ДНК Реалізація генетичної інформації. (2год).

Лекція 3. Успадкування ознак при моногібрідному і дигібридному схрещуванні.. (2год.)

Лекція 4. Взаємодія неалельних генів.

Практичний модуль №1 „Молекулярні основи спадковості.Менделевське успадкування(8)

1.Особливості організації еукаріотичної клітини(2 год).

2.Реалізація генетичної інформації. Будова та самоподвоення ДНК. Біосинтез білка(2 год).

3.Успадкування ознак при моногибрідному і дигібридному схрещуванні(2 год).

4. Взаємодія неалельних генів.

Модуль самостійної роботи №1„Молекулярні основи спадковості.Менделевське успадкування”(20).

1.Опрацювати теми та розв’язати генетичні задачі: Генетичний апарат прокаріотів та еукаріотів. Організація та функціонування вірусного та бактеріального геномів Регуляція активності генів. Регуляція активності генів. Модель оперона. (Схема Жакоба-Моно).

 

2.Робота з електронною програмою „Віртуальна біологічна лабораторія” (ЗАТ Транспортні системи)Перший розділ.

Підсумкова тека №1„.Молекулярні основи спадковості. Менделевське успадкування”

Тестування.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. „ МІНЛИВІСТЬ. ГЕНЕТИЧНІ ОСНОВИ ОНТОГЕНЕЗУ

Лекційний модуль 2. „Мінливість Генетичні основи онтогенезу”(10)

Лекція 5. Генетика статі. Зчеплення із статтю успадкування (2год).

Лекція 6 Спадкова мінливість організмів як основа еволюції (2год).

Лекція 7.. Генетичні основи онтогенезу (2год).

Лекція 8. Людина як об’єкт генетичних досліджень

Лекція 9. Генетика популяцій(2год)

 

Практичний модуль № 2” Мінливість Генетичні основи онтогенезу”(6)

5..Мінливість, ії причини і методи вивчення. (2год).

6. Поняття онтогенезу, онтогенетична мінливість. (2год).

7. Людина як об’єкт генетичних досліджень. Генетика людини (2год.)

Модуль самостійної роботи №2„Мінливість Генетичні основи онтогенезу”(20).

1.

Підсумкова тека №2„Мінливість Генетичні основи онтогенезу.”

Тестування.

Опрацювати питання. Підготувати повідомлення до виділених тем та створити електронні презентації. Започаткувати накопичувальну теку з матеріалами до поданих  тем:

1. Типи успадкування генних хвороб. Генетичні аспекти клонування клітин. Медико-генетичне консультування, його значення для діагностики і прогнозування спадкових хвороб. Актуальні завдання медичної генетики. Основні завдання сучасної селекції. Генетично модифіковані продукти. Генетика популяцій. Вихідний матеріал для селекції. Методи селекції та їх ефективність. Сучасні досягнення генетики. Генетична інженерія.

2.Генетичні основи селекції. Вихідний матеріал для селекції. Предмет селекції. Поняття про сорт, породу, штам. Значення еволюційного вчення Ч. Дарвіна для селекції. Завдання сучасної селекції.Вчення про вихідний матеріал для селекції. Центри походження культурних рослин. Світова колекція ВІР, її використання при створенні нових сортів і гібридів. Походження свійских тварин, їх зміни в прцесі селекції.

Методи селекції та їх ефективність. Внутривидова гібридизація, її роль в сучасній селекції. Віддалена гібридизація. Причини несхрещуванностівііддаленних форм і стерильності віддалених гібридів, методи їх подолання. Шляхи закріплення гетерозису (домінування, наддомінування, генетичного балансу.)Гібридне виродження і гетерозис. Загальна і специфічна комбінаційна здатність ліній. Генетична інженерія як новий перспективний метод селекції.Добір. Форми добору. Масовий добір у самозапильних і перехреснозапильних рослин. Клоновий добір. Досягення у селекції рослин, тварин, мікроорганізміів. Сортове й породне районування. Поширені в Херсонській області сорти і породи, методи одержання і коротка характеристика.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Барна М.М. Біологія. Задачі та розв’язки: Навч.посібник. – 5-те вид. –Тернопіль.Мандрівець,2008. – 348с.

2. Біологія / за ред.. Мотузяного. –К.: Вища школа., 1991. -607с.

3. Гершензон С.М.Основи современной генетики –Киев: Наук думка, 1983. -558с.

4. Лобашев М.Е., Ватти К.В., Тихомирова М.М. Генетика с основами селекции. – М.: Просвещение, 1979. - 304 с. Ткачук З.Ю. Основи загальної генетики:Навч. Посібник – К.: Вища школа., 1995. – 178с.:іл.

Допоміжна

1. Айлаа Ф. Дж.Кайгер Д.Современная генетика.В 3-х т. Пер. с анг. / Под ред.Ю.Алтухова.-М.:Мир,1987. – Т 1. -293с.Т.2. _365с. –Т.3. -332с.

2. Алиханян С.И., Акифьєв А.П., Чернин Л.С. Общая генетика. – М.: Высш. Шк., 1985. –448 с.

3. Альбертс Б., Брей Д., Льюис Дж., Рэфф М., Робертс К., Уотсон Дж., Молекулярная биология клетки: В 3-х т. 2-е изд., перераб., и доп. Пер. с англ. – М.: Мир, 1994.

4. Сидорович М.М. Основи молекулярной биологии клетки:(Методич. Рекомендации.), Херсон 1996-35 с.

5. Спирин А.С. Молекулярная биология: Структура рибосомы и биосинтез белка. Учеб. для студентов биол. спец. вузов. – М.: Высш. шк. 1986. –303.

6. Уотсон Дж. и др. Рекомбинативные ДНК /пер. с англ. В З Т. – М.: Мир, 1986. – 285 с.

7. Лановенко О.Г.,Чинкіна Т.Б.Генетичні задачі з методикою розв’язання навчально-методичний посібник.-Херсон:Айлант.-162с. С 129-139

Інформаційні ресурси

1. Програмний комп’ютерна засіб „Біологія людини”(ЗАТ ТРАНСПОРТНІ СИСТЕМИ)

1. http://www.progmo.com.ua/genno-modyfikovani-roslyny.html

 

ПРАКТИЧНИЙ МОДУЛЬ№1 „МОЛЕКУЛЯРНІ ОСНОВИ СПАДКОВОСТІ МЕНДЕЛЕВСЬКЕ УСПАДКУВАННЯ”(8ГОД.)

Практична робота 1.Особливості організації еукаріотичної клітини(2 год).

План.

Запитання для контролю знань.

1. Розвиток поглядів на спадковість у Х1Х-ХХ столітті

2. Клітина, матричний синтез, обмін речовин і спадковість. Клітинний цикл. Особливості організації клітини як елементарної одиниці життя.

3. Функціональні клітинні системи: енергетична, мембранна, білоксинтезуча, опорно-рухова.

4. Нуклеїнові кислоти і білки – основні речовини, які забезпечують обмін. Основні органоїди клітини

 

Завдання для практичної роботи

1.Ознайомитися з розвитком поглядів на спадковість у Х1Х ст., основними етапами розвитку генетики.

2.Закріпити знання з питань будови клітини та значенням її основних органоїдів.

3.Ознайомитися з функціями клітинної мембрани, явищем плазмолізу, деплазмолізу

4.Скласти таблицю - етапи розвитку генетики.

План.

1. Структура нуклеїнових кислот. Функції ДНК. Генетичний код і його властивості.

2. Нуклесоми. Ультраструктурна організація хромосом.

3. Молекулярна і надмолекулярна організація хромосом.

4. Роль ДНК у спадковості. Трансформація.

5.  Типи РНК в клітині. Транскрипція. Процесінг.

6.  Сплайсінг пр- м РНК у еукаріотів.

Інформація для засвоєння: Матеріальним носієм спадковості є дезоксирибонуклеїнова кислота – ДНК (рідше – рибонуклеїнова кислота, тобто РНК). ДНК – це полімер, мономером якого є нуклеотид, який у свою чергу складається з цукру дезоксирибози, залишку фосфорної кислоти і азотистої основи. У ДНК відомо чотири типи азотистих основ: аденін (А), гуанін (Г), тимін (Т) і цитозин (Ц). Згідно з моделлю Уотсона-Кріка (1953), молекула ДНК являє со-

бою подвійну спіраль, де два полінуклеотидних ланцюга з’єднуються між собою за прин –ципом комплементарності, а саме: аденін з тиміном, гуанін з цитозином. Довжина однієї такої пари нуклеотидів уздовж осі спіралі дорівнює 0,34 нм.

           В основі передачі спадкової інформації лежить найважливіша особливість молекули ДНК – здатність реплікуватися. Спосіб реплікації ДНК – напівконсервативний і здійснюється за принципом комплементарності. Таким чином, у кожній новій молекулі ДНК один ланцюг материнський, а другий – дочірній.

           Генетична інформація про ознаки і властивості організму записана в генах. Ген являє собою ділянку молекули ДНК. Він містить інформативні ділянки (екзони) і неінформативні (інтрони). Генетична інформація кодується завдяки певній послідовності нуклеотидів у генах і реалізується у вигляді синтезу білкового ланцюга. Ген і молекула білка колінеарні, що означає: послідовність амінокислот у білковому ланцюгу визначається послідовністю нуклеотидів у гені. Кожна амінокислота кодується трійкою (триплетом) нуклеотидів, здебільшого кількома. Це одна з основних властивостей генетичного коду-виродженість, тобто надлишковість.

           У синтезі молекули білка беруть участь також різні РНК: інформаційна (і-РНК), що несе інформацію від ДНК до місця синтезу білка; транспортні (т-РНК), що переносять амінокислоти до рибосом, а також рибосомні (р-РНК), що містяться в рибосомах. Оскільки поліпептидний ланцюг синтезується у відповідності зі структурою і-РНК, то під генетичним кодом, як правило, розуміють код і-РНК.

План.

1. Особливості гібридологічного методу. Закономірності успадкування ознак при дигібридному схрещуванні. Статистичний характер розщеплення. Принципи спадковості, як наслідок законів успадкування, відкритих Менделем.Дослідження Г. Менделя. Генетична символіка.
2.  Закон незалежного комбінування ознак. Цитологічні основи менделевського розщеплення.
3. Полігибридне схрещування (загальні формули).
4.  Умови, які забезпечують прояв менделевських закономірностей.
5.  Поняття домінантність, рецесивність, гомозиготність, гетерозиготність, генотип, фенотип, ген і алель.
6.  Моногібридне схрещування. Закон одноманітності.
7. Закон розщеплення. Правило частоти гамет.
8. Схрещування зворотні, реципрокні і аналізуючі.

Задачі для розв’язання:

1.За даними шведських генетиків, деякі форми шизофренії успадковуються як домінантні ознаки. При цьому у гомозигот пенетрантність дорівнює 100%, у гетерозигот – 20%. Визначити ймовірність народження хворих дітей в родині, де один з батьків гетеозиготний, а інший нормальний у відношенні ознаки, що аналізується. Визначити ймовірність народження хворих дітей у шлюбі двох гетерозиготних батьків.

2.Здоровий чоловік-альбінос одружується зі здоровою жінкою, чиїм батьком був гемофілік, амати - альбіносом. Які діти можуть народитися в цьому шлюбі і в якій пропорції?

 

Задачі для розв’язання:

1.Самець морської свинки що має довгу чорну кучеряву шерсть. схрещений з самицею, шерсть якої кучерява коротка та біла. В декількох приплодах від цієї пари отримали 15 кучерявих коротко -шерсних чорних тварин. ІЗ кучерявих довгошерсних чорних, 4 гладень­ких короткошерсних чорних та 5гладеньких довгошерсних чорних. Якими є генотипи батьків? Яким в очікуване співвідношення рівних класів? Доведіть статистично,чи відповідає розщеплення очікувано­му співвідношенню?

2.У собак чорне забарвлення шерсті визначається геном В,коричневе - в, суцільне -S, пістряве - s,

А) Коричневий батько і чорно-пістрява мати мають 5 цуценят: 1 чор­ний, 1 коричневий, 1 чорно-пісгрявий, 2 коричнове-пістряві. Які генотипи батьків?

В) У чорних батьків 6 цуценят - всі чорні.Якими е можливі генотипи батьків? Чи можнавизначити це так само точно, як і в першому випадку?

3.Від схрещування двох сортів полуниці, один з яких має "вуса" та червоні ягоди, а у іншого ягоди білі І "вуса" відсутні, рослини F1 мають"вуса" та рожеві ягоди. Чи можна вивести сорт з рожевими ягодами та безвусий?

4. У томатів червоне забарвлення плоду визначається домінантним геном R, жовте -r; нормальний зріст рослин - Д, карликовий – d. Є сорти жовтоплідний нормальний та червоноплідий карликовий. Як з цим вихідним матеріалом доцільніше отримати гомозиготні форми: червоноплідну нормальну та жовтоплідну карликову? Яку легше отримати

 

План.

