На тему: «Алгоритми вироблення публічної політики»,

проведеної на IV курсі, спеціальність „Політологія”, денна форма навчання, Факультет історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Березня 2013 року

Підготувала студентка-практикантка:

Яновська Н. О.

Перевірила керівник

Групи практики: Ротар Н.Ю.

I. Мета.

Навчальна мета викладання цієї лекції передбачає формування у студентів:

•наукових та методологічних знань про алгоритми вироблення публічної політики;

•розуміння понять: «політичне рішення»; «раціональний вибір»; «організаційний процес»; «бюрократична політика» тощо;

•осмислення теорій, що пояснюють процес прийняття політичних рішень;

Розвивальна мета:

· розвинути критичне ставлення до процесу вироблення публічної політики та теорій прийняття політичних рішень;

· розвинути аналітичне мислення при аналізі публічної політики. 

Виховна мета:

· виховати у студентів почуття громадянської відповідальності;

· спонукати студентів до активної дій в процесі взаємодії з органами влади;

П. Методи, прийоми, засоби.

Під час лекції застосовуються наступні методи та прийоми:

Методи, прийоми передачі й обміну словесною інформацією: розповідь; проблемна бесіда; дискусія; діалог; кейс-метод (розповідь про подію);

Методи, прийоми розвитку мислення: аналіз; синтез; порівняння; аналогія; узагальнення; екстраполяція; міркування (просте, складне, вільне, доказове); дедукція; індукція.

III. Наочність: Схеми та таблиці.

ІV. Рекомендована література:

Основна:

1. Дегтярев А. А. Принятие политических решений. – М., 2004.

2. Друкер П. Эффективное решение // Эффективное принятие решений. – М., 2006.

3. Симонов К. В. Принятие политических решений // Симонов К. В. Политический анализ. – М., 2002.

4. Тимни М. Теория принятия решений // Государственное управление. – СПб., 2001. – С. 536–541.

5. Дегтярев А. А. Теория принятия политических решений в структуре социальных и управленческих дисциплин // Полис. – 2002. – № 2. – С. 113–125.

6. Дегтярев А. А. Методологические подходы и концептуальные модели в интерпретации политических решений // Полис. – 2003. – № 1. – С. 159 – 170; № 2. – С. 164 – 174; № 3. – С. 152–163.

7. Дегтярев А. А. Процесс принятия и осуществления решений в публично-государственной политике: динамический цикл и его основные фазы // Полис. – 2004. – № 4. – С. 158–168.

8. Лобанов В. В. Государственное управление и общественная политика: Учебное пособие. – СПб., 2004.

9. Нагель С., Миллс М. Методы поиска супероптимальных решений // Эффективность государственного управления. – М., 1998.

10. Павроз А. В. Группы интересов и лоббизм в политике: Учебное пособие. – СПб., 2006.

11. Публичная политика: от теории к практике. – СПб., 2008.

12. Рациональный выбор в политике и управлении / Под ред. Л.В. Сморгунова. – СПб., 1998.

Додаткова

1. Эддоус М., Стенсфилд Р. Методы принятия решений. – М., 1997.

2. Эффективное принятие решений. – М., 2006.

3. Anderson J. Public Policymaking. – Boston: Cengage, 2009.

4. Anderson J. Public Policymaking: An Introduction. – Boston: Houghton Mifflin, 2006.

5. Birkland T. An Introduction to the Policy Process: Theories, Concepts, And Models Of Public Policy Making. – Armonk: M. E. Sharpe, 2005.

6. Considine M. Making Public Policy: Institutions, Actors, Strategies. – Cambridge: Polity Press, 2005.

7. Gerston L. Public Policy Making: Process and Principles. – Armonk: M. E. Sharpe, 2010.

8. Gupta D. Analyzing Public Policy: Concepts, Tools, and Techniques. – Washington: CQ Press, 2001.

9. Simon H. Administrative Behavior: A Study of Decision-Making Processes in Administrative Organizations. – New York: Free Press, 1997.

 

VІ. Основні питання, що розглядаються під час лекції:

План

1. Політичні рішення та їх особливості.

2. Теорії прийняття рішень:

a) Теорія раціонального вибору. Критика теорії раціонального вибору.

b) Теорія обмеженої раціональності Г.Саймона.

c)  «Інкрементальний» метод Ч.Ліндблома.

d) Модель «змішаного сканування» А.Етционі.

e)  Концепція Дж.Марча.

f)  Моделі «організаційного процеса» та «бюрократичної політики» Г.Аллісона.

g) Теорія «групового мислення» (Groupthink) І.Джейнса.

h) Кібернетична теорія прийняття рішень Дж.Стайнбрунера.

3. Факторний аналіз формування публічної політики. «Лійка причинності» та процес вироблення публічної політики.

Хід лекції: