Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Техника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ? Влияние общества на человека Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления	Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Незадовільна організація охорони праці ⇐ ПредыдущаяСтр 40 из 46Следующая ⇒	ОР	Логічна подія
Порушення в трудовому процесі		РТР	Логічна подія
1	Надмірне фізичне навантаження	РТР1	0,48
2	Ситуація загрози, небезпеки	РТР2	0,16
3	Некоректність життєвонеобхідної інформації	РТРЗ	0,25
Незадовільні умови праці		ОР	Логічна подія
4	Надмірна дія шуму	ОР1	0,2
5	Швидкий ритм роботи	ОР2	0,7
6	Велике напруження	ОРЗ	0,19
7	Довготривала одноманітність	ОР4	0,23
Незадовільна організація праці робітника		ОРК	Логічна подія
8	Значні нервові та/або фізичні навантаження	ОРЕ1	0,40
9	Недостатність часу для відпочинку	ОРЕ2	0,17
10	Суперечливість вимог до працівника	ОРЕЗ	0,30
11	Нефахова корекція обсягів робіт	ОРЕ4	0,9
Відсутність управлінських дій запобігання		ТО	Логічна подія
12	Нераціональний обсяг робіт	ТОЇ	0,35
13	Невизначеність зон повноважень	ТО2	0,6
14	Невідповідність типів робіт (фаху або рівню)	таз	0,45
Становище індивіда в організації незадовільне		810	Логічна подія
Відносини в колективі незадовільні		УК	Логічна подія
15	Відносини зі співробітниками незадовільні	УК1	0,8
16	Незадовільні відносини з керівництвом	УК2	0,50

 

Із самого початку (зверху ДВ) слід припустити, що стрес виникає внаслідок незадовільного становища індивіда в організації або незадовільної організації охорони праці та відсутності управлінських дій запобігання (UD) стресовим ситуаціям. Навіть у такій спрощеній постановці задачі моделювання, наявні 16 базисних подій, що призводять до великої кількості варіантів виникнення небажаної події (мінімальних перерізів — МП). Розглядається логіка можливого управління зниженням небажаного ризику стресу. Можна вважати управлінські дії відсутніми (логічний елемент — UD), якщо нераціонально розподілено обсяг робіт —UD1  «АБО» («АБО», «І» — об'єднання подій логіч­ними елементами) існує невідповідність типів робіт (фаху або рівню) — UD3 й одночасно («І») невизначеність зони повноважень — UD2.

 

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ

 

 

Тема:

” Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Пожежна безпека”.

 

 

 

 

 

Пожежна безпека як складова охорони праці в медичній галузі

Пожежа — це неконтрольоване горіння поза спеціальним осередком, що завдає моральних і матеріальних збитків, а іноді призводить і до загибелі лю­дей.

За масштабами та інтенсивністю є такі пожежі:

— окремі пожежі, що виникають в окремих будівлях (спорудах) або у не­великих ізольованих групах будівель;

— суцільні пожежі, під час яких одночасно горить більшість будівель і спо­руд на певній ділянці забудови (понад 50 %);

вогневий шторм — особлива форма суцільної пожежі. Вертикальний по­тік нагрітих продуктів горіння, в який з великою швидкістю (до 50 км/год) надходить (втягується) значна кількість свіжого повітря;

— масові пожежі, що утворюються з окремих і суцільних пожеж.

Залежно від місця виникнення розрізняють такі пожежі:

— на транспортних засобах;

— степові й польові;

— у населених пунктах;

— підземні пожежі в шахтах, рудниках;

— торф'яні та лісові, а також пожежі в будинках, спорудах (зовнішні внутрішні).

Пожежна безпека — стан об'єкта, при якому із встановленою вірогідністю виключаються можливість виникнення і розвиток пожежі, дія на людей небезпечних факторів пожежі, забезпечується захист матеріальних цінностей. Забезпечити пожежну безпеку об'єкта досить складно і тому до цього забезпечення необхідно підходити комплексно.

Профілактика.

 Основними системами комплексу заходів і засобів що, забезпечення пожежної безпеки об'єкта є: система запобігання пожежі, система протипожежного захисту та система організаційно-технічних заходів.

Усі заходи організаційно-технічного характеру на об'єкті можна розподілити на організаційні, технічні, режимні та експлуатаційні.

Організаційні заходи пожежної безпеки передбачають: організацію пожежної охорони на об'єкті, проведення навчань з питань пожежної безпеки (включаючи інструктажі та пожежно-технічні мінімуми), застосування наочних засобів протипожежної пропаганди та агітації, організацію добровільних пожежних дружин (ДПД) та пожежно-технічної комісії (ПТК), проведення перевірок, оглядів стану пожежної безпеки приміщень, будівель, об'єкта в цілому та ін.

До технічних заходів належать: суворе дотримання правил і норм, визначених чинними нормативними документами, при реконструкції приміщені будівель та об'єктів, технічному переоснащенні виробництва, експлуатації чи можливому переобладнанні електромереж, опалення, вентиляції, освітлені тощо.

Заходи режимного характеру передбачають заборону куріння та застосування відкритого вогню в недозволених місцях, недопущення появи стороніх осіб у вибухонебезпечних приміщеннях чи об'єктах, регламентацію пожежної безпеки під час проведення вогневих робіт тощо.

Експлуатаційні заходи охоплюють своєчасне проведення профілактичних оглядів, випробувань, ремонтів технологічного та допоміжного устаткувань а також інженерного господарства (електромереж, електроустановок, опалення, вентиляції).                                                                                              

Система запобігання пожежі — це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на унеможливлення умов, необхідних для виникнення пожежі (горюча речовина, окисник та джерело займання). Окисник разом із горючою речовиною утворює так зване горюче середовище, здатне горіти після видалення джерела займання. Тому система запобігання пожежі включає такі два основні напрями: запобігання утворенню горючого середовища та виникнення в цьому середовищі (чи внесення в нього) джерела займання.

Запобігання утворенню горючого середовища досягається: застосуванням герметичного виробничого устаткування; максимально можливою заміною в технологічних процесах горючих речовин та матеріалів негорючими; обме­женням кількості пожежо- та вибухонебезпечних речовин при використанні та зберіганні, а також правильним їх розміщенням; організацією контролю за складом повітря у приміщенні та контролю за станом середовища в апаратах; застосуванням робочої та аварійної вентиляції; застосуванням в установках з горючими речовинами пристроїв захисту від пошкоджень та аварій та ін.

Запобігання виникненню в горючому середовищі джерела займання досяга­ється: використанням устаткування та пристроїв, при роботі яких не виникає джерел займання; використанням електроустаткування, що відповідає класу пожежо- та вибухонебезпеки приміщень і зон, груп і категорій вибухонебезпечної суміші; виконанням вимог щодо сумісного зберігання речовин та матеріалів; використанням устаткування, що задовольняє вимогам електростатиної іскробезпеки; використанням швидкодійних засобів захисного вимкнення, заземленням устаткування; ліквідацією умов для самоспалахування речови і матеріалів тощо.

Система протипожежного захисту — це сукупність організаційних заходів, а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї.

Протипожежний захист об'єкта здійснюється за такими напрямами:

Обмеження розмірів та поширення пожежі: розміщення будівель і споруд на території об'єкта з дотриманням протипожежних розривів та інших вимог пожежної безпеки; дотримання обмежень стосовно кількості поверхів будівель та площі поверху; правильне планування приміщень, відділень (у лікарні) у межах будівлі; вибір будівельних конструкцій необхідних ступенів вогнестійкості; улаштування систем автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння тощо.

Обмеження розвитку пожежі: обмеження кількості горючих речовин, що одночасно знаходяться у приміщенні; використання оздоблювальних будивельних та конструкційних матеріалів з нормативними показниками вибухонебезпечності; своєчасне звільнення приміщень від залишків горючих матеріалів тощо.

Забезпечення безпечної евакуації людей та майна: вибір такого об'ємно - планувального та конструктивного способу зведення будівлі, щоб евакуація людей була завершена до настання гранично допустимих рівнів факторів пожежі; застосування конструкцій будівель та споруд відповідних ступенів вогнестійкості, для збереження несівних та огороджувальних функцій протягом усього часу евакуації; вибір відповідних засобів колективного та індивідуального захисту; застосування аварійного вимкнення устаткування і комунікацій; улаштування систем протидимового захисту, які запобігають задимленню шляхів евакуації; улаштування необхідних шляхів евакуації (коридорів, сходових кліток, зовнішніх пожежних драбин), раціональне їх розміщення та належне утримання.

Створення умов для успішного гасіння пожежі: встановлення у будівлях та приміщеннях установок пожежної автоматики; забезпечення приміщень нормованою кількістю первинних засобів пожежогасіння; улаштування та утримання в належному стані території підприємства, під'їздів до будівельних споруд, пожежних водоймищ.

Аналіз середньорічних показників причин виникнення пожеж у різних га­лузях виробництва та в побуті дає змогу виявити, що 46,1 % з них пов'язані з необережним поводженням з вогнем, 22,3 % — з порушеннями правил монта­жу та експлуатації електромереж і електрообладнання, 7,2 % — з пустощами дітей, 5,7 % — з підпалами, 19,7 % — з іншими причинами (несправність ви­робничого устаткування, порушення технологічного процесу тощо).

Найбільша кількість пожеж виникає у житловому секторі (до 75—80 % від загальної кількості) і зумовлює великі матеріальні збитки, які становлять де­сятки мільйонів гривень. Не можна не визнати, що і в установах Міністерства охорони здоров'я кількість пожеж досить значна (до 250—500 упродовж кож­них 5 років), причому завдана ними матеріальна шкода сягає 1—2 млн. гри­вень.

Серед основних причин, що зумовлюють пожежі в лікувальних закладах та інших установах охорони здоров'я, слід назвати такі:

1. Порушення організаційного і технічного забезпечення системи пожеж­ної безпеки.

2. Порушення правил пожежної безпеки медичним і допоміжним (техніч­ним) персоналом як результат недотримання вимог технологічного процесу.

До першої групи причин пожеж у закладах охорони здоров'я слід віднести порушення, що випливають з недотримання організаційних заходів та вимог.

Перш за все це недостатній рівень системного вирішення завдань пожежної безпеки в установі. Сюди належать недостатній рівень опрацювання організа­ційних завдань, організаційно-методичних заходів і технічного забезпечення пожежної безпеки.

Вимоги системності у вирішенні завдань пожежної безпеки випливають з необхідності створення як розгалуженої технічної основи пожежної безпеки, так і забезпечення її постійної функціональної готовності. У цьому питанні не можуть допускатися самоплинність або половинчатість. Готовність первинних протипожежних засобів (вогнегасники, гідранти, пожежні щити з відрами, лопатами, баграми, резервуари з піском тощо), оприлюднення їх місцезнахо­дження, наявність і технічна надійність технічних засобів зв'язку, оприлюд­нення згідно з вимогами пожежної безпеки планів евакуації хворих і персона­лу, постійна перевірка незахаращеності проходів та евакуаційних шляхів — усе це має поєднуватися з постійною роботою в аспекті роз'яснювальних захо­дів серед медичного персоналу і пацієнтів. Добре відомо, що недостатній рівень роз'яснювальних заходів щодо небезпеки від вогню може призвести до непо­правного лиха.

Особливо небезпечним є недостатній контроль за дотриманням правил про­типожежної охорони у системі загальних вимог охорони праці та безпеки жит­тєдіяльності в лікувально-профілактичних закладах. Є багато прикладів того, що грубі порушення вимог пожежної безпеки в лікувально-профілактичних закладах та установах охорони здоров'я, що виявляються у захаращеності приміщень, заваленості аварійних виходів, відсутності чітко розроблених і оприлюднених планів евакуацій хворих та медперсоналу з приміщень під час пожежі, чітко спланованих дій персоналу в умовах пожежної небезпеки, на­казу керівника підрозділу або лікувального закладу про заходи протипожеж­ної безпеки з призначенням відповідальних осіб та ін., неминуче ведуть до страшних втрат.

До причин технічного порядку слід віднести відсутність вільного шляхово­го під'їзду до лікувального закладу, непродуманість забезпечення шляхового маневру на його території, що може мати вирішальне значення у випадку пожежі. Важливим є забезпечення лікувального закладу аварійною системою водопостачання.

Керівництво закладу охорони здоров'я повинне постійно консультуватися зі службою пожежної безпеки під час проведення ремонтних і будівельних робіт як на етапі планування та проектування, так і на етапах виконання робіт, їх завершення і приймання.

Особливої уваги керівництва закладу потребує стан загальнотехнічних служб, зокрема автогосподарства і складів, насамперед мастильних і паливних матеріалів, хімічних реагентів, у тому числі із сильно дійними токсичними речовинами (СДТР), розчинників, фарб, лаків, ЛЗР і будівельних матеріалів, білизни тощо.

До причин пожеж організаційного плану слід віднести порушення трудової дисципліни, недотримання лікувального та пропускного режимів у лікувальних закладах. В останньому випадку йдеться про можливість проникнення до закладу сторонніх осіб, наміри яких можуть бути найрізноманітнішими. Особливо це має значення при проникненні сторонніх до господарських, передусім складських, приміщень. Недопустимим є вживання алкогольних напої на території лікувальних закладів та їх окремих служб і підрозділів. Виходячи з особливостей  життя в країні у досить складний і непередбачуваний щодо політико-соціального становища період, завжди слід пам'ятати про можливі терористичні акції, у тому числі з використанням підпалів. Не менш важливим для запобігання пожежам є постійний контроль за дітьми і підлітками з числа пацієнтів. Альтернативою має бути ненав'язлива, коректна роз'яснювальна та виховна робота.

До другої групи причин  пожеж у закладах охорони здоров'я мають буті віднесені:

1) порушення правил електробезпеки при користуванні електричним обладнанням, наприклад при використанні автоклавів, при користуванні електроопалювальними та освітлювальними приладами (несправність електропроводки, користування несправним електрообладнанням);

2) використання несправної або неправильне використання електродіагностичної та електролікувальної апаратури операційних, кабінетів функціональної діагностики, рентгенодіагностичних кабінетів, лабораторій, фізіотерапевтичних кабінетів та ін.;

3) порушення правил техніки безпеки при користуванні газоопалювальними приладами;

4) недотримання правил техніки безпеки в операційних (пошкоджена електропроводка, відсутність надійної вентиляції, порушення у системі пода­вання та відведення наркотичних і газопарових сумішей, недотримання вимог безпеки праці щодо запобігання іскроутворенню, накопиченню статичної елект­рики та ін.);

5) неправильне зберігання та використання кисню в балонах;

6) порушення правил пожежної безпеки при кремації трупів, спалюванні сміття та ін.;

7) порушення техніки безпеки на складах і в підсобних приміщеннях, особ­ливо при збереженні паливно-мастильних та легкозаймистих матеріалів;

8) порушення вимог безпеки праці і протипожежних правил робітниками під час проведення ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з використанням вогню (електрозварювання, ремонт електрокабельних і газових комунікацій та електрообладнання, проведення інших ремонтних робіт). Слід пам'ятати про недопустимість проведення будь-яких ремонтних робіт з використанням сучасних оздоблювальних матеріалів без попереднього узгодження з протипо­жежними органами, оскільки, як свідчить сумний досвід у нашій країні та за її межами останнього часу, полімерні матеріали під час горіння здатні виді­ляти надзвичайно токсичні сполуки типу фосгену, які віднесені до бойових отруйних речовин.

Варто враховувати, що пожежа у закладах охорони здоров'я практично за­вжди, зокрема при перекиданні вогню на складські приміщення, супроводжу­ється вивільненнями інших речовин, як правило, токсичних, отруйних, лег­козаймистих. З одного боку, це може сприяти посиленню пожежі, наприклад при загоранні резервуарів зі спиртом, ацетоном, толуолом, бензолом, іншими органічними розчинниками, паливними і мастильними матеріалами, а з іншо­го — наприклад при горінні складів аптек, лабораторій тощо, — стати джере­лом появи ще більш токсичних речовин з наслідками, які нерідко важко пе­редбачити. Такі аварії можуть стати осередком надзвичайних ситуацій для великих міст і цілих регіонів.

В Україні розроблено досить великий перелік законодавчих актів, наказів, положень, інструкцій та інших офіційних матеріалів стосовно протипожежно­го захисту. Пожежна безпека має забезпечуватись шляхом проведення органі­заційних та інших заходів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечен­ня безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негатив­них екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.

Разом з тим, узагальнюючи зміст численних офіційних матеріалів і видань щодо протипожежної профілактики, насамперед слід звернути увагу на основ­ні обов'язки керівників та посадових осіб, які повинні забезпечувати пожежну безпеку. До них належать такі:

Ø розробляти комплекс заходів щодо забезпечення пожежної безпеки на підприємстві, в установі, в організації, впроваджувати досягнення науки і тех­ніки, позитивний досвід;

Ø відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і за­тверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах закладу, здійснювати постійний контроль за їх дотриманням;

Ø забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного по­жежного нагляду;

Ø організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

Ø у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

Ø утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту, зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

Ø створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально- технічну базу;

Ø подавати на вимогу пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів;

Ø здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання з цією метою виробничої автоматики;

Ø своєчасно інформувати пожежну охорону про несправності пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також закриття доріг і проїздів на своїй території;

Ø проводити службове розслідування випадків пожеж;

Ø організовувати в закладах з цілодобовим перебуванням дітей і хворих нічні чергування обслугового персоналу;

Ø забезпечувати нічних чергових електричними ліхтарями;

Ø періодично перевіряти, чи знають вони свої обов'язки на випадок пожежі.

Гарантування пожежної безпеки є складовою виробничої або іншої діяльності посадових осіб, працівників закладів. Це має бути відображено у трудових договорах (контрактах) і статутах закладів. Керівник закладу повинен визначити обов'язки посадових осіб (у тому числі заступників керівника) щодо гарантування пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання та експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов'язки щодо гарантування пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов'язках, інструкціях, положеннях тощо). У кожному закладі з урахуванням його пожежної безпеки наказом (інструкцією) має бути встановлений відповідний протипожежний режим. У тому числі визначені:

— можливість (місце) куріння, застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;

— порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних);

— правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

— порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та шмаття, очищення повітропроводів вентиляційних систем від го­рючих відкладень;

— порядок відключення від мережі електрообладнання в разі пожежі;

— порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

— порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожеж­них інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

— порядок організації експлуатації та обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників тощо);

— порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів й оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

— дії працівників у разі виявлення пожежі;

— порядок збирання членів добровільної пожежної дружини та відпові­дальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові-дні;

— працівники підприємства мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах, під час проходження пожежно-технічного мінімуму тощо; ви­тяги з наказу (інструкції) з основними положеннями слід вивішувати на вид­них місцях.

У будівлях та спорудах, які мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб мають бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі. Необхід­ність забезпечення планами (схемами) евакуації одноповерхових будівель та споруд визначається місцевими органами державного пожежного нагляду, ви­ходячи з їх пожежної небезпеки, кількості розміщуваних людей, площі і т. ін. У дитячих дошкільних установах, навчальних закладах, лікувальних закла­дах зі стаціонаром, будинках для людей похилого віку та інвалідів, санаторіях і закладах відпочинку та інших аналогічних за призначенням об'єктах з масо­вим перебуванням людей (50 осіб і більше) як додаток до схематичного плану евакуації адміністрація зобов'язана опрацювати інструкцію, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об'єктів з перебуванням людей уночі (дошкільні за­клади, інтернати, лікарні тощо) інструкції мають передбачати два варіанти дій: у денний та нічний час.