1. Генні комплекси та полігенність ознаки. Типи неалельної взаємодії генів.
2.  Взаємодія алельних генів: неповне домінування кодомінантність.
3. Компліментарність.Тест на компліментарність.
4.  Епістатична взаємодія генів. Домінантний і рецесивний єпістаз. Кріптомерія. Полімерія. Типи полімерії. Особливості успадкування кількісних ознак.
5. Плейотропна дія гена. Вплив зовнішніх умов на реалізацію генотипу. Норма реакції генотипу.

Задачі для розв’язання:

1.При схрещуванні між собою чорних мишей завжди виникає чорне потомство. При схрещуванні між собою жовтих мишей одна третина потомства опиняється чорною, а дві третини – жовтою. Як це можна пояснит? Як можна перевірити правильність Вашого припущення тільки генетичними дослідами

2. У мексиканського дога ген, який обумовлює відсутність шерсті, в гомозиготному стані веде до загибелі потомства. При схрещуванні двож нормальних догів частина потомтсва загинула. При схрещуванні того самого самця з іншою самкою загибелі потомства не було. Але при схрещуванні між собою нащадків цих двох схрещувань знову спостерігалася загибель цуценят. Визначити генотипи всіх особин, що схрещуються.

3.При схрещуванні дзеркальних лінійних карпів, які мають всього два ряди лусок вдовж юокової лінії, між собою вже в першому поколінні спостерігалося розщеплення: 152 потомки були з двома рядами лусок, а 78 з нормальною лускою. Яке генетичне пояснення можна допустити для даного розщеплення? Яке потомство буде від схрещування дзеркального лінійного карпа з звичайною самкою?

План.

1. Класифікація форм мінливості. Комбинативна мінливість, механізм її винекнення, значення в еволюції та селекції. Визначення, причин, приклади модифікацій. Особливості модифікацій. Морфози. Фенокопії.
2. Паралелізм спонтанних мутацій. Геномні мутації. Поліплодія, анеупплодія, виникнення поліплоїдів. Методи експерементального одержання поліплоідів. Схема одержання анеуплоідів (амфіплоідів) на прикладі на прикладі Triticale.
3. Мутаційна мінливість: винекнення, класифікація, властивості мутацій. Гені мутації. Множинний алелізм. Молекулярний механізм генниї мутацій. Репарація ДНК. Хромосомні перебудови – аберації (внутріхромосомні і міжхромосомні). Транспазоні (МДГ-елемент), іх роль у виникненні спонтанних мутацій. Мутабільні гени індуційований мутагенез. Мутагенна дія іонізуючих віпромінювань. Мутагенні дія хімічних сполук. Антимутагени.

Завдання для роботи на занятті.

1. Навчитися розв`язувати типові задачі з даної теми.

Інформація для засвоєння:

Геномні мутації, виражені в кратному гаплоідному збільшенні кількості хромосом, називаються поліплоідією. Організми, що розвиваються з поліплоідних клітин, називаються поліплоідами. В залежності від кількості гаплоідних наборів в каріотипі, поліплоіди поділяються на триплоіди (3п), тетраплоіди (4п), гексаплоіди (4п) тощо.

Фенотипова різноманітність особин, що мають однакові генотипи, але розвиваються в різних умовах середовища, називаються модифікаційною мінливістю. Для розвитку будь-якої ознаки необхідними є наявність генів, що визначають можливість розвитку певних ознак, властивостей, і умови зовнішнього середовища. Наприклад, відсутність йоду в раціоні дитини може спричинити розвиток кретинизму (затримки фізичного та психічного розвитку); авітаміноз або гіповітаміноз вагітної жінки – до розвитку вовчої пащі у неповляти тощо. Але навіть якщо ознака розвивається нормально, ступінь її вираженості може бути різним. Це пов`язане з тим, що незмінний генотип завжди має здатність визначати норму реакції організму за кожною ознакою (тобто варіювання фенотипів при наявності однакових генотипів).

Норма реакції – це генотипово визначена здатність організму контролювати ступінь вираженості ознак в певних межах в залежності від умов завнішнього середовища.

Різні ознаки мають різний розмах модифікаційної мінливості. Норма реакції генотипа виражається у граничних позитивних та негативних модифікаціях кількосної ознаки та у модифікаційній присутності або відсутності якісної ознаки. Крайнім випадком є такі ознаки, які мають однозначну норму реакції, тобто певному генотипу відповідає тільки один певний фенотип (наприклад, групи крові у людини та тварин).

