Електромагнітні поля (ЕМП) і випромінювання

Навколо Землі існує електричне поле напруженістю у середньому 130 В/м. Спостерігаються річні, добові та інші варіації цього поля, а також випадкові його зміни під впливом грозових розрядів, опадів, завірюх, пило­вих бур, вітрів.

Наша планета має також магнітне поле. Це магнітне поле коливається з 80 та 11-річним циклами змін, а також більш короткочасними змінами з різ­них причин, пов’язаних із сонячною активністю (магнітні бурі).

Земля постійно перебуває під впливом ЕМП, які випромінюються Сон­цем. Це електромагнітне випромінювання включає в себе інфрачервоне (ІЧ), видиме, ультрафіолетове (УФ), рентгенівське та γ-випромінювання. Інтенсив­ність випромінювання змінюється періодично, а також швидко та різко збіль­шується при хромосферних спалахах. ЕМП в біосфері відіграють універсаль­ну роль носіїв інформації. Зв’язок на основі ЕМП є найбільш інформативним і економічним.

Зазначені ЕМП впливають на біологічні об’єкти, зокрема на людину, під час усього часу його існування. Це дало змогу у процесі еволюції пристосу­ватися до впливу такихполів і виробити захисні механізми, які захищають людину від можливих пошкоджень за рахунок природних чинників. Але вчені все ж спостерігають кореляцію між змінами сонячної активності та серцево-судинними та іншими захворюваннями людей.

Вплив електромагнітного поля на організм людини. Механізм впливу ЕМП на біологічні об’єкти дуже складний і недостатньо вивчений. Але в спрощеному вигляді цей вплив можна уявити наступним чином: у електричному полі молекули, з яких складається тіло людини, поляризуються і орієнтуються за напрямком поля: у рідинах, зокрема в крові, під дією електрики з ’ÿ вляються іони і, як наслідок, струми

Суб’єктивні критерії негативного впливу ЕМП – головні болі, підвищена втомлюваність, дратівливість, порушення сну, задишка, погіршення зору, підви­щення температури тіла.

У процесі індустріалізації людство додало до фонового випромінювання, спричиненого природою, цілу низку чинників, що підсилило фонове випро­мінювання. Через це ЕМП антропогенного походження почали значно пере вищувати природний фон і до нашого часу перетворилися на небезпечний екологічний чинник.

Зростання рівня техногенних ЕМП різко посилилося на початку 30-х ро­ків XX ст., і зараз їх рівень в окремих районах в сотні разів перевищує рівень природних полів. У сучасному місті джерелом штучних ЕМП є радіо, теле­візійні центри, ретранслятори, засоби радіозв’язку різного призначення, лі­нії електропередач, особливо високовольтні, а також електротранспорт, різні електроенергетичні установки. В аеропортах працюють потужні радіолока­ційні станції, радіопередавачі, які випромінюють у навколишнє середовище потоки електромагнітної енергії, на військових об’єктах використовуються радіолокаційні станції для проведення розвідки тощо. Кількість джерел і по­тужність полів, які вони створюють, щорічно зростає.

ЕМП мають певну потужність, енергію і поширюються у вигляді елек­тромагнітних хвиль. Основними параметрами електромагнітних коливань є:

ü довжина хвилі;

ü частота коливань;

ü швидкість розповсюдження.

За частотою антропогенні електромагнітні випромінювання класифіку­ються так:

v низькочастотні випромінювання: 0,003 Гц – 30 кГц;

v радіохвилі високочастотного (ВЧ) діапазону: 30 кГц – 300 МГц;

v радіохвилі ультрависокочастотного діапазону (УВЧ): 30-300 МГц;

v надвисокочастотні (НВЧ): 300 МГц – 300 ГГц.

Вплив ЕМП на організм людини.

ЕМП негативно впливають на людей, які безпосередньо працюють з дже­релами випромінювань, а також на населення, яке проживає поблизу джерел випромінювання. Установлено, що більшість населення живе в умовах підви­щеної активності ЕМП. Внаслідок дії ЕМП можливі як гострі, так і хронічні ураження, порушення в системах і органах, функціональні зміни в діяльності нервово-психічної, серцево-судинної, ендокринної, кровотворної та інших систем.

Звичайно, зміни діяльності нервової та серцево-судинної системи зво­ротні, і хоча вони накопичуються і посилюються з часом, але, як правило, зменшуються та зникають при усуненні впливу і поліпшенні умов праці. Три­валий та інтенсивний вплив ЕМП призводить до стійких порушень і захво­рювань.

Методи та засоби захисту від впливу ЕМП. При невідповідності вимогам норм у залежності від робочого діапазону частот, характеру виконуваних робіт, рівня опромінення і необхідної ефективності захисту застосовують наступні способи та засоби захисту або їх комбінації: захист часом та відстанню; зменшення параметрів випромінювання безпосередньо в самому джерелі випромі­нювання; екранування джерела випромінювання; екранування робочого місця; раціональне розташування установок в робочому приміщенні; встанов­лення раціональних режимів експлуатації установок та роботи обслуговуючого персоналу; застосування засобів попереджувальної сигналізації (світлова, звукова тощо); виділення зон випромінювання; застосування засобів індивідуального захисту.

 

Електробезпека