У разі зміни планування або функціонального призначення будівель (при­міщень, споруд), штатного розпису персоналу адміністрація зобов'язана забез­печити своєчасне перероблення планів евакуації та інструкцій.

У закладі має бути встановлений порядок (система) оповіщення людей про пожежу, з яким необхідно ознайомити всіх працівників. У приміщеннях на видних місцях біля телефонів слід вивішувати таблички із зазначен­ням номера телефону для виклику пожежної охорони.

Територія підприємства, а також будівлі, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з вимога­ми. Власники закладів, на яких застосовуються й переробляються сильнодійні отруйні речовини (СДОР) та джерела радіоактивного випроміню­вання, зобов'язані регулярно, погоджуючи з по­жежною охороною терміни, інформувати підроз­діли державної пожежної охорони про кількість таких речовин і матеріалів, їх токсичні власти­вості, особливості поведінки під час пожежі, по­відомляти інші дані, необхідні для забезпеченнябезпеки особового складу, який залучається до гасіння пожежі та проведення аварійно-ряту­вальних робіт у цих закладах.

Для працівників охорони (сторожів, вахте­рів, вахтових та ін.) адміністрацією має бути розроблена інструкція, в якій визначені їхні обов'язки щодо контролю за додержанням про­типожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій у разі вияв­лення пожежі, спрацювання засобів пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння, а також вказано, кого з посадових осіб адміністрації необхід­но викликати в нічний час у разі пожежі.

Працівники охорони повинні мати список посадових осіб підприємства із зазначенням їх домашньої адреси, службового й домашнього номерів теле­фону. Вони зобов'язані знати порядок дій у разі виявлення пожежі, правила користування первинними засобами пожежогасіння та прийоми гасіння.

Медперсонал, службовці, інші працівники закладу зобов'язані дотримува­тися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги правил та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, чинних у закладі, у разі виникнення (виявлення) пожежі — діяти відповідно до вимог.

Керівник закладу зобов'язаний вживати (у межах наданих йому прав) від­повідних заходів реагування на факти порушень чи невиконання посадовими особами та іншими працівниками закладу встановленого протипожежного ре­жиму, вимог правил пожежної безпеки та інших нормативних актів, що діють у цій сфері.

У лікарнях, санаторіях, будинках відпочинку та інших лікувально-профілактичних закладах при чисельності обслуговуючого персоналу більше 15 осіб з метою залучення працівників до проведення заходів щодо запобігання пожежам, організації їх гасіння у закладах створюються добровільні пожежні дружини, діяльність яких має здійснюватися відповідно до Положення про добровільні пожежні дружини, затвердженого Наказом МВС України «Про затвердження Положення про добровільні пожежні дружини (команди) та Типового положення про пожежно-технічну комісію» № 521 від 27 вересня 1994 р. на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо виконання Закону України "Про пожежну безпеку"» № 508 від 26 липня 1994 р.

У закладах з кількістю 50 працівників і більше за рішенням трудового колективу створюються пожежно-технічні комісії, їхню роботу необхідно організовувати згідно з Типовим положенням про пожежно-технічну комісію, затвердженим вищезазначеним Наказом МВС України № 521 від 27 липня 1994 р.

Усі працівники при прийнятті на роботу і за місцем роботи повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (далі — протипожежні інструктажі).

Особи, яких беруть на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо (до початку самостійного виконання роботи) пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік мають проходити перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки.

Порядок організації та проведення протипожежних інструктажів, навчання та перевірки знань з пожежного мінімуму встановлюється Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженим Наказом МВС України «Про затвердження Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації, і Типового положення про спеціальне навчання, інструктаж та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України» № 628 від 17 листопада 1994 р.

Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки повинні проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється. Обслуговий персонал лікувальних закладів зі стаціонаром, дитячих дошкільних закладів з цілодобовим перебуванням дітей, шкіл-інтернатів, санаторіїв, будинків відпочинку та інших оздоровчих закладів повинен кожного року проходити курс навчання правилам пожежної безпеки за програмою, затвердженою адміністрацією, з урахуванням специфіки об'єкта.