Існування норми реакції, яка зумовлює модифікаційну мінливість, має велике значення в еволюції та селекції. Ця властивість організмів дозволяє їм пристосовуватися до різноманітних умов середовища, що різко змінюються, витримувати несприятливі умови життя та залишати потомство.

Модифікаційна мінливість є спадково зумовленою, тому що вона визначається існуванням норми реакції організма за кожною ознакою, а норма реакції, в свою чергу, строго контролюється генотипом. Але якщо одержувати потомство від організмів з однаковим генотипом, але різною вираженістю ознаки, воно буде одноманітним, тобто нащадки у будь-якому випадку матимуть як малу, так і середню та високу ступінь вираженості ознаки. Отже, модифікаційні зміни не успадковуються.

Виконайте завдання:

Визначте мутації, які:

А — виявляються, тільки в гомозиготному стані;

Б —е прихованими;

В — виявляються частково;

Г — виникають з невідомих причин;

Д – порушують послідовність нуклеїнів ДНК.

1. Рецесивні.                                                               5. Зміна послідовності

2. Субдомінантні.                                                             нуклеотидів.

3. Випадання нуклеотидів.                                        6. Спонтанні.

4. Поява зайвих нуклеотидів.                                    7. Самочинні.

Література:

1. Барна М.М. Біологія. Задачі та розв’язки: Навч.посібник. – 5-те вид. –Тернопіль.Мандрівець,2008. – 348с.

2. Лановенко О.Г.,Чинкіна Т.Б.Генетичні задачі з методикою розв’язання навчально-методичний посібник.-Херсон:Айлант.-162с. С 129-139

3. Гофман-Кадошников П.Б. Задачник по общей и медицинской генетике.. – М.:,1969. -155с. Лишенко Ш.Д. Генетика з основами селекції:Навч. посібник.-К.:вища школа.,1994.-416 с.:іл. С.148-150.

4. Ткачук З.Ю. Основи загальної генетики:Навч. Посібник – К.: Вища школа., 1995. – 178с.:іл.

5. Лишенко Ш.Д. Генетика з основами селекції:Навч. посібник.-К.:вища школа.,1994.-416 с.:іл. С.148-150.

6. Ткачук З.Ю. Основи загальної генетики:Навч. Посібник – К.: Вища школа., 1995. – 178с.:іл.

Практична робота 6.Поняття онтогенезу, онтогенетична мінливість (2год).

План.

1. Поняття онтогенез, онтгенетична мінливість. Функційні зміни хромосом в онтогенезі. Час дії гена. Фактори диференційної активації генів.

2. Еквівалентність і тотіпотентність клітинних ядер. Трансплантація ядер, окремих частин і ексресивність генів. Тератогенез. Можливість керування онтогенезу.

Завдання для роботи на занятті. Підготовути повідомлення  про порушення онтогенезу у пренатальному періоді зародка людини.

План.

1. Людина як об’єкт генетичних досліджень. Поліморфізм виду Homo sapiens, його причини. Методи генетики людини: генеалогічний, цитологічний, близнюковий, біохімічний, цитогенетичний, популяційно-статистичний.

2. Вроджені і спадкові аномалії. Хромосомні хвороби. Фактори, що їх викликають. Молекулярні (генні) хвороби людини, їх причини. Типи успадкування генних хвороб. Генетичні аспекти злоякісного росту клітин.

3. Медико-генетичне консультування, його значення для діагностики і прогнозування спадкових хвороб. Актуальні завдання медичної  генетики.

4. Розв'язання задач на визначення спадкування за родоводами.

Виконайте завдання:

А. При якій спадковій хворобі в соматичних клітинах людини замість 46 є 47 хромосом (зайва мала 21-ша хро­мосома)?

Б. Назвіть спадкову хворобу людини, при якій вияв­ляється незсідання крові.

В. Яка спадкова хвороба не дає людині (чоловікам) змоги розрізняти кольори?

Г. Наведіть приклади успадкування нормальних мор­фологічних і фізіологічних ознак людини.

Д. Під час діагностування якої спадкової хвороби лю­дини застосовують біохімічні методи?

1. Гемофілія.                                                               5. Дальтонізм.

2. Групи крові.                                                            6. Цукровий діабет.

3. Хвороба Дауна.                                                           7. Ластовиння.

4. Колір волосся, очей.

 

Література:

1. Барна М.М. Біологія. Задачі та розв’язки: Навч.посібник. – 5-те вид. –Тернопіль.Мандрівець,2008. – 348с.

2. Лановенко О.Г.,Чинкіна Т.Б.Генетичні задачі з методикою розв’язання навчально-методичний посібник.-Херсон:Айлант.-162с. С 129-139

3. Гофман-Кадошников П.Б. Задачник по общей и медицинской генетике.. – М.:,1969. -155с. Лишенко Ш.Д. Генетика з основами селекції:Навч. посібник.-К.:вища школа.,1994.-416 с.:іл. С.148-150.

4. Ткачук З.Ю. Основи загальної генетики:Навч. Посібник – К.: Вища школа., 1995. – 178с.:іл.

5. Лишенко Ш.Д. Генетика з основами селекції:Навч. посібник.-К.:вища школа.,1994.-416 с.:іл. С.148-150.

6. Ткачук З.Ю. Основи загальної генетики:Навч. Посібник – К.: Вища школа., 1995. – 178с.:іл.

Модуль самостійної роботи №1„Молекулярні основи спадковості.(38)”

Цитологічні основи статевого розмноження. Поділ дозрівання статевих клітин - мейоз. Фази мейозу.

Робота з електронною програмою „Біологія” Комп ׳׳ ютерне тестування

Опрацювати питання:

1. Мейоз – цітологічна основа утворення статевих клітин. Фази мейозу. Кон’югація гомологічних хромосом. Відмінності у поведінці хромосом у мейозі й мітозі. Гаплоїдне і диплоїдне число хромосом.Каріотип.
2. Незалежна оріентація бівалентів у метафезі І. Рекомбінація цілих хромосом.
3.  Генетичне значення мейозу.
4. Основна відмінність між статевим і безстатевим розмноженням.Порушення в ході мітозу і мейозу – їх генетичне значення.

 

Опрацювати теми:    

1. Цитологічні основи Менделевських закономірностей.

2. Особливості гібридологічного методу Г.Менделя. Умови, що забезпечують прояв Менделевських закономірностей.

3. Комплементарість, епістаз, полімерія.

 

Контрольна робота

Тестування

Термінологічний диктант

ПИТАННЯ КОНТРОЛЮ ЗАЛИШКОВИХ ЗНАНЬ

1. Предмет генетики. Поняття: спадковість, успадкування, мінливість організмів.Завдання генетики.

2. Генетичний аналіз та його методи (гібридологічний, цитологічний, мутаційний, популяційний, онтогенетичний, молекулярно-генетичний).

3. Цитологічні основи спадковості Роль ядра в спадковості. Морфологія хромосом.

4. Клітинний цикл. Мітоз як механізм безстатевого розмноження єукаріотів.

5. Фази мітозу. Генетичне значенння мітозу.

6. Хімічний склад, будова, реплікація та розподіл хромосом. Гетеро- і еухроматин.

7. Нуклесоми. Ультраструктурна організація хромосом.

8. Клітина, матрічний синтез.Обмін речовин і спадковість.ДНК – носій генетичної інформації.

9. Мікроорганізми як об”екти генетичних досліджень.Трансформація у бактерій.

10. Реалізація генетичної інформації.Транскрипція.Процесінг і сплайсінг.

11. Трансляція. Генетичний код.

12. Транспортна РНК і процеси, що відбуваються на рібосомах.

13. Регуляція активності генів. Поняття оперону.Регуляція сплайсінгу і прасляції

14. Цитологічні основи статевого розмноження. Мейоз. Фази мейозу. Гаметогенез у тварин. Спорогенез і гаметогенез у рослин. Процес запліднення.

15. Особливості гібридологічного методу. Дослідження Г. Менделя. Генетична символіка. Поняття домінантність, рецесивність, гомозиготність, гетерозиготність, генотип, фенотип, ген і алель.

16. Моногібридне схрещування. Закон однородності і реципронності.Закон розщеплення. Правило частоти гамет. Схрещування зворотні, і аналізуючи.

17. Взаємодія алельних генів: неповне домінування кодомінантність.

18. Закономірності успадкуівання ознак при дигибридному схрещуванні.Закон незалежного комбінування ознак. Цитологічні основи менделевського розщеплення.

19. Полігибридне схрещування (загальні формули). Умови, які зщабезпечують прояв менделевських закономірностей. Статистичний характер розщеплення. Принципи спадковості,які віпливають із законів успадкування, відкритих Менделем.

20. Взаємодія неалельних генів Типи неалельної взаємодії генівЕпістотична взаємодія генів. Домінантний і рецесивний єпістаз. Полімерія. Типи полімерії.

21. Плейтропна дія гена. Вплив зовнішних умов на реалізацію генотипу.

22. Генетика статі. Зчеплене із статтю успадкуванняПервинні, вторинні, і залежні від статі ознаки. Визначення статі і його типи. Аутосомні і статеві хромосоми. Хромосомний механізм визначення статі.

23. Гомогаметна і гетерогаметна стать. Успадкування ознак, зчепленних із статю. Докази хромосомного визначення статі. Балансова теорія. Співвідношення статей в онтогенезі. Можливість штучної регуляції співвідношення статей в потомстві.

24. Особливості Х-та У- хромосом. Статевий хроматин. Диференціація і перевизначення статі в онтогенезі. Роль гормонів у цьому процесі. Природнє і штучне перевизначення статі.

25. Зчеплення генів. Кросинговер.Характерні особливості зчепленного успадкування. Повне і неповне зчеплення.

26. Мутаційна мінливість: винекнення, класифікація, властивості мутацій. Гені мутації. Множинний алелізм. Молекулярний механізм генниї мутацій.

27. Репарація ДНК. Хромосомні перебудови – аберації (внутріхромосомні і міжхромосомні).. Мутабільні гени Мутагенна дія іонізуючих віпромінювань. Мутагенні дія хімічних сполук.

28. Паралелізм спонтанних мутацій. Гономні мутації. Поліплодія, анеупплодія, виникнення поліплоїдів. Модифікаційна (неспадкова) мінливістьВизначення, причин, приклади модифікацій. Особливості модифікацій.

29. Норма реакції генотипу. Статичні методи вивчення модифікаційної мінливості. Виріаційний ряд, його основні характеристики. Аналіз варіаційної кривої.

30. Генетичні основи онтогенезу Поняття онтогенезу, онтгенетичної мінливістї. Функційні зміни хромосом в онтогенезі.

31. Еквівалентність і тотіпотентність клітинних ядер. Трансплантація ядер, окремих частин і ексресивність генів. Тератогенез. Можливість керування онтогенезу.Генетика людини Людина як об’єкт генетичних досліджень. Поліморфізм виду Homo sapiens, його причини. Методи генетики людини: генеалогічний, цитологічний, близнюковий, біохімічний, цитогенетичний, популяційно-статистичний.Вроджені і спадкові аномалії. Хромосомні хвороби. Фактори, що їх викликають. Молекулярні (генні) хвороби людини, їх причини. Типи успадкування генних хвороб. Генетичні аспекти злоякісного росту клітитин.

32. Медико-генетичне консультування, його значення для діагностики і прогнозування спадкових хвороб. Актуальні завдання медичної генетики.

33. Генетика популяцій.Поняття: популяція, генофонд, ідеальна і реальна популяція

34. Методи вивчення структури популяцій. Генетичні основи селекціїВихідний матеріал для селекції.Предмет селекції. Поняття про сорт, породу, штам. Значення еволюційного вчення Ч. Дарвіна для селекції. Завдання сучасної селекції.Генетична інженерія як новий перспективний метод селекції.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ З КУРСУ

«Основи генетики»

Крит ерії оцінювання студентів на практичних заняттях з курсу

«Основи генетики»

За шкалою ECST	100-бальна система оцінювання	Національна шкала успішності	Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
А	97-100	відмінно	Відповідь або виконання завдання характеризується правильністю та повнотою. Студент вільно володіє термінологією з теми, логічно викладає матеріал, має глибокі міцні і системні знання про основні положення сучасної молекулярної генетики, закономірності успадкування при дигібридному, моногібридному, полігибрідному схрещуванні, знає основи онтогенезу, генетику статі, методи діагностики генетичних захворювань, володіє генетичною термінологією, виявляє бажання поглиблювати знання використовуючи для цього додаткову літературу та інші інформаційні джерела. Має високий рівень рефлексії, намагається встановлювати інтегративні зв’язки між дисципліною та майбутньою професійною діяльністю. Вміє розв’язувати генетичні задачі різних типів, користуватися інформаційними ресурсами для поглиблення знань з генетики. Виконує творчі завдання, реферати, приймає активну участь у підготовці занять з проблемним викладом. Вміє застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці при підготовці інформаційних проектів з використанням новітніх технологій.
В	87-96	добре	Відповідь або виконання завдання характеризується повнотою з незначними огріхами без надання допомоги з боку викладача. Викладення матеріалу з теми є чітким, логічним з наведенням прикладів із власних спостережень, використанням знань із суміжних дисциплін, може самостійно з поодинокими огріхами сформулювати основні положення сучасної молекулярної генетики, закономірності успадкування при дигібридному, моногибрідному, полігибрідному схрещуванні, основи онтогенезу, генетику статі, методи діагностики генетичних захворювань але може допустити неточності в формулюванні, незначні помилки при розв’язанні задач. Виконує творчі завдання, приймає участь у написанні рефератів та виступає з доповідями на семінарських заняттях, використовує терміни, може дати їм визначення. Вміє розв’язувати генетичні задачі різних типів, користуватися інформаційними ресурсами для поглиблення знань з генетики. Власні огріхи студент виправляє самостійно.
С	74-86	добре	Відповідь або виконання завдання характеризується недостатньою повнотою, але правильністю без надання допомоги викладача. Студент володіє обсягом знань та умінь, які є необхідними для розкриття теми, користується генетичною термінологією, однак визначення поняттям надає неточно. намагається пов’язати матеріал з майбутньою професійною діяльністю, має практичні навички в розв’язанні задач, але робить це за шаблоном, може припускатися окремих неточностей, які виправляє після надання консультативної допомоги викладачем, творчі завдання виконую, але не виходить за межі підручника.
D	64-73	задовільно	Відповідь або виконання завдання характеризується неповнотою і проводяться за допомогою консультації викладача. Значну частину матеріалу студент наводить на репродуктивному рівні, неточно використовує терміни або зазнає труднощів під час надання визначень ключовим поняттям теми. Знає основні теми курсу, має його структуру та проблематику, здатен дати окремі визначення, не завжди правильно використовує термінологію, плутається в поняттях, його знання мають загальний характер, непідкріплені прикладами. Замість чіткого термінологічного визначення намагається пояснити матеріал на побутовому рівні. Має прогалини в теоретичному курсі та практичних вміннях розв’язання задач. Необхідна консультативна допомога з боку викладача.
E	60-63	задовільно	Відповідь або виконання завдання характеризується фрагментарністю і є можливими тільки за умови надання консультативної допомоги викладача. Студент частково володіє матеріалом з теми, не користується ключовими термінами, Студент має фрагментарні знання з усього курсу. Не володіє термінологією, оскільки понятійний апарат не сформований. Не вміє викласти програмний матеріал. Мова невиразна, обмежена, бідна, словниковий запас не дає змогу оформити ідею. До розв’язання генетичних задач студент здатний тільки під керівництвом викладача.
FX	30-59	незадовільно	Відповідь або виконання завдання характеризується неправильністю та фрагментарністю, відбуваються під керівництвом викладача. Теоретичний матеріал, передбачений робочою програмою курсу, засвоєно частково, необхідні практичні уміння не сформовано.
X	0-29	незадовільно	Відсутність елементарних знань та умінь з курсу

Критерії оцінювання відповіді студента на заліку

З курсу «Основи генетики»

Оцінка	Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
зараховано	Відповідь характеризується повнотою засвоєння теоретичного матеріалу Студент має глибокі міцні і системні знання про основні положення сучасної молекулярної генетики, закономірності успадкування при дигібридному, моногібридному, полігибрідному схрещуванні, знає основи онтогенезу, генетику статі, методи діагностики генетичних захворювань, володіє генетичною термінологією, під час відповіді використовує додаткову літературу та інші інформаційні джерела. Вміє розв’язувати генетичні задачі різних типів. Має досвід застосування здобуті теоретичні знання на практиці при підготовці власних проектів з використанням нових інформаційних технологій.
незараховано	Відповідь характеризується фрагментарністю, неповнотою засвоєння теоретичного матеріалу. Студент користується термінологією, але дати визначення поняттям Викладення матеріалу відбувається з численними огріхами та порушенням логіки, на репродуктивному рівні.Студент не працював в аудиторії з викладачем або самостійно, не має навичок розв’язання генетичних задач.

 

Критерії оцінювання самостійної роботи студента з курсу

«Основи генетики»